Рішення

від 28.12.2010 по справі 9/224-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/224-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

28 грудня 2010 р.           Справа 9/224-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ", код ЄДРПОУ 36968321  (вул. Київська, буд.77, оф. 47, м. Житомир, 10012; адреса для кореспонденції: 10014, Житомир-14, а/с 16)   

до:Селянського (фермерського) господарства "АГРАРІЙ", код ЄДРПОУ 32426802  (с. Гулі, Барський р-н, Вінницька обл., 23042)  

про стягнення 231 790,47 грн.

Головуючий суддя Балтак О.О.    

Секретар судового засідання Кравчук Н.Л.                                        

Представники сторін:

позивача: Бесядовська Я.В.- представник за довіреністю;

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з селянського (фермерського) господарства "АГРАРІЙ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ" 223 665 грн. - основного боргу, 2 236.65 грн. - штрафу, 5 888.82 грн.  - пені.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.12.2010р., за згаданим позовом, порушено провадження  у справі № 9/224-10 та призначено її до розгляду  на 28.12.2010р.

На визначену дату в судове засідання з"явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання  не направив, документів витребуваних попередньою ухвалою  суду та відзиву на позовну заяву не надав, причин неявки та неподання документів суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином. Зокрема, отримання відповідачем  ухвали про порушення провадження у справі № 9/224-10 від 07.12.2010р. підтверджується підписом представника відповідача на поштовому відправленні  за №20458806 від 14.12.2010р., яке повернулося до суду 20.12.2010р.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи № 9/224-10, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17 серпня 2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ" та селянським (фермерським) господарством "АГРАРІЙ" укладено  Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 33/МТ-2010. На виконання умов даного Договору сторони уклали Додаткову угоду №1 від 17.08.2010р., відповідно до п. 1.1 вказаного Договору і Додаткової угоди продавець зобов"язаний передати у власність покупця дизельне паливо (товар), а покупець  зобов"язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2.3 продаж здійснюється окремими партіями товару на підставі цього Договору та Додаткових угод, в яких сторони узгоджують найменування, кількість окремих партій, ціну товару та інші необхідні умови.   

П.п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.6 договору сторони визначили порядок проведення розрахунків за передане у власність дизельне паливо, а саме: покупець здійснює 100% попередню оплату товару, якщо інше не передбачено Додатковою угодою. Розрахунки здійснюються на підставі виставленого продавцем рахунку в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця. Витрати продавця по транспортуванню товару покупець сплачує на протязі одного банківського дня з моменту виставлення рахунку продавцем.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 33/МТ-2010 від 17.08.2010р.- кінцевий термін оплати за поставлену партію товару 18.09.2010р. Якщо на момент розрахунку ринкова ціна на вищевказаний товар підвищиться, то продавець в односторонньому порядку має провести корегування загальної вартості цього договору, у відповідність до ринкових цін. Строк поставки товару 18.09.2010р. Адреса місця поставки товару: СРТ (пункт призначення покупця: Вінницька область, Барський р-н, с. Гулі) згідно ІНКОТЕРМС 2000. Поставка товару здійснюється автотранспортом продавця (п.п 2.1, 3.1, 3.2, 3.3 вищезазначеної додаткової угоди).

18.09.2010р. на виконання вище вказаного Договору та Додаткової угоди позивач поставив відповідачу дизельне пальне автомобільне (ЕН 590) сорт С на загальну суму 223 665 грн., що підтверджується видатковою  накладною № РН-0000135 від 18.09.2010р. на суму 223 665.00 грн. (а.с.12).

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки розрахунку з позивачем за поставлений товар не провів, незважаючи на те, що останнім днем оплати за поставлений товар передбачено 18.09.2010р.

Тому, на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 223 665 грн.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з викладеного,  вимоги позивача про стягнення 223 665 грн.  - основного боргу підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та правомірними.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення 2 236.65  грн. - штрафу,  5888.82 грн.  -  пені, в результаті чого суд  дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними  санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п 5.2, 5.5 договору, в разі прострочки покупцем строків розрахунків, зазначених у додаткових угодах, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  за кожен день прострочення виконання зобов"язань. Сплата будь-яких неустойок, штрафів, пені, відсотків за порушення умов даного договору не звільняє сторону від виконання свого зобов"язання у повному обсязі.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення пені та штрафу, судом встановлено, що розрахунок проведений позивачем здійснений в межах, передбачених законодавством, а тому позовні вимоги в частині стягнення  5 888.82 грн.- пені, 2 236.65 грн. - штрафу підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 07.12.2010 року,  відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову із стягненням з відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.  4-5, 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд- 

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "АГРАРІЙ", код ЄДРПОУ 32426802 (с. Гулі, Барський р-н, Вінницька обл., 23042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТ ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ ОІЛ", код ЄДРПОУ 36968321 (10012, вул. Київська, буд.77, оф. 47, м. Житомир; адреса для кореспонденції: 10014, Житомир - 14, а/с 16) 223 665 грн. - основного боргу, 5 888.82 грн. -  пені, 2 236.65 грн. - штрафу, 2 317.90  грн. - витрат, пов"язаних зі сплатою державного мита,  236 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.  

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.  

Суддя                                             Балтак О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  29 грудня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  (10014, Житомир-14, а/с16)

3 - відповідачу  (с. Гулі, Барський р-н, Вінницька обл., 23042)