Ухвала від 18.12.2025 по справі 640/21414/18

УХВАЛА

18 грудня 2025 року

м. Київ

справа №640/21414/18

адміністративне провадження № К/990/50233/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус»

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року

у справі №640/21414/18

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

до Київської міської державної адміністрації

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрроснафтогазбуд», Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР»

про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрроснафтогазбуд», Приватне акціонерне товариство «АБС-УКР», в якому просили визнати протиправним та скасувати пункт перший Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 травня 2018 року № 738 «Про внесення змін до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим» в частині встановлення тарифу для ТОВ «Керуюча компанія «Статус» на житлові будинки за адресами: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-IX викладено в такій редакції, зокрема:

- «Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом» (абзац четвертий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»);

- «Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд» (абзац шостий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

На виконання вимог Закону № 2825-IX, Кіровоградському окружному адміністративному суду розподілено не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва справи, зокрема і справу № 640/21414/18.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року прийнято адміністративну справу № 640/21414/18 до провадження; призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині встановлення тарифу для Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» на житловий будинок (м. Київ, вул. Глибочицька, 32-Б) та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в частині та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 738 від 03.05.2018 в частині встановлення тарифу для Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» на житловий будинок (м. Київ, вул. Глибочицька, 32-Б).

Відповідачем, Третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус», подано відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в яких просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Відзиву інших учасників справи на апеляційну скаргу ОСОБА_2 до суду апеляційної інстанції не надходило.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Анголенко Анни Вячеславівни, в якій просить приєднати до матеріалів справи докази, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу Позивача - ОСОБА_2 на загальну суму 9107,00 грн для їх наступного розгляду в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Учасникам справи було надіслано на їх офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі через систему «Електронний суд» повістки, якими повідомлено про розгляд вказаної вище заяви.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Анголенко Анни Вячеславівни, в якій він наголосив, що в заяві не ставиться питання про відшкодування Позивачці - ОСОБА_2 судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таке питання станом на момент подання цієї заяви є передчасним.

Натомість, заява покликана лише приєднати до матеріали справи докази на підтвердження таких судових витрат Позивачки - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції.

Зазначена заява, долучена до матеріалів даної адміністративної справи на підтвердження судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу Позивачки - ОСОБА_2 на загальну суму 9107,00 (дев`ять тисяч сто сім гривень) під час розгляду справи в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Також, Третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про ухвалення додаткового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 25 листопада 2025 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог статті 139 КАС України, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги, а оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» заперечувало проти задоволення позовних вимог та підтримувало позицію Відповідача - Київської міської державної адміністрації то стягнення з особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, судового збору чи витрат на правничу допомогу при відмові в задоволенні позову на користь суб`єкта владних повноважень КАС України не передбачено, а відтак і не можуть стягуватись такі витрати на користь третьої особи у цій справі.

03 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №640/21414/18.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої та другої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з частиною одинадцятою статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується нею за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така третя особа заявлені позовні вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 808/2832/17, від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі № 520/13581/2020, від 20 жовтня 2022 року у справі № 620/7037/21, від 03 жовтня 2023 року у справі № 520/28312/21, від 11 грудня 2024 року у справі № 494/1193/22.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» про ухвалення додаткового судового рішення, вірно застосував положення статті 252 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 139, 252, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Статус» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №640/21414/18.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіА.В. Жук А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко