Б-48/107-07
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2007 р. № Б-48/107-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Панової І.Ю.–головуючого
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова
на постанову Господарського суду Харківської області від 06.08.2007
у справі господарського суду№ Б-48/107-07Харківської області
за заявою боржникаТОВ "Мехфунбуд"
провизнання банкрутом
за участю представників сторін:
не з"явились
В С Т А Н О В И В :
Постановою господарського суду Харківської області від 06 серпня 2007 року у справі № Б-48/107-07 ( суддя Крестьянінов О.О.) ТОВ " Мехфунбуд" визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на підставі ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обов'язки ліквідатора покладені на голову ліквідаційної комісії Сеника С.Г.
Не погоджуючись з постановою господарського суду від 06 серпня 2007 року, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою згідно якої просила скасувати постанову, посилаючись на порушення з боку господарського суду вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку постанову господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого:
Відповідно до вимог ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та на постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Норми п.6, ч.6, ст.11-1 Закону України " Про державну податкову службу в Україні" передбачають, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є проведення реорганізації ( ліквідації) підприємства. Відповідно до п.п.8.1 Наказу ДПА України від 19.02.98 № 80 " Про затвердження Інструкції про порядок обліку платників податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.98 за № 172/2612, для зняття з обліку платника податків –юридичної особи, у разі прийняття рішення про припинення засновниками ( учасниками) юридичної особи, голові комісії з припинення ( ліквідатору, ліквідаційної комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган Державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку копію рішення власника про ліквідацію ,копію розпорядчого документу про утворення ліквідаційної комісії та інші, у 10 –денний термін з дня подання заяви скласти ліквідаційний баланс у формі річного звіту ( на дату прийняття рішення про ліквідацію) та подати його для перевірки органу державної податкової служби, у разі порушення вищеозначених норм про повідомлення платником податків Державна податкова інспекція позбавлена можливості проведення перевірки платника податків, тобто не може виконати функції в межах своєї компетенції, в зв"язку з чим Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ДПІ в даному випадку правомірно звернулась до суду касаційної інстанції зі скаргою за захистом порушених прав та інтересів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 липня 2007 року порушено провадження у справі № Б-48/107-07 про банкрутство ТОВ " Мехфунбуд" за правилами ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ " Мехфнбуд" в особі голови ліквідаційної комісії Сеника С.Г.
Відповідно до вимог ч.1 ст.51 Закону якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор ( ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Постанова господарського суду Харківської області від 6 серпня 2007 про визнання боржника банкрутом, в порядку ст.51 Закону, мотивована тим, що 29.06.2007 на зборах учасників ТОВ " Мехфунбуд" було прийнято рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідаційної комісії. Ліквідаційною комісією було проведено інвентаризацію активів та зобов'язань підприємства, за наслідками якої встановлено, що підприємство не має будь-якого майна,в тому числі грошових коштів. Дебіторська заборгованість відсутня. Визнана боржником сума кредиторської заборгованості складає 200000 грн., яка підтверджується простим векселем від 31.01.2007, угодою від 01.02.2007, додатковою угодою від 27.02.2007, актом приймання - передачі векселя від 01.06.2007.Ліквідаційною комісією було встановлено недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, 03.07.2007 ліквідаційною комісією було прийнято рішення про звернення до суду з заявою про визнання боржника банкрутом. Господарський суд, розглянувши матеріали справи заслухавши пояснення голови ліквідаційної комісії боржника, дійшов висновку,що у боржника, відносно якого прийнято рішення про ліквідацію недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів, суд визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру за правилами ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вказана постанова місцевого господарського суду прийнята з порушенням вимог процесуального та матеріального права, Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тому підлягає скасуванню, виходячи з такого:
Відповідно до вимог ч.4, ст.105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації , в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з вимогами ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 Господарського кодексу України, публікації оголошення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу, після закінчення строку, який передбачений ч. 4 ст. 105 ЦК України, можливе з'ясувати питання про повний обсяг кредиторської заборгованості та про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів а також , можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України , з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , яка передбачає спрощену процедуру банкрутства.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви Голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, до неї не доданий проміжний ліквідаційний баланс, складений відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України, та відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку, а також відсутні докази розміщення в друкованих засобах масової інформації повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст.51 Закону , вказані обставини, виходячи з вимог Закону, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції при винесенні постанови зроблено не було.
Крім того, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення провадження за спрощеною процедурою, яку регулює ст.51 Закону, можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.4 ст.105 ЦК України. Справа про банкрутство ТОВ "Мехфунбуд" порушена неправомірно , без належного з'ясування кола кредиторів боржника, без дотримання строків, які передбачені ч.4, ст.105 ЦК України та встановлення відповідно до вимог норм ЦК України та Господарського Кодексу України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для продовження процедури банкрутства та визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 51 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.
Постанову господарського суду Харківської області від 06.08.2007 у справі № Б-48/107-07 скасувати. Справу направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий І.Ю. Панова
Судді А.О. Заріцька
Л.В. Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2007 |
Оприлюднено | 11.02.2008 |
Номер документу | 1340972 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Панова I.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні