Ухвала

від 08.02.2013 по справі 5/110-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року Справа № 41437/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Клюби В.В.,

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Савицького С.І.,

позивача у справі: Мамченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород, Закарпатська обл.

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. у справі №5/110-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с.Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл.

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород, Закарпатська обл.

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

30.03.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с.Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл. (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області із позовом до Ужгородської міжрайонної державної інспекції у Закарпатській області, м.Ужгород (далі - Відповідач), про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2006р. за №511/23-0/32836226/9610, яким йому було зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Ухвалою від 04.04.2007р. Господарським судом було відкрито провадження у справі та залучено до справи в якості відповідача-2: ДПА Закарпатської області, м.Ужгород, відповідача- 3: ДПА України, м.Київ-53, та зобов'язано в термін до 16.04.2007р. подати свої заперечення. Ухвалою від 16.04.2007р. судом було закрите підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. 24.04.2007р. ДПА України подали заперечення на Позовну заяву ТОВ "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", в якому ДПА України стверджує правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення. 25.04.2007р. ДПА у Закарпатській області подало заперечення на позов та просить Господарський суд Закарпатської області відмовити позивачу у задоволені його вимог повністю.

07.05.2007р. винесено ухвалу про призначення судово-бухгалтерської експертизи, та зупинення провадження у справі до подання експертом експертного висновку. 07.09.2007р. Господарським судом Закарпатської області було поновлено провадження у справі. 24.10.2007р. судом було зобов'язано позивача надати додаткові докази у справі. 05.11.2007р. відповідно до ухвали, Господарським судом Закарпатської області було відправлено матеріали справи на судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.

08.02.2012р. Господарським судом Закарпатської області було винесено постанову, якою позовні вимоги позивача по справі було задоволено.

Згідно з постановою від 08.02.2012р. було встановлено:

- як вбачається із матеріалів справи, у податковій декларації з податку на додану вартість позивача, за вересень 2005р. відображено сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) в сумі 38503,00грн., що відповідає сумі, відображеній у рядку 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування.

- у відповідності до вимог п.5.12.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітній період.

- згідно з п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При цьому, якщо у наступному податковому періоду різниця складає від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем таких товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, (робіт, послуг), згідно із п.7.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

13.02.2012р. Ужгородською міжрайонною податковою інспекцією було подано Апеляційну скаргу в якій Ужгородське МДПІ просить скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. 24.02.2012р. Львівський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі. 11.09.2012р. судом винесено ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.

14.12.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" подано заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якого:

- доводи апеляційної скарги в частині відсутності та/або неналежного оформлення податкових накладних не стосуються фактичних обставин справи та досліджених судом першої інстанції доказів;

- доводи апеляційної скарги в іншій частині - в частині незаконності відшкодування податку на додану вартість оплачених податкових накладних, які не включені у рядок 10.1 Декларації з податку на додану вартість попереднього податкового періоду, послідовно спростовується як пп. 7.7.1. та 7.7.2. Закону України "Про Податок на додану вартість", так і Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р., а саме, пп. 5.12.2., згідно з яким сума, що може бути відшкодована платнику податку, вказується у рядку 24 Декларації з ПДВ поточного періоду, а не у рядку 10.1. Декларації з ПДВ попереднього податкового періоду;

- доводи апеляційної скарги не грунтуються на вимогах Закону, оскільки у розумінні п.п. 7.7.2. а) п. 7.7. ст. 7 Закону, поняття фактична сплата суми податку у попередньому податковому періоді як підстава для отримання бюджетного відшкодування означає фактичну сплату ПДВ у ціні придбання у попередньому до звітного періоді і не ставить у залежність отримання відшкодування від дати оформлення податкової накладної, по якій проведена оплата.

Представники відповідача у відкладене судове засідання засідання не з'явились, письмових пояснень не подали.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення присутнього представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із вимогами п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до вимог п.7.4.4 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" як підставу для невіднесення до складу податкового кредиту вказує на наступне: якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту, а також не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з п.1.3 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, шо сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до вимог п.10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість", платники податку, визначені у п.п.а,в,г,д п.10.1. цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, з чого вбачається відсутність відповідальності у покупця (отримувача послуг) за несплату податків продавцями (надавачами послуг).

Як вбачається із аналізу вищевказаних норм Закону України "Про податок на додану вартість", у випадку, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету, то такі дії спричиняють відповідальність та негативні наслідки саме щодо такої особи, і зазначена обставина не являється підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Колегія суддів не погоджується з посиланням відповідача на порушення судом першої інстанції п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки спірним у даному спорі є право позивача на податковий кредит, а зазначений п.1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

З аналізу ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР випливає, що визначальною підставою для формування податкового кредиту є достовірне встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності правових та фактичних підстав для витрат з придбання товарів, робіт, послуг.

Господарська діяльність, визначення якої закріплено у п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Суд також зазначає, що відповідно до вимог ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" господарська операція може бути підтверджена лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст і обсяг наданих операцій та їх вартість.

Судом встановлено, що факт укладання правочинів та виконання його умов підтверджується, зокрема, податковими та видатковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України. Наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для здійснення господарської операції.

Під господарською діяльністю у ч.1 ст.3 Господарського кодексу України розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Також судом встановлено, що згідно з вимогами ст. 9 Закончу України "Про бухгалтерський облік", первинні документи відповідають усім вимогам вказаної вище норми Закону, що ставляться до первинних документів.

Додатково, згідно з п.7.7.1. Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В свою чергу, відповідно до п.7.7.2. цього Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

-бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

-залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

-залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Додатково, у відповідності до п.5.12.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який був чинним на момент проведення спірних господарських операцій та спірної діяльності, значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.

Залежно від обраного платником податку напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова суду першої інстанції прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та у відповідності до норм процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород, Закарпатська обл. на постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. у справі №5/110-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с.Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл. до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород, Закарпатська обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.02.2012р. у справі №5/110-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед", с.Минай, Ужгородський район, Закарпатська обл. до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Ужгород, Закарпатська обл. про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено 18.02.2013р.