Рішення

від 24.12.2010 по справі 59/340-10 (н.р. 40/173-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/340-10 (н.р. 40/173-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2010 р.                                                            Справа № 59/340-10 (н.р. 40/173-09)

вх. № 9296/4-59 (н.р. 4603/4-40)

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Свистунов А.О. за довіреністю № 22/09-08 від 22.09.2008 р.;

відповідача - Трофімова Т.В., за довіреністю № 6 від 11.01.2010р.   

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр - 21", м. Харків  

до  Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин  

про стягнення 2631572,00 грн.

та зустрічним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс", с. Пісочин

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр - 21", м. Харків

про стягнення 810640,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.01.2009р. позивач ТОВ «Будівельний центр – 21» звернувся до господарського суду Харківської області із позовом до відповідача АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» про стягнення 2.631.572,00 грн. збитків, а також упущеної вигоди у розмірі вартості 32 квартир у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, б. 41. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 22, 526, 612, 875, 1130ЦК України, ст.. 174, 179, 193, 220, 317, 322 ГК України. Вказані збитки, стверджує позивач, завдані йому внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором часткової участі у будівництві житлового будинку за адресою м. Харків, вул.. Академіка Богомольця, 41 від 06.05.2004р. №А-СА-107 в частині проведення розрахунків за виконані позивачем будівельно-підрядні роботи.

09.11.2009р. ухвалою господарського суду Харківської області до спільного розгляду із вказаним первісним позовом було прийнято зустрічний позов відповідача АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» в якому він просить суд стягнути з позивача ТОВ «Будівельний центр – 21» 810.640,33 грн. збитків. В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач посилається на ст.. 15, 526, 527, 875, 882 ЦК України, ст..ст. 175, 193, 224, 226  ГК України. Відповідач стверджує, що позивач ТОВ «Будівельний центр – 21» не виконав прийняті на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт за договором часткової участі у будівництві від 06.05.2004р. №А-СА-107 внаслідок чого ці роботи змушений був виконати відповідач. Вартість цих додаткових робіт становить 810.640,33 грн., які на думку відповідача позивач зобов'язаний йому компенсувати.

07.12.2009р. господарський суд Харківської області рішенням у даній справі №40/173-09 залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2010р. у справі №40/173-09 відмовив в задоволенні первісного позову, зустрічний позов задовольнив повністю. Названі судові рішення скасовані постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2010р. у справі №40/173-09, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду позивач ТОВ «Будівельний центр – 21» підтримує первісні позовні вимоги, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує. Представник позивача в судових засіданнях в обґрунтування своїх вимог посилається на наявні у справі докази, а крім того, надав нові докази. Ці докази  в сукупності на його думку свідчать про те, що позивач ТОВ «Будівельний центр – 21» виконав усі прийняті на себе зобов'язання за договором часткової участі у будівництві від 06.05.2004р. №А-СА-107, в результаті чого вправі вимагати від відповідача здійснення із ним повного розрахунку та компенсацію втраченої вигоди.

Відповідач АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» протягом нового розгляду справи проти задоволення первісного позову заперечує, наполягає на задоволенні зустрічного позову. Представник відповідача в судових засіданнях стверджує, що позивач не виконав прийняті на себе зобов'язання за договором часткової участі у будівництві від 06.05.2004р. №А-СА-107 внаслідок чого ці зобов'язання (по виконанню будівельних робіт) змушений був виконати відповідач. Відтак, стверджує представник відповідача, позивач не має право вимагати проведення із ним розрахунків за договором від 06.05.2004р. №А-СА-107, а навпаки позивач зобов'язаний сплатити відповідачеві вартість робіт, виконаних замість позивача відповідачем. Факт виконання відповідних робіт відповідачем замість позивача, а також вартість цих робіт на думку представника відповідача не потребує доказування, оскільки він встановлений рішеннями судів у інших справах, в яких брали участь і самі сторони.

В судовому засіданні 20.12.2010р. судом було оголошено перерву до 24.12.2010р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

28.11.2002р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «90-квартирний житловий будинок №41 по вул.. Академіка Богомольця у м. Харкові (ХДПЗ ім.. Шевченка)» (т. І а.с.102-103). Згідно умов даного договору РВ ФДМУ по Харківській області продало, а АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» купило вказаний у договорі об'єкт незавершеного будівництва.

06.05.2004р. між АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» та ТОВ «Будівельний центр – 21» було укладено договір часткової участі у будівництві житлового будинку за адресою м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 41 від 06.05.2004р. №А-СА-107 (т.І а.с. 9-15). Предметом цього договору є часткова участь Дольовика (ТОВ «Будівельний центр – 21») в будівництві житлового будинку, що здійснюється замовником (АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс») і розташованого за адресою вул.. Академіка Богомольця, 41 в м. Харкові (п.1.1. договору). Дольовик прийняв на себе обов'язок виконати усі роботи, передбачені проектом (п.4.9. договору). Сторони домовились, що за повний обсяг виконаних дольвиком робіт, які необхідно виконати на об'єкті до здачі його в експлуатацію, дольовик одержить 50% від загальної площі будинку. Виконаний обсяг є фінансовим внеском дольовика в будівництво і вважається його часткою під час розподілу житла (п.3.1. договору).

Додатком №3 до договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 сторони визначили перелік квартир, які виділені ТОВ «Будівельний центр – 21» в будинку № 41 по вул. Академіка Богомольця в м. Харкові (т.І а.с. 14).

Сторонами було укладено додаткову угоду б/н б/д до договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 (т.І а.с. 110). Цією угодою сторони крім іншого передбачили строки та найменування окремих з робіт, що зобов'язаний виконати дольовик (до 10.11.2004р.  – виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву коробки будівлі; до 15.11.2004р. – монтаж і запуск системи опалення; до 15.12.2004р. – виконання фасадних робіт на об'єкті тощо).

Додатковою угодою від 29.12.2008р. до договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 (т.І а.с. 15) сторони АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» та ТОВ «Будівельний центр – 21» визначили, що частина будівельно-монтажних робіт була виконана і оплачена замовником (АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс»). Вартість цієї частини виконаних і оплачених замовником робіт становить 848.268,54 грн. У зв'язку з цим сторони домовились зменшити кількість належних до передачі дольовику квартир на чотири одиниці і визначити, що належна дольовику частка становить 32 квартири. При цьому сторони домовились, що перелік квартир, що будуть передані дольовику конкретизується в акті приймання-передачі квартир.

25.12.2007р. за участю представників сторін було підписано акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджений рішенням Харківського міськвиконкому від 28.12.2007р. №1405 (т.І а.с. 114-120). Згідно цього акту до експлуатації прийнято частину житлового будинку (дві секції) по вул.. Академіка Богомольця, 41. Замовником будівництва будинку в акті визначений АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс», генеральним підрядником – ТОВ «Будівельний центр – 21».

Право власності на квартири з 1-ї по 36-ту (за виключенням квартир 20 і 26) в будинку по вул.. Академіка Богомольця, 41 було зареєстровано в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно (т.І а.с.134-138) за фізичними особами, власниками квартир. Це підтверджується листом Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 21.08.2009р. №3451/31 (т. І а.с. 134-138). Право власності фізичними особами було набуто на підставі договорів інвестиції, укладених ними протягом 2004-2005рр. із ТОВ «Будівельний центр – 21».

Разом з тим, акт виконаних робіт по договору і проведення розрахунків, передбачений п. 5.2. договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 сторонами договору АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» та ТОВ «Будівельний центр – 21» підписаний не був.

Такі обставини, на думку позивача і відповідача, свідчать про порушення їних прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом  наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою;  наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами господарського судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України позивач в даній справі повинен довести наявність названих умов стягнення збитків.

В даному разі позивачем свій процесуальний обов'язок по доведенню обґрунтованості своїх позовних вимоги не виконаний, наявність названих умов не наведена.

