Рішення

від 15.01.2008 по справі 40/327а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                            Р І

Ш Е Н Н Я  

                                            іменем

України

15.01.08 р.                                                                                                   

Справа № 40/327а                              

за позовом Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1,                    

код НОМЕР_1, м.Донецьк

до відповідача Пісківської

сільської ради, ЄДРПОУ 03331370, с.Піски

про 

визнання недійсним рішення

Головуючий суддя    Ємельянов А.С.

Суддя                              Підченко Ю.О.

Суддя                              Мєзєнцев Є.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

              оголошувалась

перерва з 14.01. по 15.01.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача,

Пісківська сільська рада, с.Піски, про:

-          визнання недійсним рішення

відповідача від 03.10.2007р. №122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж частини

орендованої земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1" в частині

відмови в продажу частини земельної ділянки;

-          про спонукання відповідача укласти з

позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського

призначення загальною площею 1,8659 га з земель житлової та громадської

забудови, яка знаходиться в с.Піскі, вул.Леніна, на території Пісківської

сільської ради на умовах, запропонованих позивачем.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на неправомірну бездіяльність відповідача в укладанні договору

купівлі-продажу земельної ділянки, внаслідок чого порушується право позивача як

власника розташованого на спірній земельній ділянці майна на викуп цієї

земельної ділянки.

Відповідач надав відзив на позовну

заяву №4/02-25 від 14.01.2008р., в якому позовні вимоги не визнав. Зокрема, як

вказує відповідач, його бездіяльність в укладанні спірного договору

купівлі-продажу обумовлена відсутністю бюджетних коштів для проведення робіт з

визначення розміру земельної ділянки. Одночасно, причиною прийняття рішення про

продаж позивачу лише частки земельної ділянки, за твердженням відповідача,

стало знаходження на спірній земельній ділянці охоронних зон водоводу,

газопроводу, лінії зв'язку, мережі електропередач.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

29.03.2007р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір оренди землі, за умовами якого відповідач отримав

в оренду земельну ділянку площею 1,8659 га несільськогосподарського

призначення, яка знаходиться в с.Піски, АДРЕСА_1 на території Пісківської

сільської ради.

03.10.2007р. відповідачем було

прийнято рішення №122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж частини орендованої

земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1".

Згідно з вказаним рішенням

Пісківською сільською радою було надано згоду на продаж позивачу частини раніше

орендованої земельної ділянки під розміщення житлового комплексу по вул.Леніна

в с.Піски і частини земельної ділянки, необхідної для його обслуговування.

Одночасно, вказаним рішенням решту орендованої позивачем земельної ділянки було

залишено у тимчасовому користуванні позивача.

Виходячи зі змісту позовної заяви,

вказане вище рішення відповідача в частині відмови у продажу позивачу частини

земельної ділянки є неправомірним, таким, що не відповідає вимогам закону.

Зокрема, як вказує позивач, він як

власник майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, має право на її

викуп.

Одночасно, за твердженням позивача,

у відповідача відсутні будь-які правові підстави для відмови у продажу спірної

земельної ділянки.

За таких обставин, позивачем

заявлені вимоги про визнання недійсним рішення відповідача від 03.10.2007р.

№122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж частини орендованої земельної ділянки

приватному підприємцю ОСОБА_1" в частині відмови в продажу частини

земельної ділянки.

Крім цього, як вказує позивач,

відповідач ухиляється від підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки

по вул.Леніна в с.Піски, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про

спонукання відповідача укласти з позивачем відповідний договір купівлі-продажу

земельної ділянки на умовах, запропонованих позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву №4/02-25 від 14.01.2008р. заперечень по суті позовних вимог не надав.

Одночасно, за поясненнями відповідача, відповідний договір купівлі-продажу

земельної ділянки ним не був укладений у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів

та, як наслідок, неможливістю проведення робіт з визначення розміру земельної

ділянки, яка має бути передана позивачу.

