Рішення

від 16.12.2008 по справі 36/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/210

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.12.08 р.                                                                                                       Справа № 36/210                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання І.О.Губенко, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа” м.Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” м.Донецьк про стягнення 19264,38грн.

За участю:

Представників сторін:

Від позивача: Кухарчук В.М. – директор:

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Альфа” м.Єнакієво, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” м.Донецьк, про стягнення основного боргу в сумі 17673,74грн., а також 3% річних в сумі 1590,64грн.

Під час розгляду спору позивач письмовою заявою уточнив позовні вимоги згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 17673,74грн., а також 3% річних в сумі 1590,64грн. та суму інфляції 9717,53грн. на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір №07/04 від 07.04.04р., додаткову угоду до нього від 30.12.04р., специфікацію, рахунок-фактуру, довіреність, накладну, листи, податкову накладну, банківські виписки.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалами від 10.11.08р., 27.11.08р., направленими на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та довідці Головного управління статистики в Донецькій області №14/4-23/2034 від 17.11.08р.: 83052, м.Донецьк, б.Шевченка, 48/38.

Оскільки про час та місце розгляду спору відповідач був повідомлений належним чином, неможливість присутності у судовому засіданні документально підтверджена не була, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

07.04.04р. позивач, ТОВ „Альфа”, та відповідач, ТОВ „Ніка”, уклали договір №07/04, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 655-697 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1.1 даного договору сторони передбачили, що позивач зобов'язується передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її в порядку та на умовах, обумовлених цим договором.

Між сторонами була узгоджена та підписана Специфікація від 14.11.05р. (додаток №5 до договору), згідно якої позивач зобов'язався передати відповідачу Лебідку ЛГКН-1Э у кількості 1шт. на суму 48973,74грн. з урахуванням ПДВ.

Строк договору був продовжений до 31.12.05р. укладеною між сторонами додатковою угодою від 30.12.04р.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу через його представника Олексіїву В.М., яка діяла по довіреності ЯЛЛ №713954 від 14.11.05р., визначений у специфікації до договору товар, а саме Лебідку ЛГКН-1Э у кількості 1шт. на суму 48973,74грн. з урахуванням ПДВ, та для оплати виставив рахунок – фактуру №34 від 14.11.05р.

За приписами п.4.2, п.4.3 договору відповідач здійснює оплату вартості продукції на розрахунковий рахунок позивача в гривнях по безготівковому рахунку протягом 10 банківських днів з моменту отримання продукції. Кінцевий розрахунок між сторонами здійснюється на підставі акту звірки.

В даному випадку, за умовами договору відповідач зобов'язаний був оплатити товар у строк до 29.11.05р.

Однак взяті на себе договірні зобов'язання відповідач належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 31300грн., про що свідчать банківські виписки від 22.03.06р., 23.03.06р., 28.03.06р., внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 17 673,74грн.

Актом звірки взаєморозрахунків, підписаним представниками сторін без зауважень та заперечень і скріпленим печатками обох підприємств, сторони визначили, що станом на 01.01.07р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 673,74грн.

Направлені позивачем листи №28 від 01.08.08р., №29 від 18.08.08р., №30 від 26.08.08р. з вимогою погасити заборгованість в сумі 17673,74грн. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів оплати боргу в сумі 1763,74грн.  відповідач суду не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилось невиконаним, що є порушенням норм статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі 17673,74грн. підтверджується матеріалами справи, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума 3% річних складає 1590,64грн., а сума інфляції 9717,53грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст.509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити у повному обсязі позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа” м.Єнакієве до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” м.Донецьк з урахуванням уточнення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альфа” основний борг в сумі 17673,74грн., 3% річних в сумі 1590,64грн., суму інфляції 9717,53грн., витрати по сплаті держмита в сумі 289,82грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя