Рішення

від 16.10.2007 по справі 6/609

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/609

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  6/609

16.10.07

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»

До відповідача            Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про                               визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 31/19-4897 від 25.05.2007

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача                    Таращенко В.І. (за дов. № 2347 від 12.10.2007)

Від відповідача          Мицько Р.М. (за дов. № 346/10 від 29.12.2006)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»до дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про припинення зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню природного газу за договором № 06/07-107 від 12.01.2007, укладеним між сторонами, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 969770,74 грн.

За твердженням позивача, здійснене зарахування не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України. За твердженням позивача, заява відповідача не може бути прийнята до виконання, оскільки остання не відповідає вимогам чинного законодавства щодо підстав, змісту та умов припинення зобов'язань. Сума, зазначена у заяві відповідача, складається з сум, присуджених до стягнення за судовими рішеннями. У той же час, на думку позивача, рішення суду не є підставою для виникнення господарських (цивільних) зобов'язань.

Відповідач позовні вимоги відхилив повність, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. За твердженням відповідача, зарахування проведено в межах чинного законодавства України. Також відповідач зазначив, що чинним законодавством не передбачено підстав захисту прав та інтересів особи шляхом визнання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог такою, що не відповідає вимогам закону та не підлягає виконанню. Відповідач не погодився з твердженнями позивача щодо того, що обов'язок сплатити пеню, інфляційні, три проценти річних та судові витрати не відносяться до зобов'язань в розумінні ст.ст. 11, 509, 601 Цивільного кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.05.2007 дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»направила на адресу відкритого акціонерного товариства  по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»заяву № 31/19-4897 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, відповідач повідомив про припинення зобов'язань по оплаті послуг по транспортуванню газу на суму 969770,74 грн., які виникла за договором № 06/07-107 від 12.01.2007, в рахунок погашення заборгованості, штрафних санкцій, інфляційних, трьох процентів річних, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які виникли на підставі судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, правочином  є такий юридичний факт, який є належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків.

Моментом вчинення вказаної дії є моментом вчинення правочину, тобто настання даного юридичного факту.  

З огляду на це, у випадку оцінки правочину на відповідність вимогам закону підлягають оцінці дії осіб в момент його вчинення на предмет додержання законодавства.

При визнанні недійсним правочину визнається недійсним юридичний факт, який є підставою для набуття, зміни або припинення цивільного правовідношення, а не сам документ.

Позовною вимогою є вимога про визнання недійсним правочину, оформленого заявою.

Тобто, фактично позивачем заявлені позовні вимоги про визнання недійсним заяви як документу, а не правочину як юридичного факту, яким дії щодо припинення зобов'язань.

У той же час, чинним законодавством України (ст. 16 Цивільного кодексу України) не передбачено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання недійним документа.

З огляду не це, позовна заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                                            С.А. Ковтун

Рішення підписано 25 січня 2008 року