Ухвала

від 07.12.2010 по справі 2а-5483/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-5483/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-5483/10/2670                            Головуючий у 1-й інстанції:     Вовк П.В.     

Суддя-доповідач:  Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" грудня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:  

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Кучми А.Ю., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Пеньковій О.Г.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Контрольно-ревізійного управління в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Театрально-концертного закладу культури «Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про визнання частково незаконною та скасування вимоги від 28.12.2009 року № 26-01-14-14/9216,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року позивач Театрально-концертний заклад культури «Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня»звернувся в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління в м. Києві про визнання частково незаконною та скасування вимоги від 28.12.2009 року № 26-01-14-14/9216.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2010 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Положення про театрально-концертний заклад культури «Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації  від 17.01.2002 № 51 позивач є некомерційним театрально-концертним закладом культури, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядкований Головному управлінню культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 01.03.1994 року серії А00 № 327348, позивача зареєстровано в Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 22933784.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.06.2006 року № 35641424, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, позивач зареєстрований як платник податку з індивідуальним податковим номером - 229337826532.

З матеріалів справи вбачається, що співробітниками відповідача проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2006 року по 01.10.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки № 04-30/1337 від 24.11.2009 року.

На підставі акту ревізії фінансово-господарської діяльності № 04-30/1337 відповідачем було направлено позивачу лист-вимогу від 28.12.2009 року № 26-01-14-14/9216 про вжиття заходів по відшкодуванню порушень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті. Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органів державної контрольно-ревізійної служби не проводиться. Порядок проведення перевірок державних закупівель визначається відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудита та інспектування. Державний фінансовий аудит проводиться також Рахунковою палатою у порядку та у спосіб, що визначені законом. 

Відповідно до п.п. 45, 46 Порядку «Проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою»затвердженого постановою КМ України № 550 від 20.04.2006 року у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно листа - вимоги від 28.12.2009 року № 26-01-14-14/9216, відповідач вимагає зменшити потребу в бюджетному асигнуванні на оплату праці з нарахуваннями на загальну суму 367,67 тис. грн.; повернути до загального фонду бюджету міста Києва кошти в розмірі 530,04 тис. грн. використані на оплату праці та відрахування до державних цільових фондів з порушенням чинного законодавства та забезпечення перерахування до загального фонду міста Києва кошти в розмірі 30,08 тис. грн. отриманих внаслідок здійснення господарської діяльності з порушенням законодавства.

Апелянт зазначає, що в порушення п. 3. ст. 64 Господарського кодексу України, позивачем прийнято на посади артистів балету І категорії та артистів вокалістів І категорії понад затверджену штатним розписом кількість посад, внаслідок чого витрати коштів загального бюджету міста Києва в період з 01.01.2007 року по 01.10.2009 року склали 524,94 тис. грн..

На думку відповідача в порушення ст. 91 ЦК України позивач без відповідних дозвільних документів здійснював діяльність, яка не передбачена Переліком платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності, затвердженим постановою КМУ від 05.06.1997 року № 534 та положенням про позивача, а саме надавалися  послуги з навчання в  дитячому театрі українського фольклору «Берегинька», при цьому, надходження від такої діяльності, отримані протягом ревізійного періоду в розмірі 30,08 тис. грн. не перераховані до загального фонду міського бюджету, у порядку, визначеному ст. 40 Господарського кодексу України та рішень Київської міської ради «Про бюджет міста Києва»на 2006-2009 роки.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що кошториси, штатні розписи та розшифровки до них ТКЗК КАТУФ «Берегиня»за перевіряємий період, затвердженні та погоджені із головним управлінням культури і мистецтв, яке являється головним розпорядником коштів, які виділяються з міського бюджету Києва на потреби культури та мистецтв.

Згідно наказів по театру № 41 від 09.09.2009 року, № 46 від 26.10.2009 року, № 52 від 30.11.2009 року у вересні, жовтні, листопаді надбавка у розмірі 20% за складність та напруженість не нараховувалась та не виплачувалась.

Попередньо розрахунок витрат на заробітну плату та нарахування на неї з 01.01.2009 року розраховувався відповідно до листа Головного управління культури і мистецтв від 22.01.2009р «Про бюджет на 2009 рік.

Позивачем затверджено штатний розпис (згідно внесених змін до наказу Міністерства культури і туризму України від 18.10.2005р № 745 від 11.10.2007 № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.10.2007р за № 1203/14470) із місячним фондом заробітної плати - 201397, 55 грн.. Витрати на заробітну плату та нарахування на неї на 2009 рік повинні складати: з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року 201397,00 грн. х 11 місяців = 2215367,00 грн.,   з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року 40% відсотків запланованого місячного фонд заробітної плати складає 80559,00 грн.. Річний фонд заробітної плати 2295296,00 грн.

Головним управлінням культури і Мистецтв була доведена лімітна довідка про бюджетні асигнування та кредитування на січень, лютий, березень 2009 року на загальну суму 906,3 тис. грн. (225,3 тис. ФОП за грудень 2008 року).

Головним управлінням культури і мистецтв 20 березня 2009 року доведена лімітна довідка № 183 про суми асигнувань загального фонду бюджету на утримання та підтримку установ культури і мистецтв, зміцнення їх матеріально - технічної бази та погашення кредиторської заборгованості, проведення загальноміських мистецьких заходів на загальну суму 3534,9 тис. грн., та зазначено, що проекти кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, штатного розпису установи на 2009 рік із зведеними даними та розрахунками повинні бути подані на затвердження до 26 березня 2009 року.

Відповідні документи, позивачем було надано та затверджено начальником Головного управління культури і мистецтв.

Під час затвердження розшифровки до кошторису на 2009 рік Головним управлінням культури та мистецтв в розрахунку витрат на заробітну плату та нарахувань на неї було погоджено нарахування 20% надбавки за складність та напруженість у роботі, яка передбачена наказом Міністерства культури і туризму України № 745 від 18.10.2005 року.

Видатки ФОП на 2009 рік складають 3304600,00 грн. (3534900,00 грн. 225300,00 грн. - 5,0 тис. грн. оплата інших послуг та інші видатки); 3304600,00 грн. - 3142204,00 грн. = 162396,00 грн. (заплановані кошти на надбавку 20%, введену в штатний розпис з 01.04.2009р). Видано наказ по театру від 29.04.2009 року № 17 про встановлення надбавки 20% за складність напруженість у роботі з 01.04.2009 року.

Позивачем отримано кошти для виплати надбавки за складність і напруженість у роботі (20%) із загального фонду бюджету міста Києва за період 01.04.2009 року по 30.09.20009 року у розмірі 167372,16 гри., включаючи нарахування на ФОП, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в період з 01.04.2009 року по 30.09.2009 року зайво отримано коштів загального фонду бюджету міста Києва на суму 275755,15 грн. є безпідставним.

Відповідно до форми № 1-ПВ «Звіт з праці»за 2007 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників позивача складала 61 одиниць, фонд оплати праці штатних працівників 1478,30 тис. грн. Планом використання бюджетних коштів на 2007 рік було передбачено отримання бюджетних коштів у розмірі 2058,80 тис. грн. Фактично було отримано та використано 2058,80 тис. грн..

Відповідно до форми № 1-ПВ «Звіт з праці»за 2008 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників позивача складала 60 одиниця, фонд оплати праці штатних працівників 2391,1 тис. грн. Планом використання бюджетних коштів на 2008 рік було передбачено отримання бюджетних коштів у розмірі 3005,80 тис. грн. Фактично було отримано та використано 2952,30 тис. грн.

Відповідно до форми № 1-ПВ «Звіт з праці»за 2009 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників позивача за 9 місяців 2009 року складає 71одиниця, фонд оплати праці штатних працівників 1915,60 тис. грн. Планом використання бюджетних коштів на 9 місяців 2009 рік було передбачено отримання бюджетних коштів у розмірі 2641,2 тис. грн. Фактично було отримано та використано 2641,2 тис. грн.

Матеріалами справи підтверджується, що кошти загального фонду бюджету міста Києва використовувалися позивачем виключно за цільовим призначенням, для оплати праці працівників, гранична чисельність штату позивача, яка була затверджена та погоджена Головним управлінням культури та мистецтв КМДА перевищена не була.

Твердження апелянта, що позивачем допущено безпідставні втрати коштів загального фонду бюджету міста Києва по КФКВ 110102 „Театри” на загальну суму 524938,84 грн., у зв'язку з чим в листі вимозі від 28.12.2009 року зазначено про необхідність повернення до загального фонду бюджету м. Києва коштів у розмірі 524,94 тис. грн. використанні на оплату праці та відрахування до державних цільових фондів з порушенням чинного законодавства не заслуговують на увагу оскільки в акті ревізії відсутній висновок про нецільове використання коштів.

Положеннями ст. 119 Бюджетного кодексу України визначено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.

Вірно зазначає суд першої інстанції, що  без встановлення відповідачем фактів нецільового використання коштів загального фонду бюджету міста Києва вимоги про зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів є незаконними та необґрунтованими.

Помилковим є висновок відповідача, про незаконність виплати матеріальних допомог і премій працівникам позивача, які працюють за сумісництвом, оскільки, відповідно до ст. 102-1 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу. Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма Кодексу законів про працю України не встановлює обмеження чи заборону преміювати чи надавати допомогу на оздоровлення працівникам, які працюють за сумісництвом, що кореспондується з роз'ясненнями міністерства праці та соціальної політики України від 10.03.2010 року.

Вирішуючи правомірність вимоги відповідача, про забезпечення позивачем перерахування до загального фонду бюджету м. Києва 30,08 тис. грн. отриманих внаслідок здійснення господарської діяльності з порушенням законодавства, колегія суддів зважає на наступні обставини.

 З акту ревізії від 24.11.2009 року вбачається, що протягом періоду, що підлягав ревізії позивачем отримано дохід у сумі 30,08 тис. грн. у вигляді батьківської оплати за відвідування дітьми дитячого театру українського фольклору «Берегинька»(далі Студія), який відповідно до положення «Про дитячий театр українського фольклору «Берегинька», затвердженого художнім керівником-директором позивача від 31.08.2006 року є некомерційною структурою, підпорядкованою Театрально - концертному закладу культури «Київський академічний театр українського фольклору "Берегиня», яка діє на принципах самоокупності та не є структурним підрозділом позивача, діяльність якої на думку позивача, у перевіряємий період, здійснювалася з порушенням закону, а саме без погодження в установленому порядку з відповідним органом місцевого самоврядування та без залучення відомостей про Студію (як відокремленого підрозділу суб'єкту господарювання) до реєстраційної справи позивача та без включення до Єдиного державного реєстру позивача, чим порушено вимоги п. 2 ст. 58 та п.4 ст.64 Господарського кодексу України.

Для застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених нормами Господарського кодексу України, необхідною умовою є встановлення порушення, встановлених законом правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 3 п. 2 Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1019 на порушення якого посилається відповідач в акті ревізії, ліцензуванню підлягає діяльність з надання таких освітніх послуг у сфері позашкільної освіти - освітня діяльність за художньо-естетичним, туристично-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним, дослідницько-експериментальним, фізкультурно-спортивним або спортивним, військово-патріотичним, бібліотечно-бібліографічним, соціально-реабілітаційним, оздоровчим та гуманітарним напрямами.

Згідно до ч. 2 п.3 цього Порядку ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 року № 1019, навчальні заклади та інші юридичні особи (далі - навчальні заклади) або фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності розпочинають діяльність з надання освітніх послуг, зазначених у пункті 2 цього Порядку, після отримання ліцензії для провадження діяльності з надання освітніх послуг (далі - ліцензія), а відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва тощо) навчального закладу - після проведення ліцензування з внесенням їх до ліцензії навчального закладу.

Ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, зазначених у підпункті 1 пункту 2 цього Порядку, стосується навчальних закладів приватної форми власності і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а в підпункті 2 і 3 лише таких навчальних закладів.

Позивач є некомерційним театрально-концертним закладом культури, заснованим на комунальній власності територіальної громади м. Києва і підпорядкований Головному управлінню культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, а тому висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 3 п. 2 вищевказаного Порядку є необґрунтованими.

Відповідно до п.п. 1, 4,  8 ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні та п. 21.1. ст. 21 «Про оподаткування прибутку підприємств», суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку, контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), за наявністю, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, а також перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у тому числі виявлення прихованого (заниженого) прибутку належить до функцій податкових органів

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку здійснюючи контроль за наявністю у позивача відповідної ліцензії та застосовуючи до позивача санкції, передбачені ст. 240 ГК України відповідач  вийшов за межі наданих йому повноважень взявши на себе функції податкового органу.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не довів правомірності спірних вимог, викладених у листі вимозі від 28.11.2009 року  № 26-04-14-14/9216.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України,  колегія суддів  

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Контрольно-ревізійного управління в м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.12.2010 року.

Головуючий суддя: (підпис)                                                                             

Судді: (підпис)

Суддя:                                                                                                Бистрик Г.М.