Постанова

від 30.12.2010 по справі 15/199пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/199пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.12.2010 р.           справа №15/199пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддівАкулової  Н.В.Гези Т.Д.Приходько І.В.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:не з'явився

від відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ

на рішення господарського суду

Донецької області

від13.10.2010року

у справі№15/199пд /суддя Богатир К.В./

за позовомВідкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпромхімпостачання” м. Слов'янськ

провизнання договору № 15/389 від 27.03.2009 р. недійсним

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Енергомашспецсталь” м. Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецпромхімпостачання” м. Слов'янськ про визнання договору № 15/389 від 27.03.2009 р. недійсним./арк. справи 3-4/.

Рішенням від 13.10.2010року господарський суд Донецької області /суддя БогатирК.В./ у задоволенні позовних вимог відмовив./арк. справи 73-74/.

Рішення мотивоване тим, що з  преамбули договору №15/389 від 27.03.2009р.  вбачається, що з боку позивача ВАТ „Енергомашспецсталь” (покупця) виступав генеральний директор Єфімов М.В., який діяв на підставі статуту, в розділі 15 спірного договору „Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін” в колонці „покупець” зазначено найменування позивача, його юридична адреса, банківські реквізити, код ЄДРПОУ, під вказаними даними міститься підпис від імені Єфімова М.В., скріплений печаткою підприємства, у зв'язку з чим він приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі відповідно до ст. 36 ГПК України; підпис представника позивача на спірному договорі скріплений печаткою позивача як юридичної особи; будь-яких доказів звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки; рішення відповідних органів згідно ст. 97 КПК України за результатами розгляду вказаного звернення, позивач до суду не надав; позивач не надав до суду будь–яких письмових доказів, які б підтверджували той факт, що підпис директора позивача на спірному договорі виконаний не самим генеральним директором Єфімовим М.В., а його заступником Гнездицьким В.Н., не довів обізнаність відповідача на момент укладення договору по факту виконання підпису іншим представником позивача, в подальшому правочин був схвалений позивачем його фактичним виконанням, відповідно підстави для визнання правочину недійсним, встановлені нормою ст. 215 ЦК України та конкретно визначені ст. 203 ЦК України, відсутні.

Відкрите акціонерне товариство „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ у апеляційній скарзі  просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010року  у справі №15/199пд  та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи./арк. справи 80-81/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що договір №15/389 від 27.03.2009 р. підписано заступником генерального директора В.М.Гнездицьким, який не мав повноважень на його підписання, оскільки останній виконує обов'язки заступника генерального директора  підприємства лише на підставі наказу та за відсутності генерального директора; документи на підтвердження відсутності на підприємстві генерального директора на дату  укладання договору відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецпромхімпостачання” м. Слов'янськ зазначає, що рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010року  у справі №15/199пд   законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що договір №15/389 від 27.03.2009р.  виконувався; підстави для визнання вказаного договору відсутні.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, сторони, що належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій та статус суддів” та ст. 101 ГПК України  на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, які з'явились у судове засідання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецпромхімпостачання” м. Слов'янськ /Продавець/ та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” м.Краматорськ /Покупець/ укладено договір поставки  №15/389./арк. справи 8-10/.

Відповідно до умов п.1.1 Постачальник зобов'язався передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього Договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити його.

Найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору /п. 1.2 договору/.

Предмет позовних вимог - визнання договору №15/389 від 27.03.2009року недійсним./арк. справи 3-4/.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірний договір №№15/389 від 27.03.2009року  від імені ВАТ “Енергомашспецсталь” підписаний заступником генерального директора В.М.Гнездицьким, який не мав повноважень на їх підписання, оскільки останній виконує обов'язки заступника генерального директора  підприємства лише на підставі наказу та за відсутності генерального директора.

Суд першої інстанції прийшов до висновку щодо недоведеності позовних вимог належними доказами у справі та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності право чину: зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;  особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

        Згідно з п.1ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами  належить вчиняти у письмовій формі .

        У відповідності до ч.2ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична  особа, підписується особами, уповноваженим на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими  актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Відповідно ч.2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства , та скріплюється печаткою.

Згідно ст.23 Закону України “Про господарські товариства” управління товариством здійснюють його органи.

Відповідно до абз. 1 ст.1 ст. 161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

В статті 47 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства в межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

Згідно Статуту підприємства повноваження на підписання договорів від імені ВАТ “Енергомашспецсталь” має директор підприємства Єфімов М.В.

З преамбули договору вбачається, що з боку позивача ВАТ „Енергомашспецсталь” (Покупця) виступав генеральний директор Єфімов М.В., який діяв на підставі Статуту.

В розділі 15 спірного договору „Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін” в колонці „Покупець” зазначено найменування позивача, його юридична адреса, банківські реквізити, код ЄДРПОУ, під вказаними даними міститься підпис від імені Єфімова М.В., скріплений печаткою підприємства.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять заяви Єфімова М.В. щодо не відповідності підпису на спірному договорі № 15/0903 від 09.01.2009 р. його власному підпису, заяви ГнездицькогоВ.Н. про те, що саме він виконав підпис від імені Єфімова.

Внаслідок чого, ствердження скаржника, що від імені позивача спірний договір підписано заступником генерального директора В.М.Гнездицьким, який не мав повноважень на їх підписання, не підтверджено належними доказами у справі.

Згідно Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року, (пункт 3.2.6) господарські об'єднання можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами “1”, “2” і т.д., а  також  прості круглі печатки та різні штампи. Відповідно до п. 3.4.1 Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників господарських об'єднань. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації. Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники господарських об'єднань зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення до правоохоронних органів з приводу втрати, крадіжки або службового розслідування щодо незаконного використання печатки.

Згідно ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в  інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно зі статтею 241 ЦК України у разі наступного схвалення правочину особою, яку представляє представник, що перевищив повноваження, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляють; при цьому наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Також статтею 241 ЦК України визначено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку представляють, вчинила дії, що свідчать про прийняття правочину до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником,  який не мав належних повноважень,  робить її  дійсною з моменту укладення.  Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди  чи  до її   представника   (лист,  телеграма,  телетайпограма  тощо)  або вчинення дій,  які свідчать  про  схвалення  угоди  (прийняття  її виконання,  здійснення  платежу другій стороні і т.ін.).  У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів  відсутності належних  повноважень  представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Матеріалами справи  підтверджується, що сторони своїми діями схвалили спірний договір, а саме: у матеріалах справи містяться видаткова накладна № 31 від 28.03.2009 р., довіреність на отримання товарно–матеріальних цінностей № 603 від 24.03.2009 р., податкова накладна № 31 від 28.03.2009 р., рахунок–фактура № 39 від 27.03.2009 р., платіжні доручення № 24114 від 08.04.2009 р., № 26052 від 20.08.2009 р., № 27860 від 04.12.2009 р., № 27861 від 04.12.2009 р.

При цьому, підставою поставки товару та здійснення оплати вказаний саме договір № 15/389 від 27.03.2009 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що спірний договір виконувалася сторонами, відповідно вказаний правочин схвалений керівництвом як позивача, так і відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ствердження позивача відносно того, що спірний договір поставки №15/389 від 27.03.2009року підписаний заступником генерального директора Гнездицьким В.Н., замість самого генерального директора Єфімова М.В., не підтверджені матеріалами справи; підпис представника позивача скріплений печаткою підприємства, в подальшому спірний договір виконувався сторонами, що свідчить у сукупності згідно ст. 241 ЦК України про наступне схвалення правочину позивачем.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись  ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд-

                                    П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 13.10.2010року  у справі №15/199пд   залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” м. Краматорськ –без задоволення.

Головуючий                                                            Н.В.Акулова

          Судді                                                                      Т.Д.Геза

                                                                                              І.В.Приходько           

                              Надруковано: 5 прим.

                              1- відповідачу

                              2- позивачу

                              3-у справу

                              4-ГСДО

                              5-ДАГС