Постанова

від 17.12.2010 по справі 24/32/10

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.12.2010 р.           справа №24/32/10

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого:    Москальової І.В.

Суддів:                Алєєвої І.В., Величко Н.Л.

при секретарі     Кислициній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

від прокуратури: не з’явились

від інспекції ДАБК: не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області, м.Бердянськ в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2010 р. по справі № 24/32/10  (суддя  Азізбекян Т.А.)  

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль», м.Запоріжжя

до відповідача: Бердянської міської ради Запорізької області, м.Бердянськ

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бристоль»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності  на недобудовану  основну будівлю кафе, що розташована на земельній ділянці площею 0,0465 га по вул.Макарова (напроти санаторію «Азов») в м. Бердянськ Запорізької   області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2010 р. по справі № 24/32/10 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль»задоволено. Визнано за ТОВ «Бристоль»право власності на недобудовану основну будівлю кафе, що розташована на земельній ділянці площею 0,0465 га по вул. Макарова (напроти санаторію «Азов») в м. Бердянськ Запорізької області.

До Донецького апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою Бердянський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, в якій просить зазначене судове рішення скасувати як прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що господарським судом не було враховано те, що позивачем не наведено жодного доказу оспорювання чи невизнання його права власності іншими особами. Також, судом під час розгляду справи не надано належної оцінки тим обставинам, що позивачем не були отримані всі необхідні для будівництва документи, не з’ясовані обставини та причини неотримання дозвільної документації на будівництво, не залучено до справи відповідні державні органи контролю, зокрема Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, та взагалі прийнято рішення при відсутності будь-якого спору.

Прокурор та представники сторін не скористались правом брати участь у судовому засіданні, письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2009 р. між Бердянською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бристоль»(орендар) укладено договір оренди землі (а.с.16-18), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0465 га для будівництва кафе з літнім торговельним майданчиком, яка знаходиться у м.Бердянськ Запорізької області, вул. Макарова (напроти санаторію «Азов»). Земельна ділянка передається в оренду на підставі п.1.10 рішення шістдесят сьомої сесії V скликання Бердянської міської ради від 28.05.2009 р. № 14 «Про передачу в оренду земельних ділянок». Договір укладено строком до 01.05.2014 р. пунктом 41 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Даний договір підписано обома сторонами без розбіжностей і, згідно відзиву по справі Бердянської міської ради від 08.02.2010 р. № 035 (а.с.35), зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України»02.11.2009 р. за № 040926500504.

28.07.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв за актом приймання-передачі земельну ділянку (а.с.19) в натурі розміром 0,0465 га, яка знаходиться за адресою: м.Бердянськ, вул.Макарова (напроти санаторію «Азов»).  Згідно витягу (довідки) з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель від 21.07.2009 р. № 511 (а.с.21) земельна ділянка має кадастровий номер 2310400000:08:003:0069.

Як вбачається, 06.10.2008 р. позивачем отримано від Бердянського міського управління МНС України в Запорізькій області технічні умови № 2560 на проектування будівництва кафе з літнім торговельним майданчиком (а.с.38)

12.01.2009 р. Бердянською міською СЕС Запорізької області надано висновок № 3 на проект будівництва (а.с.39), згідно з яким узгоджено ТОВ «Бристоль»робочий проект будівництва кафе на 20 місць з літнім майданчиком на 36 місць по вул.Макарова (напроти санаторію «Азов»)

Згідно довідки Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 09.10.2009 р. № 1-89 (а.с.26), готовність недобудованого кафе, що знаходиться по вул.Макарова (напроти санаторія «Азов») на земельній ділянці площею 0,0465 га, переданій ТОВ «Бристоль»за договором оренди землі від 28.07.2009 р.  -  складає 5 % і його балансова вартість складає 50 889 грн.

В матеріалах справи відсутні проект будівництва, дозвільна документація на будівництво, завершення будівництва (створення майна) та прийняття його до експлуатації.

Предметом спору у цій справі є визнання права власності на недобудовану основну будівлю кафе, що розташована на земельній ділянці площею 0,0465 га по вул.Макарова (напроти санаторію «Азов») в м. Бердянські Запорізької області.

Статтями 316, 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (п.3 ст.375 Цивільного кодексу України) та наявності згоди власника на таку забудову.

Частиною 2 ст.331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч.3 ст.331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи містобудування»закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  

Згідно частин 3 та 5 cтатті  376 Цивільного кодексу України за рішенням суду може бути визнано право власності на самочинне збудоване нерухоме майно.

В оскаржуваному судовому рішенні господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при будівництві спірного майна позивачем не було порушено будівельних, санітарних та протипожежних вимог і те, що даний факт підтверджено, зокрема, висновками СЕС та МЧС, що зумовило визнання за судовим рішенням права власності на об»єкт позивача на підставі ч.2 ст.331 та  ч.5 ст.376 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що  даний висновок суду першої інстанції не ґрунтується на приписах ст.ч.2 ст.331 та  ч.5 ст.376 ЦК України та не доводиться матеріалам справи. Так, в матеріалах справи відсутні проект будівництва,  дозвільна документація на будівництво, докази завершення будівництва (створення майна) та прийняття його до експлуатації. Наявний в матеріалах справи висновок Бердянської міської СЕС Запорізької області та технічні умови Бердянського міського управління МНС України в Запорізькій області (а.с.38,39) є лише умовами на проектування будівництва кафе з літнім торговельним майданчиком, а згідно довідки Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 09.10.2009 р. № 1-89 (а.с.26) готовність недобудованого кафе, що знаходиться по вул.Макарова (напроти санаторія «Азов»), складає 5 %, що виключає можливість визнання права власності на спірний об’єкт як нерухомість за позивачем в розумінні ст.ст.331,376 ЦК України та Закону України «Про основи містобудування». До завершення будівництва об’єкту та введення його до експлуатації позивач має право власності лише на будівельні матеріали згідно п.3 ст.331 ЦК України.

Чинне законодавство не передбачає визнання в судовому порядку права власності на недобудований об’єкт, готовність якого складає лише 5 %, що не враховано місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

Пункт 4 статті 331 Цивільного кодексу України, який передбачав можливість визнання права власності заінтересованої  особи  на недобудоване нерухоме майно, в якому  залишилась незначною невиконана відповідно до проекту частка робіт, був виключений  на підставі Закону N 3201-IV  від 15.12.2005.

Згідно приписів ст.4-5, 4-7, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Неповне дослідження фактичних обставин справи та неправильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини зумовлює скасування рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2010 р. у справі № 24/32/10 з прийняттям нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.99, 101, п.2, п.4  ст.103, п.2 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                            П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області, м.Бердянськ в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Запорізькій області, м.Запоріжжя  задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2010 р. у справі № 24/32/10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль», м.Запоріжжя до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності  на недобудовану  основну будівлю кафе, що розташована на земельній ділянці площею 0,0465 га по вул.Макарова (напроти санаторію «Азов») в м.Бердянськ Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бристоль»(код ЕДРПОУ 32721684) на користь Державного бюджету України 42,50 грн. витрат на сплату державного мита за пред’явлення апеляційної скарги. Господарському суду Запорізької області видати наказ.  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.          

Головуючий суддя                                                                            І.В. Москальова

Суддя                                                                                                   І.В. Алєєва

Суддя                                                                                          Н.Л. Величко