Рішення

від 09.12.2010 по справі 5/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                 Справа № 5/110

За позовом  Публічного акціонерного товариства по газопостачанню «Луганськгаз»в особі філії Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганіма», м. Луганськ

про  стягнення 55342,78 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Гавриліна В.Ф., довіреність №390 від 03.08.2010;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню «Луганськгаз» в особі філії Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за постачання природного газу у сумі 49756 грн. 08 коп., пені у сумі 4846 грн. 49 коп. та 3% річних у сумі 740 грн. 21 коп.

Ухвалою від 09.11.2010 суддею Пономаренко Є.Ю. було порушено провадження по справі № 5/110.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В., у зв'язку з виходом судді Васильченко Т.В., яка знаходилась на лікарняному, справи №№ 5/109, 5/110, що призначені до розгляду суддею Пономаренко Є.Ю., передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

В судовому засіданні 09.12.2010р. позивачем подана заява про зміну позовних вимог, в якій, посилаючись на арифметичну помилку у сумі заборгованості,  він просить стягнути з відповідача на свою користь 49756 грн. 05 коп., боргу, 4846 грн. 49 коп. пені та 740 грн. 21 коп. 3% річних.

Подана заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог, отже відповідає вимогам ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач про час та місце судового засідання  був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.   

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності , суд –

в с т а н о в и в

25 листопада 2009 року між відкритим акціонерним товариством  з газопостачання та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ганіма»(покупець, відповідач) було укладено договір №2п-222пр на постачання природного газу (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується продати покупцю  в 2010 році природний газ, надалі газ, а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

У відповідності з пунктом 3.2 договору  кількість газу, поставленого покупцю, оформлюється щомісячними актами приймання –передачі газу.

За умовами пункту 5.1 договору вартість до сплати за 1000 кубічних метрів газу складає 2654,1060 грн. з ПДВ.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у розмірі 100% від вартості запланованих місячних обсягів не пізніше ніж за 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 6.1 договору).

На виконання умов даного договору, позивачем відповідачеві поставлений природний газ за січень 2010 року в обсязі 19232 куб. м. на загальну суму 51043 грн. 77 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2010, який підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та заперечень (а.с. 11).

Натомість, відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати отриманого природного газу належним чином не виконав, внаслідок чого,  утворилась заборгованість за договором №2п-222пр від 25.11.2009 в сумі, згідно заяви про зменшення позовних вимог, 49756 грн. 05 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті поставленого йому природного газу встановлений судом і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 49756,05 грн. боргу за договором №2п-222пр від 25.11.2009.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

В пункті 7.2 договору сторони передбачили, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому, на підставі наведених норм чинного законодавства та п. 7.2 договору, нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4846 грн. 49 коп.

Окрім того, оскільки у  відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три відсотки річних у розмірі 740 грн. 21 коп.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд прийшов до висновку про їх обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом позивачем, згідно платіжного доручення №431 від 19.10.2010 було сплачено державне мито у сумі 553 грн. 79 коп., тоді як необхідно було сплатити за даною вимогою державне мито у сумі 553 грн. 43 коп.

За таких обставин, зайво сплачене державне мито у розмірі 0 грн. 36 коп. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На  підставі  викладеного, керуючись  ст. ст. 33, 34, 49, 75,  82, 84, 85   ГПК  України,   суд -

                                              в и р і ш и в :

1.     Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ганіма», м. Луганськ, кв. Степовий, 6, кв. 2, код 32864803 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34а, код  20188269 заборгованість в сумі 49756 грн. 05 коп., пеню у сумі 4846 грн. 49 коп. та 3% річних у сумі 740 грн. 21 коп., а також  витрати зі сплати державного мита у сумі 553 грн. 43 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»в особі філії Алчевського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Алчевськ, вул. Фрунзе, 34а, код  20188269 з Державного бюджету України 00 грн. 36 коп. зайво сплаченого державного мита.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

        Суддя                                                                                                          Т.В.Васильченко

Дата підписання рішення –13.12.2010.