Рішення

від 13.12.2010 по справі 31/306-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/306-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.10р.

Справа № 31/306-10

За позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця",                                     м. Дніпропетровськ 

до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг", м. Київ  

про визнання недійсними положень договору

             Суддя      Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаІгнатов А.О., дов. № 18 від 01.01.2010р.,Руденко С.О., дов.№822 від 10.11.10р.

Від відповідачаЗонтов Ю.В., дов. від 01.05.2010р.  

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)  звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Лізингова компанія "Укртранслізинг"          (м. Київ) та просить суд винести рішення, яким визнати  недійсним п. 1.7. договору фінансового сублізингу № 86-ПР/Л-071985/НЮ від 23.07.2007р. в частині того, що "в лізинговий платіж входять суми, скориговані на Коефіцієнт коригування (К)"; визнати  недійсним п. 1.8. договору фінансового сублізингу № 86-ПР/Л-071985/НЮ від 23.07.2007р.; визнати   недійсним п. 3.2. договору  фінансового сублізингу № 86-ПР/Л-071985/НЮ від 23.07.2007р. в частині того, що "величина лізингових платежів розраховується згідно з пунктами 1.7., 1.8. цього договору"; визнати недійсним п. 3.3. договору фінансового сублізингу № 86-ПР/Л-071985/НЮ від 23.07.2007р. в частині того, що "лізингові платежі мають бути скоригованими на коефіцієнт прив'язки до курсу долара США (К) сумами лізингових платежів".

Позовні вимоги мотивовані тим, сторонами договору фінансового сублізингу                 № 86-ПР/Л-071985/НЮ не досягнуто згоди з істотної умови - здійснення валютного корегування лізингового  платежу та розмір лізингового платежу, наведені вище пункти договору фінансового сублізингу № 86-ПР/Л-071985/НЮ, які передбачають необхідність здійснення валютного коригування лізингового платежу, змінюють ціну Договору, як істотну умову Договору та не відповідають нормам чинного законодавства. Також позивач вказує, що  нарахування коефіцієнту валютного корегування на суму лізингового платежу суперечить положенням ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", яка передбачає складові лізингового платежу. Передбачене спірними умовами договору валютне коригування не відноситься до будь-якої складової лізингового платежу, передбаченої ст. 16  Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідач згідно відзиву на позов  проти позову заперечує та зазначає,  що виходячи із спірних пунктів договору, сплачуючи лізинговий платіж, лізингоодержувач зобов'язаний застосовувати коефіцієнт коригування (К), збільшивши або зменшивши його у стільки, у скільки змінився офіційний курс НБУ гривні до долара США на дату платежу. В  договорі коефіцієнт коригування використовується як прив'язка до доларового еквіваленту по курсу НБУ. Відповідна умова зазначалася відповідачем у конкурсних пропозиціях, які розглянуті та погоджені (акцептовані) позивачем. Відповідач вказуює, що при зміні курсу гривні до долара США з 22.05.2008р. по 21.10.2008р. позивач чітко розумів поняття "коригування" та механізм застосування коефіцієнта коригування (К) при розрахунках з відповідачем за договором, оскільки це зменшувало лізинговий платіж, скористався спірними умовами договору та зменшив суму лізингових платежів. При цьому, відповідач зазначає, що основний договір лізингу, укладений відповідачем з ПП "ВТБ Лізинг Україна", також передбачає умови щодо сплати лізингових платежів з урахуванням коефіцієнту коригування. Відповідач не погоджується з доводами позивача про невідповідність спірних умов договору положенням ст. 632 ЦК України, оскільки саме договором передбачено порядок проведення коригування лізингового платежу.

По справі оголошувалась перерва до 09.12.10р.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством - лізингова компанія "Укртранслізинг", найменування якого змінено на  Публічне акціонерне товариство "Лізингова компанія "Укртранслізинг" (м. Київ), що підтверджується Статутом останнього, затвердженим загальними зборами акціонерів, протокол від 15.04.2010р., державна реєстрація змін до установчих документів проведена 22.04.2010р. (Сублізингодавець) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ), (Сублізингоодержувач) укладений  договір фінансового сублізингу № 86-Пр/Л-071985/НЮ (далі - Договір),  відповідно до  умов якого сублізингодавець передає сублізингоодержувачу в тимчасове платне володіння і користування на умовах, передбачених цим договором, предмет лізингу (пасажирські вагони за специфікацією- Додаток № 1), отриманий раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу, що відповідає встановленим сублізингоодержувачем технічним вимогам, визначеним у додатку № 2 до цього Договору.

Лізингодавць - власник Предмета лізингу  - ПП "ВТБ Лізинг Україна" (п. 1.2. Договору).

Вартість предмета лізингу за Договором складає  41035000,00  грн. ( п. 3.1. Договору).

В дату підписання Договору сторони погодили базовий графік сплати лізингових платежів за 10 вагонів (додаток № 4), який передбачає періодичність сплати лізингових платежів щомісяця з березня 2008 року по березень 2015 року, суму лізингових платежів кожного місяця, яка включає відшкодування  вартості предмету лізингу, проценти, комісії та інші витрати.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 06.05.2008р. до Договору  сторони погодили базовий графік нарахування  лізингових платежів за вагони (додатки № 4 А, № 4Б, № 4 В до Договору).

За п. 1.7 Договору  лізинговий платіж –це сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню сублізингодавцю в день розрахунку відповідно до графіків нарахування платежів. В лізинговий платіж входять суми, скориговані на коефіцієнт коригування (К) і еквівалентні відшкодуванню вартості предмета лізингу, а також винагороди сублізингодавця, включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу, податків, сплачувані відносні предмета лізингу сублізингодавцем, інші витрати тощо.

Коефіцієнт коригування –розрахункова величина, одержувана з відношення: К= "Курс2"/"Курс1", де "Курс1" –курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату підписання договору, "Курс2" –курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, коли фактично здійснюється лізинговий платіж (п. 1.8. Договору).

Відповідно до 3.2. Договору загальна ціна Договору визначається виходячи з підписаних сторонами графіків лізингових платежів, які узгоджуються та підписуються сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Графік нарахування платежів розраховується, виходячи з винагороди сублізингодавця, визначеної сторонами у розмірі 17% річних від вартості предмета лізингу. Величина лізингових платежів, що підлягають оплаті, зафіксована у графіку до Договору і розраховується згідно з пунктами 1.7., 1.8. Договору.

Лізингові платежі за користування предметом лізингу по кожному графіку здійснюються сублізингоодержувачем до закінчення лізингового періоду не пізніше 10 числа поточного місяця, відповідно до графіка, і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування (К) сумами лізингових платежів. При невиконанні графіка поставки сублізингодавець зобов'язується переробити графік лізингових платежів та передати сублізингоодержувачу; платежі за Договором здійснюються в гривнях відповідно до законодавства України (п.,п. 3.3., 3.6. Договору).

Згідно п. 15.2. Договору зміни і доповнення до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформлюються додатковими угодами до Договору.       

Розглянувши позовні вимоги  Державного підприємства "Придніпровська залізниця",                                      господарський суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1).

         Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

        Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що  господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

        Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

        Включення до Договору умов щодо корегування лізингового платежу на дату його оплати на коефіцієнт коригування, який визначається як співвідношення курсу долара США на дату оплати до курсу долара США на дату підписання Договору, відповідало волевиявленню сторін Договору (протилежного не доведено).

Частинами 1,2  ст. 189 ГК України встановлено, що ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.  Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

За  ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.  Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.  Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до глави 58 Цивільного кодексу України договір лізингу є видом договору найму (оренди).

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням  особливостей,  встановлених  цим параграфом (параграф № 6 глави 58)  та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно ст. ст. 691, 712 ЦК України ціна товару, за загальним правилом, встановлюється договором.

        При цьому,  відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.  Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Сторони при укладенні Договору узгодили як ціну Договору, так і порядок її зміни шляхом коригування лізингового платежу на коефіцієнт коригування, який, як зазначалося вище, визначається як співвідношення курсу долара США на дату оплати до курсу долара США на дату підписання Договору.

Також, відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 5 Закону України "Про фінансовий лізинг" сублізинг  -  це  вид   піднайму   предмета   лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування  за  плату  на  погоджений  строк  відповідно до умов договору  сублізингу  предмет  лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.

Умовами договору фінансового лізингу № 95-ФЛ від 14.06.2007р. укладеного відповідачем, як лізингоодержувачем, з Приватним підприємством "ВТБ Лізинг Україна", як лізингодавцем, інше не передбачено.

Умови Договору щодо коригування лізингового платежу на коефіцієнт коригування, оскільки сторонами Договору досягнуто згоди щодо їх включення до Договору, є істотними умовами Договору.

Отже, умови щодо порядку зміни лізингового платежу за Договором  не є зміною ціни Договору, а відповідно, не потребує внесення змін до Договору шляхом укладення додаткових угод до нього.

Згідно ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.  Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Наведена норма встановлює можливий склад лізингових платежів.

Оспорювані положення Договору не суперечать цьому, оскільки застосування коефіцієнту коригування до лізингового платежу не змінює склад лізингового платежу, а є зміною його розміру за домовленістю сторін Договору, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

За викладеного,  позовні вимоги заявлені неправомірно та не підлягають задоволенню.

        Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки у позові відмовлено.

         На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Суддя                                                                                            А.В.Єременко