Постанова

від 20.12.2010 по справі 19/58пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/58пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.12.2010 р.           справа №19/58пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівАкулової  Н.В.Гези Т.Д.Приходько І.В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:Балицький О.П., довіреність б/н від 01.12.2010р.

від відповідача:Капцова Н.В., довіреність №02-04/809 від 25.11.2010р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від03.11.2010року

у справі№19/58пд /суддя Курило  Г.Є./

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „МегаКар”, м.Макіївка Донецької області

до

Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” м.Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області

провизнання недійсним з моменту укладення Іпотечного договору № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008р.

В С Т А Н О В И В:

       Товариство з обмеженою відповідальністю „МегаКар”, м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерно–комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі філії Макіївського відділення Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Макіївка, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області про визнання недійсним з моменту укладення Іпотечного договору № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008р./арк. справи 2-5, том1/.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.05.2010р. визначено належним відповідачем у справі № 19/58пд Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк./арк. справи 147, том1/.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.10.2010р. змінено назву відповідача на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк” м.Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк./арк. справи 85, том2/.

Рішенням від 03.11.2010року господарський суд Донецької області /суддя КурилоГ.Є./ позовні вимоги задовольнив, визнав недійсним з моменту укладання Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 (нежитлової нерухомості, коли земельна ділянка не перебуває у власності іпотекодавця) (майнова порука)  від 05.09.2008р., що  укладений між Акціонерно–комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі філії Макіївське відділення Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк”, м. Макіївка та Товариством з обмеженою відповідальністю „МегаКар”, м.Макіївка.

Рішення мотивоване тим, що зазначення в якості предмету іпотеки будівлі ресторану „Крісталл", загальною площею 1162,20 кв.м., що розташована за адресою м. Макіївка, вул. Островського, буд.12, реєстраційний номер: 23961563, та належить іпотекодавцю (ТОВ “МегаКар”) на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на будівлю ресторану „Крісталл", виданого 17.10.2002р. Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївка, на час укладення договору не відповідали фактичним документам на нерухомість, оскільки внаслідок реконструкції на нерухоме майно - будівлю ресторану “Крісталл”, мало бути оформлено та проведено державну реєстрацію права власності, що здійснено не було; станом на 13.07.2008р., загальна площа будівлі ресторану “Крісталл”(літ.А-2) становить 1513,80 кв.м., гараж (літ.Б-1) площею 78,00 кв.м., склад (літ.В-1) площею 31,50 кв.м., навіс (літ.Г-1) площею 30,20 кв.м., навіс (літ.Д-1) площею 134,50 кв.м., огорожа, як зазначено в  Витязі  з реєстру прав власності на нерухоме майно, наданого КП “БТІ м. Макіївка”, номер витягу 19511202 від 13.07.2008 р.; на момент укладання договору іпотеки об'єкт нерухомості, що був переданий в іпотеку, не існував та, відповідно, не належав іпотекодавцю на праві власності, не був зареєстрований  належним чином,  не мав реєстраційних даних, та на нього відповідно до законодавства не може бути звернення стягнення; договір №210/06/ДІ/126 від 05.09.2008 р. не  має однієї з істотних умов, яку повинен містити договір іпотеки:  опису предмета іпотеки, достатнього для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані, тому він не відповідає вимогам чинного законодавства України, що тягне визнання його недійним. Клопотання про припинення провадження у справі в зв'язку з наявністю в договорі іпотеки третейської угоди, відповідно до якої вказаний спір має вирішуватися третейським судом, судом першої інстанції не задоволено виходячи з того, що спори щодо визнання правочину недійсним розглядаються виключно державними судами, третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Публічне акціонерного товариства „Укрсоцбанк” м.Київ в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк у апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2010року у справі №19/58пд та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального  та процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи./арк. справи 106-113, том2/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що право власності позивача на будівлю ресторану “Крісталл” м. Макіївка підтверджується  витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 19511202 від 13.07.2008р.; проведена реконструкція будівлі ресторану  ніяким чином не припиняє право власності позивача на цей об'єкт; будівля ресторану після його реконструкції не стала новоствореним нерухомим майном; істотною умовою будь-якого іпотечного договору є опис предмета іпотеки, достатній для його  ідентифікації, та/або  його реєстраційні дані, у  Іпотечному договорі № 210/06/ДІ/126 чітко визначено  реєстраційні дані переданого в іпотеку нерухомого майна, а саме: зазначено, що будівля ресторану „Крісталл” розташована за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Островського, буд. 12, та має реєстраційний (кадастровий) номер 23961563; об'єкт іпотеки не є об'єктом незавершеного будівництва, оскільки є зареєстрованим належним чином. Порушення норм процесуального права полягає в тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі внаслідок того, що спір відносно недійсності іпотечного договору може бути предметом третейського розгляду, так як приписи Закону України “Про третейські суди” не забороняють  можливості  розгляду третейським судом  спору про визнання будь-якого договору недійсним. Пунктом 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду, тому господарський суд, до якого подано позов з питання, що є предметом третейської угоди, припиняє провадження у справі, якщо є заперечення однієї з сторін щодо вирішення спору у господарському суді і судом не буде визнано, що третейська угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „МегаКар”, м. Макіївка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2010року у справі №19/58пд законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки дані щодо того, що загальна площа спірного об'єкту становить 1513,8 м2, є достовірними; всупереч чинному законодавству відповідач прийняв у іпотеку майно, що не зареєстроване у встановленому законом порядку та не належало позивачу на праві власності.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області  у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

