Постанова від 02.12.2025 по справі 910/18250/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/18250/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О. В. - головуючого, Огородніка К. М., Погребняка В. Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В. В.

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Остапенко О. М., судді: Доманська М. Л., Станік С. Р.) від 18.09.2025

за заявою 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа"

до боржника Приватного акціонерного товариства "Індбуд"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник кредитора (ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон") - Гапоненко Р. І., керівник;

представник боржника - ліквідатор, арбітражний керуючий Корольов В. В.

1. Короткий зміст вимог

1.1. 31.10.2016 Господарський суд міста Києва ухвалив порушити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоздоббуд" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного підприємства "Індбуд" (далі - Боржник) в порядку, передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, процедуру розпорядження майном, а розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Корольова В. В. тощо.

19.04.2017 Господарський суд міста Києва постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Корольова В. В. тощо.

1.2. 15.10.2024 ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Корольов В. В. подав звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника за результатами проведення ліквідаційної процедури Боржника, згідно з якими за результатами проведення ліквідаційної процедури Боржника частково задоволені визнані вимоги кредиторів, однак майна Боржника виявилося недостатнім для задоволення вимог визнаних у цій справі кредиторів вимог Боржника у повному обсязі.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 14.04.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив: затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, ліквідувати Боржника як юридичну особу, визнати погашеними вимоги кредиторів, не задоволені у зв`язку з недостатністю майна Боржника, задовольнити заяви ліквідатора про стягнення з кредиторів коштів для формування Фонду авансування грошової винагороди та відшкодування непогашених за рахунок майна Боржника витрат арбітражного керуючого, стягнувши з кредиторів відповідні суми, а провадження у справі про банкрутство Боржника закрити тощо.

2.2. Судове рішення мотивоване недостатністю виявлених у Боржника активів для задоволення вимог кредиторів, з урахуванням обставин вжиття ліквідатором Боржника усіх можливих заходів, спрямованих на пошук та виявлення майна банкрута шляхом надсилання до відповідних установ та організацій запитів з метою пошуку майна банкрута, проведення інвентаризації та оцінки майна, а також належної організації та проведення аукціонів з продажу активів банкрута та погашення вимог кредиторів, подання заяви про застосування субсидіарної відповідальності до учасників та керівників банкрута. В частині виплати ліквідатору винагороди за виконання ним обов`язків у цій справі та відшкодування відповідних витрат суд зазначив про затвердження судом погодженого рішенням комітету кредиторів Порядку формування Фонду авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, про схвалення комітетом кредиторів відповідних звітів, а також про наявність залишку несплачених винагороди арбітражного керуючого та витрат, сума яких підлягає пропорційному стягненню з кредиторів Боржника.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 18.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив скасувати за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "Автофургон" ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 з направленням цієї справи про банкрутство на стадію ліквідації до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3.2. Судове рішення мотивоване передчасністю висновків про затвердження поданого ліквідатором Боржника та схваленого комітетом кредиторів звіту за результатами проведення ліквідаційної процедури Боржника із закриттям провадження у цій справі, адже на дату прийняття оскаржуваної ухвали існували невирішені спори, наслідком яких може стати зміна як складу ліквідаційної маси Боржника, так і розміру визнаних грошових вимог окремих кредиторів. Суд також врахував відсутність у звіті ліквідатора відомостей про притягнення ліквідатором відповідних осіб до солідарної та субсидіарної відповідальності у цій справі, а звернення кредиторів до Боржника у цій справі мало місце за правилами частини п`ятої статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КузПБ) для спростування вчиненого Боржником фраудаторного правочину, а не в порядку покладення субсидіарної відповідальності.

4. Встановлені судами обставини

4.1. З метою виявлення майна чи інших активів Боржника ліквідатор направив запити до: Державної інспекції сільського господарства України, Регіонального сервісного центру МВС у місті Києві, Державної авіаційної служби України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної служби України з безпеки на транспорті, регіональної філії «Південно-західна залізниця», Головного управління Держпраці у Київській області, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Згідно з отриманими ліквідатором відповідей від зазначених органів У Боржника відсутні майнові активи, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси.

4.2. Листом від 03.01.2017 № 31/834 Головний сервісний центр МВС України надав інформацію, відповідно до якої станом на 03.01.2017 року згідно з інформацією із бази даних Єдиного державного реєстру МВС за Боржником зареєстровані транспортні засоби та зареєстровані протягом останніх трьох років.

4.3. Листом від 24.11.2016 № 04/01/3808 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомило, що відповідно до інформації Державного реєстру випусків цінних паперів 19.05.1998 зареєстровано випуск простих іменних акцій, у кількості - 1875 шт., номінальної вартістю - 10 грн кожна, загальний обсяг емісії - 18 750 грн 00 коп., форма існування - документарна, про що видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 299/10/1/98. Територіальним управлінням у м. Києві та Київської області 05.07.2011 Боржнику видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 287/10/1/11, у кількості - 1875 шт., номінальною вартістю - 10 грн. кожна, загальний обсяг емісії - 18 750 грн 00 коп., форма існування - без документарна. Інформація щодо реєстрації випуску цінних паперів відсутня, в зв`язку з тим, що термін зберігання документів щодо реєстрації випуску цінних паперів становить п`ять років.

Згідно з інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ліквідатором було встановлено відсутність зареєстрованих за банкрутом об`єктів нерухомого майна.

4.4. За результатами проведення інвентаризації майна Боржника ліквідатором виявлено майно, а саме: фінансові інвестиції (акції у кількості 200 000 шт.) балансова вартість яких становить 4 000 000 грн 00 коп.; Автокран Камаз, ДНЗ НОМЕР_8; КАМАЗ 53213, ДНЗ НОМЕР_1 ; Трактор колісний МТЗ-80, № двигуна НОМЕР_2 , ДНЗ НОМЕР_3 , 1992 року випуску, заводський номер НОМЕР_4 ; Причіп, 2ПТС-4, ДНЗ НОМЕР_9, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 ; Компресорна станція, ПКСД-5,25Д. № двиг. НОМЕР_6 , ДНЗ НОМЕР_10, 2005 року випуску, заводський номер № НОМЕР_7 .

4.5. В ході проведення ліквідаційної процедури виявлені майнові активи були реалізовані на аукціонах. Кошти, отримані від продажу майна Боржника, направлені на повне погашення кредиторських вимог першої черги і часткове погашення вимог четвертої черги, а також на погашення витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури та часткову виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому.

4.6. Розпорядженням від 27.08.2024 № 12/12/605/С06-С-А Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку скасовано реєстрацію випуску акцій Боржника, анульовано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Боржника від 05.07.2011 № 287/10/1/11, видане 05.07.2011 Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області (дублікат свідоцтва виданий 05.08.2024 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку).

4.7. 20.12.2024 відбулося засідання зборів кредиторів Боржника в порядку опитування, якими було вирішено: визнати повноту дій ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В. В. під час проведення ліквідаційної процедури банкрута та схвалити ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника.

4.8. У зв`язку з тим, що заходи, направлені на наповнення ліквідаційної маси Боржника не дали позитивного результату, прийнято рішення про подання до господарського суду заяви про покладення на колишніх керівника та засновника товариства субсидіарної відповідальності.

За результатами розгляду такої заяви суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення поданої заяви у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили про наявність об`єктивної сторони порушення з доведення Боржника до банкрутства.

4.9. У поданих ліквідатором та підтриманих ним в судовому засіданні 14.04.2025 заявах ліквідатор просив суд стягнути на користь арбітражного керуючого Корольова В. В. грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" в суму 50 303 грн 32 коп., з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" - 3 090 грн 96 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерон і Партнери" (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Гапоненко Роман і партнери") - 4 067 грн 87 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа" - 99 953 грн 66 коп., Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія Гапоненко Роман і партнери" - 63 888 грн 46 коп.

