Рішення

від 21.04.2009 по справі 19/58пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/58пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

21.04.09 р.                                                                                                       Справа № 19/58пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Манько Р.М., за довіреністю  

від відповідача 1: Фадєєв А.В., за довіреністю

від відповідача 2: Сидельніков Ю.В., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс”, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецремонт ХХІ”,         м. Донецьк

відповідача 2: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк

про визнання недійсним абз. 2 п. 5.3.1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-814/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі № 24/98пд.      

Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс”, м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецремонт ХХІ”, м. Донецьк та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк про визнання недійсним абз. 2 п. 5.3.1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та АК “ПІБ” на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-814/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі №24/98пд.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на попередній іпотечний договір № 15-94/17-814/07 від 14.12.2007 р., рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р., договір відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 від 14.08.2008 р., ст. 37 Закону України „Про іпотеку”, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об”єктів нерухомості.  Наполягає, що абз.2 п.5.3.1. договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та АК “ПІБ” на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-814/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі №24/98пд передбачено, що іпотекодержатель придбає право власності на предмет іпотеки по заставній вартості, що суперечить ст.37 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрспецремонт ХХІ”, проти позову заперечив, про що виклав у відзиві, з наступних підстав.

Вважає, що іпотечний договір від 14.03.2008 р., укладений між ТОВ “Євро-Елмікс” та АК “ПІБ” на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-814/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі №24/98пд, був укладений відповідно до вимог чинного законодавства, в т.ч. Закону України “Про іпотеку”.

Абзац другий п.5.3.1. договору не порушує положень ст. 37 Закону України “Про іпотеку” та укладений згідно норм Цивільного кодексу України. У розумінні ст. 37 Закону  України “Про іпотеку” не передбачений вичерпний перелік дій або заборона вчинення інших дій при врегулюванні порядку набуття права власності Іпотекодавцем.  Відповідач вважає, що сторони на час підписання зазначеного вище договору дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, а також врегулювали зобов”язання в цій частині на власний розсуд. Звернув увагу, що на етапі укладання попереднього іпотечного договору № 1-94/17-814/07 від 14.12.07 р., та протягом розгляду справи № 24/98пд щодо примусового укладання іпотечного договору, позивач був згоден з положеннями договору в цій частині.

Відповідач 2, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, проти позову заперечив, про що виклав у відзиві № 09/16-122 від 16.03.2009 р., з наступних підстав.

Частиною 3 ст. 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу України Закон України „Про іпотеку” є актом цивільного законодавства).

Абзацем 3 ст. 37 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Необхідно відмітити, що ст. 37 Закону України „Про іпотеку”, а також сам закон не містять заборони, щодо зміни зазначеного порядку, шляхом зазначення його в укладеному іпотечному договорі.

Таким чином, спираючись на зазначені положення Цивільного кодексу України, ТОВ „Євро - Елмікс” та Банк, при укладенні Попереднього іпотечного договору № 15-94/17-8146/07, посвідченого 14.12.2007 року І.Г. Дрігою, приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу (далі – Попередній іпотечний договір), відступили від положень актів цивільного законодавства і врегулювали свої відносини на власний розсуд.

Зазначив, що сторони домовились про всі істотні умови майбутнього Іпотечного договору, що підтверджується письмовими доказами (підписанням сторонами попереднього іпотечного договору від 14.12.2007 р.; рішенням Господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р. було визнано договір укладеним). На підставі викладеного, вважає, що посилання позивача на невідповідність абз. 2 п. 5.3.1 Іпотечного договору положенням ст. 37 Закону України „Про іпотеку”, та як наслідок на його недійсність, є безпідставними та необґрунтованими.

Розгляд справи  відкладався.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о:

14.12.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Євро-Елмікс” в  забезпечення виконання зобов'язань, що випливають з Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/37-4464/07 від 12.10.2007 р., був укладений Попередній іпотечний договір № 15-94/17-8146/07 (надалі – іпотечний договір).

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р. укладений  між ТОВ„Євро-Елмікс” та Промінвестбанком в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області іпотечний договір в забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 р. на умовах викладених у попередньому іпотечному договорі від 14.12.2007 р. № 15-94/17-8146/07.

Згідно абзацу 3 резолютивної частини рішення, договір  вважається укладеним з 12.03.2008 р.

Рішення у даній справі набуло законної сили та є чинним.

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору, Іпотекодавець, на умовах, передбачених цим Договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Харитонова, буд. За, в подальшому іменується "Предмет іпотеки".

Для цілей цього Договору під визначенням "Предмет іпотеки" в залежності від конкретного застосування розуміються як всі об'єкти Іпотекодавця, передані в іпотеку, так і будь-яка їх частина.

Опис  предмету іпотеки,  вказаний у  п. 1.3  іпотечного договору:   А-1          Будівля холодильнику , В-1          Будівля складу для олії та милу,  Г-1          Будівля продскладу, Е-1 будівля  продскладу для фасування овочів, Ж-1           Будівля складу солі,      3-1          Будівля магазину, И          Прохідний пункт, № 1-3          Огородження, І          Замощення, 1 Залізничний тупік.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, наданого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації № 15738128 від 29.08.2007 р., загальна вартість Предмету іпотеки складає 704 214,00 грн.

Сторони цього Договору оцінюють Предмет іпотеки у 6 743 561,00  гривень, далі „Заставна вартість” (п. 1.4 іпотечного договору).

Розділом 5 іпотечного договору сторони обумовили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації ( застереження про задоволення вимог іпотекодержателя).

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках (п.5.1.договору):

- якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем будь – яких зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту; та /або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом); та /або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором;

- в разі прийняття рішення про ліквідацію чи реорганізацію у будь-який спосіб Іпотекодавця, порушенні відносно нього справи про банкрутство;

- невиконання Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим Договором, зокрема, щодо вжиття заходів, необхідних для збереження Предмету іпотеки, його належної експлуатації та страхування Предмету іпотеки;

- загибелі, втрати чи пошкодження Предмету іпотеки і невиконанні при цьому Іпотекодавцем умов, викладених у п. 4.1.1 цього Договору,

- відчуженні у будь-який спосіб Іпотекодавцем Предмету іпотеки або обтяженні його зобов'язаннями на користь третіх осіб без попереднього письмового погодження із Іпотекодержателем; і невиконанні при цьому Іпотекодавцем умов, викладених у п. 4.1.2 цього Договору;

- викупу Предмета іпотеки для суспільних потреб та/або його реквізиції та\або конфіскації,

-  інших випадках, передбачених законодавством України.

Дане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно ст. 36 закону України „Про іпотеку” вважається договором про задоволення вимог  Іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки по заставній вартості за вибором Іпотекодержателя, без додаткового узгодження з Іпотекодавцем (п. 5.2 іпотечного договору).

Як передбачено п. 5.3 іпотечного договору, звернення стягнення на Предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із наступних способів на вибір Іпотекодержателя, за заставною вартістю, зокрема:

Позасудове врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом ( п.5.3.1.):

- продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі за заставною вартістю на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку";

- прийняття Предмету іпотеки у власність: Іпотекодержателем за заставною вартістю, у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку";          

- іншим способом, що не суперечить чинному на момент реалізації Предмету іпотеки законодавству.

14.08.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області (надалі – Первісний Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” (надалі – Новий Іпотекодержатель) був укладений договір відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 (надалі - договір), відповідно до якого Первісний Іпотекодержатель відступає Новому Іпотекодержателю своє право вимоги за Попереднім іпотечним договором № 15-94/17-8146/07 від 14.12.2007 р., що посвідчений Дрігою І.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим № 3952, який рішенням Господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р. (справа № 24/98 пд), визнан іпотечним договором (далі – „Іпотечний договір”), який укладено між Первісним  Іпотекодержателем та Товариством з обмеженою  відповідальністю „Євро-Елмікс”,  ЄДРПОУ 31770683, юридична адреса: 83010, м. Донецьк, вул. Пілотна, буд. 28 (далі по тексту – „Іпотекодавець”) та який забезпечує виконання умов Кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 р. (надалі іменується як „Основний договір”), що укладений між Первісним Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

18.12.2008 р. Рішенням господарського суду Донецької області у справі № 39/190 пн визнано право власності на предмет іпотеки – нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Харитонова, 3а по заставній вартості 6 743 561,00 грн. Рішення оскаржено в апеляційному порядку.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

 Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є  домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

 Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов”язків ( ст. 11 Цивільного кодексу України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво – чи багатосторонніми ( договори) ( ст. 202 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору іпотеки, в тому числі його частини, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою  та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також  моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

   В силу ч.  7 ст.  179 Господарського кодексу України господарські договори  укладаються за   правилами,  встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням  особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

        Закон України „Про іпотеку” є актом цивільного законодавства, який регулює правовідносини в сфері забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном.

У відповідності до ст.18 Закону України „Про іпотеку”: іпотечний договір  укладається  між  одним   або   декількома іпотекодавцями  та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

              Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:  1) для  іпотекодавця  та іпотекодержателя  -  юридичних осіб відомості про:     для резидентів   -    найменування,    місцезнаходження    та ідентифікаційний  код  в  Єдиному  державному реєстрі юридичних та фізичних  осіб  -  підприємців;  2)  зміст  та  розмір основного зобов'язання, строк і порядок його  виконання  та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне  зобов'язання;   3) опис предмета іпотеки,  достатній для його  ідентифікації, та/або  його реєстраційні дані.  При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;     4)  посилання на видачу заставної або її відсутність.

У  разі  відсутності  в іпотечному договорі однієї з вказаних вище  істотних  умов  він може бути визнаний недійсним на підставі рішення  суду.  

              Іпотечний договір   може  містити  інші  положення,  зокрема, визначення вартості предмета іпотеки,  посилання на  документ,  що підтверджує  право  власності  іпотекодавця  на  предмет  іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на  предмет іпотеки,   визначення   способу  звернення  стягнення  на  предмет іпотеки.

            За умови ст. 36 Закону України “Про іпотеку”, договір про  задоволення  вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий  спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 37 вказаного Закону України “Про іпотеку”, на який посилається позивач,   іпотекодержатель   може   задовольнити  забезпечену  іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою  для  реєстрації  права  власності іпотекодержателя  на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог  іпотекодержателя  або  відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на  предмет  іпотеки  в  рахунок виконання основного зобов'язання.

         Іпотекодержатель набуває  предмет  іпотеки  у  власність за вартістю,  визначеною  на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

          Як зазначено в Рішенні господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р. по справі  № 24/98пд, у попередньому  договорі  передбачені всі істотні умови іпотечного договору.

Розділом 5 іпотечного договору сторони обумовили порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізації, визначивши, що цей розділ є  застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 5.3 договору, сторони обумовили, що  звернення стягнення на Предмет іпотеки може відбуватися будь-яким із визначених сторонами способів на вибір Іпотекодержателя, за заставною вартістю, яка також обумовлена в договорі.

Пунктом п. 5.3.1 договору сторони погодили, що звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем за заставною вартістю, у порядку передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

          Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не зазначає, що такий спосіб прийняття предмета іпотеки у власність - є виключним, і що сторони не можуть відступати від такого способу, шляхом включення інших умов, як до договору іпотеки, враховуючи приписи ст. 18 Закону України «Про іпотеку», так і до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, до якого входить п. 5.3.1., що оскаржується позивачем.

Крім того, не можна ототожнювати поняття “укладання договору” та “прийняття у власність”.

Відповідно до  ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право  особи на  річ ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном ( ст. 317 Цивільного кодексу України).

Стаття 319 ЦК України встановлює, що власник користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Укладаючи попередній іпотечний договір, та будучи стороною по справі                      № 24/98пд, рішенням за якою укладений іпотечний договір, позивач погодився з включенням до договору положення щодо прийняття предмету застави у власність за заставною вартістю, і підтвердженням цьому є чинність судового рішення у  справі № 24/98пд.

Позивачем не підтверджено документово перевищення вартості предмета іпотеки над заставною вартістю, з огляду на те, що доданий позивачем до справи Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості об”єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Донецьк, Калінінський район, вул. Харитонова, 3а, що належать ТОВ “Євро-Елмікс” станом на 16.11.2007 р., не є оцінкою вартості предмета іпотеки на момент прийняття предмету іпотеки у власність ( як зазначено в ст. 37 Закону), а відображає ринкову вартість майна, яке не обтяжене іпотекою та не виконаними борговими зобов»язаннями іпотекодавця. Наданий Звіт складався станом на 16.11.2007 р. з метою передання об”єкта під заставу для отримання банківського кредиту.

Крім того, найменування об”єктів, які оцінювалися, - не співпадають з найменуванням об”єктів, які є предметом договору іпотеки.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави вважати абз. 2 п. 5.3.1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та АК “ПІБ” на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-8146/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі №24/98пд, таким, що не відповідає нормам законодавства. Тому, вимоги позивача про визнання абзацу 2 п. 5.3.1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-8146/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі № 24/98пд недійсним,  не підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на Позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс”, м. Донецьк у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецремонт ХХІ”,         м. Донецьк та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку, м. Київ в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області, м. Донецьк про визнання недійсним абзацу 2 п. 5.3.1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ “Євро-Елмікс” та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) в особі Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області на умовах попереднього іпотечного договору № 15-94/17-8146/07 від 14.12.07 р. на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08 р. по справі № 24/98пд.

          За погодженням сторін в судовому засіданні 21.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписано 23.04.2009 р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 4 екземпляри:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

1 – усправу.