05.09.2008року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” /кредитор/ та Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області /Позичальник/ укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг №210/06/КД/165. /арк. справи 10-15,том1/.

Пунктом 8 «Основних положень»вказаного договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором  за цим договором та додатковими угодами до нього  щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів,  комісії, можливої неустойки/пені,штрафу/ , а також інших витрат щодо задоволення вимог Кредитора  за цим договором та додатковими угодами до нього, Кредитор одночасно з укладанням договору укладає з майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю „МегаКар”, м. Макіївка Донецької області Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008року.

Відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотека є окремим видом застави нерухомого майна.

За приписами ст. 3 Закону України “Про іпотеку”, іпотека виникає на  підставі  договору,  закону або  рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним  договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення  вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має  похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до  припинення  основного  зобов'язання або до закінчення строку  дії  іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання  відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права  чи  вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом  порядку  або  зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Як встановлено судом першої інстанції, 05.09.2008 р. між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” ( Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю  „МегаКар” (Поручитель), що виступає майновим Поручителем за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області (Позичальник),  укладений Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 (нежитлової нерухомості, коли земельна ділянка не перебуває у власності іпотекодавця) (майнова порука)/арк. справи 20-21, том1/.

Відповідач є правонаступником Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” .

Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 підписаний повноважними представниками  сторін та скріплений печатками підприємств.

Статтею 18 Закону України “Про іпотеку” (в редакції на час укладення договору), передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та  іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно п.6.3 договору іпотеки він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення Основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про іпотеку”.

05.09.2008 р. договір посвідчений Сілаковою І.С., приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за №3757; заборону відчужувати -  зареєстровано за № 3758.

Згідно п. 1.1 даного договору Іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання ТОВ „Мактранс-сервіс” м.Макіївка Донецької області (позичальник) зобов'язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № 210/06/КД/165 від 05.09.2008р., укладеним між Іпотекодержателем та Позичальником та додатковими угодами до нього, що укладені та будуть укладені між іпотекодержателем та позичальником, які є невід'ємними частинами договору, яким обумовлене основне зобов'язання наступне нерухоме майно: будівлю ресторану „Крісталл”, загальною площею 1162,20, що розташована за адресою: 86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. Островського, буд.12, реєстраційний номер: 23961563, що належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю ресторану „Крісталл”, виданого 17.10.2002р. КП „БТІ м. Макіївка” на підставі Протоколу № 6 зборів засновників ТОВ “МегаКар” , договору купівлі-продажу від 26.04.2002 р. та засновницького договору від 16.09.2002 р. № 3414, зареєстрованого КП “БТІ м. Макіївка”, 17.10.2002 р. за № 206 в книзі 2. Іпотека за цим договором поширюється на всі поліпшення та/або переобладнання предмета іпотеки, що можуть бути здійснені Іпотекодавцем або третіми особами (орендарями тощо) після укладення цього договору, а також на земельну ділянку, на якій розташовано предмет іпотеки, з моменту набуття Іпотекодавцем права власності на неї протягом дії цього договору.

Іпотекодавець зобов'язаний, зокрема, протягом 12 місяців з дати укладення цього договору оформити право власності на збудовані відповідно до рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради від 19.11.2002 року за № 990: гараж, склад, навіси, огорожу –загальною площею 351,60    кв. м., зареєструвати право власності на них в БТІ та передати вказані об'єкти в іпотеку Іпотекодержателю на підставі Додаткової угоди до цього договору (п.2.1.12.договору іпотеки).

Заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 9 704 000,00 грн., що в еквівалентні на поточним дату за офіційним курсом НБУ складає 2 000 700,98 дол. США    (1.2 договору іпотеки).

Відповідно п. 1.3. договору іпотеки загальна вартість Предмету іпотеки, відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП “БТІ” м. Макіївки від 13.07.2008 р. за № 19511202 становить 25077,62 грн.

