Рішення

від 09.12.2010 по справі 1/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                 Справа № 1/321

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «Рубіжанський краситель», м. Рубіжне Луганської області

до Комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства"  Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 1282041 грн. 71 коп.    

Суддя Н.М.Зюбанова  

      П р е д с т а в н и к и:

від позивача – Ткачук О.В., дов. від 01.10.09 № 6-217;

від відповідача – Шпілєвий С.Е., дов. від 11.02.10 № 01/197;

           Суть спору: про стягнення 950900 грн. 91 коп. боргу, 118879 грн. 76 коп. пені, 162688 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 49572 грн. 33 коп. 3 % річних.           

        Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 09.12.10 проти задоволення позову фактично не заперечив, оскільки подав клопотання про зменшення штрафних санкцій.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви,  в обґрунтування позову позивач посилається на наступне:

- на підставі п. 3 ст. 1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власно сті»від 03.03.98 № 147/98-ВР та рішення Рубіжанської міської ради від 24.12.08 № 44/86 «Про безоплатне прийняття очисних споруд БХО-1 та БХО-2, розташованих за адресами: м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2-г та пл. Хіміків, 2п, що належать ТОВ «Логрус-Кемікл»та ТОВ «Рубіжанський Краситель», у міську ко мунальну власність територіальної громади м. Рубіжне»очисні споруди та майно енергетичних площадок БХО-1 та БХО-2 були передані у міську комунальну власність територіальної громади м. Рубіжне;

- рішенням Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради від 31.12.08 № 1187 «Про затвер дження актів прийняття-передачі очисних споруд та майна БХО-1 та БХО-2, розташованих за адресами: м. Рубіжне, пл. Хіміків, 2г та пл. Хіміків, 2-п, від ТОВ «Логрус-Кемікл»та ТОВ «Рубіжанський Краситель», у міську комунальну власність територіальної громади», очисні споруди та майно БХО-1 та БХО-2 були пе редані на баланс відповідача з 01.01.09 на праві повного господарського відання;

- 13.01.09 за листом № 04/24 відповідач звернувся до позивача з проханням до моменту укла дення договору на поставку електричної енергії з енергопостачальником - ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»та договору на спільне використання технологічних електричних мереж між сторонами у справі по енергетичним площадкам БХО-1 та БХО-2, здійснювати розрахунок за спожиту електричну енергію за існуючими засобами обліку.

Як встановлено господарським судом при розгляді справи, 01.01.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіжанський краситель" /позивачем/ та Комунальним підприємством "Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" /відповідачем/ було укладено договір про спільне використання технологічних (електричних) мереж № 195, за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язки забезпечити технічну мо жливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електромережами в точках приєд нання електроустановок відповідача, який зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг по зивача з утримання технологічних електромереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов договору /п. 1.1 договору/.

Також згідно умов п. п. 4.1, 4.2 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату   за використання електромереж позивача відповідно до додатку до договору «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат споживача на передачу електроенергії», а за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відповідно до до датку до договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 6.28 Правил користування електричною енергією та п. 7.2. договору відповідач повинен був здійснювати опла ту технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача відповідно до додатку до договору «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача».

Окрім того, враховуючи, що БХО-1 та БХО-2 є екологічно небезпечними об'єктами, а позивач є власником електричних мереж, по яких здійснюється електропостачання енергетичних площадок БХО-1 та БХО-2, до моменту оформлення договірних відносин між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»та ві дповідачем, відповідно до ч. І ст. 6, ст.627 ЦК  України між позивачем та відповідачем 01.01.09 було укладено договір № 210 про відшкодування витрат по сплаті спожитої електричної енергії, який за згодою сторін набув чинності з 01.01.09 (п.12 договору).

Згідно умов договору № 210 сторони узгодили, що до моменту оформлення договірних відносин між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»та відповідачем, електроенергія, спожита відповідачем за енергетичними площадками БХО-1 та БХО-2, враховується договірною величиною, встановленою для по зивача за договором постачання електричної енергії від 01.01.07 № 44, укладеному між ТОВ «Лугансь ке енергетичне об'єднання»та позивачем. При цьому позивач забезпечував пере дачу на вказані об'єкти електричної енергії, проте не виступав постачальником електричної енергії щодо відповідача.

