Постанова

від 09.12.2010 по справі 2а-14029/10/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.10

Справа №2а-14029/10/11/0170

   Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання  Бурдейній Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Никита Мак»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим              

про визнання дій протиправними та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Никита Мак» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій по невизнанню «податковою» звітності від позивача.

До початку судового розгляду позивач уточнив позов, просив визнати протиправними дії відповідача по невизнанню «податкової» звітності від позивача, зобов’язання відповідача відобразити основні показники податкової декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2010 року, серпень 2010 року на особовому рахунку позивача.

Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

Ухвалами суду від 03.11.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких зазначив, що декларації позивача з податку на додану вартість не відповідають пунктам 3.3, 4.3 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за №250/2054 (далі – Порядок №166), а саме, в деклараціях не вказаний обов’язків реквізитів «e-mail», які передбачені рядком 6 заголовної частини декларації, тому відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року №827 (далі – Методичні рекомендації №827) подані позивачем документи не були визнані податковою декларацією.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд -   

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 37050392.

01.10.2010 року позивач, поштою, листом з оголошеною цінністю із описом вкладення, направив податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх. №176324 від 04.10.2010 року).

Згідно з повідомленням від 07.10.2010 року вих. №43610/10/28-4, відповідач повідомив позивача, що даний документ не визнаний як податкова декларація, у зв'язку із тим, що подана декларація не відповідає пунктам 3.3, 4.3 Порядку №166,  а саме, в декларації не вказаний обов’язковий реквізит: «e-mail», який передбачено рядком 6 заголовної частини затвердженої форми декларації.

З тих самих підстав відповідач не визнав податковою декларацією звітність з податку на додану вартість за серпень 2010 року (вх. №189702 від 18.10.2010 року), про що зазначено у повідомленні від 20.10.2010 року №45212/10/28-4.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданих позивачем документів як податкових декларацій, суд враховує, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування  зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

В  той же час пунктами 4.5 і 4.6 Методичних рекомендацій №827 встановлено таке.

Якщо надана органу державної податкової служби платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом державної податкової служби як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу органу державної податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом державної податкової служби такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: заповнення декларації всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Згідно із пунктами 3.3, 4.3 Порядку №166 декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Податкові декларації, подані позивачем (копії яких надані відповідачем), вимогам законодавства не суперечать, доказів наявності передбачених пп. 4.1.2  п. 4.1 ст. 4 Закону №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі –Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Тому суд, вважає можливим задовольнити позовні вимоги про зобов'язання відповідача відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість основні показники поданої позивачем декларації.

Також суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 4 ст. 163, ст. 267 КАС України, суд зобов'язує відповідача у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі, надати до суду звіт про виконання постанови.

В судовому засіданні 09.12.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 14.12.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим щодо невизнання податковою декларацією документів податкової звітності з податку на додану вартість за липень і серпень 2010 року, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Никита Мак» (ідентифікаційний код 37050392) вх. №176324 від 04.10.2010 року та вх. №189702 від 18.10.2010 року.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Никита Мак» (ідентифікаційний код 37050392) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за липень і серпень 2010 року вх. №176324 від 04.10.2010 року та вх. №189702 від 18.10.2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Никита Мак» 3,40 грн. судових витрат.

5. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі надати до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звіт про виконання судового рішення.  

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового  провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                          Москаленко С.А.