Рішення

від 14.12.2010 по справі 29/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/81

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.12.10 р.                                                                                    Справа № 29/81                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк

до Відповідача: Приватного підприємства „Твико”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 8 608,71грн., пені у розмірі 380,01грн., 3% річних у розмірі 101,18грн., інфляційних витрат у сумі 719,10грн.

за участю:

представника Позивача – Климчук Т.В. (за довіреністю №3095 від 27.09.2010р.)

представника Відповідача  – не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Твико”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 8 608,71грн., пені у розмірі 380,01грн., 3% річних у розмірі 101,18грн., інфляційних витрат у сумі 719,10грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором про постачання теплової енергії №72152 від 01.10.2005р., щодо оплати за поставлену теплову енергію.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про постачання теплової енергії №72152 від 01.10.2005р., правоустановчих документів Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”,  претензії №758 від 13.05.2010р., листа від 27.07.2009р. №843-сб, листа від 10.08.2009р. №37, акту звіряння взаємних розрахунків підписаного з боку обох сторін, листа №1252-сб від 03.09.2010р., листа №927-сб від 27.08.2009р., рахунків за спожиту теплову енергію, податкових накладних, актів на включення та відключення опалення.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального Кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626 Цивільного Кодексу України, п.5 ч.3 ст. 20, п.4 ч.1 ст. 22 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, абз. 3-4 ст. 24 Закону  України „Про теплопостачання”.

09.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку про юридичну адресу та рахунки,  довідку яка свідчить, що між ККП „Донецькміськтепломережа” та ПП „Твико” був укладений договір №72152 від 01.10.2005р. на постачання теплової енергії, інших правовідносин між ККП „Донецькміськтепломережа” та ПП „Твико” немає.

13.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії рахунків та письмових пояснень у яких вказує, що в основній сумі боргу не була зарахована сума оплати, яку 31.08.2010р. здійснило ЧП „Твико” в сумі 775,44грн., вказують що сума основного боргу складає 7 833,27грн. Сума 775,44грн. була зарахована в рахунок сплати боргу частково за лютий 2008р., повністю за березень 2008р., повністю за квітень 2008р., частково за жовтень 2008р. Період заборгованості складає 01.10.2008р. до 01.10.2010р. Зазначають, що після подачі позовної заяви ЧП „Твико” сплатило ще частку боргу у розмірі 775,44грн. 27 жовтня 2010р., відтак сума боргу складає 7 057,83грн.

Заявою від 13.12.2010р. №юр/47 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 7 057,83грн., пеню у сумі 420,73грн., 3% річних у розмірі 238,04грн., інфляційних витрат у розмірі 1011,99грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 13.12.2010р. №юр/47, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх – небудь охоронюваних законом інтересів.

14.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії виписки з банківського рахунку, стосовно здійсненої Відповідачем часткової оплати.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83050, Донецька область, м.Донецьк, Ворошиловський район, просп. Ватутіна, б.21.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2005 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (Підприємство) та Приватним підприємством „Твико” (Абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії №72152, відповідно п.1.1 договору Підприємство зобов'язується поставляти теплову енергію до елеваторного вузла, відповідної будівлі власника. Згідно п.1.2 договору Абонент зобов'язується прийняти та здійснити оплату за використану теплову енергію.

Облік наданої теплової енергії здійснюється по приладам обліку, які встановлені на тепловому вводі Абонентом (п.2.2 Договору).

У розділі 3 договору сторони дійшли згоди щодо порядку та умов оплати:

- Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному керуванні, або орендовані ним приміщення (п.3.1 Договору);

- Поставка теплової енергії здійснюється Абоненту при умові 100% передплати або оплати не пізніше 10 числа, наступного за звітнім , відповідно встановленим тарифам (п.3.2 Договору);

- Оплата, здійснена Абонентом, буде зарахована як передплата при умові відсутності заборгованості по даному договору (п.3.4 Договору);

- Тариф на момент підписання договору складає:

а) за 1 кв.м. опалювальної площі – 3,07 грн. за місяць без ПДВ (в опалювальний період);

б) за 1 куб.м. гарячої води

в) за 1 Гкал наданої теплової енергії - _____ грн. за місяць без ПДВ;

В залежності від цін на енергоносії, що встановлені КМУ, іншими органами влади або Постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватись в більшу або меншу сторону без узгодження з Абонентом (п.3.5 Договору).

Даний договір вважається укладеним з 01 серпня 2005 року та діє в частині поставки теплової енергії до 31 липня 2010 року та якщо від сторін за місяць до закінчення строку договору не надійшла заява про розірвання даного договору, він вважається пролонгованим на наступний строк, а в частині здійснення розрахунків до повного їх виконання (п.7.1 Договору).

Відповідно п.4.4 договору пеня у розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством на протязі 1 (одного) року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно рішення Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. скорегований тариф на опалення та гаряче водопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів (крім населення) при наявності приладів обліку з 01.03.2009р. – у розмірі 494,2 грн. за 1 Гкал без ПДВ.

На виконання умов вказаного договору Позивачем за період з 11.03.2008р. по 15.04.2010р. були надані послуги теплопостачання Відповідачу, що підтверджується актами на включення опалення від 15.10.2007р., 15.10.2008р., 23.10.2009р., актами на відключення опалення від 15.04.2008р., 15.04.2009р., 15.04.2010р. за відповідні періоди, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем для оплати були виставлені рахунки №72152 від 15.02.2008р. на суму 313,74грн., №72152 від 21.09.2008р. на суму 313,74грн., №72152 від 27.04.2008р. на суму 156,88грн., №72152 від 27.10.2008р. на суму 300,38грн., №72152 від 27.10.2008р. на суму 538,92грн., №72152 від 16.122008р. на суму 538,92грн., №72152 від 21.01.2009р. на суму 538,92грн., №72152 від 16.02.2009р. на суму 538,92грн., №72152 від 20.03.2009р. на суму 775,44грн., №72152 від 20.04.2009р. на суму 381,36грн., №72152 від 23.10.2009р. на суму 228,83грн., №72152 від 21.10.2009р. на суму 775,44грн., №72152 від 27.10.2008р. на суму 538,92грн., №72152 від 11.12.2009р. на суму 775,44грн., №72152 від 15.01.2010р. на суму 775,44грн., №72152 від 15.02.2010р. на суму 775,44грн., №72152 від 15.03.2010р. на суму 775,44грн., №72152 від 15.04.2010р. на суму 381,36грн.

Факт надання теплової енергії також підтверджується податковими накладними, у яких є посилання на договір №72152.

Документи, які б свідчили про незгоду Відповідача з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались.

Відповідач незважаючи на настання строку оплати здійснив лише часткову оплату за поставлену теплову енергію, внаслідок чого виникла заборгованість у розмір 7057,83грн.

27.07.2009р. Позивачем Відповідачу було направлено лист №843-сб з вимогою сплатити заборгованість у сумі 5601,32грн.

Відповідачем у листі №37 від 10.08.2009р. було запропоновано графік погашення заборгованості.

03.09.2010р. Позивачем на адресу Відповідача направлено лист №1252-сб у якому зазначають, що заборгованість станом на 30.08.2010р. складає 8 608,71грн.

13.05.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №758 з вимогою погасити заборгованість у сумі 10 674,80грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з позовом.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського

Оцінивши зміст  договорів з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання (поставки), який підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 575-277 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач, уклавши договір про постачання теплової енергії №72152 від 01.10.2005р. прийняв на себе зобов'язання відповідно п.3.2 договору сплатити поставлену теплову енергію не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім, відповідно встановленим тарифам. Проте, Відповідач несвоєчасно сплачував за фактично одержану теплову енергію, чим порушив умови договору, у зв'язку з чим в період з 01.10.2008р. по 01.10.2010р. виникла заборгованість.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 7057.83грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за надані послуги матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 1011,99грн., 3% річних  від суми загального боргу складає 238,04грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ” та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 1011,99грн.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок  позовних вимог про стягнення 3%  річних задовольняє цю вимогу у розмірі зазначеному Позивачем – 238,04грн.

Як вже зазначалося судом, невиконання Відповідачем грошових зобов'язань перед Позивачем відповідно до умов укладеного договору є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.  

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі – сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені сформульована безпосередньо у п.4.4 договору пеня у розмірі 0,75% за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Підприємством на протязі 1 (одного) року з моменту звернення з вимогою, претензією, позовом, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд  перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі заявленому Позивачем  а саме  420,73

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Приватного підприємства „Твико”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 7 057,83грн., пені у сумі 420,73грн., 3% річних у розмірі 238,04грн., інфляційних витрат у розмірі 1011,99грн.  задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Твико” (83050, м.Донецьк, пр. Ватутіна, б.21, ЄДРПОУ 13474449, р/р 260089801340 ДОФ АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011)  заборгованість у розмірі 7 057,83грн., пені у сумі 420,73грн., 3% річних у розмірі 238,04грн., інфляційних витрат у розмірі 1011,99грн.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства „Твико” (83050, м.Донецьк, пр. Ватутіна, б.21, ЄДРПОУ 13474449, р/р 260089801340 ДОФ АКБ УСБ м.Донецька, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, ЄДРПОУ 33257089, р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011)  компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 90,77грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі   210,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання   14.12.2010р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.                               

   Повний текст рішення складено та підписано 20.12.10р