4.10. Рішенням комітету кредиторів від 26.08.2021 викладеному у протоколі № 9 погоджено Порядок формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 затверджено Порядок формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів, погоджений комітетом кредиторів Боржника на засіданні, яке відбулось 26.08.2021, у наступній редакції:

1. Створити Фонд для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого (далі Фонд) у справі № 910/18250/16 про банкрутство Боржниказа рахунок всіх кредиторів.

2. Фонд створюється на рахунку арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича.

3. Фонд створюється в розмірі що відповідає сумі двох мінімальних заробітних плат на місяць за період з 01.09.2019 року до 20.10.2019; трьох мінімальних забортних плат за місяць за період з 21.10.2019 до 31.07.2021 і в подальшому в розмірі трьох мінімальних заробітних плат на місяць виконання повноважень ліквідатором Корольовим Вадимом В`ячеславовичем. Крім того, до Фонду включаються суми витрат понесених арбітражним керуючим у зв`язку з провадженням у справі про банкрутство, здійснення яких було затверджено, погоджено комітетом кредиторів.

4. Кожен кредитор вносить (сплачує) кошти до Фонду, сплачуючи свою частку від загальної суми, яка має бути внесена (сплачена), в розмірі пропорційному частці його вимог від загального розміру вимог кредиторів. Сума яка підлягає сплаті кожним кредитором визначається за формулою Sкред=Sзаг*Ркред/Рзаг (грн) де Sкред- сума що підлягає сплаті певним кредитором для формування Фонду; Sзаг - загальна сума (розмір) Фонду, що визначається відповідно до п.3 цього Порядку; Ркред - сума всіх вимог певного кредитора; Рзаг - сума всіх вимог всіх кредиторів.

5. Кредитор здійснює оплату відповідної частки до Фонду впродовж семи днів з моменту отримання від ліквідатора розрахунку суми, що підлягає сплаті з реквізитами для перерахування вказаної суми.

6. Кошти перераховані кредитором до Фонду підлягають відшкодуванню в порядку передбаченому для витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури за рахунок коштів отриманих в результаті повернення дебіторської заборгованості або отриманих від реалізації майна банкрута.

7. Кошти Фонду використовуються ліквідатором Корольовим Вадимом Вячеславовичем в якості основної грошової винагороди і відшкодування витрат понесених у зв`язку з провадженням у справі про банкрутство, здійснення яких було затверджено, погоджено комітетом кредиторів.

8. Цей порядок після його визначення комітетом кредиторів підписується головою комітету кредиторів.

9. Цей Порядок набуває чинності з моменту затвердження ухвалою суду. Звернення до суду з заявою (клопотанням) про затвердження визначеного комітетом кредиторів Порядку може бути здійснено головою комітету кредиторів або арбітражним керуючим ліквідатором Корольовим Вадимом В`ячеславовичем.

4.11. Рішенням комітету кредиторів від 14.03.2025, викладеному у протоколі № 2025/03-14 засідання комітету кредиторів Боржника прийнято до відома та схвалено звіт від 07.03.2025 № 392-910/18250 арбітражного керуючого Корольова В. В. про нарахування і виплату грошової винагороди за період 31.10.2016 - 01.03.2025 у сумі 1 192 682 грн 73 коп., з якої сплачено за період 31.10.2016 - 06.01.2022 676 471 грн 11 коп., залишок несплаченої винагороди арбітражного керуючого - 825 511 грн 63 коп., 2 270 грн 00 коп. - витрати.

4.12. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/18250/16(910/12939/22) за позовом ТОВ "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" до Боржника в особі ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В.В., ТОВ "Амадеус Ко" та ТОВ "Стройкомплекс Інжиніринг" про визнання правочину недійсним в межах справи про банкрутство Боржника.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що укладений між Боржником, ТОВ "Амадеус Ко" та ТОВ "Стройкомплекс Інжиніринг" договір про відступлення права вимоги від 31.03.2016 № 31/03/2016 укладено за 7 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство Боржника та спрямований на безоплатне відчуження банкрутом власного майна з метою уникнення розрахунку з іншими кредиторами.