Відповідно до п. 5 договору № 210 позивач прийняв на себе обов'язок протягом дії договору здій снювати оплату електричної енергії, спожитої за договором № 44, з урахуванням обсягу електричної енер гії, спожитої відповідачем за енергетичними площадками БХО-1 та БХО-2.

Згідно п. п. 6, 7 договору № 210 відповідач зобов'язався відшкодовувати позивачу вартість факти чно спожитої електричної енергії, у розмірі, що визначається на підставі щомісячних актів про використан ня електричної енергії та актів прийняття-передачі енергоресурсів, шляхом банківського переказу грошо вих коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 5 банківських днів після підписання сто ронами акту про використання електроенергії та акту прийняття-передачі енергоресурсів, на підставі раху нку позивача.

Відповідно до п. 12 договору № 210 строк дії договору визначено до дати набуття чинності до говором про постачання електричної енергії на площадки вимірювання БХО-1 та БХО-2 між КП «РПУ ВКГ»та ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», а у частині відшкодування витрат - до їхнього повного відшкодування.

Приймання-передача послуг з утримання мереж спільного використання, послуг з компенсації пе ретоків реактивної енергії, втрат електричної енергії в мережах споживача (за договором № 195) та визна чення обсягу і вартості фактично спожитої відповідачем активної електричної енергії, що підлягає відшко дуванню (за договором № 210), здійснювалося сторонами щомісячно, шляхом підписання єдиного акту приймання-передачі енергоресурсів за відповідний місяць.

Відповідно до актів приймання-передачі енергоресурсів за період з січня 2009 року по травень 2010 року відповідачу було надано послуги з утримання мереж спільного використання, послуги з компенсації пере токів реактивної енергії, а також заявлено до оплати технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача (визначені договором № 195) та заявлена до відшкодування вартість фактично спожитої відповідачем ак тивної електричної енергії (відповідно до договору № 210), на загальну суму 2050927 грн. 46 коп. Зазначена сума підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом на 08.06.10, підписаним сторонами.

За вказаний період відповідачем було перераховано за надані послуги та відшкодовано фактично спожиту активну електроенергію шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача та проведено заліки взаємної заборгованості на загальну суму 1100026 грн. 55 коп.

Таким чином, станом на 10.10.10 заборгованість відповідача за період з січня 2009 року по  травень 2010 року (за договором № 195 та договором № 210), склала  950900 грн. 91 коп.      

Кількість спожитої відповідачем електроенергії за спірний період  підтверджується актами про використання електроенергії, оформленими позивачем рахунками для оплати боргу, актами приймання-передачі енергоресурсів.  

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 901 ЦК України передбачено, що за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.     Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання.

У відповідності до ст. 903 ЦК України, яка регулює проведення оплати за договором про надання послуг, якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

          У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході виконання зазначених договорів сторонами складалися акти про припинення зобов'язань взаємних грошових вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання припиняється    зарахуванням    зустрічних однорідних  вимог,  строк  виконання  яких настав,  а також вимог, строк виконання  яких  не  встановлений  або  визначений  моментом пред'явлення вимоги. Зарахування  зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином матеріалами справи підтверджено утворення боргу за відповідачем на суму 950900 грн. 91 коп., яка підлягає до стягнення.

Щодо стягнення 49572 грн. 33 коп. 3% річних та 162688 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, то вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань передбачена сторонами п. 8.2.1  договору № 195 та п. 9 договору № 210 у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожний день прострочки.

За розрахунком пені, зробленим позивачем у відповідності до ст. 232 ГК України за шість місяців від дня прострочення, пеня складає 184734 грн. 12 коп., але до стягнення підлягає 10000 грн. 00 коп. пені, оскільки судом задовольняється обґрунтоване клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. У решті пені слід відмовити.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у зазначених вище сумах боргу та додаткових вимог з віднесенням судових витрат на відповідача повністю у відповідності до ст. 49 ГПК України.        

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

         в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

            2. Стягнути Комунального підприємства “Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне  Луганської області, вул. Менделєєва, б. 49, ідент. код 32026192 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський Краситель”, м. Рубіжне Луганської області, пл. Хіміків, б. 2 -  950900 грн. 91 коп. боргу, 10000 грн. 00 коп. пені, 162688 грн. 71 коп. інфляційних нарахувань, 49572 грн. 33 коп. 3 % річних, 12820 грн. 42 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –13.12.10.

  Суддя                                                                                                         Н.М.Зюбанова

  Помічник судді                                                                                            Г.А.Кравцова