Постанова від 17.12.2025 по справі 296/6897/25

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/6897/25 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.

Номер провадження №33/4805/1064/25

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участю: захисника адвоката Таргонського І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Таргонського Івана Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 , 15 червня 2025 року о 01 годині 09 хвилин по пров. 3-му Госпітальному, 9, в м. Житомирі, керував автомобілем «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Alcotest Drager 7510», результат огляду 2,52 % проміле. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП. На думку захисника в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а вина не є доведеною.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Таргонський І.М., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що матеріали справи не містять доказів щодо причини зупинки. Разом з тим, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 начебто керував транспортним засобом за відсутності жодного доказу у справі, які б підтверджували факт керування транспортним засобом. Працівники поліції, в супереч ст. 256 КУпАП склали протокол без присутності ОСОБА_1 , без роз`яснення суті вчиненого та запросили формально підписати протокол. Направлення складено формально з розбіжностями у часі. Крім того, вважає, що наявні в матеріалах справи два відеофайли із записами з автомобільного відеореєстратора патрульного автомобіля не можуть вважатися належним доказами, оскільки не були вказані, як докази під час складання протоколу та не долучені в супереч п. 15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376. Водночас, звернув увагу на те, що докази з відеозаписами отримані в супереч вимогам Інструкції, оскільки включення відеореєстраторів поліцейськими здійснювалось не з моменту початку виконання службових обов`язків.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника адвоката Таргонського І.М., який просив задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або в закладі охорони здоров`я.

Згідно вимогст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1ст. 130 КУпАПза обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, за змістом п. 2.5Правил дорожнього рухуводій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З протоколу по адміністративне правопорушення від 15.06.2025 убачається, що ОСОБА_1 , 15 червня 2025 року о 01 годині 09 хвилин по пров. 3-му Госпітальному, 9, в м. Житомирі, керуючи транспортним засобом «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Огляд водій пройшов на місці за допомогою приладу Drager цифровий покажчик показав 2,52‰, водій з результатами не згодний, відразу запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у найближчому медичному закладі охорони здоров`я, на що водій відмовився. Відеофіксація проводилася на нагрудний відеореєстратор MOTOROLA VB 4475803, 475804. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушивп. 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченест.130ч.1КУпАП (а.с. 1).

За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5Правил дорожнього рухуУкраїни підтверджуєтьсянаявними усправі доказами,а саме,даними,які містяться:в протоколіпро адміністративнеправопорушення,в якомузазначено,що уостаннього виявлено2,52 проміле алкоголю, що свідчить про стан сп`яніння, з результатами якого він не погодився та відмовився від огляду у лікарні (а.с. 1); копії постанови серії ЕНА № 4979298 від 15.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 4); роздруківці Alkotest-7510 від 15.06.2025 №505, результат якого 2,52 ‰, з результатами якого ОСОБА_1 не погодився (а.с. 5); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно яких проба огляду на стан сп`яніння позитивна та становить 2,52 проміле (а.с. 6); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с. 7); рапорті командира роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Тимченка М. від 15.06.2025 (а.с. 8); відеозаписі обставин події (а.с. 9).

Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду та чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 7510» ОСОБА_1 відмовився підписувати, оскільки не погоджувався з результатами та надав пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення «не згоден, жінка була за кермом».

ОСОБА_1 не наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що матеріали справи не містять доказів щодо причини зупинки, не заслуговують на увагу, оскільки зупинка автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , відповідала вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням комендантської години і Правил дорожнього руху, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, водія повідомлено уповноваженими особами про причину зупинки, що не викликало жодних заперечень з його боку, що підтверджується відеозаписами із нагрудних камер уповноважених осіб.

