Постанова

від 22.12.2010 по справі 11/70-1462

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/70-1462

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

22.12.10                                                                                           Справа  № 11/70-1462

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                              Михалюк О.В.

суддів                                                                                     Новосад Д.Ф.

                                                                                               Мельник Г.І.

розглянув апеляційну скаргу сільськогосподарського ТзОВ «Зірка»в особі ліквідатора арбітражного керуючого Микитіва О.І.

на рішення  господарського суду Тернопільської області від 02.11.2010р.

у справі         № 11/70-1462

за позовом      сільськогосподарського ТзОВ «Зірка»в особі ліквідатора арбітражного керуючого Микитіва О.І.

до                     ТзОВ «Степ-М», с.Росохач

третя особа     ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Тернопільської обласної дирекції, м.Тернопіль

про стягнення заборгованості

з участю представників :

від скаржника –Півторак В.М.

від відповідача –Нога С.М.

від третьої особи –Міщишин А.В.

В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.           

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.11.2010р. у справі № 11/70-1462 (суддя Сидорук А.М.) відмовлено в задоволенні позову сільськогосподарського ТзОВ «Зірка»в особі ліквідатора арбітражного керуючого Микитіва О.І. до ТзОВ «Степ-М», с.Росохач Чортківського району Тернопільської області та третьої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»в особі Тернопільської обласної дирекції про стягнення 96000,00 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач – сільськогосподарське ТзОВ «Зірка»в особі ліквідатора арбітражного керуючого Микитіва О.І. подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення, посилаючись, зокрема, на те, що воно є незаконне, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки 25.04.2008р. між сторонами було укладено правочин, згідно якого позивач продав, а відповідач купив сівалку універсальну УПС-12. Дане майно було відпущено відповідно до накладної б/н від 25.04.2008р. і отримано відповідачем, про що свідчить довіреність серії ЯОЧ № 092111 від 25.04.2008р. на отримання від СтзОВ «Зірка»товару. Тобто, як вважає скаржник, між сторонами виникли договірні зобов»язання про продаж товару. Разом з тим, враховуючи те, що при укладенні правочину сторонами не було встановлено ціну товару і ціна не може бути визначена виходячи з його умов, відповідно до прайс-листа виробника товару ВАТ «Виробниче об»єднання «Восход»та відповідно до довідки рахунку ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід», ціна сівалки та дату подання позову становила 96000,00 грн., яку скаржник просить стягнути з відповідача.

Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

25 квітня 2008 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка", с. Дмухівці Козівського району Тернопільської області по накладній б/н поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Степ-М", с. Росохач Чортківського району Тернопільської області, а останнє за довіреностю ЯОЧ № 092111 від 25.04.2008р. одержало сівалку УПС-12 ( 1 шт.).

При оформленні накладної від 25.04.2008р. сторонами не було зазначено ціни товару - сівалки універсальної УПС-12.

Відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Постановою господарського суду Тернопільської області від 12.03.2009р. у справі №11/Б-1145 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зірка», с. Дмухівці Козівського району, Тернопільської області визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута та ліквідатором призначено Микитіва Олега Ігоровича.

Згідно ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Приймаючи до уваги, що при укладені правочину сторонами не було встановлено ціну, відповідно до прайс-листа виробника товару ВАТ "Виробниче об'єднання "Восход" м.Дніпропетровськ та відповідно до рахунку-фактури № СФ-002636 ТзОВ "ТПК "Донснаб-Захід", с.Малехів Жовківського району Львівської області, ціна сівалки УПС-12 на дату подання позову становить 96 000 грн. 00 коп.

12.06.2009р. ліквідатором СГ ТОВ "Зірка" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ-М" була надіслана вимога б/н про сплату в семиденний термін на розрахунковий рахунок банкрута вартість сівалки УПС-12 в сумі 90 000 грн. 00 коп., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин першої та другої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами першою та другою статті 206 ЦК України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

За приписами частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч вимог ст.180 Господарського кодексу України в накладній б/н від 25.04.2008р. на продаж сівалки універсальної УПС-12 сторонами не узгоджено ціни товару та строку дії договору.

Крім того, 26 травня 2008р. ТОВ "Степ-М" звернулося до ТОВ "Зірка" з листом № 15, в якому повідомило, що сівалка УПС-12, одержана по накладній б/н від 25.04.2008р. без ціни згідно усної домовленості про пробний посів Товариством не використовується та в зазначеному листі ТОВ "Степ-М" просило повідомити про доставку подальшого місцеперебування. Факт надіслання листа № 15 від 26.05.2008р. відповідачем на адресу позивача підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції ТзОВ "Степ-М" за 2008 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" /надалі - кредитор/ та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка" /надалі - позичальник/ був укладений кредитний договір № 010/09-01/150/05, відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 270 000,00 грн. строком до 31.03.2008р. із сплатою 17 відсотків річних.

Відповідно до п.2.1. договору кредитні кошти призначені для придбання трактора ХТЗ-Т150К, сівалки УПС-12, сівалки СЗТ-3,6 та плуга оборотного п'ятикорпусного.

Згідно п.3.4. кредитного договору № 010/09-01/150/05 від 01.04.2005р. у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням цього договору є застава сільськогосподарської техніки, придбаної за рахунок кредитних коштів, а саме: трактора ХТЗ-Т150К, сівалки УПС-12, сівалки СЗТ-3,6 та плуга оборотного п'ятикорпусного.

Додатковою угодою № 2 від 29.06.2005р. до кредитного договору № 010/09-01/150/05 від 01.04.2005р. п.1.1. кредитного договору викладено в новій редакції: кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у сумі 297 800,00 грн. строком до 31.03.2008р. із сплатою 17 відсотків річних.

14.03.2008р. між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зірка" був укладений договір про внесення змін до кредитного договору № 010/09-01/150/05 від 01.04.2005р., відповідно до умов якого пункт 1.2. кредитного договору викладено в новій редакції: кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику кредит у сумі 65 775,60 грн. строком до 31.03.2008р. із сплатою 0,1 відсотків річних.

05 квітня 2005 року між сторонами за кредитним договором був укладений договір застави, який забезпечує вимоги заставодержателя /Банку/, що витікають з кредитного договору № 010/09-01/150/05 від 01.04.2005р., укладеного між заставодержателем /Банком/ та заставодавцем /СГ ТОВ "Зірка"/, за умовами якого заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути кредит в розмірі 270 000,00 грн. до 31 березня 2008 року, сплатити проценти за його користування в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

Згідно до п.1.2. договору застави в забезпечення виконання зобов'язань заставодавець передає у заставу майно, а саме: сівалку УПС-12, 2005 року випуску, заводський № 20/00155, реєстраційний № 20/00155, належну заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ № 128844, виданого ІДТН ОДА Козова 31 березня 2005р.; сівалку СЗТ-3,6 А, 2005 року випуску, заводський № 20/00154, реєстраційний № 20/00154, , належну заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію машини АБ № 128843, виданого ІДТН ОДА Козова 31 березня 2005р., балансовою вартістю 93 290,00 грн.

Відповідно до п.2.8. договору застави реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставлене майно самостійно заставодержателем будь-яким прийнятним для нього способом або через третіх осіб за власним розсудом до повного покриття забезпеченої заставою вимоги, сплати нарахованих за кредитним договором штрафних санкцій та відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією предмета застави.

У відповідності до розділу 3 договору застави, заставодавець - СГ ТОВ "Зірка" зобов'язується забезпечити цілісність заставленого майна та створити належні умови для його зберігання. Заставодержатель набуває права звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання забезпеченого заставою в наступних випадках: - при порушенні заставодавцем умов цього договору або кредитних договорів; - при ліквідації або реорганізації заставодержателя або заставодавця.

Згідно опису та оцінки майна, яке належить Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Зірка", затвердженого як ТОВ "Зірка", так і ТОД АППБ "Аваль", станом на 05.04.2005р. вартість сівалки УПС-12, 2005 р.в., заводський № 20/00155 становить 68 790,00 грн.

У відповідності до ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

В матеріалах справи відсутні докази надання заставодержателем Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції дозволу на відчуження сівалки УПС-12, 2005 р.в.

         Як вбачається із матеріалів справи, листами № 15 від 26.05.2008р., № 26 від 22.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ-М» повідомило Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Зірка", що сівалка УПС-12 була одержана від позивача для проведення пробного посіву, однак Товариством вона не використовувалась та знаходиться на відповідальному зберіганні, крім того, в зазначених листах відповідач просив позивача повідомити про місце передачі сівалки УПС-12.

Матеріали справи свідчать, що спір у даній справі виник внаслідок різного розуміння сторонами характеру прийнятих на себе зобов'язань, зокрема, щодо оплати вартості придбаного товару та прийняття його для пробного посіву.

Матеріалами справи доведено, що між сторонами по справі не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, наявність якої, в розумінні приписів ч. 1 ст. 638 ЦК України, статей 179, 180 Господарського кодексу України, необхідна для визнання відповідного факту та настання правових наслідків, пов'язаних з укладенням договору, зокрема, сторонами не погоджено ціну товару і строк дії договору.

        Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з іх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

      Враховуючи наведене, суд підставно дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

   За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський  суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 02.11.2010р. у справі № 11/70-1462 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника.

Головуючий       суддя                                                                 Михалюк О.В.

суддя                                                                                              Новосад Д.Ф.

суддя                                                                                              Мельник Г.І.