Рішення

від 29.11.2010 по справі 36/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/210

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.11.10 р.                                                                                    Справа № 36/210                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс”, м.Костянтинівка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс”,  м.Донецьк

про: стягнення 5 000,00грн.

за участю:

представника Позивача – Акулов Р.О. (за довіреністю №60 від 06.09.2010р.)

представника Відповідача  – не з'явився;

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 14.09.2010р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегатекс”, м.Костянтинівка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс”,  м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення 5 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо поставки товару та повернення попередньої передплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки №тип/тмц 333 від 01.06.2009р.,  видаткової накладної, податкової накладної, платіжних доручень.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Заявою від 23.09.2010р. (вх.№02-41/41307) Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив предмет позову, заявивши до стягнення саме суму попередньої оплати у розмірі 5000,00грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №02-41/41307 від 23.09.2010р., оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Суд приймає таку зміну, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

13.10.2010р. Позивач через канцелярію суду надав копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс”, квитанцію з доказами направлення заяви про зміну предмету позову на адресу Відповідача.

11.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвічдені копії наступних документів: договору поставки №тип/тмц 333 від 01.06.2009р., листа від 14.07.2010р.  №00215. листа від 05.07.2010р. №00178.

29.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву від 29.11.2010р. №02802 у якій вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” не отримувало від Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс” металопрофелю згідно договору поставки №тип/тмц №333 від 01.06.2009р. Також Позивачем надані письмові пояснення у яких вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс” два договори поставки. Один договір поставки №тип/тмц 333 від 01.06.2009р. на поставку металопрофелю, а другий договір поставки „тип/тмц 333 від 01.06.2009р. на поставку соди кальцинованої. При подачі позовної заяви був помилково надісланий договір поставки №тип/тмц від 01.06.2009р. на поставку металопрофілю, а не договір поставки №тип/тмц 333 від 01.06.2009р. на поставку соди кальцинованої.

 Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги  підтримав з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, а саме 83048, м.Донецьк, Київський район, вул.Челюскінців, будинок 273 А.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мегатекс”  (Покупець) було укладено договір поставки №тип/тмц 333, відповідно п.1.1 за даним договором Постачальник зобов'язується своєчасно поставити та передати у власність соду технічну кальциновану (далі по тексту товар), а Покупець оплатити та прийняти  Товар на умовах даного договору.

Кількість товару узгоджується Сторонами у кожному конкретному випадку відповідно Замовлень Покупця (п.2.1 Договору).

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо суми договору та порядку розрахунків:

- загальна сума Договору складає суму у національній валюті та встановлюється підсумковою вартістю поставленого товару відповідно виписаних видаткових накладних (п.3.1 Договору);

- розрахунок за кожну партію замовленого Товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника відповідно виставленого-рахунку фактури (п.3.2 Договору);

- умови оплати: 50% передплата (п.3.3 Договору);

Згідно п.4.1 договору товар повинен бути поставлений Покупцю протягом 3-х банківських днів з моменту здійснення 50% передплати.

Вказаний договір діє з моменту його підписання Сторонами на строк до 31 грудня 2008 року та діє до повного виконання Сторонами умов даного Договору.  У випадку якщо по закінченню строку дії договору  ні одна з сторін не повідомить іншу сторону у письмовій формі про розірвання, договір вважається продовженим на той же строк та тих же умовах (п.8.1 договору).

Позивачем на виконання умов договору було здійснено авансовий платіж у розмірі 23 000,00грн., що підтверджується  платіжними дорученнями № 12847 від 09.06.2009р. на суму 3000,00грн., №12883 від 11.06.2009р. на суму 5000,00грн., №12937 від 15.06.2009р. на суму 5000,00грн.,  №13200 від 01.07.2009р. на суму 5000,00грн., №13604 від 21.07.2009р. на суму 5000,00грн.

Проте Відповідачем незважаючи на настання строку поставки була здійснена поставка лише на суму 18 000грн., що підтверджується накладною №2/10-07 від 10.06.2009р., факт поставки також підтверджується податковою накладною на суму 18 000,00грн.

Крім того Відповідач  не повернув суму попередньої оплати до теперішнього часу у розмірі 5000,00грн.

05.07.2010р. Позивачем на адресу Відповідачу направлено лист №00178 з вимогою поставити соду технічну кальциновану на суму 5000,00грн., протягом семи днів від дня отримання вказаного листа.

Відповідачем вказаний лист отримано, про що свідчить підпис директора Відповідача на вказаному листі з приміткою „отримано”.

У зв'язку з тим, що Відповідач не відповів на лист від 05.07.2010р. за №00178 не здійснив поставку соди на суму 5000,00грн., Позивачем 14.07.2010р. було направлено лист №00215 на адресу Відповідача з вимогою повернення попередньої  оплати в сумі 5000,00грн. протягом 10 календарних днів з дня отримання вказаного листа на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідачем вказаний лист отримано, про що свідчить підпис директора Відповідача на вказаному листі з приміткою „отримано”.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення попередньої оплати.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

 Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено судом сторонами було 01 червня 2009 року було укладено договір поставки №тип/тмц 333. Позивачем здійснено передплату у сумі 23 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням які містяться в матеріалах справи, чим виконав умови Договору.

Проте, Відповідач не здійснив поставку протягом 3-х банківських днів від дня отримання 50% передоплати на суму 23 000,00грн., чим не виконав узятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у Позивача права на повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таки чином, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо повернення попередньої оплати у Відповідача з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Позивачем була направлена претензія №00215 від 14.07.2010р. про повернення попередньої оплати у сумі 5000,00грн. протягом 10 календарних днів. Відповідачем вказаний лист отримано.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк повернення суми попередньої оплати не здійснив.

Як вже зазначалося, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На день винесення рішення сума боргу складає 5000,00грн. і підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс”, м.Костянтинівка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс”,  м.Донецьк про стягнення 5 000,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс” (83048, м.Донецьк, вул.Челюскінців, б.273а, ЄДРПОУ 36379856, р/р 26009310025501 у філії АБ „Південний”  в м.Донецьк, МФО 377012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” (85102, м.Костянтинівка, Донецька область, вул.Калініна, 1а, ЄДРПОУ 20338741 р/р 2600301517344 в філії АТ „Укрексімбанк” в м.Донецьк, МФО 334817) 5 000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валіант Плюс” (83048, м.Донецьк, вул.Челюскінців, б.273а, ЄДРПОУ 36379856, р/р 26009310025501 у філії АБ „Південний”  в м.Донецьк, МФО 377012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегатекс” (85102, м.Костянтинівка, Донецька область, вул.Калініна, 1а, ЄДРПОУ 20338741 р/р 2600301517344 в філії АТ „Укрексімбанк” в м.Донецьк, МФО 334817) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

         У судовому засідання 29.11.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.                               

 Повний текст рішення складено та підписано 06.12.10р.