Рішення

від 29.01.2008 по справі 12/588

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/588

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/588

29.01.08

За позовом                    Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»

3-я особа                    Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»

До                              Державної акціонерної компанії «Хліб України»

Про                              стягнення 43 731, 83 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача        Кузьмінський О.О. –предст. (дов. від 13.09.07 р. №305д)

Від відповідача   Стегній Л.М. –предст. (дов. від 04.06.07 р. №05-14/38)

Від 3-ї особи       не з'явився

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 7 153, 04 грн., що становлять суму переданої відповідачем дебіторської заборгованості, переданої позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.

Ухвалою суду від 07.09.06 р. до участі по справі в якості 3-ї особи на боці позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство».

Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

04.10.06 р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, а саме: позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 68 403, 53 грн.

В судових засіданнях 05.10.06 р. та 09.11.06 р. оголошувалися перерви.

Ухвалою суду від 06.12.06 р. розгляд справи відкладено; термін розгляду справи продовжено. В судовому засіданні проводилася технічна фіксація судового процесу за клопотанням відповідача.

В судових засіданнях 15.02.07 р., 21.03.07 р., 17.04.07 р. оголошувалися перерви.

Ухвалою суду від 18.05.07 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 10.07.07 р. оголошено перерву. За клопотанням відповідача проводилася технічна фіксація судового процесу.

В судових засіданнях 10.07.07 р., 19.07.07 р. оголошувалися перерви.

Ухвалами суду від 08.08.07 р. та 23.08.07 р. розгляд справи відкладався.

В судових засіданнях 20.09.07 р., 21.09.07 р. оголошувалися перерви.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача –ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМ України від 03.09.97 р. №977.

В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»в сумі 68 403, 53 грн. як актив балансу в забезпечення переданої за розподільчим балансом кредиторської заборгованості перед державним бюджетом.

Позивачем встановлено, що заборгованість ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»за отримані пально-мастильні матеріали відповідно до Постанови КМ України від 24.01.98 р. №77 становила 11 365, 28 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.01.03 р., підписаним між ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»та ДАК «Хліб України».

В рахунок погашення заборгованості ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»емітувало на користь відповідача простий вексель №853534568160 на суму 11 365, 28 грн., про що свідчить угода про здійснення вексельних розрахунків від 26.03.03 р. та акт приймання-передачі векселя від 26.03.03 р.

Зазначений вексель за розподільчим балансом позивачу не передавався.

Враховуючи той факт, що акт звірки підписано 01.01.03 р., а видача векселя відбулася у березні 2003 р., тобто, до підписання розподільчого балансу, тобто, позивачу передано недійсну заборгованість.

Позивач 29.03.05 р. надіслав вимогу №296 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.

Після подачі позову позивач змінив підставу позову. А саме, сума 68 403, 53 грн. кваліфікована ним як збитки відповідно до ст. 22 ЦК України та ст. 224 ГК України, так як передачею недійсної вимоги відповідач наніс позивачу збитки у вигляді втрати майнових прав, тобто, майна (активів) та необхідності проведення списання безнадійної дебіторської заборгованості та віднесення вказаної суми списаної дебіторської заборгованості на валові витрати.

Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.

Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.

Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника – КМ України –з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.

Позивачем не надано докази проведення розрахунків ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»з відповідачем за отримані ресурси згідно Постанови КМ України №77.

Також відповідач стверджує, що надані угода від 26.03.03 р. та акт приймання-передачі векселя від 26.03.03 р. не могли бути підписані в березні 2003 р., так як 31.07.03 р. разом з усіма документами, що підтверджують дебіторську заборгованість ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство», були передані позивачу, що підтверджується додатком №3 до акту приймання-передачі.

Стосовно кваліфікації зазначеної суми в якості збитків, то відповідач вважає, що підстави для висновку про наявність збитків уданому випадку відсутні.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту –Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 –вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.

Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.

Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутворюваної юридичної особи згідно розподільчого балансу.

Відповідно до Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутворюваному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто фактично мала місце зміна кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва (ст. 512 ЦК України), що відбулася на виконання зазначеної Постанови КМ України.

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.

Положення ЦК України застосовуються до правовідносин сторін, так як правовідносини між ними, що виникли з акту від 31.07.03 р., є триваючими.

В даному випадку відповідачем передано позивачу недійсну вимогу, так як згідно наданих суду угоди про здійснення вексельних розрахунків від 26.03.03 р. та акту передачі-прийому векселів від 26.03.03 р. заборгованість ДП ДАК «Хліб України»«Менське хлібоприймальне підприємство»перед відповідачем становила лише 11 365, 28 грн., а не 68 403, 53 грн., як зазначено у реєстрі дебіторської заборгованості, що передана відповідачем позивачу.

Відповідачем на надано пояснення, на яких підставах ним було передано заборгованість у розмірі 68 403, 53 грн.

За таких обставин суд приймає до уваги пояснення позивача, який вважає, що сума 68 403, 53 грн. є сумою погашеної заборгованості (79 768, 81 грн. –11 365, 28 грн.), яка помилково була включена відповідачем до реєстру.

Тобто, внаслідок недобросовісних дій відповідача позивачу в якості активу балансу було передано неіснуючу заборгованість у розмірі 57 038, 25 грн.

Стосовно реально існуючої суми заборгованості станом на дату підписання розподільчого балансу –11 365, 28 грн. –то суду надано докази того, що ще до підписання розподільчого балансу станом на 31.07.03 р. відповідачем змінено форму розрахунків з боржником та отримано від нього вексель №853534568160 на суму 11 365, 28 грн.

Проте, згідно реєстру дебіторської заборгованості від 31.07.03 р. або будь-яких інших документів зазначений вексель не був переданий позивачу, який, відповідно, не міг провести за ним стягнення.

Відповідач не надав доказів передачі векселя позивачу, тоді як у суду відсутні підстави не приймати до уваги угоду про здійснення вексельних розрахунків від 26.03.03 р. та акт передачі-прийому векселів від 26.03.03 р.

Зазначені недобросовісні дії відповідача призвели до виникнення у позивача збитків у вигляді неотриманих доходів, а саме.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є, в тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин якби її право не було порушене.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються, в тому числі, неодержані доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (так як вимога про стягнення збитків заявлена у 2006 р., то посилання позивача на норми чинних ЦК та ГК України обґрунтоване).

В даному випадку позивачу могла бути передана лише дебіторська заборгованість, стягнення якої на момент передачі –31.07.03 р. –було хоча би формально можливим, тоді як відповідачем передана вимога в частині 57 038, 25 грн. –неіснуюча, в частині –11 365, 28 грн. –без надання документів, що підтверджують право вимоги.

Тобто, відповідачем цілком свідомо було порушено вимоги ст. 198 ЦК УРСР, яка спрямована саме на неможливість передачі недійсних вимог.

Передавши в якості активів позивачу на баланс недійсну заборгованість, відповідач завдав позивачу збитків у вигляді неотриманого доходу, який позивач би отримав у випадку передачі йому дійної заборгованості.

При цьому, у випадку передачі позивачу дійсної заборгованості, яка після передачі на баланс позивачу не була би стягнута з незалежних від відповідача причин, збитків позивачу не було би завдано, і всі негативні наслідки передачі такої заборгованості ніс би позивач.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 519 ЦК України, ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26007052701924 у Печерській філії «Приватбанку»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 32491316) 68 403, 53 грн. заборгованості, 684, 04 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

            Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко