Постанова

від 09.12.2010 по справі 2а-11125/10/18/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.10

Справа №2а-11125/10/18/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі  головуючого судді Лавренчук О.В., за участю секретаря  Асєєвої Л.О,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія»

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача – Болібкова А.В., довіреність 9 від 07.10.2010 року, паспорт НОМЕР_1;

від відповідача – Нечаєва Н.О., довіреність №3/10-0 від 13.01.10 р., посвідчення НОМЕР_2.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія»  звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь: №0000332301/0 від 22.01.10р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток; №0000342301/0 від 22.01.10р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання  з податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені із порушенням норм Законів України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про податок на додану вартість” «Про оподаткування прибутку підприємств».   

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.08.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.10.10р. зупинено провадження у справі для надання для розгляду справи по суті документів на строк до 16.11.2010 року та призначено наступне судове засідання на 16.11.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.10р. поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 16.11.2010 року представником позивача надані письмові уточнення до позовних вимог в яких він просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000033231/0 від 22.01.2010 р. (№000033231/1 від 09.04.2010 р., №№000033231/2 від 15.06.2010 р., № №000033231/3 від 31.08.2010 р.) з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 429810,00 грн., у тому числі з податку на прибуток у сумі 286540,00 грн., штрафні санкції в сумі 143270,00 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000342301/0 від 22.01.2010 р. (№0000342301/1 від 09.04.2010 р., №0000342301/2 від 15.06.2010 р., №0000342301/3 від 31.08.2010 р.) з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 386155,50 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 257437,00 грн., штрафні санкції в сумі 128718,50 грн.

Представники позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні остаточних позовних вимогах.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, наведених у запереченні на позов від 14.10.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

                                                          ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття  справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Німецька будівельна компанія ”є юридичною особою, ідентифікаційний код 33326560 (а.с.9).

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації в АР Крим  було проведено невиїзну  перевірку  позивача з питань дотримання податкового законодавства при правових відносинах з ТОВ «Демопроммонтаж» за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої складено Акт № 1/7/35-1/33326560 від 13.01.2010 року.

За результатами висновків викладених в акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями), в результаті занижено податок на прибуток за I півріччя 2008 року у сумі 286540,00 грн., у тому числі за I квартал 2008 року в сумі 99222,00 грн. за II квартал 2008 року  у сумі 187318,00 грн.; п.п. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), в результаті занижено податок на додану вартість у сумі 257437, 00 грн. у тому числі: січень 2008 р. - у сумі – 1104,00 грн.; лютий 2008 р. – у сумі -45708,00 грн.; березень 2008 р. – сумі – 49930, 00 грн.; квітень 2008 р. – у сумі – 100324,00 грн.; травень 2008 р. – у сумі – 50371,00 грн.

Під час перевірки було встановлено: ТОВ «Німецька будівельна компанія» згідно договору субпідряду №146/07 від 19.11.2007 р. здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Демопроммонтаж». Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 р. по справі № 1-200/09 визначено, що ТОВ «Німецька будівельна компанія» було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «Демопроммонтаж», без наміру  фактичного виконання робіт, та відповідно компенсації їх вартості. Реальною метою такого перерахування є отримання платної послуги з конвертації коштів. Отже, в порушення п. 5.1 та підпункту 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Німецька будівельна компанія» віднесено до складу валових витрат суму 1146160,00 грн., у тому числі: за I квартал 2008 року – 396889, 00 грн.; II квартал 2008 р. – 749271,00 грн.

Актом перевірки встановлено завищення позивачем податку на додану вартість, а саме: п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. Закону України «Про податок на додану вартість»  ТОВ «Німецька будівельна компанія» включила до складу податкового кредиту суми які не є сумами податків нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням товару на суму 1584846,00 грн., у т.ч. ПДВ 264141,00 грн., а оформленні від ТОВ «Демопроммонтаж», податкові накладні по нікчемному правочину не є підставою для віднесення таких сум до складу податкового кредиту. За період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. ТОВ «Німецька будівельна компанія» задекларовано від’ємне значення податку на додану вартість у сумі 6180,00 грн. Перевіркою правильності нарахування податку на додану вартість з питань дотримання законодавства при правових відносинах із ТОВ «Демопроммонтаж» за ваказаний перод встановлено його заниження у сумі 257437,00 грн., у тому числі: січень 2008 р. – у сумі – 1104,00 грн.; лютий 2008 р. – у сумі -45708,00 грн.; березень 2008 р. – сумі – 49930, 00 грн.; квітень 2008 р. – у сумі – 100324,00 грн.; травень 2008 р. – у сумі – 50371,00 грн.

На підставі акту перевірки  Акт № 1/7/35-1/33326560 від 13.01.2010 року відповідачем прийняті податкові повідомлення – рішення: від 22.01.10р. № 0000332301/0,  згідно з яким  позивачу  було визначено суму податкового  зобов'язання  з податку на прибуток в сумі  286540,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 143270,00грн.; від  № 0000342301/0,  згідно з яким  позивачу  було визначено суму податкового  зобов'язання  з податку на додану вартість в сумі  257437,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 128718,50грн.

За результати апеляційного оскарження в органах державної податкової служби вищого рівня рішення ДПІ в м. Сімферополі – залишені без змін.

За результати адміністративного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення: №000033231/1 від 09.04.2010 р., №№000033231/2 від 15.06.2010 р., № №000033231/3 від 31.08.2010 р. з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 429810,00 грн. та податкові повідомлення-рішення №0000342301/1 від 09.04.2010 р., №0000342301/2 від 15.06.2010 р., №0000342301/3 від 31.08.2010 р. з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 386155,50 грн.  

Вирішуючи питання правомірності оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно з договором №15-11/07 від 15.11.2007 року між ТОВ «Парітет Спецстрой» (далі генпідрядник) та ТОВ «Німецька будівельна компанія» (субпідрядник) укладено договір субпідряду на виконання робіт.

Згідно п.2.1  договору Генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов’язання виконати в розмірі домовленої ціни на свій ризик, своїми і/або задіяними силами і коштами, загально будівельні роботи, які відображені в проектній документації, на будівельному майданчику, який розміщений за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Пісчане, ДП «ДОЛ ім. А.В. Козакевича» ТОВ НФК «Поліком».

Відповідно до п.6 вказаного договору генпідрядник зобов’язаний передати субпідряднику до початку робіт по акту приймання-передачі з описом вкладень проектну документацію. Підпункт 6.2 пункту 6 визначає, що один екземпляр проектної документації, переданий Субпідряднику, зберігається на будівельному майданчику в службовому приміщенні Субпідрядника і надається генпідряднику за його проханням для користування. Субпідрядник, у випадку завершення робіт, розірвання договору, повертає Проектну документацію генпідряднику. Передача проектної документації третім особам заборонена.

Відповідно до п.14 договору Генпідряду, субпідрядник має право залучити для виконання будівельних робіт субпідрядні організації, які мають необхідні ліцензії.

Використавши своє право визначене умовами договору, ТОВ «Німецька будівельна компанія» уклало з ТОВ «Демопроммонтаж» договір субпідряду №146/07 від 19.11.2007 р. на виконання загально-будівельних робіт по будівництву комплексу будівель та споруд в ДП «ДОЛ ім. А.В. Казакевич», що розташований в с. Пісчане, Бахчисарайського р-ну, АР Крим.

Відповідно до умов договору субпідряду ТОВ «Німецька будівельна компанія, яка являється платником податку на прибуток на загальних умовах, далі «Генпідрядник» та ТОВ «Демопромроммонтаж», далі «Субпідрядник» уклали цей договір про наступне: Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов’язується виконати загально будівельні роботи по будівництву комплексу приміщень і споруд на будівельному майданчику, розміщеному за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Пісчане, ДП «ДОЛ ім. А.В. Козакевича» ТОВ НФК «Поліком», та здати в установлений договором строк.

Відповідно до зазначено договору Субпідрядник приступає до виконання робіт на протязі п’яти робочих днів з моменту передачі йому генпідрядником проектної документації та будівельного майданчику.

Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за типовою формою №КБ-2В, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, загальна відомість ресурсів за актами виконаних робіт за період січень – травень 2008 року між ТОВ «Демопроммонтаж» та ТОВ «Німецька будівельна компанія», акти виконаних робіт за типовою формою №КБ-2В, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою №КБ-3, загальна відомість ресурсів за актами виконаних робіт за період з лютого по травень 2008 р. між ТОВ «Демопроммонтаж» та ТОВ «Німецька будівельна компанія», податковими накладними, позивач підтвердив фактик виконання укладених договорів.

В акті перевірки контролюючого органу, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень визначено, невірну адресу ТОВ «Демопроммонтаж».

При дослідженні документально наданих доказів, судом встановлено, в свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.02.2007 р. та в реєстраційних документах від січня 2007 року адреса  ТОВ «Демопроммонтаж» визначена: м. Дніпропетровськ, пр.-кт К.Маркса, б.25, кв.11. Однак, дослідивши ліцензію на будівельну діяльність №205300 від 06.09.2005 р. та дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки №1104.05.12-45.21.1 від 29.12.2005 р., зазначена адреса ТОВ «Демопроммонтаж»: м. Дніпропетровськ , буд. Зоряний 1, кв.159.

Судом встановлено, що дане непорозуміння сталося внаслідок того, що на підставі зміни реєстраційних документів, ТОВ «Демопроммонтаж» зареєструвалося в ДПІ у Жовтневому р-ні м. Дніпропетровська 15.01.2007 року за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.-кт К.Маркса, буд. 25, кв.11 та отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 01.02.2007 р. Однак дозвільні документи на будівництво за адресою:                                м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, буд. 1, кв.159 були видані ТОВ «Демопроммонтаж» в вересні та грудні 2005 року, тобто дані дії передували зміні реєстраційних документів вказаного товариства.

З врахуванням викладених обставин справи, доводи контролюючого органу про ознаки фіктивності діяльності ТОВ «Демопроммонтаж» є передчасними та встановленими без з’ясування всіх фактичних обставин.  

Доводи контролюючого органу з посиланням на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 року, згідно якої ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «Є» ст.1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, а кримінальну справу за його обвинуваченням в скоєнні злочину, передбачених п.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, - провадження закрито. ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п. «В» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, а кримінальну справу по його обвинуваченню в скоєнні злочинів, передбачених п.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України, - провадження закрито. Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд – скасовано. Статутні документи ТОВ «Демопроммонтаж», ТОВ «Махартет», ТОВ «Тволевен», ТОВ «Ростор», вилучені в ході обшуку від 26.11.2008 року, приєднані до матеріалів кримінальної справи, - зберігаються в матеріалах кримінальної справи; печатки вказаних підприємств, знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Ленінського району.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2009 року встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в період з червня 2005 року по листопад 2008 року, створено 6 фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Демопроммонтаж», не маючи на меті намір здійснення статутної господарської підприємницької діяльності.

Суд вважає на необхідне зазначити, що правовідносини між ТОВ «Німецька будівельна компанія» та ТОВ «Демопроммонтаж» відбувалися в період з 19.11.2007 року по 30.06.2008 року, а постанова Ленінським районним судом м. Дніпропетровська прийнята 02.03.2009 року. Окрім цього, під час розгляду вказаної кримінальної справи, судом не досліджувалися договірні взаємовідносини між ТОВ «Німецька будівельна компанія» та ТОВ «Демопроммонтаж».

Відповідно до п.п. 5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 ст. 5 вказаного закону не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Враховуючи, що позивачем доведено документально виконання умов договору субпідряду укладеного між ним та ТОВ «Демопроммонтаж», то податкові повідомлення-рішення №000033231/0 від 22.01.2010 р. (№000033231/1 від 09.04.2010 р., №№000033231/2 від 15.06.2010 р., № №000033231/3 від 31.08.2010 р.) з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 429810,00 грн., у тому числі з податку на прибуток у сумі 286540,00 грн., штрафні санкції в сумі 143270,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом також встановлено, що висновки контролюючого органу з приводу заниження позивачем податку на додану вартості у сумі 257437,00 грн. не відповідають зазначеним фактичним обставинам справи та наступним законодавчим актам, які регулюють спірні правовідносини.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування  операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов’язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів (обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов’язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом  регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приписами п. 7.4.5. ст. 7 вказаного закону визначено, що  не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що на момент видачі  податкових накладних ТОВ «Демопроммонтаж» було зареєстровано платником податку на додану вартість та мало всі правовстановлюючі документи, які відповідають нормам податкового законодавства.

Надані в судовому засіданні податкові накладні виписані  ТОВ «Демопроммонтаж», які були надані перевіряючим під час перевірки містять всі необхідні реквізити заповнення податкових накладних.

Окрім цього, предметом дослідження під час розгляду кримінальної справи Ленінським районним судом м. Дніпропетровська не були нікчемність договорору субпідряду №146/07 від 19.11.2007 р. на виконання загально-будівельних робіт по будівництву комплексу будівель та споруд в ДП «ДОЛ ім. А.В. Казакевич», що розташований в с. Пісчане, Бахчисарайського р-ну, АР Крим.

Враховуючи наведені обставини справи та норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків ДПІ у м. Сімферополі в частині заниження позивачем податку на додану вартість у сумі 257437, 00 грн., що є підставою для визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь №0000342301/0 від 22.01.2010 р. (№0000342301/1 від 09.04.2010 р., №0000342301/2 від 15.06.2010 р., №0000342301/3 від 31.08.2010 р.) з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 386155,50 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 257437,00 грн., штрафні санкції в сумі 128718,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо  судове  рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних  повноважень, суд присуджує  всі  здійснені нею  документально підтверджені судові  витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 09.12.10р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлено у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд  

                                              ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №000033231/0 від 22.01.2010 р. (№000033231/1 від 09.04.2010 р., №№000033231/2 від 15.06.2010 р., №000033231/3 від 31.08.2010 р.) з податку на прибуток та штрафні санкції на загальну суму 429810,00 грн., у тому числі з податку на прибуток у сумі 286540,00 грн., штрафні санкції в сумі 143270,00 грн..

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000342301/0 від 22.01.2010 р. (№0000342301/1 від 09.04.2010 р., №0000342301/2 від 15.06.2010 р., №0000342301/3 від 31.08.2010 р.) з податку на додану вартість та штрафні санкції на загальну суму 386155,50 грн., у тому числі з податку на додану вартість в сумі 257437,00 грн., штрафні санкції в сумі 128718,50 грн.

3.  Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецька будівельна компанія»  3,40грн

  Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання апеляційної  скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки або після перегляду постанови судом апеляційної інстанції та залишення її в силі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим апеляційної скарги  в 10-ти денний строк з дня прийняття постанови.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови у разі неподання нею апеляційної скарги.

Суддя                                                                          Лавренчук О.В.