Ухвала від 17.12.2025 по справі 947/26358/24

Номер провадження: 11-сс/813/2280/25

Справа № 947/26358/24 1-кс/947/14423/25

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 та представника власників майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ТОВ «Компанія Реал Фарм» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 про арешт майна у к/п №12022160000000856 від 14.12.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №12022160000000856 від 14.12.2022 було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 та було накладено арешт на майно, перелік кого міститься у резолютивній частині ухвали слідчого судді, вилучене в ході проведення обшуку 29.08.2024 у приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11.

Обґрунтовуючи ухвалу, слідчий суддя зазначила, що аптечний заклад, у приміщенні якого вилучені означені у клопотанні препарати та лікарські засоби, не має ліцензії на здійснення господарської діяльності з обігу лікарських засобів, відтак, зберігання будь-яких лікарських препаратів у цьому закладі (приміщенні) незалежно від їх складу, є протиправним. Окрім того, мобільний телефон може містити інформацію, яка має значення для встановлення обставин зазначеного кримінального провадження.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою представник ПП «Компанія Реал Фарм» ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить усталеній практиці ЄСПЛ з таких підстав:

- слідчою групою в ході проведення обшуку були вилучені лікарські засоби та мобільний телефон, дозвіл на вилучення яких ухвалою слідчого судді не надавався;

- поза увагою слідчого судді залишилася та обставина, що прокурор не усунув недоліки клопотання, які неодноразово були зазначені як в ухвалах слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси так і в ухвалі Одеського апеляційного суду;

- ПП «Компанія Реал Фарм» надала суду відповідні докази, а саме копію ліцензії та роздрібну торгівлю лікарськими засобами, видаткові накладні на всі вилучені лікарські засоби;

- поза увагою слідчого судді залишилася та обставина, що в ході проведення обшуку жодних наркотичних засобів та прекурсорів в аптеці не знаходилося та виявлено не було;

- жодній посадовій особі ПП «Компанії Реал Фарм» в межах вказаного кримінального провадження про підозру повідомлено не було;

- довготривале зберігання безпідставно вилучених лікарських засобів без належних умов може потягнути за собою їх псування;

- вилучений під час обшуку мобільний телефон не містить жодної інформації про обставини, які мають відношення до зазначеного кримінального провадження;

- твердження прокурора з приводу того, що лікарські засоби «Кодтерпін ІС» та «Кодепсин» є наркотичними засобами не відповідають дійсності, оскільки вони є лікарськими засобами. Працівники СУ ГУНП в Одеській обл. не зверталися до компетентних органів, зокрема до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками в Одеській обл. за відповідними роз`ясненнями. Комбіновані лікарські засоби це не наркотичні засоби, а препарати, відтак реалізація препарату «Кодтерпін ІС» не підпадає під склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України. Описана слідчими ситуація щодо реалізації 4 блістерних упаковок препарату «Кодтерпін ІС» може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 42-4 КУпАП;

- поза увагою слідчого судді залишилися приписи ст. 18 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до якого всі наркотичні засоби повинні маркуватися подвійною червоною смугою. Водночас, такі маркування на вилучених засобах відсутні.

За таких обставин, представник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14.10.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання та повернути вилучені речі власникам.

У судовому засіданні апеляційного суду представник власника майна ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити, натомість прокурор ОСОБА_6 заперечувала проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Системний аналіз оскаржуваної ухвали свідчить про те, що вона зазначеним вимогам КПК України відповідає не у повному обсязі з огляду на такі обставини.

За приписами ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнавідповідно доприписів ч.2ст.171КПК Україниповинно бутизазначено: 1) підстави імету відповіднодо положеньст.170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Як вбачається з матеріалів, які надані апеляційному суду, СУ ГУНП в Одеській обл. проводиться досудове розслідування к/п №12022160000000856 від 14.12.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України за фактом незаконного збуту групою осіб наркотичних засобів та психотропних речовин через мережу аптечних закладів на території Одеської області.

За результатами проведених оперативних заходів, слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій достеменно встановлено, що група осіб зорганізувались з метою особистого збагачення за рахунок систематичного вчинення протиправних дій, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів через мережу аптечних закладів. Задля забезпечення такого збуту та дотримання заходів конспірації, з метою недопущення викриття злочинної діяльності групи, її членами створено мережу аптечних закладів, частина з яких здійснює діяльність без належної ліцензії, через які імітуючи закону фармацевтичну діяльність, пов`язану із роздрібною торгівлею загальнодоступними лікарськими препаратами населенню, налагодили незаконний збут нарковмісних препаратів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю «препаратів кодеїну», в тому числі «Кодтерпін ІС» (засіб, який застосовується при кашлі та застудних захворюваннях), «Кодепсин» (засіб, який застосовується при кашлі та застудних захворюваннях), «Пенталгін ІС» (знеболюючий засіб), «Пенталгін ФС» (знеболюючий засіб) та «П`ятирчатка ІС» (знеболюю чий засіб).

Відповідно до клопотання прокурора досудовим розслідуванням установлено, що на території м. Одеси, протягом тривалого часу здійснює підприємницьку діяльність з продажу лікарських препаратів ряд підприємств, засновником та кінцевим бенефіциарним власником яких є ОСОБА_9 .

За наявною інформацією ПП«РЕАЛ ФАРМА», має діючу ліцензію на торгівлю лікарськими засобами від 23.01.2020 з 11 діючими філіями, ПП«КОМПАНІЯ РЕАЛ ФАРМ», має діючу ліцензію на торгівлю лікарськими засобами від 15.09.2010 з 26 діючими філіями.

Крім того, подальшим досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_9 , разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, організував 2 приміщення, які обладнані під аптеки, які без відповідної ліцензії займаються продажом медичних препаратів, в тому числі препаратів, які в своєму складі містять кодеїн, а саме:

1. Приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів 11, де протягом 12-ти років займається діяльністю з продажу лікарських препаратів, в тому числі препаратів, що містять наркотичну речовину кодеїн, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Приміщення, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 75 Б, де здійснює діяльність з продажу лікарських препаратів, в тому числі препаратів, що містять наркотичну речовину «кодеїн», громадянка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З метою документування протиправної діяльності працівників компаній, які належать ОСОБА_9 , проведено контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки та комплекс НСРД відносно осіб, які виконують функції фармацевтів компаній.

При цьому, 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.08.2024 проведено обшук за місцем розташування приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11, в ході якого було виявлено та вилучено майно, перелік якого викладений у клопотанні.

Метою арешту прокурор визначив запобігання знищення, псування та відчуження майна, проведення огляду мобільного телефону та проведення відповідних експертиз.

В той же час за результатами апеляційного розгляду провадження колегія судді звертає увагу на наступні обставини.

Так, колегією суддів встановлено, що клопотання про арешт майна, перелік якого міститься у клопотанні прокурора неодноразово поверталося для усунення недоліків як слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси так колегією суддів Одеського апеляційного суду (востаннє ухвалою від 03.07.2025 з тих підстав, що із аналізу клопотань прокурора не видається можливим встановити, яке доказове значення у вказаному провадженню мають вилучені численні лікарські препарати та медичні засоби, які не мають в своєму складі наркотичних засобів та психотропних речовин чи нарковмісних лікарських засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За приписами ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги представника власника майна, колегія суддів звертається до аргументів клопотання прокурора та правової кваліфікації даного кримінального провадження, заявленого у клопотанні, що є вирішальним задля з`ясування питання про відповідність заявленого для накладення арешту майна критеріям речового доказу.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали та клопотання прокурора підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна стала відсутність у ПП «Реал Фарм» ліцензії на провадження діяльності, пов`язаної із торгівлею лікарськими засобами, а отже продаж та зберігання у вказаному приміщенні будь-яких лікарських засобів, особливо кодеїновмісних є протиправним.

В той же час, апеляційний суд не погоджується із таким аргументами на користь накладення арешту на вилучене майно з тих підстав, що кримінальне провадження проводиться за фактом незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин через мережу аптечних закладів, тоді як здійснення господарської діяльності без відповідної ліцензії не охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 307 КК України.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що з момент вилучення, а саме з 29.08.2024 по теперішній час по вилученим лікарським препаратам не призначені експертизи з метою встановлення наявності в них наркотичних речовин.

Необхідність накладення арешту на лікарські препарати та медичні засоби, які не мають в своєму складі наркотичних засобів та психотропних речовин чи нарковмісних лікарських засобів у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 307 КК України органом досудового розслідування жодним чином не доведена.

Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ накладення арешту на майно має бути законним, переслідувати легітимну мету та пропорційним меті, яка переслідується, а не бути надмірним обтяженням для особи.

У контексті накладення арешту на мобільний телефон, апеляційний суд зауважує, що він був вилучений 29.08.2024, відтак перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування один рік та чотири місяці, стороною обвинувачення були вчинені дії, спрямовані на фіксацію інформації, що в ньому містилась шляхом його огляду.

При цьому, матеріали справи не містять висновків про необхідність відновлення інформації, що могла бути вилучена власником із зазначеного мобільного телефону. Також не міститься в матеріалах судового провадження будь-якої інформації про призначення експертизи, при цьому жодних додаткових матеріалів апеляційному суду надано не було.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що інтерес для кримінального провадження становить не сам телефон, а інформація, яку він містить.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що зміст поданого прокурором клопотання не містить обґрунтування відповідності вилученого майна критеріям ст. 98 КПК України, а правова кваліфікація у співвідношенні із мотивуванням клопотання не надає можливості ідентифікувати вилучене майно як речовий доказ.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки накладення арешту на майно, перелік якого міститься у клопотанні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних зазначених вище обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна і завданням цього кримінального провадження.

Відповідно до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно із п. 2 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

В свою чергу, п. 1) ч. 1 ст. 411 КПК України встановлює, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Отже, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_7 в інтересах ПП «Компанія Реал Фарм» підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді від 14.10.2025 скасуванню із постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Разом з тим, апеляційний суд позбавлений правових підстав зобов`язати орган досудового розслідування повернути вилучені речі власникам, водночас зауважує, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 395, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 532, 615,КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника ПП «Компанія Реал Фарм» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку 29.08.2024 у к/п №12022160000000856 від 14.12.2022 за ч. 2 ст. 307 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно, перелік якого міститься у резолютивній частині ухвали слідчого судді, вилучене 29.08.2024 у приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 11.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4