Постанова

від 17.12.2010 по справі 2а-13434/10/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2010 р.

Справа №2а-13434/10/4/0170

о 10:55

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу   

за позовом   Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська агропромислова компанія"              

про стягнення 184386,26 грн.

Суть спору: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим (далі - позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська агропромислова компанія" (далі - відповідач) про стягнення 164386,26 грн.

Позов мотивовано положеннями п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову  службу в Україні”; наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, податкове зобов'язання за яким визначено позивачем за наслідками документальної перевірки.

Ухвалами суду від 18.11.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи, в судове засідання явку представників не забезпечили, представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач причин неявки представника не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтями 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 32148747.

Заборгованість про стягнення якої просить позивач складається з суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій, визначеного податковим органом за наслідками документальної невиїзної перевірки податкової декларації відповідача з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

Згідно із висновком акту цієї перевірки №62/15-02/32148747 від 22.02.2010 року (а.с. 12-14) податковий орган встановив порушення відповідачем приписів абз. 17 п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" (не нараховане податкове зобов'язання за наслідками умовного продажу товарних залишків, наявних в обліку на день анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість), що призвело до збільшення суми за наслідками камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2009 року на 170764,80 грн.

На підставі цього акту позивач визначив відповідачеві суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 187841,28 грн. (170764,80 грн. - за основним платежем; 17076,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) за податковим повідомленням-рішенням від 01.03.2010 року №0000121502/0.

У зв'язку із неможливістю вручення вказаного податкового повідомлення-рішення платнику податків воно розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) 01.03.2010 року, що підтверджується довідкою №16/15-02 (а.с. 10).

У даному акті, зокрема, зазначено, що лист, в якому направлено акт №62/15-02/32148747 від 22.02.2010 року повернувся на адресу податкового органу з відміткою "адреса юридичної особи не зареєстрована". Згідно із актом №62/15-02/32148747 від 22.02.2010 року "даний факт також підтверджується актом обстеження місцезнаходження за юридичною адресою №34 від 22.02.2010 року" (акту №34 від 22.02.2010 року позивачем не надано).  

Досліджуючи надані позивачем матеріали суд встановив порушення податковим органом вимог нормативно-правових актів щодо порядку застосування штрафних (фінансових) санкцій та узгодження сум податкових зобов'язань, визначених податковим органом.

По-перше, згідно із висновками акту №62/15-02/32148747 від 22.02.2010 року позивачем проведено камеральну перевірку.

Втім, відповідно до розрахунку штрафних санкцій (а.с. 16) їх застосовано відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 т. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що застосовуються у разі донарахування суми податкового зобов'яання за наслідками документальних перевірок результатів діяльності платника податків).

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за наслідками камеральної перевірки, застосовуються санкції за пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розмір яких є вдвічі меншим, ніж санкції за пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону.

По-друге, суд зазначає, що відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 цього Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п. 4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за N 567/5758 день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 01.03.2010 року №0000121502/0 листом із повідомленням про вручення відповідачу не надсилалось, крім того в порушення встановленого порядку ніякого акту про неможливість вручення платнику податків податкового повідомлення не складалось (позивачем такого акту не надано).

Замість того, позивач одразу (в день прийняття) розмістив вказане податкове повідомлення-рішення на дошці податкових повідомлень (оголошень), мотивуючи це незнаходженням посадових осіб юридичної особи за її місцезнаходженням.

Статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частиною другою цієї статі визначено перелік відомостей про юридичну особу, які повинні міститися в ЄДР, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином відомості ЄДР, зокрема стосовно місцезнаходження юридичної особи, є обов'язковими для податкового органу, доки до них не внесено відповідних змін.

З наявної у справі довідки з ЄДР вбачається, що запису про відсутність юридичної особи (відповідача) за місцезнаходженням до ЄДР не внесено.

При цьому суд зазначає, що за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи позивач мав можливість прийняти рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП.

Державний реєстратор у разі надходження від органу державної податкової служби повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відповідно до п. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" направляє юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до ЄДР запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Лише у такому випадку позивач міг констатувати відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Замість цього, позивач, проігнорувавши можливість направлення податкового повідомлення-рішення поштою, в день його прийняття розмістив його на дошці податкових повідомлень (оголошень).

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;  податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а”- “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 цього Закону процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту (десять календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення)  для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Враховуючи, що податковий орган порушив порядок направлення податкового повідомлення-рішення від 01.03.2010 року №0000121502/0, сума податкового зобов'язання, визначена у ньому, не може вважатись узгодженою у розумінні приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

За таких обставин, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.    

Суддя                                                                Циганова Г.Ю.