Постанова

від 03.12.2010 по справі 2а-10261/10/13/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.12.10 Справа №2а-10261/10/13/0170

Окружний адміністрати вний суд Автономної Республі ки Крим у складі:

головуючого судді Ольшанс ької Т.С., при секретарі Бараба новій А.І.,

розглянувши за участю

представників позивача, Вишневський В.Л., довіреніс ть № б/н від 23.11.10р.,

представник відповідача, Громакова Я.В., довіреність № 7763/9/10-0 від 29.10.08р.,

у відкритому судовому засі данні адміністративну справ у за позовною заявою Приватн ого підприємства «Євротранс »

до Державної податкової ін спекції у м. Ялта

про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: Приватне підп риємство “Євротранс” (далі - позивач) звернулось до адмін істративного суду із позовом до Державної податкової інс пекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про визнання про типравним та скасування под аткового повідомлення-рішен ня від 03.08.2010 року №0002341502/0 про визна чення зобов' язань по ПДВ в с умі 9579,00грн. та застосування фі нансових санкцій в розмірі 2203 2,00грн.

Позов мотивовано помилков істю висновків податкового о ргану про непоширення на поз ивача пільгового режиму опод аткування податком на додану вартість, встановленого пп. 5. 1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України від 03.04. 1997 року №168/97-ВР “Про податок на д одану вартість”щодо звільне ння від оподаткування операц ій з надання послуг з перевез ення осіб пасажирським транс портом (крім таксомоторів) у м ежах населеного пункту, тари фи на які регулюються органо м місцевого самоврядування в ідповідно до його компетенці ї, визначеної законом.

В судовому засіданні предс тавник позивача позов підтри мав, надав пояснення по суті с пору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти по зову заперечував, надав пись мові заперечення. Представни к відповідача вказав, що тари фи на послуги з пасажирських перевезень підлягають регул юванню органами місцевого са моврядування лише у разі над ання таких послуг підприємст вами комунальної власності, тарифи, які застосовує позив ач, погоджуються міською рад ою. З наведених підстав предс тавник відповідача вважає, щ о пільга, передбачена пп. 5.1.13 п. 5 .1 ст. 5 Закону №168 не може бути зас тосована позивачем, тому про сив у задоволенні позову від мовити у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у с праві докази у їх сукупності , суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою , ідентифікаційний код 32003201.

Посадовою особою відповід ача проведено невиїзну докум ентальну перевірку позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, за наслідка ми перевірки складено акт ві д 21.07.2010 року №3017/15-2/32003201.

За висновками вказаного ак ту перевірки встановлено пор ушення позивачем приписів пп . 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, заниження суми податку на додану варті сть, яка підлягає нарахуванн ю до сплати в бюджет, у сумі 9579,00 грн.

На підставі даного акту та в ідповідно до пп. “б”пп. 4.2.2 п. 4.2 ст . 4, підпунктів 17.1.3, 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Зако ну України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобо в' язань платників податків перед бюджетами та державни ми цільовими фондами”(далі - Закон №2181), відповідач прийняв спірне податкове повідомлен ня-рішення від 03.08.2010 року №0002341502/0 п ро визначення позивачу суми податкового зобов' язання з податку на додану вартість у розмірі 31611,00 грн., у тому числі з а основним платежем - 9579,00 грн ., за штрафними (фінансовими) с анкціями - 22032,00грн.

Відповідно до акту перевір ки, висновки відповідача про порушення позивачем правил оподаткування зроблені вих одячи з того, що позивачем бул о задекларовано у декларації за травень 2001 року загальний о бсяг операцій, які звільнені від оподаткування на підста ві пп. 5.1.13 п.5.1. ст. 5 Закону №168 у сумі 52603,00 грн.

Відповідач, посилаючись на положення ст. 35 Закону Україн и “Про автомобільний транспо рт”та положення пп. “а”п. 2 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування України”заз начив в акті перевірки, що тар ифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобу сних маршрутах загального ко ристування в режимі “маршрут ного таксі”підлягають регул юванню органами місцевого са моврядування у разі, якщо вон и надаються підприємствами к омунальної власності.

Рішенням виконавчого комі тету Ялтинської міської ради від 24.07.2008 року №1655 позивачу пого джені тарифи на проїзд у місь ких автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Таким чином, відповідач дій шов висновку про те, що дія пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168 не поширює ться на позивача, в зв' язку з чим зробив висновок про зани ження позивачем суми ПДВ до с плати в бюджет.

Суд вважає такий висновок п одаткового органу необґрунт ованим у зв' язку з наступни м.

Матеріали справи свідчать , що позивач є суб' єктом госп одарювання та виконує зобов' язання по перевезенню пасажи рів за маршрутами.

Із змісту рішення виконавч ого комітету Ялтинської місь кої Ради № 1655 від 24 липня 2008 року в бачається, що виконком при йо го прийнятті керувався ст. 28, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” .

У пункті 1 зазначеного рішен ня вказано (російською мовою ): “С 01.08.2008 согласовать единый та риф - 2-00грн. на проезд в городс ких автобусных маршрутах общ его пользования, работающих в режиме маршрутного такси (п риложение 1)”.

Отже виконкомом було погод жено єдиний тариф - 2 грн. на п роїзд в міських автобусних м аршрутах загального користу вання, що працюють в режимі ма ршрутного таксі.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 За кону №168 визначено, що звільня ються від оподаткування опер ації з надання послуг з перев езення осіб пасажирським тра нспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, та рифи на які регулюються орга ном місцевого самоврядуванн я відповідно до його компете нції, визначеної законом.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”ви значає систему та гарантії м ісцевого самоврядування в Ук раїні, засади організації та діяльності, правового стату су і відповідальності орган ів та посадових осіб місцево го самоврядування.

Підпунктом 2 пункту “а”ч. 1 ст . 28 Закону України “Про місцев е самоврядування в Україні”в изначено, що до відання викон авчих органів сільських, сел ищних, міських рад належать в ласні (самоврядні) повноваже ння встановлення в порядку і межах, визначених законодав ством, тарифів щодо оплати по бутових, комунальних, трансп ортних та інших послуг, які н адаються підприємствами та о рганізаціями комунальної вл асності відповідної територ іальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, уст ановами та організаціями, як і не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормати вно-правових актів вбачаєтьс я, що нормою, яка визначає комп етенцію органу місцевого сам оврядування з регулювання та рифів є підпункт 2 пункту “а”ч . 1 ст. 28 Закону України “Про міс цеве самоврядування в Україн і”.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що підпунктом 2 пунк ту “а”ч. 1 ст. 28 Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні”встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює рег улювання, про яке йдеться у пі дпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на дода ну вартість”, а саме:

- шляхом встановлення тариф ів які надаються підприємств ами та організаціями комунал ьної власності відповідної т ериторіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установам и та організаціями, які не нал ежать до комунальної власнос ті.

Таким чином, виконавчий ком ітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 ли пня 2008 року, погодив єдиний тар иф, чим, в розумінні положень п ідпункту 2 пункту “а”ч. 1 ст. 28 За кону України “Про місцеве са моврядування в Україні”та пі дпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої зако ном компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб паса жирським транспортом.

Слід відзначити, що норма пі дпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевог о самоврядування щодо регулю вання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, як им встановлена така компетен ція.

Діюче законодавство, крім п оложень пп. 2 пункту “а”ч. 1 ст. 28 З акону України “Про місцеве с амоврядування в Україні”, не містить інших норм, що встано влювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перев езення пасажирів.

Таким чином, суд зазначає, щ о рішення № 1655 від 24 липня 2008 року прийнято виконавчим комітет ом Ялтинської міської Ради у межах компетенції, у порядок та спосіб, що встановлені Зак оном України “Про місцеве са моврядування в Україні”, том у тарифи з надання послуг з пе ревезення осіб пасажирським транспортом врегульовано ор ганом місцевого самоврядува ння відповідно до його компе тенції шляхом погодження тар ифів.

Крім того суд зазначає, що т ермін “регулювання”, застосо ваний законодавцем у підпунк ті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 слі д розуміти, як впорядкування чого-небудь, що також може вкл ючати поняття: погоджувати, п риймати рішення, встановлюва ти, визначати, обмежувати та і нше.

При використанні терміну “ регулювання”необхідно вихо дити з його значення, а не букв ального відображення у текст і при прийнятті рішення.

Отже, виконавчий комітет Ял тинської міської Ради прийня вши рішення №1655 від 24 липня 2008 ро ку, вчинив дії направлені на в порядкування в межах своєї к омпетенції тарифів перевезе ння осіб пасажирським трансп ортом врегулювавши їх у вста новлений законом спосіб.

На підставі викладеного, су д дійшов висновку, що позивач мав право використовувати п оложення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо звільнення від оподатку вання податком на додану вар тість операцій з надання пос луг перевезення пасажирів пр и формуванні сум ПДВ у податк овій звітності, оскільки він керувався тарифами на надан ня послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом вр егульованими органом місцев ого самоврядування.

За таких обставин суд вважа є помилковими висновки відпо відача, покладені в основу сп ірного податкового повідомл ення-рішення, про заниження п озивачем обсягів оподаткову ваних операцій у декларації за травень 2010 року на 52603,00 грн. і з аниження суми податкового зо бов' язання з ПДВ до сплати в бюджет у вказаному періоді н а суму 9579,00 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3 пп. 17.1.6-1 п. 17 .1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли кон тролюючий орган самостійно д онараховує суму податкового зобов'язання платника подат ків за підставами, викладени ми у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Зако ну, такий платник податків зо бов'язаний сплатити штраф у р озмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження су ми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періо дів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податко вого періоду, на який припада є така недоплата, та закінчую чи податковим періодом, на як ий припадає отримання таким платником податків податков ого повідомлення від контрол юючого органу, але не більше п 'ятдесяти відсотків такої су ми та не менше десяти неопода тковуваних мінімумів доході в громадян сукупно за весь ст рок недоплати, незалежно від кількості податкових період ів, що минули.

Платники податку (посадові особи платника податку), які в икористовують податкову піл ьгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її н адання згідно із законом з пи тань відповідного податку, з бору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пі льгу, яку для них не призначен о, вважаються такими, що умисн о ухиляються від оподаткуван ня. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визнач ених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали н арахуванню без застосування податкової пільги, а також шт раф у розмірі двохсот відсот ків від такої суми.

Оскільки судом встановлен о помилковість донарахуванн я сум податкового зобов' яза ння за наслідками невиїзної документальної перевірки по зивача з податку на додану ва ртість за травень 2010 року, та пр авомірність користування по зивачем пільгою, передбачено ю пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, то і за стосування у спірному податк овому повідомленні-рішенні ф інансових санкції за пп. 17.1.3, пп . 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 слід визн ати таким, що порушує визначе ні законом умови такого заст осування.

За таких обставин позовні в имоги підлягають задоволенн ю у повному обсязі.

Також суд вважає можливим с тягнути на користь позивача судовий збір, сплачений при з верненні до суду, в порядку, вс тановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 03.12.2010 ро ку оголошено вступну та резо лютивну частини постанови, п останова у повному обсязі ск ладена 09.12.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС Ук раїни, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний по зов задовольнити.

2. Визнати протиправни м і скасувати податкове пові домлення-рішення Державної п одаткової інспекції у м. Ялта АР Крим від 03.08.2010 року №0002341502/0 про в изначення Приватному підпри ємству “Євротранс”(ідентифі каційний код 32003201) суми податко вого зобов' язання з податку на додану вартість у розмірі 31611,00 грн., у тому числі за основн им платежем - 9579,00 грн., за штра фними (фінансовими) санкціям и - 22032,00грн.

3. Стягнути з Державног о бюджету України на користь Приватного підприємства “Єв ротранс”3,40 грн. судових витра т.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її про голошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну части ну постанови або справу розг лянуто у порядку письмового провадження, постанова набир ає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі непо дання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга подаєть ся до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі прог олошення вступної та резолют ивної частини постанови або розгляду справи у порядку пи сьмового провадження, апеля ційна скарга подається протя гом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги о дночасно надсилається особо ю, яка її подає, до Севастополь ського апеляційного адмініс тративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.