Ухвала від 18.12.2025 по справі 705/2159/19

УХВАЛА

18 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 705/2159/19

провадження № 61-15100ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Ступак О. В., розглянув заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В. за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у справі за скаргою Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на дії/бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Паливоди Олени Петрівни, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2025 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу у справі № 705/2159/19 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року за результатами розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 01 грудня 2025 року, для розгляду вказаної касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Шипович В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Синельников Є. В.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2025 року заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Шиповича В. В. та Синельникова Є. В. задоволено. Відведено суддів Шиповича В. В. та Синельникова Є. В. від участі у розгляді касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 705/2159/19 (провадження № 61-15100ск25). Справу передано на повторний автоматизований розподіл, для заміни відведених суддів.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Сакарі Н. Ю., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Ступак О. В.

10 грудня 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В.

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року вказану заяву визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В.

16 грудня 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В.

Заява мотивована тим, що зазначена колегія суддів підлягає відводу на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки є загальновідомими обставини про незаконне збагачення судді Ступак О. В. , яка продовжує збагачуватися завдяки участі у замовних справах. 16 грудня 2025 року до Територіального управління Державного бюро розслідувань подано заяву про черговий злочин, який суддя Ступак О. В. вчинила у змові з іншими.

Крім того, на переконання заявниці, в порушення частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді Верховного Суду Сакара Н. Ю., Осіян О. М., Ступак О. В. здійснили злісне, умисне та свідоме порушення щодо вимоги про забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Вказана обставин є очевидним доказом дій, які свідчать про необ`єктивність та упередженість вказаних суддів, що не може сприйматись, як розгляд справи справедливим та неупередженим судом.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявляє категоричну недовіру суддям Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді виявляють особисту упередженість щодо будь-якого учасника цього спору. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна підтвердити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.

Верховний Суд вважає, що немає фактичних даних, які можуть ставити під сумнів у цій справі безсторонність суддів Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В.

При цьому суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Таким чином, жодних обґрунтованих сумнівів в упередженості суддів Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В. немає, що узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ («Teslya v. Ukraine» від 08 вересня 2020 року, № 52095/11, «Ilie v. Romania» від 26 вересня 2019 року, № 26220/10), а тому відсутні підстави для задоволення заяви про відвід.

Інших підстав, визначених статтями 36-37 ЦПК України, для відводу не встановлено.

Отже, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2. доводи із посиланням на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України є необґрунтованими.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності, а також наявність підстав вважати, що судді Сакара Н. Ю., Осіян О. М., Ступак О. В. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.

Враховуючи необґрунтованість повторно заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Водночас, 18 грудня 2025 року суддею Ступак О. В. заявлено самовідвід із підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

На обґрунтування підстав для самовідводу посилається на те, що під час ознайомлення з матеріалами другої заяви про відвід та доданих до неї матеріалів суддею Ступак О. В. встановлено, що ОСОБА_1 у тексті свого звернення використовує щодо судді образливі висловлювання, що унеможливлюють збереження внутрішньої безсторонності судді, а тому суддя не може брати участь у розгляді касаційної скарги у справі № 705/2159/19 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року за результатами розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця.

Заява про самовідвід підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У зв`язку із тим, що суддя Верховного Суду Ступак О. В. заявила мотивований самовідвід у справі з метою уникнення щонайменших сумнівів у стороннього спостерігача щодо неупередженості та відсутності безсторонності, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України заяву про самовідвід судді Ступак О. В. слід задовольнити, а справу передати для повторного автоматизованого перерозподілу.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М., Ступак О. В. визнати необґрунтованою.

Заяву про самовідвід судді Ступак О. В. задовольнити.

Відвести суддю Ступак О. В. від участі у розгляді касаційної скарги у справі № 705/2159/19 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 25 червня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 26 листопада 2025 року.

Справу передати на повторний автоматизований розподіл, для заміни відведеної судді Ступак О. В.

Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сакари Н. Ю., Осіяна О. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

О. В. Ступак