Іпотекодавець гарантує, що на Предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб, в тому числі тих, що не зареєстровані у встановленому законом порядку (п.1.6 договору іпотеки).

Предмет іпотеки залишається в користуванні і володінні Іпотекодавця відповідно до його функціонального призначення та  технічних можливостей (п. 1.10 договору іпотеки).

Предмет позовних вимог - визнання недійсним з моменту укладення Іпотечного договору № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008р., оскільки предметом іпотеки є майно, не зареєстроване у встановленому порядку, як окремий виділений в натурі об'єкт права власності; станом на момент укладання договору іпотеки, вже була здійснена реконструкція нерухомості, ресторану “Крісталл”, в результаті чого площа збільшена та складає 1513,80 кв.м., а не 1162,20 кв.м., як зазначено в договорі іпотеки./арк. справи 20,21 том1/.

Суд першої інстанції дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Даний висновок, на думку судової колегії суду апеляційної інстанції, є таким, що базується на фактичних обставинах справи та нормах діючого законодавства виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ст.203 Цивільного кодексу України.

За приписом ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ч.1 ст. 7 Закону України „Про забезпечення  вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у правочині,  на підставі якого або у зв'язку з яким  виникає обтяження,  повинен  визначатись  опис предмета обтяження.  У разі відсутності опису предмета обтяження  чи  якщо  існуючий  опис  не дозволяє   ідентифікувати  предмет  обтяження,  таке  обтяження  є недійсним.

Стаття 18 Закону України “Про іпотеку” передбачає перелік істотних умов договору іпотеки. У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Зокрема, згідно пункту 3 статті 18 Закону України “Про іпотеку”  однією з істотних умов, яку повинен містити договір іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані.

Статтею 5 Закону України "Про іпотеку" визначено, що предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема: якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;  нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Як вбачається з п.1.1 Іпотечного договору, предметом іпотеки сторонами визначено нерухоме майно: будівля ресторану “Крісталл”, загальною площею 1162,20 кв.м., що розташована з адресою м. Макіївка, вул. Островського, буд.12, реєстраційний номер: 23961563, що належить іпотекодавцю (ТОВ “МегаКар”) на підставі Свідоцтва про право власності на будівлю ресторану „Крісталл”, виданого 17.10.2002р. КП „БТІ м. Макіївка” на підставі Протоколу № 6 зборів засновників ТОВ “МегаКар”, договору купівлі-продажу від 26.04.2002 р. та засновницького договору від 16.09.2002 р. № 3414, зареєстрованого КП “БТІ м. Макіївка”, 17.10.2002 р. за № 206 в книзі 2.

Відповідно ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.02 за №157/6445 (в редакції на момент укладання договору іпотеки), державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном (пункт 1.5 Тимчасового положення).

Відповідно до п. 2.1 Тимчасового положення  свідоцтво про право власності відноситься до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, тобто ним підтверджується правомірність набуття права власності.

Згідно з п.5.2. Тимчасового положення  Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно видається на підставі відомостей, які містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 5.6 Тимчасового положення видачі витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно передує проведення інвентаризаційних робіт.

Під технічною інвентаризацією розуміється довідка-характеристика технічного стану, об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (будівля, споруда, інше), їх належність, склад та оцінка, підготовлені бюро технічної інвентаризації в установленому порядку (ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” в редакції станом на час укладення договору).

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтвом про право власності на будівлю ресторану “Крісталл” м. Макіївка  № 3414 від 16.09.2002 р., що  видано КП “БТІ м. Макіївка” посвідчено право колективної власності ТОВ “МегаКАР на об'єкт, що розташований в Центрально-Міському районі м.Макіївки, по вул. Островського за № 12,  та складається з двоповерхової будівлі площею 1 162,2 кв.м./арк. справи 6, том2/.

Однак, рішенням  виконавчого комітету Макіївської міської ради  № 990 від 19.11.2002 р. позивачу надано дозвіл на реконструкцію будівлі ресторану “Крісталл”по вулиці Островського,12  у Центрально-Міському районі міста Макіївки, що належить йому  на підставі свідоцтва про право власності № 3414 від 16.09.2002р.. /арк. справи 143, том1/.

Уповноважений представник відповідача підтвердив той факт, що при укладанні Іпотечного договору № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008 р. Іпотекодержатель мав відомості щодо факту проведення реконструкції предмету іпотеки.

Як вбачається з  акту, що складений інженером КП “БТІ м. Макіївки” при проведенні інвентаризації та затверджений керівником КП “БТІ м. Макіївки” 26.05.2008 року, зазначено, що в будівлі ресторану здійснено реконструкцію (встановлені перегородки в кімнаті № 16, в кімнаті № 18 добудована сауна, добудований літній майданчик № 35, кабінки № 44, 44а прибудова а-11 № 44-б, реконструкція на другому поверсі: між кімнатами 47 та 64 прибрана перегородка, реконструкція в кімнаті 59, 59-а, 60, в кімнаті № 55  встановлено перегородку.  Загальна площа будівлі стала дорівнювати 1513,8 м2. На ділянці збудовані б-1 гараж, В-1 склад, Г,Д навіси, огородження./арк. справи 106, том1/.

Вищевказані будівлі зазначені в Технічному паспорті об'єкта по вул. Островського,12 в м. Макіївка, що складений 23.05.2008 р. /арк. справи 107-117, том1/.

Відповідно ст.5 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної  реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (в редакції станом на час укладення договору іпотеки) оформлення  права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності: місцевими  органами  виконавчої влади, органами місцевого самоврядування:  фізичним  особам  та  юридичним  особам  на новозбудовані, перебудовані  або  реконструйовані  об'єкти  нерухомого  майна  за наявності  акта  про  право  власності  на  землю  або рішення про відведення  земельної  ділянки  для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що внаслідок реконструкції на нерухоме майно - будівлю ресторану “Крісталл”, мало бути оформлено та проведено державну реєстрацію права власності.

Матеріали справи не містять Акт державної приймальної комісії про прийняття об'єкта в експлуатацію.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження здійснення позивачем державної реєстрації права власності на реконструйоване спірне майно.

Таким чином, на момент укладання договору іпотеки об'єкт нерухомості, що був переданий в іпотеку, не існував та, відповідно, не належав іпотекодавцю на праві власності, не був зареєстрований  належним чином,  не мав реєстраційних даних, та на нього відповідно до законодавства не може бути звернення стягнення.    

Вищевказане свідчить, що ресторану “Крісталл” площею 1162,20 кв.м., як об'єкту нерухомості станом на час укладення договору іпотеки вже не існувало, а об'єктом нерухомості, що може бути передано в іпотеку, площею 1513,80 грн. ресторан міг би стати лише після введення в експлуатацію та державної реєстрації прав на нього.

Викладене свідчить, що Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008 р. не  має однієї з істотних умов, яку повинен містити договір іпотеки:  опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані, тоді як  згідно пункту 3 статті 18 Закону України “Про іпотеку”  однією з істотних умов, яку повинен містити договір іпотеки є опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації та/або його реєстраційні дані, уразі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Ствердження скаржника, що спірний договір має дані щодо реєстраційного номеру спірного майна,судова колегія не приймає до уваги, так як вказані дані  не є достатніми даними  для ідентифікації об'єкту нерухомого майна.

Враховуючи викладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку, прийшов до вірного висновку, що  Іпотечний договір № 210/06/ДІ/126 від 05.09.2008р.  не відповідає нормам діючого законодавства України, а відтак  вимоги  позивача про визнання договору недійсним з моменту його укладення  є  правомірними.

Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі необґрунтоване виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заявлено клопотання /див. доповнення до відзиву на позовну заяву /арк. справи 6-8, том2/ про припинення провадження у справі в зв'язку з наявністю в договорі іпотеки третейської угоди, відповідно до якої вказаний спір має вирішуватися третейським судом.

Відповідно до п.п.5.1.,5.2 договору іпотеки сторони передбачили, що всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути між сторонами у зв'язку з укладенням та виконанням положень цього договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами на рівні їх уповноважених представників. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем  постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової,15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

За приписами статті 64 Конституції України, конституційні  права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В силу статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частина 3 даної статті передбачає, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Однак, укладення третейської угоди чи то у вигляді третейського застереження у договорі, чи то у вигляді окремої письмової угоди, до виникнення спірних правовідносин, зумовлює виникнення у зацікавленої сторони права, у випадку виникнення спору, з метою захисту своїх прав і законних інтересів, на звернення до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускається.

Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті  такий спір.

Відтак, звернення до третейського суду на підставі третейської угоди, укладеної до виникнення спірних правовідносин є не обов`язком особи, а її правом, яким вона може користуватися на власний розсуд.

Позивач вважав за необхідне звернутись з позовом до господарського суду Донецької області.

Таким чином, підстави для припинення провадження у справі відсутні.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.11.2010року у справі №19/58пд залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, м. Донецьк – без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Т.Д.Геза

                                                                                              І.В.Приходько           

                              Надруковано: 7 прим.

                              1-позивачу

                              2-3відповідачу

                              4-у справу

                              5-третій особі 6-ГСДО

                              7-ДАГС