Рішення

від 27.12.2010 по справі 5833-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5833-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2010Справа №2-22/5833-2010

За позовом –  Виробничо – комерційної фірми «Медіне», м. Сімферополь, вул. Біле – 5, буд. 550

до відповідача –  ТОВ «Компанія Торнадо», м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 31, кв. 14

про розірвання договору та стягнення 2657,58 грн.

Суддя   Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  Діомідова О.І., представник, дов від 10.12.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Виробничо – комерційна фірма «Медіне» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Компанія Торнадо», просить суд розірвати договір будівельного підряду від 20.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем з будівництва зупиночного павільйону з навісом, загальною площею 133 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня; стягнути з відповідача 2657,58 грн.

13.12.2010 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд розглянути справу у його відсутність у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання.

14.12.2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір будівельного підряду від 20.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем; визнати за позивачем право власності на зупиночний павільйон з навісом, загальною площею 133 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня.

20.12.2010 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд розглянути справу у його відсутність у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

20 серпня 2008 року Виробничо-комерційна фірма «Медіне» уклала договір будівельного підряду з ТОВ «Компанія Торнадо», відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання збудувати і передати позивачу зупинний павільйон з навісом, загальною площею 133 м.кв., що знаходиться за адресою: 95000, вул. 60 років Жовтня, 15, м. Сімферополь.

Покладені, відповідно до умов договору будівельного підряду, обов'язки позивач виконав в повному обсязі, оплатив відповідачу в повному обсязі за виконану роботу.

Проте відповідач не виконав умови договору, а саме: п. 5.3. - по закінченні виконання робіт Підрядник в письмовому вигляді не оповістив замовника про закінчення будівельних робіт; п. 8.1. - не підготував та не підписав акт прийому-передачі об'єкту договору будівельного підряду; п. 8.5. - підрядник не повернув грошові кошти та звіт про використані матеріали для будівництва.

Так, згідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Крім того, приписами статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У зв'язку з завершенням будівництва, листом від 01 листопада 2009р. позивач звернувся на адресу ТОВ «Компанія Торнадо» з повідомленням про необхідність передати замовникові разом з результатом робіт інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, а також скерувати власні дії щодо участі підрядника в комісії по прийняттю до експлуатації закінчених будівництвом об'єкту нерухомого майна, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №923 от 08 жовтня 2008р. «Про Порядок прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів».

На зазначений лист позивач не відповів, після чого позивач надіслав ще один лист 02 грудня 2009р. з аналогічними вимогами, внаслідок чого листом від 20 грудня 2009р. відповідач відмовився від передачі збудованого майна, яке розташовано за адресою: 95000, вул. 60 років Жовтня, м. Сімферополь, на користь ВКФ «Медіне» із посилання на зміст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009р. №1702-VІ, щодо необхідності отримання кадастрового номеру земельної ділянки, та твердженням про недійсність укладеного договору будівельного підряду від 20 серпня 2008р. у зв'язку з прийняттям нормативно-правового акту яким юридично змінений зміст укладеного між сторонами правочину.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Укладеним між сторонами договором будівельного підряду не передбачена інша правова конструкція щодо виникнення права власності на збудоване майно між та що встановлена змістом ст. 876 Цивільного кодексу України.

Позивач, відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 26 січня 2001р.    №3-Н-94 є належним землекористувачем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. 60 років Жовтня, м. Сімферополь.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009р. №1702-VІ, істотною умовою договору про набуття права власності на нерухоме майно є кадастровий номер земельної ділянки, за якої знаходиться придбаний об'єкт нерухомості, але, предметом договору будівельного підряду від 20 серпня 2008р. є не набуття права власності на нерухоме майно, а виконання певного обсягу робіт, результатом якого є створення нової речі.

Тобто, договори про набуття права власності на нерухоме майно (глава 54-55 Цивільного кодексу України), за власною правовою природою відносяться до групи зобов'язань про передачу майна у власність (договір купівлі-продажу, договір міни, договір дарування тощо), в той же час договір підряду, його різновиди відносяться до групи зобов'язань про викання робіт (глава 61-62 ЦК України).

В зв'язку із зазначеним, позивач вважає, що вказаний правовий акт не регулює спірні відносини між сторонами.

Відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні правовідносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

3 огляду на зазначене Закон України «Про внесення  змін  до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку набуття прав на землю» від 05 листопада 2009р. №1702-VІ регулює правовідносини, які виникли після набуття їм чинності, тобто з дня його опублікування - з 10 грудня 2009р.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з моменту укладання договору будівельного підряду тобто з 20 серпня 2008р. Ці правовідносини не регулюються нормами означеного правового акту.

Таким чином, вимоги відповідача, викладені в листі від 20 грудня 2009р. про необхідність надання позивачем додаткових документів, які посвідчують право користування земельною ділянкою (кадастровий номер земельної ділянки тощо), на якої знаходиться споруда не основані на законі, не витикають із змісту укладеного між сторонами правочину та суперечать вимогам ст. 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів невідповідності укладеного між сторонами спірного договору вимогам чинного законодавства, зокрема,  Цивільного кодексу України, під час розгляду даної справи суду надано не було.

Враховуючи те, що відповідач порушив п. 5.3. - по закінченні виконання робіт Підрядник в письмовому вигляді не оповістив замовника про закінчення будівельних робіт; п. 8.1. - не підготував та не підписав акт прийому-передачі об'єкту договору будівельного підряду; п. 8.5. - підрядник не повернув грошові кошти та звіт про використані матеріали для будівництва, позивач вважає, що є всі підстави для розірвання зазначеного договору в судовому порядку.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання – відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           вирішив:

1.          Позов задовольнити.  

2.          Розірвати договір будівельного підряду від 20.08.2008 року, укладений між Виробничо – комерційною фірмою «Медіне» (м. Сімферополь, вул. Біле – 5, буд. 550, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20736803) та ТОВ «Компанія Торнадо» (м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 31, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35806964).

3.          Стягнути з ТОВ «Компанія Торнадо» (м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 31, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35806964) на користь  Виробничо – комерційної фірми «Медіне» (м. Сімферополь, вул. Біле – 5, буд. 550, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20736803) 85,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «Компанія Торнадо» (м. Сімферополь, вул. М. Жукова, 31, кв. 14, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 35806964) на користь  Виробничо – комерційної фірми «Медіне» (м. Сімферополь, вул. Біле – 5, буд. 550, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20736803) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання  рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.12.2010

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.