Рішення

від 27.12.2010 по справі 26/172 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10                                                                                           Справа№ 26/172 (10)

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Приватного підприємства  «Автосезони», м. Львів

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросхідбуд», м. Львів

про:

зобов’язання до виконання умов договору та визнання права власності

Суддя: Деркач Ю.Б.                                                                                         

При секретарі: Боровець Я.Я.

Представники

від позивача:

Янів М.В. –представник (довіреність № 2890 від 27.09.2010 р.)

від відповідача

не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що представник позивача подав відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Автосезони», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросхідбуд», м. Львів про зобов’язання до виконання умов договору підряду та визнання права власності. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач не приступив до виконання підрядних робіт в обумовлений договором підряду строк, чим порушив умови договору. З метою врегулювання договірних відносин щодо вчасного виконання підрядних робіт позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, в якій просив останнього приступити до початку виконання робіт, однак відповідач направив лист – відповідь, в якому зазначив, що він не погоджується з вимогами, викладеними у вимозі, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 03.12.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.12.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 21.12.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2010 р. виконав частково, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві. Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 03.12.2010 р. не виконав. Відповідачем подано клопотання № 02 від 21.12.2010 р. про розгляд справи без участі його повноважного представника.

З урахування того, що сторони не виконали вимоги ухвали суду від 03.12.2010 р. судом відкладено розгляд справи на 27.12.2010 р.

Представник позивача в судове засідання 27.12.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві. Відповідач в судове засідання документально та нормативно обґрунтоване письмове пояснення по суті спору не представив, явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте подав клопотання      № 03 від 27.12.2010 р. про розгляд справи без участі його повноважного представника.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 27.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення в даній справі.

Розглянувши документи і матеріали, подані суду, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 01.04.2010 р. був укладений договір підряду, надалі –договір, у відповідності до умов якого позивач (замовник за договором) доручив відповідачу (підряднику за договором) виконати реконструкцію торгово –адміністративного приміщення (будівлі магазину –складу та шиномонтажу), яке розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,1038 га. за адресою: АДРЕСА_1, далі –об‘єкт нерухомості. Зазначені роботи відповідач зобов'язувався виконати на власний ризик відповідно до умов договору, а позивач зобов'язувався прийняти ці роботи та оплатити їх. Пунктом 4.1 договору встановлено, що відповідач зобов’язаний розпочати виконання робіт протягом п’яти днів з моменту його підписання. Відповідно до п. 4.2 договору відповідач зобов’язувався своєчасно і в повному обсязі виконати реконструкцію об’єкту нерухомості до 01.06.2010 р. з правом дострокового виконання (п. 4.3 договору).

Оскільки відповідач вчасно не приступив до виконання підрядних робіт, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 01.06.2010 р., в якій просив останнього приступити до початку виконання робіт. На вимогу відповідач направив позивачу лист - відповідь, в якому зазначив, що він не погоджується з вимогами, викладеними у вимозі, вважає їх надуманими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, посилаючись при цьому на те, що йому стало відомо, що об‘єкт нерухомості не належить на праві власності позивачу і тому він –відповідач, не приступав до роботи, оскільки, на його думку, існував ризик, що виконавши роботи на даному об’єкті нерухомості, який не належать позивачу, він у подальшому не зможе отримати винагороди, а також можуть з’явитися  проблеми зі справжнім власником, який не давав дозволу на проведення вказаних у договорі робіт.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача щодо підстав заявлених позовних вимог, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України воно підлягає виконанню у цей строк.

Не дивлячись на те, що договором був передбачений строк виконання зобов'язання, відповідач у встановлений строк взяті на себе зобов’язання не виконав.

Суд приходить до висновку, що підстави невиконання умов договору, на які посилається відповідач у листі - відповіді на вимогу, не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать чинному законодавству України, виходячи з наступного.

