Рішення

від 04.01.2011 по справі 29/442-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/442-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2011 р.                                                  Справа № 29/442-10 вх. № 11390/5-29

Суддя господарського суду Тихий П.В. 

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

3-ї особи - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Міська громадська організація "Мовний центр "Міжнародний дім", м. Харків;  до Харківської міської ради, м. Харків;

  3-я особа , яка не заявляє саостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція ДАБК у Харківській області, м. Харків;  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати за Громадською організацією Мовний центр "Міжнародний дім" право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення №№ 1-10 третього поверху будинку № 7 літери А-3 по вул. Маршала Бажанова в м. Харкові загальною площею 240 м. кв.

Ухвалою суду від 30.12.10 за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

04.01.11 відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з"явився.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з"явився.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд розглядати справу за наявними документами та без участі його представника.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В будинку № 7, що розташований по вул. М. Бажанова в м. Харкові позивачу  належить на праві власності другий поверх будинку повністю, який складається тільки з нежитлових приміщень.

На момент 1998-1999 р. р. в будинку склався аварійний стан даху та горищного приміщення, що унеможливило нормальну експлуатацію будинку та потребувало негайного капітального ремонту.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради міста Харкова № 156-45 позивачу було дозволено виконання повної заміни існуючої покрівлі та капітальний ремонт дахового приміщення згідно наданого робочого проекту.

Позивач вказує на те, що в процесі будівельних робіт позивачем були виявлені існуючі тріщини в простінках над і під віконними прорізами будинку з боку двору, за припущенням осадового характеру. Виявилося, що з метою найкращого конструктивного вирішення проблеми збереження несучих конструкцій будинку, посилення його просторової жорсткості та стійкості, припинення зростання розколин у верхніх частинах несучих стін, потрібно влаштувати нове перекриття - монолітну залізобетонну плиту з несучими елементами - металевими балками, які б не спиралися на існуючи дерев'яні балки старого перекриття. Було прийняте рішення про влаштування такого перекриття, спорудження третього поверху над новим перекриттям та побудову горища і даху вже над третім поверхом із застосуванням більш легких та міцних конструкцій, ніж було спочатку передбачено в проекті.

Таким чином, в 1999 р. з відступленням від робочого проекту позивачем було споруджено третій поверх будинку, який зараз складається з 10-ти нежитлових приміщень загальною площею 240 м. кв. в літері А-3 будинку.

Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2003р. № 134/03 вказані приміщення були легалізовані відповідно до діючого на той момент і затвердженого   рішенням Харківської міської ради від 26.02.2003 № 29/03 ПОРЯДКУ розгляду питань щодо об'єктів містобудування, які збудовані або будівництво яких розпочато самовільно - шляхом отримання дозволу на розміщення вже збудованого об'єкта містобудування. Проте, свідоцтво на право власності на вказані приміщення до закінчення 2003 р. позивач отримати не встиг, а з 2004 р. це було можливо зробити тільки в порядку, передбаченому ст. 376 ЦК України, яка зазначає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Сама по собі наявність зазначеного рішення Харківської міської ради щодо дозволу на розміщення самочинно збудованого об'єкта містобудування доводить, що дане будівництво не порушує права інших осіб, оскільки для отримання такого дозволу п. З Порядку вимагав наявність: технічного висновку спеціалізованої проектної організації щодо відповідності самовільно збудованого об'єкту державним будівельним нормам і правилам; висновок райвиконкому щодо можливості збереження об'єкту; висновок депутата міської ради, на території виборчого округу якого знаходиться об'єкт; висновки державних служб нагляду відносно відповідності об'єкту вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм та правил.

В даному випадку технічні висновки були надані Харківською державною академією міського господарства в 2001 та 2003 р.р.

Враховуючи наведене, визнання за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує права інших осіб.

Обставини викладені у позові підтверджуються, зокрема, такими доказами:

- рішеннями Київської районної ради м. Харкова - від 15 липня 1997 р. № 165-6; від 07 квітня 1998 р. №80-15; від 07 липня 1998 р. № 156-45;

- актом обстеження санітарно-технічного стану будинку від 11 березня 1998 р.;

- рішенням Харківської міської ради від 09.06.1999 р. № 655;

- рішенням Харківської міської ради від 24.06.2003 р. № 134/03;

- рішенням Харківської міської ради від 26.02.2003 № 29/03;

- технічними висновками Харківської державної академії міського господарства від 2001 та 2003 р. р.;

- технічним паспортом на 3 поверх будинку № 7 по вул. Маршала Бажанова в м. Харкові від 22.01.2009 р.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

З огляду на те, що реконструкція виконано без отримання дозволу на початок будівельних робіт Позивач не має можливості оформити права власності на нерухомість належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач належним чином не довів, що спір доведено до суду з вини відповідача, суд вважає, що судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Громадською організацією Мовний центр "Міжнародний дім" (код ЄДРПОУ 24269534, 61002, м. Харків вул. Маршала Бажанова, 7) право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення №№ 1-10 третього поверху будинку № 7 літери А-3 по вул. Маршала Бажанова в м. Харкові загальною площею 240 м.кв.

Суддя                                                                                 Тихий П.В.