Також позивач зазначив, що зобов`язання Боржника перед ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" на суму 2 258 221 грн 38 коп., які виникли на підставі договору підряду від 21.05.2013 № Р-16/13 з додатковими угодами до нього та визнані ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі №910/18250/16, є припиненими у зв`язку із укладенням 22.08.2016 між Боржником (Сторона 1), ТОВ "Стройкомплекс Інжиніринг" (Сторона 2) та ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" (Сторона 3) договору №Р-16/13/ВПВ-1 про відступлення права вимоги за частиною зобов`язань.

Провадження у такій справі відкрито 01.12.2022 та станом як на дату звернення ліквідатора до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (16.10.2024), так і на дату прийняття оскаржуваної ухвали (14.04.2025) рішення у ній не прийнято.

4.13. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/18250/16(910/18292/23) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 вказане рішення скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано зобов`язання Боржника перед ТОВ "Холдингова компанія "Енергомонтажвентиляція" за договором підряду № Р-16/13 від 21.05.2013 та додатковими угодами № 1 від 02.09.2013, № 2 від 28.11.2013 та № 3 від 04.11.2013 припиненими на суму 300 000 грн 00 коп.

Постановою Верховного Суду від 12.02.2025 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 у справі №910/18250/16 (910/18292/23) скасовано, справу №910/18250/16(910/18292/23) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 справу №910/18250/16(910/18292/23) призначено до розгляду в новому складі.

Станом на дату звернення ліквідатора до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (16.10.2024), так і на дату прийняття ухвали місцевим судом про затвердження звіту ліквідатора у цій справі (14.04.2025) апеляційний суд не прийняв судового рішення.

4.14. У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8250/16(910/18131/22) за позовом ТОВ "Юфітекс" до ТОВ "Сейм-93", Боржника і ТОВ "Стройкомплекс Інжиніринг" про визнання припиненими зобов`язань в межах справи про банкрутство Боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зобов`язання Боржника перед ТОВ "Сейм-93" на суму 4 559 221 грн 38 коп., які виникли на підставі договору підряду від 20.05.2013 № 29/13-П та додаткових угод № 1 від 04.06.2013, № 2 від 28.11.2013 та визнані ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі про банкрутство Боржника, є припиненими у зв`язку із укладенням 25.03.2016 між Боржником (Сторона 1), ТОВ "Стройкомплекс Інжиніринг" (Сторона 2) та ТОВ "Сейм-93" (Сторона 3) договору № 29/13-П/ПВ-1 про відступлення права вимоги за частиною зобов`язань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі № 910/18250/16(910/18131/23) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Юфітекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 у справі №910/18250/16(910/18131/23) та призначено справу до розгляду.

Станом на дату звернення ліквідатора до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута (16.10.2024), так і на дату прийняття ухвали місцевим судом про затвердження звіту ліквідатора у цій справі (14.04.2025) апеляційний суд не прийняв судове рішення.

4.15. Позовні заяви у справах № 910/18250/16(910/17658/23) та № 910/18250/16(910/803/24) за заявами про покладення субсидіарної відповідальності звертались безпосередньо кредитори боржника - ТОВ "Аудиторська компанія "Гапоненко Роман і партнери" та ТОВ ВКП "Автофургон" (в яких ухвалено рішення Господарського суду міста Києва про відмову у позові) в порядку частини п`ятої статті 5, статті 42 КУзПБ, а їх підставою було використання ТОВ "Амадеус Ко" фраудаторного правочину (договору про відступлення прав вимоги №31/03/2016 від 31.03.2016) задля виведення майна та грошових коштів, зміни розміру та складу ліквідаційної маси Боржника шляхом виключення з неї активу - дебіторської заборгованості.

4.16. Інших позовів про притягнення засновників (учасників, акціонерів) Боржника або інших осіб, у тому числі керівника Боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії до субсидіарної відповідальності, ані кредиторами, ані ліквідатором банкрута не подавалось.

5. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5.1. 21.10.2025 ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Корольов В. В. подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 - залишити в силі.

6. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки цей суд неправильно застосував норми:

- статей 61, 65 КУзПБ без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 06.03.2024 у справі № 904/8756/21, від 23.09.2021 у справі № 5002-17/1718-2011, оскільки звернення із вимогами про покладення субсидіарної відповідальності є правом, однак не обов`язком ліквідатора, примус ліквідатора до таких дій за відсутності для цього обґрунтованих підстав відповідно до відомостей у звіті ліквідатора є проявом формалізму з боку суду, з покладенням на кредиторів додаткових витрат, згоду на які вони не давали, а протягом здійснення провадження у цій справі про банкрутство збори кредиторів не вважали доцільним притягнення винних осіб до відповідальності у зв`язку із відсутністю ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, у зв`язку з чим не уповноважували ліквідатора на вчинення таких дій;

- частину шосту статті 34 КУзПБ, без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 12.11.2020 у справі № 911/956/17, оскільки збори кредиторів вважали безпідставним покладення на колишнього керівника Боржника солідарної відповідальності у цій справі, так як відповідну норму було запроваджено починаючи з 21.10.2019, тобто після введення в дію КУзПБ, тоді як провадження у цій справі порушено у 2016 році.

6.2. Також скаржник зазначив про недослідження судом доказів в матеріалах справи, зокрема неврахування висновків фінансового аналізу, рішень зборів кредиторів, необхідних для вирішення питання для покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності.

6.3. Крім цього, скаржник вказав на те, що предметом спору у жодній із зазначених апеляційним судом невирішених судом спорів за участі Боржника не є його майно або права, які можуть бути повернуті до складу ліквідаційної маси, а тому не впливають на її формування.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Аргументи кредиторів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Юфітекс" у відзивах на касаційну скаргу, у яких вони заперечують аргументи в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні мотивами в оскаржуваній постанові, зводяться до:

- допущених ліквідатором порушень під час формування ліквідаційної маси Боржника (а саме здійснення продажу права вимоги Боржника за значно заниженою ціною замість отримання задоволення цієї вимоги від платоспроможного дебітора), а також під час визначення розміру грошових вимог та голосів кредиторів;

- необхідності вчинення дій з покладення субсидіарної/солідарної відповідальності.

7.2. Аргументи голови комітету кредиторів Боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Візард" у відзиві на касаційну скаргу, у якому він погоджується із аргументами в касаційній скарзі з підстав, що загалом аналогічні обґрунтуванням в скарзі, зводяться до запереченням безпідставно надмірної тривалості провадження у цій справі.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство

8.1. Суди встановили, що предметом розгляду у цій справі став звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс Боржника та підстави закриття провадження у справі про банкрутство Боржника, а предметом спору - повнота та належність дій ліквідатора та проведених ним заходів у ліквідаційній процедурі Боржника щодо виявлення активів для формування ліквідаційної маси Боржника задля задоволення вимог його кредиторів, зокрема в частині покладення солідарної і субсидіарної відповідальності, а також через незавершені судовим розглядом спори, стороною в яких є Боржник.

8.2. У зв`язку із цим Суд звертається до передумов для затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статей 12, 61, 62, 63, 64 КУзПБ:

- на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

- ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів тощо;

- під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

- у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом).

8.3. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Звідти, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

8.4. Отже положеннями КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участі кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

А тому, з урахуванням положень статті 74 ГПК України, на особу, яка має сумніви щодо належного виконання ліквідатором передбачених законом дій та заходів у ліквідаційній процедурі, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме мав вчинити, однак не вчинив ліквідатор, і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18), від 20.04.2021 у справі № 920/799/17).

Щодо необхідності дотримання вказаного неодноразово зазначав Верховний Суд також у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 08.12.2022 у справі № 904/4387/19, від 21.10.2025 у справі № 916/3176/22.

8.5. Отже, з урахуванням положень статей 61-65, 90 КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 20.04.2021 у справі № 920/799/17), від 07.03.2023 у справі № 908/1946/15-г.

8.6. Поряд з викладеним Суд наголошує, що повнота та належність дій ліквідатора, зокрема щодо виявлення майна/активів боржника, його продажу/реалізації та задоволення вимог кредиторів оцінюється на предмет відповідності таких дій саме вимогам закону (КУзПБ) (пункт 8.2 цієї постанови).