Так позивачем документально не підтверджено те, що між сторонами взагалі виникли правовідносини сумісної діяльності по спільному частковому будівництву за договором часткової участі у будівництві житлового будинку за адресою м. Харків, вул.. Академіка Богомольця, 41 від 06.05.2004р. №А-СА-107.  Приходячи до такого висновку суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Крім того, ч.3 ст. 180 Господарського кодексу визначено, що до будь-якого господарського договору мають бути включені такі умови – предмет, ціна та строк дії договору.  Відповідно до ч.8 ст.181 Господарського кодексу України відсутність згоди між сторонами стосовно хоча б однієї істотної умови договору (незалежно від причин) означає, що такий договір не відбувся.

Зі ст. 430 ЦК УРСР, ст. 27 ЖК УРСР  з урахуванням п .5 Листа Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення господарських спорів”від 06.06.94 р. N 01-8/368 та п.12.1 Листа Вищого Арбітражного суду України “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом”від 31.01.2001р. №01-8/98 вбачається, що істотними умовами договору сумісної діяльності по пайовому будівництву житлового будинку є зокрема, розмір внесків пайовиків, порядок їх внесення та порядок розподілу майнових результатів сумісної діяльності (квартир та інших приміщень в будинку) між пайовиками після введення будинку в експлуатацію.

Сторонами не надано доказів, які б підтверджували факт досягнення згоди по названим істотним умовам. Так зокрема матріали справи не містять доказів рогодження розміру внесків пайовиків в грошвому чи майновому еквіваленті, порядок їх внесення, порядок розподілу майнових результатів сумісної діяльності (додаток №3 до договору (т.І а.с. 14) суд не примймає до уваги, адже в ньому вказано лише частку одного з учасників будівництва, а не усіх, як це потрібно, а крім того цей перелік не враховує порядок розподілу решти приміщень (в т.ч. загального користування та ін.)).

Також договір часткової участі у будівництві житлового будинку за адресою м. Харків, вул.. Академіка Богомольця, 41 від 06.05.2004р. №А-СА-107 будучи змішаним договором містить в собі елементи договору підряду, що відповідає ч.2 ст. 628 ЦК України. Згідно положень цієї норми Закону сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином до договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 застосовуються відповідні положення Закону, котрі регулюють відносини пов'язні з із укладенням та виконанням договору будівельного підряду. Так згідно цих норм, а саме згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Із цими положеннями кореспондуються положення п.п. 1.2., 4.9. договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107, якими передбачено необхідність наявності і кошторису робіт, і проекту будівництва.

Проте ні позивач, ні відповідач не надали суду проектну документацію, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та не надали кошторис, що визначає ціну робіт. Суд ухвалою від 20.12.2010р. зобов'язав сторони надати ці докази. Втім, ці вимоги суду були залишені сторонами без виконання.

За таких обставин відсутність проектної та кошторисної  документації будівництва об'єкту приводить суд до висновку про відсутність погодження істотних умов договору, а відтак до висновку про те, що договір часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107, незважаючи на намагання сторін погодити його умови та незважаючи на часткове виконання, фактично в решті решт не був укладений.

Додатково про те, що договір  не укладений свідчить також те, що в ньому не визначена така істотна умова договору як ціна. Так договором не погоджена ні загальна ціна об'єкту будівництва, ні ціна об'єкту незавершеного будівництва, переданого в якості внеску АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс», ні ціна робіт, які зобов'язалося виконати ТОВ «Будівельний центр – 21», ні ціна результату будівництва, ні ціни часток у результаті будівництва, котрі належать до розподілу між учасниками будівництва. З урахуванням цього імператив норми 3 ст. 180 ГК України, згідно якого будь-який господарський договір має містити умови щодо предмету, ціни та строку дії договору, унеможливлює визнання договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 укладеним.

Відсутність укладеного між сторонами договору унеможливлює твердження про те, що умови цього договору порушені. В свою чергу відсутність правопорушення означає відсутність і правових підстав для стягнення збитків (як прямих так і у вигляді упущеної вигоди), які на думку позивача виникли в результаті порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ТОВ «Будівельний центр – 21» про стягнення збитків і упущеної вигоди завданої невиконанням АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» зобов'язань за договором часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 є безпідставними, необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи даний господарський спір в частині зустрічних позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В даному разі у даній справі наявні копії рішень судів яким встановлено факт здійснення АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» в інтересах  ТОВ «Будівельний центр – 21» витрат на загальну суму 810.640,33 грн. Цей факт підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 14.01.2009р. у справі №29/387-07, яким зокрема встановлено, що в рахунок виконання зобов'язань відповідача щодо закінчення будівництва та вводу в експлуатацію житлового будинку розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Богомольця, 41 позивачем додатково пронесено витрат у сумі 810.640,33 грн. (т. І а.с. 121-125). Це рішення набрало законної сили і не було оскаржено жодною з сторін. Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 18.03.2009р. у справі №38-23-09 встановлено, що АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» додатково пронесено витрат у сумі 848.268,54 грн. в рахунок виконання зобов'язань дольовика (ТОВ «Будівельний центр – 21») щодо закінчення будівництва та вводу в експлуатацію об'єкту (т. І а.с.126-128).

Зазначені обставини (факт здійснення АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» витрат у сумі 810.640,33 грн. в інтересах  ТОВ «Будівельний центр – 21») не спростовується позивачем у даній справі і узгоджується з доказами які містяться у справі. Зокрема факт здійснення цих витрат підтверджено у підписаній представниками обох сторін додатковій угоді від 29.12.2008р. до договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 (т.І а.с. 15).

Надаючи правову кваліфікацію цим обставинам суд виходить з наступного. По-перше, договір часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. №А-СА-107 є неукладеним, а інших правових підстав для виконання відповідачем відповідних робіт на користь позивача наразі немає. По-друге, набувачем вигоди в результаті виконання  АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс» будівельних робіт на суму 810.640,33 грн. є ТОВ «Будівельний центр – 21», адже саме ним в решті був присвоєний результат будівництва і реалізований на підставі договорів інвестиції, укладених із фізичними особами (див. т.І а.с. 134-138).

Це приводить суд до висновку про те, що ТОВ «Будівельний центр – 21» без достатніх правових підстав набуло майно у вигляді вартості будівельних робіт на суму 810.640,33 грн. за рахунок іншої особи – АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс».

Зобов'язання, які виникають у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави врегульовані главою 83 ЦК України. У відповідності до ст.ст. 1212 -1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.  Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.  У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З урахуванням наведених норм суд приходить до висновку про те, що між сторонами виникло зобов'язання, в силу якого ТОВ «Будівельний центр – 21», котре без достатньої правової підстави набуло майно у вигляді результату будівельно-монтажних робіт, зобов'язане відшкодувати вартість цього майна у сумі 810.640,33 грн. на користь потерпілого – АТЗТ «Куряжський домобудівельний комплекс».

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач доказів на спростування викладених обставин не надав.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача. В тому числі до державного бюджету з відповідача підлягає стягненню недоплачена сума державного мита 25.398,00 грн. (25.500,00 грн. - 102,00 грн. = 25.398,00 грн.)

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 22, 628, 638, 877, 1166, 1212-1214   Цивільного кодексу України, статтями 20, 180, 224 Господарського кодексу України статтями 1, 3, 4, 12, 15, 16, 33, 35-36, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр - 21" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 8, кв. 78, код ЄДРПОУ 32868441) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 25398,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр-21" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 8, кв. 78, код ЄДРПОУ 32868441) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська область, Харківський район,  смт. Пісочин-2, вул. Кільцева, буд. 41, Код ОКПО 04852585) 810640,33 грн. збитків, 8106,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

/Повний текст рішення

підписаний 29.12.2010р.

Справа № 59/340-10 (н.р. № 40/173-10)/