Постанова

від 30.11.2010 по справі 2/114-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/114-38

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

30.11.10                                                                                           Справа  № 2/114-38

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого –судді                                                  Скрипчук О.С.

Суддів                                                                      Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі судового засідання Гуньці О.П.

розглянувши апеляційні скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі ТзОВ) «Експоцентр»від 20.09.2010 року №20/09-1;

на рішення господарського суду Волинської  області від 07.09.2010 року;

у справі  № 2/114-38;

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) виробничо-монтажне підприємство «Електросервіс», м. Луцьк;

до відповідача ТзОВ «Експоцентр», м. Луцьк;

про стягнення 151201,13 грн.

за участю представників:

від позивачів –Кушнірук А.В. –довіреність № 27/09-10 від 27.09.2010 року;

від відповідача  – не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ виробничо-монтажного підприємства «Електросервіс»звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до ТзОВ «Експоцентр»про стягнення  135 631,60 грн. заборгованості, 3 912,90 грн. - 3% річних, 11 656,63 грн. інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 07.09.2010 року у справі № 2/114-38 (суддя Черняк Л.О.) позов ТзОВ виробничо-монтажного підприємства «Електросервіс» до ТзОВ «Експоцентр» про стягнення  151 201,13 грн. задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ «Експоцентр»подало апеляційну скаргу від 20.09.2010 року №20/09-1, в якій просить рішення Господарського суду Волинської області від 07.09.2010 року скасувати прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Також апелянт в апеляційній скарзі стверджує , що заборгованість підприємства перед позивачем станом на 02.08.2010 року погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України за заявою № 2/08-1 від 02.08.2010 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу б/н від 08.11.2010 року, в якому він просить залишити рішення Господарського суду Волинської області від 07.09.2010 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт у судове засідання, яке відбулося 30.11.2010 року, уповноваженого представника не направив не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 04848716.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2007 року між ТзОВ «Експоцентр»(замовник) та ТзОВ виробничо-монтажним підприємством «Електросервіс» (підрядник) було укладено договір на виконання підрядних робіт №117 (а.с. 7-9, надалі договір). Згідно умов договору замовник зобов'язався доручити, а підрядник - виконати монтаж внутрішніх електромереж згідно до розробленого проекту по об'єкту, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Конякіна, 30.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме №1 від 19.08.20008 року, №2 від 01.10.2008 року, №3 від 03.11.2008 року на виконання додаткових електромонтажних робіт по торговому закладу «Експоцентр»(а.с. 10-12).

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не оплатив виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим, в останнього виникла заборгованість у сумі 135 631,60 грн.

Судом встановлено між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 року по 24.08.2009 року, з якого видно, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 135 631,60 грн. (а.с. 52).

Пізніше, 01.07.2010 року між сторонами був підписаний акт звірки (а.с. 51), з якого видно, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 135 631,60 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного:

Згідно  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу  (ст. 837 ЦК України).

В п.п.3.2, 3.3 договору передбачено, що оплата фактично виконаних підрядником робіт здійснюється щомісячно протягом 5 банківських днів після підписання актів (форма №2КБ та форма №3 КБ), остаточний розрахунок за виконані роботи проводяться замовником не пізніше 5 банківських днів після підписання акту про приймання об'єкту (робіт) в експлуатацію.

З матеріалів справи видно, що на виконання умов договору та додаткових угод позивачем виконані роботи, на суму 152 522,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 2 за листопад 2008 року на суму 3 000,00 грн., б/н за листопад 2008 року на суму 49624,80 грн., № 3 за листопад 2008 року на суму 53 583,60 грн., № 1 за листопад 2008 року на суму 18 342,00 грн., № 6 за листопад 2008 року на суму 2 890,80 грн., № 7 за квітень 2009 року на суму 1 268,40 грн., б/н за квітень 2009 року на суму 5 059,20 грн., б/н за квітень 2009 року на суму 3 579,60 грн., № 5 за квітень 2009 року на суму 15 174,00 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року та квітень 2009 року.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 135 631,60 грн. за виконані роботи.

Оскільки, відповідач не розрахувався перед позивачем за виконані роботи і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 135 631,60 грн.

Безпідставними  є посилання апелянта на те, що зазначена заборгованість погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно заяви № 2/08-1 від 02.08.2010 року, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Заяву про зарахування як односторонній правочин слід вважати зробленою і такою, що потягла відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однією із сторін на адресу іншої сторони, в момент вручення однією із сторін іншій стороні відповідного письмового повідомлення, в момент отримання від підприємства зв'язку кореспонденції, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 року відкладався розгляд справи та витребовувалось від відповідача договір купівлі-продажу товарів № 27/09 від 27.04.2008 року та докази вручення позивачу заяви б/н від 02.08.2010 року, про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Однак, відповідачем не виконано вимог ухвали суду та не подано доказів в підтвердження факту виникнення зустрічних однорідних вимог, а також факту відправлення та отримання позивачем заяви про зарахування зустрічних вимог.

З огляду на викладене, заява директора  ТзОВ «Експоцентр»Приймук В.Б. № 2/08-1 від 02.08.2010 року про зарахування однорідних зустрічних вимог на суму 135 631,60 грн., не є належним доказом того, що у відповідача відсутня заборгованість за виконані роботи, згідно умов договору .

Також судом першої інстанції обґрунтовано у відповідності до ст. 625 ЦК України стягнуто з відповідача на користь позивача 3 912,90 грн. - 3% річних, 11 656,63 грн. інфляційних нарахувань за період з 19.08.2009 року по 05.08.2010 року.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області від 07.09.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Волинської області від 07.09.2010 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Волинської області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С