Правильність цього висновку узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформульованою в постанові від 19.04.2023 у справі № 922/987/16 (№ в ЄДРСР 110485422), відповідно до яких:

- одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів, з урахуванням чого вибір способів розпорядження дебіторською заборгованістю (переведення вимог банкрута до третіх осіб у грошову форму) має здійснюватися ліквідатором з метою забезпечення максимального наповнення ліквідаційної маси;

- у випадку прийняття ліквідатором рішення щодо звернення в особі боржника з вимогою до третіх осіб, які мають заборгованість перед банкрутом, необхідним є врахування доцільності такого способу розпорядження дебіторською заборгованістю у контексті строковості ліквідаційної процедури;

- необхідним у такому разі є врахування ліквідатором обставин, що впливають на можливість стягнення такої заборгованості у судовому порядку у межах строків ліквідаційної процедури банкрута, якими, серед іншого, можуть бути платоспроможність або неплатоспроможність дебітора, перебування дебітора у процедурі банкрутства, перспективи такої процедури тощо.

Отже, враховуючи такі основні завдання провадження у справі про банкрутство як максимальне задоволення вимог кредиторів, то нездійснення ліквідатором оцінки можливості стягнення дебіторської заборгованості боржника, витребування на користь боржника майна у третіх осіб, стягнення з суб`єктів сум солідарної/субсидіарної відповідальності з метою наповнення ліквідаційної маси, її реалізації та задоволення вимог кредиторів не може бути виправдано ні строковістю ліквідаційної процедури, ні відповідним рішенням кредиторів (висновки в пункті 8.6 постанови Верховного Суду від 21.10.2025 у справі № 916/3176/22).

8.7. Натомість, відповідно до встановлених у цій справі обставин, суди не встановили обставин ні доведення Боржника до банкрутства у розумінні положень частини другої статті 61 КУзПБ, ні приховування, ні фіктивності банкрутства, ні порушення Боржником (його керівником, іншими органами управління) визначеного частиною шостою статті 34 цього ж Кодексу строку звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника.

8.8. Тобто суди не встановили, а учасники у справі не зазначили обставин, за яких ліквідатор Боржника мав би підстави ініціювати покладення субсидіарної та/або солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника, на чому між тим наполягає кредитор, ТОВ Виробничо-комерційне підприємство "Автофургон", який ініціював апеляційне оскарження скасованої за його скаргою апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження у цій справі про банкрутство тощо (пункт 3.1).

8.9. Крім цього Суд зауважує, що солідарна відповідальність за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ, введеного в дію з 21.10.2019, не існувала на момент стверджуваного ТОВ Виробничо-комерційним підприємством "Автофургон" у цій справі порушення Боржником обов`язку звернутись до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство не існувала з огляду на відкриття провадження в цій справі у 2016 році (пункт 1.1).

Тобто, попри те, що на дату відкриття провадження у цій справі 31.10.2016 (пункт 1.1) були чинні норми статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частина шоста якої хоча і встановлювала можливість покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, однак за інших умов (за відсутності встановленого законом строку для виконання обов`язку щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство), ніж визначені в частині шостій статті 34 чинного КУзПБ, а наведені положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на час розгляду цієї справи втратили чинність, Суд, виходячи з приписів статті 58 Конституції України (щодо дії закону в часі), статті 5 Цивільного кодексу України (щодо дії актів цивільного законодавства у часі) з урахуванням пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 (щодо принципу правової визначеності) дійшов висновку, що відповідальність за порушення керівником положень частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства у спірних правовідносинах не може застосовуватись.

У цьому висновку Суд звертається до висновків Верховного Суду, сформульованих в постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 902/1023/19 та від 29.11.2022 у справі № 902/839/16.

8.10. Апеляційний же суд, підтримавши згідно з оскаржуваною постановою аргументи заявника в апеляційній скарзі та зазначивши про відсутність у звіті ліквідатора Боржника відомостей про притягнення ліквідатором відповідних осіб до солідарної та субсидіарної відповідальності у цій справі (пункт 3.2), між тим наведеного не врахував, не надавши оцінки як доцільності, так і наявності матеріальних підстав для порушення ліквідатором у цій справі проваджень з покладення субсидіарної відповідальності, а також матеріально-правової можливості покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника.

8.11. Суд також погоджується з аргументами скаржника (пункт 6.3) щодо безпідставного врахуванням апеляційним судом невирішених судом спорів за участі Боржника з огляду на те, що хоча на момент винесення судом першої інстанції скасованої апеляційним судом ухвали відповідні спори за участі Боржника (пункти 4.12-4.14) дійсно не були вирішені, однак апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову 18.09.2025, все ж не мав підстав враховувати відповідні спори у таких справах, оскільки:

- у справі № 910/8250/16(910/12939/22) ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, призначено підготовче засідання на 07.04.2025, однак станом на день ухвалення оскаржуваної постанови 18.09.2025 апеляційний суд у цій справі не встановив обставин, а не містить відомостей щодо подальшого здійснення провадження протягом п`яти місяців та/або результатів розгляду такої справи, що, в свою чергу, у разі врахування справи № 910/8250/16(910/12939/22) створює умови для невизначеності щодо строку здійснення провадження у цій справі про банкрутство, питання якої (невизначенності) апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не усунув та не вирішив; а також апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, не встановив та не зазначив обставин, через які результати розгляду зазначеної справи вплинули б на розмір зобов`язань Боржника або розмір ліквідаційної маси у цій справі таким чином, що б це, в свою чергу, могло вплинути на результати здійснення ліквідаційної процедури у цій справі;

- у справі № 910/18250/16(910/18292/23) Верховний Суд 28.08.2025 ухвалив остаточне рішення (постанову), згідно з яким залишив без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 про відмову у задоволенні позову до Боржника про визнання припиненими його зобов`язань в межах справи про банкрутство;

- у справі № 910/8250/16(910/18131/23) Північний апеляційний господарський суд 10.09.2025 ухвалив постанову (яка, за правилами статті 284 ГПК України, набрала законної сили з дня її ухвалення) про відмову у позові до Боржника про визнання припиненими його зобов`язань в межах справи про банкрутство.

Між тим апеляційний суд наведеного у цій справі не врахував.

При цьому щодо зазначених відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень стосовно результату розгляду зазначених справи, враховує, що можливість суду з власної ініціативи звернутися до публічних відомостей підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (зокрема, щодо загальнодоступних відомостей з публічної кадастрової карти України, з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є загальновідомими, а тому не потребують доказування).

8.12. Враховуючи викладене та встановлені судами обставини щодо вчинених ліквідатором дій та заходів у ліквідаційній процедурі Боржника, яка тривала з 19.04.2017 (пункт 1.1), з урахуванням також прийнятого на засіданні зборів кредиторів рішення про визнання повноти дій ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В. В. під час проведення ліквідаційної процедури банкрута та схвалення ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника (пункти 4.1- 4.8), Суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку апеляційного суду про передчасність та відсутність підстав для затвердження ліквідаційного балансу Боржника та звіту ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника із закриттям провадження у цій справі, тоді як протилежне скасоване апеляційним судом рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим.

8.13. Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника пункти (6.1, 6.2, 6.3), голови комітету кредиторів Боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК Візард" у відзиві на касаційну скаргу (пункт 7.2) та відхиляє протилежні аргументи інших кредиторів Боржника (пункт 7.1).

8.14. З огляду на викладене апеляційний суд, ухваливши оскаржувану постанову, безпідставно скасував рішення місцевого суду про затвердження ліквідаційного балансу Боржника та звіту ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника із закриттям провадження у цій справі.

8.15. Ураховуючи викладене, положення пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України та наведені висновки щодо наявності підстав для затвердження ліквідаційного балансу Боржника та звіту ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Боржника із закриттям провадження у цій справі, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасована нею ухвала суду першої інстанції (з протилежним висновком) - залишенню в силі з урахуванням також мотивів, викладених в цій постанові.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Корольова В. В. задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 910/18250/16 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/18250/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк