Рішення

від 28.12.2010 по справі 37/95-10 (н.р. 29/157-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 р. Справа № 37/95-10 (н.р. 29/157-09)

вх. № вх. № 3750/5-37 (н.р. 2557/5-29)

Колегія суддів господарс ького суду в складі:

Головуючий суддя Хотенец ь П.В.

суддя Жигалкі н І.П.

суддя Бураков а А.М.

при секретарі судового зас ідання Гаврильєв О.В.

за участю представників ст орін:

позивача - не з*явився

відповідача - Болоховцев Є.О. довіреність б/н від 18.03.10 р .;

3-й особи - на стороні відпові дача - ОСОБА_2;

треті особи - не з'явилися;

розглянувши справу за поз овом ФО ОСОБА_3, м. Харків

до ЗАТ "Сюрприз", м. Харкі в 3-я особа на стороні відпові дача за первісним позовом, як і не заявляють самостійних в имог на предмет спору - ОСОБ А_4, м. Харків; ОСОБА_5, м. Хар ків; ОСОБА_6, м. Харків; ОСО БА_7, м. Харків; ОСОБА_8, м. Ха рків; ОСОБА_9, м. Харків; ОС ОБА_10, м. Харків; ОСОБА_11, м. Харків

про припинення юридичної о соби

3-я особа, яка заявляє самост ійні вимоги на предмет спору за первісним позовом - ОСОБ А_7, м. Харків

про припинення юридичної о соби

та зустрічним позовом АТ "Сю рприз", м. Харків

до ФО ОСОБА_3,

про стягнення 27000,00 грн.

3-і особи, які заявляють само стійні вимоги на предмет спо ру за зустрічним позовом - О СОБА_9, м. Харків; ОСОБА_10, м . Харків; ОСОБА_11, м. Харків; ОСОБА_6, м. Харків та ОСОБ А_8, м. Харків

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позово м про припинення шляхом лікв ідації юридичної особи Акціо нерного товариства «Сюрприз » (надалі - Відповідач) та приз начення його ліквідатором (к од за ЄДРПОУ 21227512, місцезнаходж ення: 61023, м. Харків, вул. Тринклер а, буд. 24) ОСОБА_3 (ідентифіка ційний код НОМЕР_1, місце п роживання: 61002, АДРЕСА_1) - н адалі Позивач.

Позовні вимоги мотивовані тим, що статутний фонд та розм ір чистих активів Відповідач а не відповідають вимогам за кону щодо мінімального розмі ру статутного фонду.

Відповідно до ст. 24, ч. 6 ст. 39 Зак ону України «Про господарськ і товариства» (надалі - Закон), ч. 3 ст. 155 Цивільного кодексу Ук раїни (надалі - ЦК України), з а думкою Позивача це є підста вою для прийняття рішення пр о припинення Відповідача шля хом ліквідації згідно з ч. 2 ст . 38 Закону України «Про держав ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємці в». Крім того, Позивач просит ь суд призначити себе ліквід атором товариства, а судові в итрати покласти на Відповіда ча.

Позивач є акціонером Відпо відача та на момент подання п озовної заяви має у власност і 20869 штук простих іменних акці й, що складає 24,77 % від його стату тного фонду.

Також, Позивач зазначає на т ому, що слід взяти до уваги той факт, що Відповідач протягом останніх п'яти років не прово дить загальні збори та не под ає публічної інформації про свою діяльність. Це вказує на недобросовісність виконавч ого органу та неспроможність проведення повної та своєча сної процедури з припинення юридичної особи. Натомість, п озивач має тривалий досвід у правлінської діяльності та о тримав Ліцензію на право про вадження діяльності арбітра жного керуючого, що дозволяє стверджувати про його здатн ість забезпечити законність , повноту та своєчасності про ведення процедури ліквідаці ї відповідача та врахування інтересів всіх його кредитор ів.

09 квітня 2009 року за справою № 2 9/157-09 (суддя Тихий П.В.) Господарс ьким судом Харківської облас ті позов задоволено повністю . Припинено відповідача шлях ом ліквідації та призначено ліквідатором Відповідача По зивача. Видано наказ 27 квітня 2009 року.

Постановою Вищого господа рського суду України 25 листоп ада 2009 року рішення господарс ького суду Харківської облас ті за справою № 29/157-09 скасовано, а справа передана на новий ро згляд до Господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду спр ави Відповідачем у вказаній справі подано зустрічний поз ов до Позивача за первісним п озовом та третіми особами як і заявляють самоствйні позов ні вимоги на предмет спору ак ціонерами: ОСОБА_10, ОСОБ А_11, - про стягнення матеріал ьних збитків (упущеної вигод и) у розмірі 25000 грн. та відшкоду вання моральної шкоди в сумі 2000 грн.

Ухвалою суду від 21.05.2010 року зу стрічний позов прийнято до с пільного розгляду з первісни м позовом. Відповідно до яког о Відповідач за первісним по зовом просить стягнути з Поз ивача за первісним позовом н а користь Відповідача за пер вісним позовом завдані матер іальні збитки (упущену вигод у) у розмірі 25000 (двадцять п'ять т исяч) грн. та спричинену морал ьну шкоду у розмірі 2000 (дві тися чі) грн. і судові витрати покла сти на останнього.

Крім того на підставі ч. 4 ст. 22 Господарського процесуаль ного Кодексу України Позивач за зустрічним позовом збіль шив розмір позовних вимог, шл яхом заявлення додаткової ви моги та просив зобов'язати По зивача за первісним позовом, розмістити в спеціальному д рукованому ЗМІ «Бюлетень дер жавної реєстрації» повідомл ення про скасування Постанов ою Вищого господарського суд у України від 25.11.2009 року рішення господарського суду Харківс ької області від 09.04.2009 року по с праві №29/157-09 про припинення АТ « Сюрприз» шляхом ліквідації, призначення ліквідатором АТ «Сюрприз» ОСОБА_3, та про в ідновлення ведення господар ської діяльності Товариство м.

Відповідач за первісним по зовом також вказує на те, що в результаті безпідставних ви мог Позивача Відповідач пере став працювати та отримувати прибуток від своєї діяльнос ті, оскільки подачею позову б уло порушено право останього здійснювати господарську ді яльність. Тобто діями Позива ча, вважає відповідач за перв існим позовом спричинено мат еріальні збитки підприємств у у розмірі 25000 грн. та завдано м оральних збитків. А в результ аті протиправних вимог Позив ача відповідачу також було з авдано значну моральну шкоду , яка полягає у приниженні йог о ділової репутації, зниженн і престижу та підриві довіри до нього. Замість здійснення Відповідачем своє діяльност і, отримання прибутку, він зму шений протягом року відстоюв ати свої порушені законні пр ава та інтереси в різних судо вих інстанціях та правоохоро нних органах. Відповідач вим ушений звертатися до юристів , адвокатів за правовою допом огою. Поданням безпідставної позовної заяви з боку Позива ча, ділова репутація Відпові дача повністю зруйнована.

Треті особи які заявляють с амостійні позовні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_9, звер нулась з позовними заявами д о позивача про стягнення з ос танього моральної шкоди.

23.12.2010 року представником трет ьої особи яка заявляє самост ійні позовні вимоги на предм ет спору була подана заява пр о проведення перевірки відно сно вказаних у поданій заяві питань та притягнення винни х осіб до відповідальності.

24.12.2010 року через канцелярію г осподарського суду Відповід ач за первісним позовом пода в відзив на позовну заяву про припинення юридичної особи у якій просив в задоволенні п озову Позивачу відмовити.

Представник позивача за пе рвісним позовом (відповідач за зустрічним позовом ) в судо ве засідання не з*явився.

Представник відповідача з а первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) в судо вому засіданні проти первісн ого позову заперечує, та напо лягає на задоволенні зустріч ного позову.

Представники третіх осіб н а стороні відповідача за пер вісним позовом у судове засі дання не з*явились.

Представник третьої о соби яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОС ОБА_7, м. Харків у судове засі дання не з*явився.

Представник третьої о соби, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОС ОБА_9, м. Харків у судовому за сіданні підтримує позов, та п росить його задовольнити.

Представники третіх о сіб які не заявляють самості йних вимог на предмет спору - ОСОБА_10, м. Харків; ОСОБА_11 , м. Харків; ОСОБА_6, м. Харк ів та ОСОБА_8, м. Харків у су дове засідання не з*явились.

Розпорядженням засту пника голови Господарського суду Харківської області Б ровченко І.О. сформована ко легія суддів для розгляду сп рави у складі: головуючого су дді Хотенця П.В., судді Бураков ої А.М. та судді Жигалкіна І.П.

Учасниками судового проце су неодноразово подавались з аяви про вжиття запобіжних з аходів та заяви про відвід су ддів.

Розгляд справи неодноразо во відкладався, а строк розгл яду справи передбачений ст. 69 Господарського процесуальн ого кодексу України (надалі - ГПК України) був збільшений з а відповідним клопотанням уч асників судового процесу.

Дослідивши наявні у справі докази, вислухавши поясненн я учасників процесу, колегія суддів вважає, що позовні вим оги за первісним та зустрічн им позовами не підлягають за доволенню, а також не підляга ють задоволенню позовні вимо ги третіх осіб які заявляють самостійні вимоги на предме т спору, виходячи з таких факт ичних обставин справи і поло жень діючого законодавства У країни.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК Ук раїни, підприємства, установ и, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють пі дприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку наб ули статусу суб'єкта підприє мницької діяльності (далі - пі дприємства та організації), м ають право звертатися до гос подарського суду згідно з вс тановленою підвідомчістю го сподарських справ за захисто м своїх порушених або оспорю ваних прав і охоронюваних за коном інтересів, а також для в життя передбачених цим Кодек сом заходів, спрямованих на з апобігання правопорушенням .

Згідно п. 4 ст. 12 ГПК України, сп рави, що виникають з корпорат ивних відносин у спорах між г осподарським товариством та його учасником (засновником , акціонером), у тому числі уча сником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, ак ціонерами) господарських тов ариств, що пов'язані із створе нням, діяльністю, управління м та припиненням діяльності цього товариства, крім трудо вих спорів підвідомчі господ арським судам.

При цьому, справи у спорах м іж господарським товариство м та його учасником (засновни ком, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновникам и, акціонерами) господарсько го товариства, що пов' язані із створенням, діяльністю, уп равлінням та припиненням дія льності цього товариства, ро зглядаються господарським с удом за місцезнаходженням го сподарського товариства згі дно з Єдиним державним реєст ром юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців (ч. 6 ст. 16 ГП К України).

Закон також наголошує на то му, що являють собою корпорат ивні права. Так, стаття 167 Госпо дарського кодексу України ві д 16 січня 2003 року N 436-IV (надалі - ГК України) містить легальне ви значення корпоративних прав , відповідно до якої останні - це права особи, частка якої ви значається у статутному фонд і (майні) господарської орган ізації, що включають правомо чності на участь цієї особи в управлінні господарською ор ганізацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів ) даної організації та активі в у разі ліквідації останньо ї відповідно до закону, а тако ж інші правомочності, передб ачені законом та статутними документами. Таке визначення корпоративних прав знаходит ь своє відбиття й у ч. 1 п. 8 Закон у України «Про акціонерні то вариства» від 17 вересня 2008 року N 514-VI (надалі - Закон про АТ).

Згідно до п. 6 Постанов и пленуму Верховоного суду У країни від 24.10.2008 N 13 «Про практик у розгляду судами корпоратив них спорів» усі спори між гос подарським товариством та йо го учасником (засновником, ак ціонером), у тому числі учасни ком, який вибув, а також між уч асниками (засновниками, акці онерами) господарських товар иств, пов' язані зі здійснен ням ними корпоративних прав та виконанням обов' язків уч асника господарського товар иства, на підставі пункту 4 час тини першої статті 12 ГПК підві домчі (підсудні) господарськ им судам незалежно від суб' єктного складу учасників спо ру. А за п. 10 цієї ж постанови су дам при вирішенні корпоратив них спорів необхідно звернут и увагу на неможливість заст осування таких способів захи сту прав та законних інтерес ів осіб, не передбачених чинн им законодавством, зокрема с таттею 16 ЦК та статтею 20 ГК, та н е випливають із положень зак онодавства.

Відповідно до п. 1.4. Реко мендацій вищого господарськ ого суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 «П ро практику застосування зак онодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративни х відносин» зазначено, що як в ипливає зі змісту пункту 1 час тини четвертої статті 12 ГПК, д о корпоративних спорів належ ать спори між учасниками (акц іонерами) господарського тов ариства з приводу створення, припинення товариства та уп равління його діяльністю. Ос кільки установчі документи г осподарського товариства за тверджуються під час створен ня товариства, подаються для державної реєстрації товари ства та в подальшому регулюю ть відносини з приводу управ ління господарським товарис твом, спори за позовами учасн иків товариства про визнання недійсними установчих докум ентів товариства або їх част ини, змін до них належать до ко рпоративних і вирішуються го сподарськими судами за місце знаходженням відповідних го сподарських товариств. Спори про ліквідацію чи скасуванн я державної реєстрації госпо дарських товариств за позова ми акціонерів або учасників до товариств є корпоративним и спорами як такі, що виникают ь між учасниками господарськ ого товариства та господарсь ким товариством з приводу пр ипинення останнього.

Статтею 15 Цивільного кодекс у України від 16 січня 2003 року N 435-I V (надалі- ЦК України) закріпле но право кожної особи на захи ст свого права у разі його пор ушення, невизнання або оспор ювання, а також права на захис т свого інтересу, який не супе речить загальним засадам цив ільного законодавства. Кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права та інтересу у спос іб, передбачений чинним зако нодавством (ч. 1 ст. 16 ЦК України ). В свою чергу відповідно до с т. 20 ГК України, як спеціальног о закону по відношенню до ЦК У країни, кожний суб'єкт господ арювання має право на захист своїх прав і законних інтере сів. Права та законні інтерес и зазначених суб'єктів захищ аються шляхом відшкодування збитків.

У відповідності до статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів , серед іншого, може бути відшк одування моральної (немайнов ої) шкоди. Згідно ст. 22 ЦК Україн и, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її ци вільного права, має право на ї х відшкодування. Збитками є д оходи, які особа могла б реаль но одержати за звичайних обс тавин, якби її право не було по рушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкоду вання моральної шкоди, завда ної внаслідок порушення її п рав (ч. 1 ст. 23 ЦК України). Стаття 1167 ЦК України визначає підста ви відповідальності за завда ну моральну шкоду. Так, мораль на шкода, завдана юридичній о собі неправомірними рішення ми, діями чи бездіяльністю ві дшкодовуються особою, яка 'її завдала, за наявності її вини .

Відповідно до ст. 80 ЦК Україн и юридичною особою є організ ація, створена і зареєстрова на у встановленому законом п орядку. Юридична особа наділ яється цивільною правоздатн істю і дієздатністю, може бут и позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа може бу ти створена шляхом об' єднан ня осіб та (або) майна (ст. 80 ЦК Ук раїни). Юридичні особи можуть створюватися у формі товари ств, установ та в інших формах , встановлених законом. Товар иством є організація, створе на шляхом об' єднання осіб (у часників), які мають право уча сті у цьому товаристві. Товар иства поділяються на підприє мницькі та непідприємницькі (ст. 83 ЦК України). Товариства, я кі здійснюють підприємницьк у діяльність (ст. 84 ЦК України) з метою одержання прибутку та наступного його розподілу м іж учасниками (підприємницьк і товариства), можуть бути ств орені лише як господарські т овариства (повне товариство, командитне товариство, това риство з обмеженою або додат ковою відповідальністю, акці онерне товариство) або вироб ничі кооперативи. Кореспонду ючі норми з цього приводу так ож визначені ст. 55 та іншими но рмами ГК України.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до моложень діюч ого цивільного та господарсь кого законодавства господар ським товариством є юридична особа, статутний (складений) к апітал якої поділений на час тки між учасниками. Господар ські товариства можуть бути створені у формі повного тов ариства, командитного товари ства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальн істю, акціонерного товариств а (ст. 113 ЦК України). Зазначені п оложення також знаходять сво є відбиття й у ст.ст. 79 та 80 ГК Укр аїни і ст. 1 Закону України «Пр о господарські товариства» в ід 19 вересня 1991 року N 1576-XII (надалі - Закон) та ст. 25 Закону про АТ.

Нормою закону, сьогодні чіт ко визначено те, що господарс ьке товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасн иками товариства у власність як вклад до статутного (склад еного) капіталу; 2) продукції, в иробленої товариством у резу льтаті господарської діяльн ості; 3) одержаних доходів; 4) інш ого майна, набутого на підста вах, що не заборонені законом . Вкладом до статутного (склад еного) капіталу господарсько го товариства можуть бути гр оші, цінні папери, інші речі аб о майнові чи інші відчужуван і права, що мають грошову оцін ку, якщо інше не встановлено з аконом. Грошова оцінка вклад у учасника господарського то вариства здійснюється за зго дою учасників товариства, а у випадках, встановлених зако ном, вона підлягає незалежні й експертній перевірці (ст. 115 Ц К України).

Учасники господарського т овариства мають право, за ст. 1 16 ЦК України, у порядку, встано вленому установчим документ ом товариства та законом: 1) бр ати участь в управлінні това риством у порядку, визначено му в установчому документі, к рім випадків, встановлених з аконом; 2) брати участь у розпо ділі прибутку товариства і о держувати його частину (диві денди); 3) вийти у встановленом у порядку з товариства; 4) здій снити відчуження часток у ст атутному (складеному) капіта лі товариства, цінних папері в, що засвідчують участь у тов аристві, у порядку, встановле ному законом; 5) одержувати інф ормацію про діяльність товар иства у порядку, встановлено му установчим документом. Уч асники господарського товар иства можуть також мати інші права, встановлені установч им документом товариства та законом. Майже тотожніми за з містом є й положення ст. 88 ГК Ук раїни і ст 10 Закону та ст. 25 Зако ну про АТ відносно прав акціо нерів власників акцій.

Відповідно до ст. 117 ЦК Україн и учасники господарського то вариства зобов' язані: 1) доде ржуватися установчого докум ента товариства та виконуват и рішення загальних зборів; 2) виконувати свої зобов' язан ня перед товариством, у тому ч ислі ті, що пов' язані з майно вою участю, а також робити вкл ади (оплачувати акції) у розмі рі, в порядку та засобами, що п ередбачені установчим докум ентом; 3) не розголошувати коме рційну таємницю та конфіденц ійну інформацію про діяльніс ть товариства. Учасники госп одарського товариства можут ь також мати інші обов' язки , встановлені установчим док ументом товариства та законо м.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю корес понденції, на інформацію та і нші особисті немайнові права , які можуть їй належати. Особи сті немайнові права юридично ї особи захищаються відповід но до глави 3 цього Кодексу (ст . 94 ЦК України).

За ст. 104 ЦК Украхни юридична особа припиняється в результ аті передання всього свого м айна, прав та обов' язків інш им юридичним особам - право наступникам (злиття, приєдна ння, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юри дична особа є такою, що припин илася, з дня внесення до єдино го державного реєстру запису про її припинення. Порядок пр ипинення юридичної особи в п роцесі відновлення її платос проможності або банкрутства встановлюється законом. При цьому, припинення діяльност і товариства відбувається шл яхом його реорганізації (зли ття, приєднання, поділу, виділ ення, перетворення) або лікві дації з дотриманням вимог за конодавства про захист еконо мічної конкуренції (ст. 19 Зако ну). Реорганізація товариств а відбувається за рішенням в ищого органу товариства. Рео рганізація товариства, що зл овживає своїм монопольним ст ановищем на ринку, може здійс нюватися також шляхом його п римусового поділу в порядку, передбаченому чинним законо давством. Товариство ліквіду ється: а) після закінчення стр оку, на який воно створювалос я, або після досягнення мети, п оставленої при його створенн і; б) за рішенням вищого органу товариства; в) на підставі ріш ення суду за поданням органі в, що контролюють діяльність товариства, у разі системати чного або грубого порушення ним законодавства; на підста ві рішення господарського су ду в порядку, встановленому З аконом України «Про відновле ння платоспроможності боржн ика або визнання його банкру том»; г) з інших підстав, перед бачених установчими докумен тами. Майже тотожні приписи з аконодавства із зазначеного питання визначені ст. 59 ГК Укр аїни, ст.ст. 79 та 88 Закону про АТ.

В силу ч. 1 ст. 110 ЦК Україн и, юридична особа ліквідуєть ся, зокрема, за рішенням суду у випадках, встановлених зако ном. Перелік таких випадків в становлений ч. 2 ст. 38 Закону Укр аїни «Про державну реєстраці ю юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травн я 2003 року N 755-IV «Порядок державно ї реєстрації припинення юрид ичної особи на підставі судо вого рішення, що не пов' язан е з банкрутством юридичної о соби». Так підставами для при йняття судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов' язано з банкрутст вом юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної ре єстрації через порушення зак ону, допущені при створенні ю ридичної особи, які не можна у сунути; провадження нею діял ьності, що суперечить устано вчим документам, або такої, що заборонена законом; невідпо відність мінімального розмі ру статутного фонду юридично ї особи вимогам закону; непод ання протягом року органам д ержавної податкової служби п одаткових декларацій, докуме нтів фінансової звітності ві дповідно до закону; наявніст ь в Єдиному державному реєст рі запису про відсутність юр идичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦК Укра їни статутний капітал товари ства визначає мінімальний ро змір майна товариства, який г арантує інтереси його кредит орів. Він не може бути меншим р озміру, встановленого законо м. Якщо вартість чистих актив ів товариства стає меншою ві д мінімального розміру стату тного капіталу, встановленог о законом, товариство підляг ає ліквідації.

Колегія суддів звертає ува гу на те, що однією з функцій с татутного капіталу є гаранті йна функція. Призначення ста тутного капіталу - гарантува ти зобов'язання товариства п еред третіми особами та конт рагентами за зобовязаннями. Статутний капітал товариств а визначає мінімальний розмі р майна товариства, що гарант ує інтереси його кредиторів.

Гарантійна функція мініма льного розміру статутного ка піталу товариства полягає в тому, що вартість чистих акти вів товариства не може бути м енше його розміру. При цьому, ч исті активи акціонерного тов ариства - це величина, обумовл ена шляхом вирахування із су ми активів товариства, прийн ятих до розрахунку, суми її зо бов'язань (пасивів), прийнятих до розрахунку. Активи товари ства складаються з коштів і м айна товариства, а пасиви явл яють собою зобов'язання това риства перед третіми особами .

Відповідно до ч. З ст. 155 ЦК Укр аїни, якщо по закінченні друг ого або кожного наступного ф інансового року вартість чис тих активів акціонерного тов ариства встановленого закон ом мінімального розміру стат утного капіталу, товариство повинне ухвалити рішення щод о своєї ліквідації. У цьому ви падку товариство може бути л іквідоване примусово в судов ому порядку на вимогу його ак ціонерів, кредиторів або упо вноважених державних органі в.

Відповідно до ст. 24 Закону, за гальна номінальна вартість в ипущених акцій становить ста тутний (складений) капітал ак ціонерного товариства, легал ьне визначення якого містить ся у ст. 152 ЦК України, який не мо же бути менше суми, еквівален тної 1250 мінімальним заробітни м платам, виходячи із ставки м інімальної заробітної плати діючої на момент створення а кціонерного товариства. Ця н орма Закону кореспондуєтся з і ст. 14 Закону про АТ який визна чає порядок створення, діяль ності, припинення, виділу акц іонерних товариств, їх право вий статус, права та обов' яз ки акціонерів.

Натомість, чинне законодав ство не встановлює мінімальн ий розмір статутного капітал у для цілей, визначених ч. 3 ст. 1 4 Закону про АТ та ч. З ст. 155 Цивіл ьного кодексу України. Прави ло визначення мінімального р озміру статутного капіталу з використанням розміру мінім ального статутного капіталу на дату реєстрації товарист ва, встановлене ч. 4 ст. 24 Закону , може бути використане лише н а дату реєстрації товариства і не може бути використане в п роцесі діяльності товариств а з метою актуалізації відпо відності правового статусу т овариства вимогам чинного за конодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 39 Закону та ч. З ст. 155 ЦК України, якщо вар тість чистих активів товарис тва стає меншою від мінімаль ного розміру статутного капі талу, встановленого законом, товариство підлягає ліквіда ції. Ці норми законодавства з находять також своє відбиття й у ст. 14 Закону про АТ.

Проте, виходячи зі змісту ус тановчих документів відпові дача, розмір його статутного фонду та загальна номінальн а вартість випущених товарис твом акцій, на момент звернен ня до суду, складає 84 230, 00 грн., а н а момент створення відповіда ча як юридичної особи, відпов ідно до п. 6.7. його статуту, розм ір статутного фонду останньо го складав 4730, 00 грн., який у наст упному був збільшений згідно до змін № 2 та № 4 22.06.00 року та 30.04.02 ро ку відповідно.

Ставка мінімальної заробі тної плати, яка діяла на момен т створення відповідача (28.02.1996р .) визначається згідно з поста новою Верховної Ради України від 25.11.1993 року № 3653-Х1І «Про підвищ ення мінімальних розмірів за робітної плати та пенсії за в іком», відповідно до п.1 якої с кладала 60 тис. крб. За п. З Указу Президента України від 25.08.1996р. № 762/96 «Про грошову реформу в Ук раїні» встановлено, що украї нські карбованці підлягають обміну на гривні (банкноти та розмінну монету) за курсом 100000 карбованців на 1 гривню. Таким чином мінімальний розмір ст атутного капіталу акціонерн ого товариства на момент ств орення відповідача як юридич ної особи становить 75000000 карбо ванців, що, з урахуванням обмі нного курсу українських карб ованців на гривню становить 750 грн.

Як вбачається із даних публ ічної звітності (інформація з офіційного сайту Державної комісії з цінних паперів та ф ондового ринку Державної уст анови "Агентство з розвитку і нфраструктури фондового рин ку України"), чисті активи АТ „ Сюрприз" складають 55 900 грн.

Статтею 58 Конституції Украї ни встановлено, що закони та і нші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків, коли вони пом' якшують або скасовують відпо відальність особи.

За таких обставин, колегія с уддів зазначає, що збільшенн я розміру мінімальної заробі тної плати у встановленому ч инним законодавством порядк у не тягне за собою обов'язку і з збільшення розміру статутн ого капіталу акціонерного то вариства. Крім того, ані Закон , ані ЦК України, ані ГК Україн и, ані інші нормативно-правов і акти, які врегульовують пит ання створення та діяльності господарських товариств, зо крема, акціонерних товариств , не передбачають обов'язку дл я акціонерного товариства із збільшення розміру статутно го капіталу у разі збільшенн я розміру мінімальної заробі тної плати.

Таким чином, розмір статутн ого фонду Відповідача відпов ідає вимогам законодавства щ одо мінімального розміру ста тутного фонду визначеного ст . 24 Закону та ст. 14 Закону Україн и «Про акціонерні товариства » (надалі - Закон про АТ) на мо мент створення Відповідача.

Отже, колегія суддів вважає , що відносно цих позовних вим ог заявлених Позивачем, відс утні правові підстави для пр ийняття рішення про припинен ня діяльності Відповідача шл яхом ліквідації на підставі рішення суду за вимогою Пози вача.

Колегія суддів також вважа є безпідставним твердження П озивача стосовно бездіяльно сті виконавчого органу Товар иства щодо скликання загальн их зборів акціонерів та обра ння ним цього як підстави для припинення Відповідача.

Так, в позовній заяві останн ій стверджує, що на протязі ос танніх п'яти років Відповіда ч не скликав загальні збори а кціонерів. Проте серед доказ ів поданих Позивачем містять ся копії оголошень, опубліко ваних в «Бюлетені «Цінні пап ери України», випуск №139-140 (2069-2070) з а 2007 рік, та в «Слобідському кра ї», випуск №66 (20960) за 2007 року, що сві дчить про скликання Відповід ачем загальних зборів акціон ерів. Доданий до позову витяг з інформаційного серверу Де ржавної комісії з цінних пап ерів та фондового ринку підт верджує опублікування відпо відачем щорічної інформації про нього.

Крім того, колегія суддів на голошує на тому, щ сьогодні за конодавство України не місти ть такої підстави для припин ення юридичної особи, зокрем а АТ як нескликання або не пр оведення загальних зборів ак ціонерів, а відтак і неможлив ості використання такого спо собу захисту субєктивного пр ава всупереч вимогам ст. 16 ЦК У країни та ст. 20 ГК України.

Стосовно зустрічно го позову який ухвалою суду в ід 21.05.2010 року було прийнято до с пільного розгляду з первісни м позовом. Відповідно до яког о Відповідач за первісним по зовом просить стягнути з Поз ивача за первісним позовом н а користь Відповідача за пер вісним позовом завдані матер іальні збитки (упущену вигод у) у розмірі 25000 (двадцять п'ять т исяч) грн. та спричинену морал ьну шкоду у розмірі 2000 (дві тися чі) грн. і судові витрати покла сти на останнього. І зобов'яза ти Позивача за первісним поз овом, розмістити в спеціальн ому друкованому ЗМІ «Бюлетен ь державної реєстрації» пові домлення про скасування Пост ановою Вищого господарськог о суду України від 25.11.2009 року рі шення господарського суду Ха рківської області від 09.04.2009 рок у по справі №29/157-09 про припиненн я АТ «Сюрприз» шляхом ліквід ації, призначення ліквідатор ом АТ «Сюрприз» ОСОБА_3, та про відновлення ведення гос подарської діяльності Товар иством.

Колегія суддів зазначає, що Позивачем за зустрічним поз овом в порушення вимог ст. 33 ГП К України не доведено тих обс тавин на які він посилається в обгрунтування своїх позов них вимог, не доведено завдан ня матеріальних збитків (упу щену вигоду) у розмірі 25000 (двад цять п'ять тисяч) грн. та сприч иненої моральної шкоди у роз мірі 2000 (дві тисячі) грн., не дове дено те, що в результаті безпі дставних вимог Позивача Відп овідач перестав працювати та отримувати прибуток від сво єї діяльності, оскільки пода чею позову було порушено пра во останього здійснювати гос подарську діяльність. Не дов едено, що в результаті вимог П озивача Відповідачу за перві сним позовом було завдано зн ачну моральну шкоду, яка поля гає у приниженні його ділово ї репутації, зниженні прести жу та підриві довіри до нього . Не доведено з його боку, що за мість здійснення ним своє ді яльності, отримання прибутку , він змушений протягом року в ідстоювати свої порушені зак онні права та інтереси в різн их судових інстанціях та пра воохоронних органах, звертат ися до юристів, адвокатів за п равовою допомогою. Не доведе но, що поданням позовної заяв и з боку Позивача за первісни м позовом, ділова репутація В ідповідача, як зазначає оста нній, повністю зруйнована, а в имога Позивача за зустрічним позовом про зобовязання Від повідача за зустрічним позов ом розмістити в спеціальному друкованому ЗМІ «Бюлетень д ержавної реєстрації» повідо млення про скасування Постан овою Вищого господарського с уду України від 25.11.2009 року рішен ня господарського суду Харкі вської області від 09.04.2009 року по справі №29/157-09 про припинення АТ «Сюрприз» шляхом ліквідації , призначення ліквідатором А Т «Сюрприз» ОСОБА_3, та про відновлення ведення господа рської діяльності Товариств ом, не відповідає способам за хисту субєктивного цивільно го права передбаченого закон ом або договором.

Такі ж вмотивування колегі я суддів покладає і у відмову третім особом які заявляють самостійні позовні вимоги н а предмет спору - ОСОБА_7 , ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБ А_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, як і звернулась з позовними зая вами до Позивача за первісни м позовом про стягнення з ост анього моральної шкоди.

Така позиція колегії з цьог о питання знаходить своє під твердження у п. 6 Розяснення Ви щого арбітражного суду Украї ни N 02-5/215 від 01.04.94 (з відповідними з мінами) для правильного вирі шення спорів, пов' язаних з в ідшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між ст оронами обов' язку доказува ння, тобто визначення, які юри дичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами су дового процесу кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог і запе речень (стаття 33 ГПК України ). П ри цьому встановлення причин ного зв' язку між протиправн ою поведінкою особи, яка завд ала шкоду, та збитками потерп ілої сторони є важливим елем ентом доказування наявності реальних збитків. Слід довес ти, що протиправна дія чи безд іяльність завдавача є причин ою, а збитки, які виникли у пот ерпілої особи, - наслідком т акої протиправної поведінки . Питання про наявність або ві дсутність причинного зв' яз ку між протиправною поведінк ою особи і шкодою має бути вир ішено судом шляхом оцінки ус іх фактичних обставин справи .

Відповідно до постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и від 31.03.1995 №4 «Про судову практи ку в справах про відшкодуван ня моральної (немайнової) шко ди», із змінами і доповненням и, внесеними постановою Плен уму Верховного Суду України вйґ 25.05.2001 №5, під моральною шкодо ю слід розуміти втрати немай нового характеру внаслідок м оральних страждань або інших негативних явищ, заподіяних юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інш их осіб. Відповідно до чинног о законодавства моральна шко да може полягати, зокрема: у пр иниженні престижу або ділово ї репутації, у порушенні прав а власності, інших цивільних прав, при настанні інших нега тивних наслідків. Під немайн овою шкодою, заподіяною юрид ичній особі, слід розуміти вт рати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниже нням її ділової репутації, а т акож вчиненням дій, спрямова них на зниження престижу чи п ідрив довіри до її діяльност і (п. З постанови Пленуму).

Вказані вище обставини поз ивачем за зустрічним позовом та третіми особами які заявл яють самостійні позовні вимо ги на предмет спору не доведе ні.

Відносно заяви представни ка третьої особи яка заявляє самостійні позовні вимоги н а предмет спору від 23.12.2010 року п ро проведення перевірки відн осно вказаних у поданій заяв і питань та притягнення винн их осіб до відповідальності, колегія суддів зазначає, що п еревірка відомостей зазначе них у заяві не є компетенцією судової колегії та не стосує ться предмета спору.

Згідно постанови Пленуму В ерховного суду України «Про судове рішення» від 29.12.76 №11 із з мінами, внесеними постановам и Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рі шення є законним тоді, коли су д, виконавши всі вимоги проце суального законодавства і вс ебічно перевіривши обставин и, вирішив справу у відповідн ості з нормами матеріального права, що підлягають застосу ванню до даних правовідносин , а за їх відсутності - на підст аві закону, що регулює подібн і відносини, або виходячи з за гальних засад і змісту закон одавства України. Мотивуваль на частина рішення повинна м істити встановлені судом обс тавини, а також оцінку всіх до казів. Визнаючи одні і відхил яючи інші докази, суд має це об ґрунтувати. Мотивувальна час тина рішення повинна мати та кож посилання на закон та інш і нормативні акти матеріальн ого права, на підставі яких ви значено права і обов'язки сто рін у спірних правовідносина х.

Колегія суддів зазначає, що із вказаних приписів норм пр ава, а також із приписів Закон у вбачається, що при вирішенн і корпоративного спору госпо дарський суд повинен встанов ити наявність в особи, яка зве рнулася з позовом, суб'єктивн ого матеріального права або законного інтересу, на захис т якого подано позов, а також з 'ясувати питання про наявніс ть чи відсутність факту їх по рушення або оспорювання. При цьому не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого не відомо, чи буде воно порушено . Аналогічні приписи містять ся і в постанові Пленуму Верх овного Суду України від 24 жовт ня 2008 року N 13 «Про практику розг ляду судами корпоративних сп орів».

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень. Відп овідно до ч. 1 ст. 43 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, Господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що грунтуєт ься на всебічному, повному і о б'єктивному розгляді в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності, керуючи сь законом. За таких обставин , справа розглядається за ная вними в ній матеріалами у пор ядку передбаченому ст. 75 ГПК У країни.

Відносно заяви представни ка третьої особи яка заявляє самостійні позовні вимоги н а предмет спору від 23.12.2010 року п ро проведення перевірки відн осно вказаних у поданій заяв і питань та притягнення винн их осіб до відповідальності, колегія суддів зазначає, що п еревірка відомостей зазначе них у заяві не є компетенцією судової колегії та не стосує ться предмета спору.

Таким чином колегія вважає , що позивачем, відповідачем з а первісним позовом та за поз овом зустрічним, а також трет іми особами які заявляють са мостійні позовні вимоги на п редмет спору не доведено ная вність підстав, з якими Закон пов'язує можливість припине ння юридичної особи зокрема відповідача, та можливість с тягнення зостанього збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 44 та ст атті 49 ГПК України, у разі задо волення позову, витрати по сп латі державного мита та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су покладаються на сторони, п ропорційно розміру задоволе них вимог. Тобто колегія судд ів вважає за необхідне покла сти витрати по сплаті держав ного мита та витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу на позив ачів за первісним та зустріч ним позовами та третіх осіб я кі заявляють самостійні позо вні вимоги на предмет спору в ідповідно, оскільки у задово ленні позовних вимог відмовл ено повністю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Кон ституції України, ст.ст. 16, 22, 23, 152, 155 Цивільного кодексу України , ст. 20, 79, 80, 91, 167 Господарського код ексу України, Законами Украї ни «Про господарські товарис тва», «Про акціонерні товари ства», «Про державну реєстра цію юридичних осіб та фізичн их осіб-підприємців» Цивіль ного кодексу України, стаття ми 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, -

ВИРІШИЛА:

Відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_3 (ідентифі каційний код НОМЕР_1, місц е проживання: 61002, АДРЕСА_1) д о Закритого акціонерного то вариства «Сюрприз» (код за ЄД РПОУ 21227512, місцезнаходження: 61023, м. Харків, вул. Тринклера, буд. 24 ) про припинення юридичної ос оби шляхом ліківдації.

Відмовити в зад оволенні позовних вимог про стягнення 27000 грн. та відшкодув ання моральної шкоди за зуст річним позовом Закритого акц іонерного товариства «Сюрпр из» (код за ЄДРПОУ 21227512, місцезна ходження: 61023, м. Харків, вул. Трин клера, буд. 24) до ОСОБА_3 (іден тифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 61002, АДРЕСА _1).

Відмовити у зад оволенні позовних вимог про відшкодування моральної шко ди третіх осіб які заявляють самостійні позовні вимоги н а пердмет спору ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_9

Повний текст рі шення підписаний 31.12.2010 року

Головуючий суддя Хотенець П.В.

суддя Жи галкін І.П.

суддя Бур акова А.М.