Доводи скаргищодо того,що суддійшов висновку,що ОСОБА_1 начебто керувавтранспортним засобомза відсутностіжодного доказуу справі,які бпідтверджували факткерування транспортнимзасобом,спростовуються наявнимив матеріалахсправи відеозаписамиз відеореєстратораслужбового автомобілята нагруднихкамер поліцейського,з якихвбачається,що поліційнийавтомобіль слідуєза автомобілем Audi A6», н.з. НОМЕР_1 і після увімкнення проблискових маячків автомобіль, після того як проїхав певну відстань, зупинився. В транспортному засобі перебував не тільки ОСОБА_1 , а й інші особи. Відеозапис періоду руху транспортного засобу до його зупинки та відкриття дверей є безперервним, що спростовує доводи скарги про те, що автомобілем не керував ОСОБА_1 . Судом надано належну оцінку тому факту, що з моменту зупинки автомобіля Audi A6», н.з. НОМЕР_1 та відкриття дверей водія та пасажира, на відеозапису зафіксовано, що поліціянт цілеспрямовано підійшов до лівої задньої пасажирської двері та після її відкриття поцікавився у особи чоловічої статі, яким як пізніше було встановлено був ОСОБА_1 , чому він щойно пересів з водійського сидіння на заднє пасажирське та повідомив, що це переміщення спостерігав візуально. На ствердження поліцейського ОСОБА_1 повідомляв, що автомобілем керувала його дружина. Натомість особа жіночої статі, на яку вказував ОСОБА_1 , як на дружину, не наполягала, що саме вона керувала транспортним засобом, а навпаки, після пропозиції поліцейського пройти ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, зверталась до поліцейських з питанням щодо можливості вирішення цього питання іншим шляхом. Таким чином, саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , а його ствердження, що автомобілем керувала дружина, суд вірно розцінив як спосіб уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

Покликання захисника на те, що працівники поліції, в супереч ст. 256 КУпАП склали протокол без присутності ОСОБА_1 , без роз`яснення суті вчиненого та запросили формально підписати протокол, спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що працівники поліції зачитали вголос протокол та запитали у водія, чи буде ставити підпис.

Згідно статті 256 КУпАП, якщо протокол про адміністративне правопорушення складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, то особа має право ознайомитися зі змістом протоколу, а також зі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, він був складений у присутності останнього. Як вбачається із відеозаписів обставин події, працівники поліції складали протокол та інші матеріали з дотримання вимог глави 19 КУпАП та у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, але останній відмовився від його підпису та отримання, а тому не скористався наданим йому правом з власної ініціативи, але надав в протоколі пояснення «не згоден, жінка була за кермом».

Крім того,протокол проадміністративне правопорушенняскладено завстановленою формоюз урахуваннямвсіх вимог,передбаченихст.ст.254,256КУпАП,а такожІнструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затвердженоїнаказом МВСУкраїни від 06.11.2015№1376 та є належним та допустимим доказом.

Відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я - не спростовує винності ОСОБА_1 , який пройшов огляд на місці, не погодився з результатами та відмовився від огляду в закладі охорони здоров`я на стан сп`яніння.

Щодо доводів апеляційної скарги про неналежність як доказу відеозапису події, слід зазначити наступне.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже,статтею 251 КУпАПнаведено джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, вказаною нормою закону не встановлено вичерпний перелік документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами.

Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено уЗаконі України «Про Національну поліцію»(статті 31, 40) та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.

З відеозапису вбачається, що його здійснено працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням відеореєстратора, встановленого на службовому транспортному засобі та портативних відеореєстраторів (бодікамер), що прямо передбачено Інструкцією.

Крім того, у графі 10 протоколу про адміністративне правопорушення «технічний засіб відеозапису» зазначено:БК(бодікамери) MOTOROLA VB 4475803, 475804, що узгоджується із доданим до протоколу відеозаписом, на якому відображено дані зазначених відеореєстраторів.

Таким чином, відеозапис, що міститься в матеріалах справи та який містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, є належним доказом у справі, не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту щодо безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Постанови апеляційних судів в інших справах, на які посилається захисник, не впливають на правильність судового рішення по суті, оскільки не мають преюдиціального значення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об`єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1ст. 130 КУпАП, не надано.

Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245,251,252,278,280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, відсутні підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .

Керуючисьст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуадвоката Таргонського Івана Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 30 липня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Й. Григорусь