Рішення

від 15.12.2010 по справі 59/333-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/333-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2010 р.                                                            Справа № 59/333-10

вх. № 9265/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Лиховид А.Л.

за участю представників сторін:

позивача - Мілешкін М.М., за довір. б/н від 12.11.2010 р.;

відповідача- не з"явився;

3 - ої особи - не з"явився

розглянувши справу за позовом Релігійної громади (парафія) Костянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви, м. Харків  

до  Харківської міської ради, м. Харків;

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю, м. Харків  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Релігійна громада (парафія) Констянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви звернулась до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 199, а саме:

- громадський будинок літ. «Б-1» - хрестильна, загальною площею 447,4 м.кв., 1959 року побудови.

- громадський будинок літ. «Д-1» - вбиральня, загальною площею 8,8 м.кв., 1990 року побудови.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 23.11.2005р. №594 «Про передачу у власність релігійній громаді (парафії) Костянтино-Оленівський храм Харківської єпархії Української Православної Церкви в м. Харкові» відповідно до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Закону України «Про охорону культурної спадщини», Указу Президента України від 21.03.2002р. №279/2002 «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій» передано у власність безоплатно релігійній громаді (парафії) Костянтино-Оленівський храм Харківський єпархії Української Православної Церкви, статут якої зареєстровано рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 23.10.1991р. №291, культову будівлю – пам'ятку архітектури місцевого значення (охоронний №389), що знаходиться у м. Харкові, вул. Котлова, 199.

29.12.2005р. культова будівля – пам'ятка архітектури місцевого значення розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 199 передана у власність безоплатно релігійній громаді (парафії) Костянтино-Оленівського храму Харківської єпархії УПЦ, що підтверджується Актом прийняття-передачі основних засобів, затвердженого начальником управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації 29.12.2005р.

09.04.2010р. на підставі розпорядження Харківського міського голови від 06.04.2010р. №691 Виконавчим комітетом Харківської міської ради видано свідоцтво про право власності на вищезазначену культову будівлю (нежитлова будівля літ. «А-2», загальною площею 133,9 кв.м., 1907 року побудови).

Однак, не оформленими залишаються нежитлові будівлі, що входять в єдиний храмовий комплекс та призначені для обслуговування храму, а саме: хрестильна та вбиральня. Також, позивач вказує, що для належного функціонування храму та провадження релігійної діяльності громади протягом 2008р. на кошти благодійників та парафіян вищезазначені об'єкти були реконструйовані, оскільки знаходились у непридатному технічному стані. Зазначені об'єкти добросовісно та безперервно експлуатуються та використовуються виключно позивачем. Спірні об'єкти нерухомості органом, що здійснює державну реєстрацію на облік як безхазяйні нерухомі речі не брались та до державної або комунальної власності не передавались.

          За замовленням позивача Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виготовлені та видані технічні паспорти на вищезазначене майно.

Позивач відзначає, що з метою оформлення правовстановлюючих документів на спірне майно він звертався з заявою до Відповідача про оформлення права власності на спірне нерухоме майно.

05.10.2009р. за №7575/9-09 Юридичним департаментом Харківської міської ради була надана відповідь на адресу КП «Харківське міське БТІ» про неможливість погодження проекту розпорядження про видачу релігійній громаді (парафії) Костянтино-Оленівського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі.

Як зазначено в вищезазначеному листі підставою для відмови в оформлені стало те, що не надано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про надання дозволу на будівництво нежитлових будівель літ. «Б-1» площею 447,4 кв.м. та літ. «Д-1» площею 8,8 кв.м., а також документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єктів проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Позивач зазначає, що звертався до архівних установ та отримав відповіді про те, що документів про виділення земельної ділянки та дозволу на будівництво будівель в архівних установах не має.

Також, позивач зазначає, що оскільки Положення про порядок введення в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, яким передбачено складання акту вводу в експлуатацію, було затверджено постановою Кабінету Міністрів України 05.08.1992р. за №449 (на даний час постанова втратила чинність), а відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому відповідач не може витребувати акт вводу в експлуатацію на об'єкти, що були побудовані до 1991 року.