Виходячи з принципу повного,

всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги

позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.116 Земельного

кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права

користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності

за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або

державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з

питань земельних ресурсів, в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Набуття права на землю громадянами

та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність

або надання їх у користування.

29.03.2007р. між позивачем та

відповідачем був укладений договір оренди землі.

Згідно з умовами вказаного договору

відповідач отримав від позивача в оренду земельну ділянку площею 1,8659 га

несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с.Піски, АДРЕСА_1 на

території Пісківської сільської ради.

За приписом п.п.15, 3 договору від

29.03.2007р. земельна ділянка площею 1,8659 га була передана позивачу в оренду

для розміщення житлового комплексу - недобудованого 32-х квартирного житлового

будинку.

Частиною 2 ст.127 Земельного

кодексу України передбачено, що продаж земельних   ділянок державної та комунальної власності

громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон),

крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що

є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що

належать державі. 

Таким чином, Земельний кодекс

України визначає два шляхи продажу земельної ділянки  - продаж земельних ділянок комунальної

власності на конкурентних засадах (аукціон, конкурс) та викуп земельних

ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців

цих ділянок.

Як встановлено судом, згідно з

наявними в матеріалах справи рішенням господарського суду Донецької області від

07.11.2005р. по справі №8/345пн, витягом №16079828 від 27.09.2007р. з реєстру

прав власності на нерухоме майно, позивач є власником недобудованого 32-х

квартирного житлового будинку, який розташований в с.Піски по АДРЕСА_1.

Одночасно, виходячи зі змісту

наданого до матеріалів справи договору купівлі-продажу №26 від 21.03.2006р.,

позивач також є власником фундаменту під 32-х квартирний житловий будинок.

За таких обставин, за висновками

суду, з урахуванням ч.2 ст.127 Земельного кодексу України, позивач як власник

вказаних вище об'єктів нерухомості має право на викуп земельної ділянки, на

якій розташовані вказані об'єкти.

При цьому, як вбачається з наданих

до справи матеріалів, спірна земельна ділянка необхідна позивачу для розміщення

та обслуговування об'єктів нерухомого майна, що є його власністю.

Статтею 128 Земельного кодексу

України визначений порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної

власності громадянам та юридичним особам.

Як встановлено судом, що з боку

сторін не спростовано, позивачем при зверненні до відповідача з заявкою від

14.08.2007р. на придбання земельної ділянки площею 1,8659 га

несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с.Піски, АДРЕСА_1 на

території Пісківської сільської ради, передбачений ст.128 Земельного кодексу

України порядок було дотримано.

Згідно з п.3 ст.128 Земельного

кодексу України селищна рада або державний орган приватизації, або центральний

орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у місячний термін розглядає

заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в  продажу із зазначенням причин відмови.

Як вказувалось вище, 03.10.2007р.

відповідачем було ухвалене рішення №122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж

частини орендованої земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1",

згідно з яким надано згоду на продаж позивачу частини раніше орендованої

земельної ділянки під розміщення житлового комплексу по вул.Леніна в с.Піски і

частини земельної ділянки необхідної для його обслуговування. Одночасно,

вказаним рішенням решту земельної ділянки по АДРЕСА_1 в с.Піски було залишено

позивачу на праві тимчасового користування.

Виходячи зі змісту вказаного

рішення, судом встановлено, що відповідачем не було визначено причини відмови у

продажу частини орендованої позивачем земельної ділянки, що протирічить вимогам

п.3 ст.128 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.5 ст.128 Земельного

кодексу України встановлений виключний перелік підстав для відмови в продажу

земельної ділянки.

Зокрема, такими підставами є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої

земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство

або припинення його діяльності.

Статтями 4-3, 33 Господарського

процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства,

згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається

в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33

Господарського процесуального кодексу України відповідачем доказів наявності

передбачених п.5 ст.128 Земельного кодексу України підстав для відмови у

продажу частини земельної ділянки позивачу, до матеріалів справи не надано.

За приписом ст.152 Земельного

кодексу України захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється

шляхом, зокрема, визнання 

недійсними  рішень  органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування.

Відповідно до п.10 ст.128

Земельного кодексу України рішення про відмову у продажу земельної ділянки може

бути оскаржено в суді.

За таких обставин, враховуючи

відсутність підстав для відмови у продажу позивачу спірної земельної ділянки,

приймаючи до уваги невизначення в тексті рішення від 03.10.2007р. №122/ХIУ-У

"Про дозвіл на продаж частини орендованої земельної ділянки приватному

підприємцю ОСОБА_1" підстав для такої відмови, останнє є таким, що не

відповідає вимогам закону, внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає

задоволенню.

Згідно п.6 ст.128 Земельного

кодексу України рішення сільської, селищної ради про продаж земельної ділянки є

підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної   ділянки.  

У зв'язку з невідповідністю вимогам

закону рішення відповідача від 03.10.2007р. 

№122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж частини орендованої земельної

ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1" в частині залишення решти

орендованої земельної ділянки позивачу на праві тимчасового користування, на

момент розгляду спору наявним є рішення, згідно з яким відповідачем надано

згоду на продаж позивачу частини раніше орендованої земельної ділянки під

розміщення житлового комплексу по вул.Леніна в с.Піски і частини земельної

ділянки необхідної для його обслуговування.

Враховуючи наявний в матеріалах

справи договір оренди земельної ділянки від 29.03.2007р., підписаний між

позивачем та відповідачем, рішення Пісківської сільської ради від 27.02.2007р.

№77/Х-V "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду приватному

підприємцю ОСОБА_1", суд дійшов висновку, що для розміщення та

обслуговування 32-х квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 у с.Піски існує

потреба у використанні земельної ділянки площею 1,8659 га.

Зокрема, згідно із ст.12 Земельного

кодексу України саме до повноважень сільських рад відноситься розпорядження

землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності

у власність громадян та юридичних осіб тощо.

Крім того, за змістом наданих до

матеріалів справи висновків державної експертизи землевпорядної документації від

12.10.2007р. №416, складених Головним управлінням земельних ресурсів у

Донецькій області, судом встановлено, що фактично для розміщення нерухомих

об'єктів позивача документально доведеною та обґрунтованою є необхідність

наявності земельної ділянки, яка є предметом договору оренди від 29.03.2007р.,

укладеного між позивачем та відповідачем.

Таким чином, внаслідок ухвалення

рішення про надання в оренду позивачу земельної ділянки площею 1,8659 га,

укладення відповідного договору оренди цієї земельної ділянки, суд дійшов

висновку, що відповідач підтвердив наявність необхідності передачі

позивачу  земельної ділянки саме площею

1,8659 га для розміщення та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 в

с.Піски.

Підставою для укладання

господарського договору є проект договору, який у відповідності із ст.181

Господарського кодексу України може бути 

запропонований  будь-якою  з сторін. У разі якщо проект договору

викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Як встановлено судом, 12.12.2007р.

позивачем на адресу відповідача направлено проект договору купівлі-продажу

земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 1,8659

га з земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в с.Піскі,

вул.Леніна на території Пісківської сільської ради.

Направлення позивачем на адресу

відповідача проекту договору підтверджується поштовою квитанцією №4431 від

12.12.2007р. з реєстром вкладених документів.

При цьому, судом також прийнято до

уваги ті обставини, що згідно із п.8 ст.128 Земельного кодексу України вартість

земельної ділянки визначається на підставі її грошової та експертної оцінки,

яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наявним в матеріалах

справи звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеним ТОВ

"Укрземресурси" (ліцензія серії АБ №107805), вартість спірної

земельної ділянки становить 322249,00 грн., що й знайшло своє відображення у

проекті договору, направленого позивачем на адресу відповідача.

Відповідачем всупереч вимогам

ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення

ним відповідних дій щодо підписання або відмови у підписанні з позивачем

договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.627 Цивільного кодексу

України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та

визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного

законодавства, звичаїв ділового обігу, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.187 Господарського

кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за

державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі

закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

За приписом ст.179 Господарського

кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін,

якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для

суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма

вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій

суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого

самоврядування.