10.06.2008 р. між громадянином ОСОБА_1 та позивачем було укладено договір купівлі - продажу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, наданій в користування ОСОБА_1 згідно договору оренди землі від 22.05.2007 р., а саме нежитлових будівель, позначених на плані літ. «А-1», загальною площею 93,4 м. кв. та позначених на плані літ. «Д-1», загальною площею 49,4 м. кв. за адресою: АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за            № 3633, у відповідності до якого позивач став власником згаданих нежитлових будівель.

У зв’язку з виробничою необхідністю, з метою більш раціонального використання нерухомого майна, позивачем самочинно, без належно затвердженого проекту, було здійснено його реконструкцію (перепланування та добудову), внаслідок чого змінилася кількість та загальна площа нежитлових приміщень.

Судом з’ясовано, що після проведення реконструкції нерухомого майна, позивач звернувся до Державного науково - дослідного та проектно - вишукувального інституту «НДІ «ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»із заявою, в якій просив виконати технічні висновки про стан конструктивних елементів об’єкта нерухомості.

Після проведення відповідних обстежень Державним науково - дослідним та проектно - вишукувальним інститутом «НДІ «ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»були зроблені висновки, у відповідності до яких самочинно збудований об’єкт нерухомості, розташований на  АДРЕСА_1, відповідає будівельним та санітарно –технічним нормам, його конструкції (фундаменти, стіни, перекриття, покрівля) в доброму стані, внаслідок чого об’єкт нерухомості може експлуатуватись за призначенням.

У відповідності до технічних паспортів, виданих позивачу Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», площа об’єкту нерухомості, що знаходиться у АДРЕСА_1, становить: загальна площа будівлі магазину – складу 193,50 кв.м.; площа будівлі шиномонтажу - 96,1 кв.м.

Частиною 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, зокрема технічні висновки Державного науково –дослідного та проектно –вишукувального інституту «НДІ «ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», врахувавши той факт, що самочинне будівництво та реконструкція об’єкту нерухомості, здійснені позивачем, не порушують прав інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності на об’єкти нерухомості є підставними і підлягають до задоволення.

З урахування наведеного вище, суд також приходить до висновку про підставність позовних вимог про зобов’язання відповідача приступити до виконання підрядних робіт по реконструкції об’єкту нерухомості.

Щодо заперечень вимог позивача, викладених відповідачем у листі –відповіді на його вимогу, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вони не відповідають нормам        ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 49 ГПК України, суд, при розподілі судових витрат, незважаючи на результати вирішення спору, покладає сплату державного мита на позивача, оскільки вважає, що даний спір виник внаслідок його неправильних дій, які полягали в тому, що при укладені договору підряду від 01.04.2010 р. позивач не представив відповідачу всіх необхідних документів, якими б підтверджувалося його право на об’єкт нерухомості, що стало причиною виникнення даного спору.

Враховуючи наведене, керуючись Конституцією України, ст. 193 ГК України,         ст.ст. 11, 15, 16, 328, 376, 386, 392, 526, 530, 875 ЦК України та ст.ст. 1, 2, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 82–84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р ІШ И В:

1. Позов  задоволити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросхідбуд»(79026,      м. Львів, вул. А. Лазаренка, 48а/64, код ЄДРПОУ 35897915) приступити до виконання підрядних робіт, передбачених договором підряду від 01.04.2010 р., укладеного між Приватним підприємством «Автосезони»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросхідбуд».

3. Визнати за Приватним підприємством «Автосезони»(79040, м. Львів,                  вул. Городоцька, 357, код ЄДРПОУ 35145549) право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 217-219, а саме: будівлю магазину –складу загальною площею 193,50 кв.м.; будівлю шиномонтажу площею      96,10 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросхідбуд»(79026,        м. Львів, вул. А. Лазаренка, 48а/64, код ЄДРПОУ 35897915) на користь Приватного підприємства «Автосезони»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 357, код ЄДРПОУ 35145549) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 04.01.2011 р.