          На підставі вищевикладеного, позивач просить господарський суд визнати право власності на спірне майно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання свого повноважного представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Документів витребуваних судом не надав.

          Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.10.2010р. до участі у справі на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю.

          Третя особа в судове засідання свого повноважного представника не направила, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через канцелярію суду 15.12.2010р. надала письмові пояснення та просила розглянути господарську справу за відсутності третьої особи.

Суд вважає, що нез'явлення представника відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Технічні висновки про стан будівельних конструкцій, виготовлених Державним підприємством «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту «Укрзалізничпроект» на підставі ліцензії АВ №357015 від 30.07.2007 року) підтверджують, що всі основні конструкції вищезазначених будівель знаходяться у нормальному технічному стані і відносяться до першої категорії та забезпечують несучу здатність, достатню для їх подальшої експлуатації. Об'єкти не мають відхилень від архітектурно-будівельних норм. Нежитлові будівлі відповідають нормам планування та забудови.

Як свідчать матеріали справи, з метою оформлення правовстановлюючих документів на вищезазначені об'єкти нерухомості відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, позивач звертався до відповідача з проханням оформити право власності держави на нерухоме майно.

Листом від 05.10.2009р. №7575/9-09 Юридичним департаментом Харківської міської ради була надана відповідь на адресу КП «Харківське міське БТІ» про неможливість погодження проекту розпорядження про видачу релігійній громаді (парафії) Костянтино-Оленівського храму Харківської єпархії Української Православної Церкви свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі, оскільки не надано рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про надання дозволу на будівництво нежитлових будівель літ. «Б-1» площею 447,4 кв.м. та літ. «Д-1» площею 8,8 кв.м., а також документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єктів проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З довідок Державного архіву Харківської області від 15.12.2009р. №01-22/415 та архівного відділу Харківської міської ради від 03.12.2009р. №13-476 та з пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні вбачається, що документація, необхідна для оформлення права власності у позивача не збереглась.

На теперішній час, відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі позивачу правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості, тобто на момент розгляду судової справи, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушеним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Право власності релігійних організацій охороняється законом.

Зазначені правові норми кореспондують положенню ч.1 ст.1 Протоколу №1 в редакції Протоколу №11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифіковано Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

          Пунктом 1 Статуту релігійної громади (парафії) Констянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви релігійна громада утворена з метою спільного сповідання і поширення православної християнської віри і складається із священнослужителів, церковнослужителів і мирян.

Згідно п. 11 Статуту релігійної громади (парафії) Констянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви у власності парафії перебувають: будівлі, у тім числі і соціальні культові споруди, предмети культу, об'єкти виробничого, соціального, добродійного, видавничого призначення, транспорт, кошти та інше майно, набуте нею за рахунок добровільних пожертвувань або власних коштів, переданих державою, а також придбане на інших законних підставах тощо.

          Відповідно до підпункту 10 пункту «г» статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження по обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів майна незалежно від форм власності.

Пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5 визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав доказів того, що спірне майно належить на праві власності іншим особам. Доказів які б спростовували твердження позивача щодо правомірності володіння спірними об'єктами, щодо правомірності використання та експлуатації, постановки їх на баланс, також не надав.  

          Враховуючи це, а також обставини викладені вище, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, зазначене в позові, є власністю Релігійної громади (парафії) Констянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівній захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» також спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до  статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Стаття 392 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорювається або не визнається іншою особою.

          На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (втрата документації на нерухоме майно). З урахуванням цього, суд покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати право власності за Релігійною громадою (парафією) Констянтино-Оленівський Храм Харківської єпархії Української Православної Церкви (61139, м. Харків, вул. Котлова, 199, код 22682572) на нерухоме майно, а саме:

- громадський будинок літ. «Б-1»- хрестильна, загальною площею 447,4 м.кв., 1959 року побудови, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 199.

- громадський будинок літ. «Д-1»- вбиральня, загальною площею 8,8 м.кв., 1990 року побудови, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 199.

Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

/Повний текст рішення підписано 17.12.2010р.

Справа № 59/333-10/