Як вказувалось вище, за змістом п.6

ст.128 Земельного кодексу України у разі прийняття рішення сільської, селищної

ради про продаж земельної ділянки обов'язковим є укладання договору

купівлі-продажу земельної ділянки.  

Таким чином, враховуючи факт

прийняття Пісківською сільською радою рішення від 03.10.2007р.  №122/ХIУ-У "Про дозвіл на продаж частини

орендованої земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_1", суд дійшов

висновку про обов'язковість укладання відповідного договору купівлі-продажу

земельної ділянки між сторонами.

При цьому, посилання відповідача на

неможливість укладання спірного договору у зв'язку з відсутністю у нього

грошових коштів необхідних для проведення робіт з визначення розміру земельної

ділянки судом до уваги не приймаються, враховуючи, що вказані обставини не

звільняють відповідача від здійснення покладених на нього законом обов'язків.

Крім цього, за висновками суду,

розмір спірної земельної ділянки вже був визначений відповідачем під час

прийняття рішення  від 27.02.2007р.

№77/Х-V "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду приватному

підприємцю ОСОБА_1" та укладання договору оренди землі від 29.03.2007р. з

позивачем.

Статтею 16 Цивільного кодексу

України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого

немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського

процесуального кодексу України підприємства, 

установи,  організації, інші

юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право

звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, враховуючи, що

бездіяльність відповідача в укладанні договору купівлі-продажу земельної

ділянки порушує право позивача як власника розміщених на цій земельній ділянці

об'єктів на викуп земельної ділянки, позов в частині вимог про спонукання

відповідача укласти з позивачем договір купівлі-продажу земельної ділянки

несільськогосподарського призначення загальною площею 1,8659 га з земель

житлової та громадської забудови, яка знаходиться в с.Піскі, вул.Леніна на

території Пісківської сільської ради на умовах, запропонованих позивачем,  підлягає задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї

справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про

право позивача на купівлю спірної земельної ділянки. Таке право позивача

виникає не внаслідок прийняття відповідного акту суб'єктом владних повноважень,

а базується на нормах закону з урахуванням раніше укладеного договору оренди

землі. 

При цьому, у спірних

правовідносинах відповідач не здійснює владних повноважень, а виступає як

суб'єкт господарських відносин.

Враховуючи норми ст.49

Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають

віднесенню на відповідача повністю.

При розгляді справи судом

встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви сплачене державне мито в

сумі 102,00 грн., що перевищує розмір державного мита, встановленого для даної

категорії справ.

За таких обставин, надлишково

сплачене позивачем державне мито в сумі 17,00 грн. підлягає поверненню з

державного бюджету України на підставі ст.47 Господарського процесуального

кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м.Донецьк до Пісківської сільської ради, с.Піски задовольнити

повністю.

Визнати недійсним рішення

Пісківської сільської ради, с.Піски від 03.10.2007р. №122/ХIУ-У "Про

дозвіл на продаж частини орендованої земельної ділянки приватному підприємцю

ОСОБА_1" в частині відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, м.Донецьк у

продажу частини земельної ділянки.

Зобов'язати Пісківську сільську

раду, с.Піски укласти з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк договір

купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення

загальною площею 1,8659 га з земель житлової та громадської забудови, яка

знаходиться в с.Піскі, вул.Леніна на території Пісківської сільської ради на

умовах, запропонованих Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк.

Стягнути з Пісківської сільської

ради, с.Піски на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк витрати

по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання

рішенням законної сили.

Повернути Фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1, м.Донецьк з державного бюджету України надлишково сплачене державне

мито в сумі 17 грн. 00 коп.

Видати довідку.

В судовому засіданні 15.01.2008р.

оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                                                                        

Ємельянов А.С.                              

Суддя                              Підченко Ю.О.

Суддя                                                                                               Мєзєнцев

Є.І.