Рішення

від 15.12.2010 по справі 8/186-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/186-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.10р.

Справа № 8/186-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (м. Київ) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (м. Дніпропетровськ) 

про стягнення заборгованості за договором поставки № 21М/09 від 31.08.2009р.  у загальному розмірі 1 030 430,89 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:       Сидоренко А.С. - представник (дов. б№ від 02.09.10р.)

від відповідача:      Лисенко Є.С. - директор (протокол № 3/09 від 25.09.09р. паспорт) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 21М/09 від 31.08.2009р.  у загальному розмірі 1 030 430,89 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 968 629,90 грн. - основний борг, 21 348,71 грн. - пеня за порушення термінів оплати за поставлений товар, 7 396,36 грн. - інфляційні втрати та 33 055,92 грн. - сума 24% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 21М/09 від 31.08.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

В подальшому позивач подав до суду заяву, в якій повідомив суд, що за час розгляду справи основний борг в сумі 968 629,90 грн. відповідачем було повністю погашено.  

Відповідач відзиву на позов не надав, але у судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача.  

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 21М/09 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити пакувальний матеріал (далі-товар) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам даного договору на підставі специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного договору.

На виконання договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу, відповідно до наступних видаткових накладних: № 4547 від 31.08.2009 р., № 4720 від 10.09.2009р., № 4777 від 14.09.2009р., № 21.09.2009р., № 5241 від 05.10.2009р., № 5297 від 06.10.2009р., № 5417 від 13.10.2009р., № 5620 від 21.10.2009р., № 5814 від 29.10.2009р., 6101 від 11.11.2009р., № 6228 від 17.11.2009р., № 6430 від 26.11.2009р., № 6568 від 01.12.2009р., № 6610 від 03.12.2009р., №№ 6734, 6750 від 10.12.2009р., № 6917 від 17.12.2009р., № 7067 від 23.12.2009р., № 123 від 12.01.2010р., № 241 від 19.01.2010р., № 476 від 01.02.2010р., № 648 від 11.02.2010р., № 842 від 19.02.2010р., № 913 від 24.02.2010р., № 1095 від 04.03.2010р., № 1218 від 12.03.2010р., № 1349 від 18.03.2010р., № 1482 від 24.03.2010р., № 2503 від 13.05.2010р., № 2942 від 03.06.2010р., № 3074 від 10.06.2010р., № 3400 від 25.06.2010р., № 3434 від 30.06.2010р., № 3800 від 16.07.2010р., № 3872 від 21.07.2010р., № 4034 від 28.07.2010р., № 4193 від 04.08.2010р., №№ 4191, 4192 від 04.08.2010р., № 4502 від18.08.2010р., № 5263 від 17.09.2010р., № 5363 від 22.09.2010р.

Відповідно до пункту 4.5 договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату товару протягом 21 календа рних днів з дати приймання товару відповідачем, що вказана у накладній.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, станом на листопад 2010 року ним було оплачено товар, поставлений позивачем, час тково в розмірі 298 9132,63 грн., з порушенням терміну оплати, що підтверджується довідками банку.

Станом на момент подання позовної заяви до господарського суду Відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за товар, по ставлений в липні - серпні 2010 року. Прострочений борг за видатковими накладними № 3872 від 21.07.2010р., № 4034 від 28.07.2010р., № 4193 від 04.08.2010р., №№ 4191, 4192 від 04.08.2010р., № 4502 від18.08.2010р. складав 968 629,90 грн. Строк оплати за двома останніми видатковими на кладними (№ 5263 від 17.09.2010р., № 5363 від 22.09.2010р.) на момент подання позовної заяви до господарського суду ще не сплинув.

З урахуванням вимог пункту 4.5 договору, відповідач повинен був виконати умови  догово ру по остаточній сплаті заборгованості за поставлений Товар в такі терміни: за видатковою наклад ною № 3872 - до 10.08.2010р., № 4043 - до17.08.2010р., №№ 4193, 4191, 4192 - до 26.08.2010р., № 4502-до 08.09.2010р.

В подальшому позивач подав до суду заяву, в якій повідомив суд, що за час розгляду справи основний борг в сумі 968 629,90 грн. відповідачем було повністю погашено.  

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 968 629,90 грн., у зв'язку з тим, що відповідачем була погашена вказана заборгованість перед позивачем.

Крім того, відповідно до п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. У випадку затримки оплати більш ніж на 5 календарних днів понад встановлене даним договором відстрочення платежу, відповідач сплачує на користь позивача додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору становить 21 348,71 грн., та 24% річних -  33 055,92 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення в сумі 7 396,36 грн.

Матеріалами справи встановлено наявність заборгованості на момент подання позовної заяви до господарського суду за договором поставки № 21М/09 від 31.08.2009р.  у розмірі 968 629,90 грн. Крім того, наявність вказаного боргу підтверджена відповідачем, але в подальшому вказаний борг було ним сплачено.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційні втрати, пені та 24% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене свідчить, що відповідач допустив порушення в частині своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 7.2. договору, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. У випадку затримки оплати більш ніж на 5 календарних днів понад встановлене даним договором відстрочення платежу, відповідач сплачує на користь позивача додатково 24% річних від простроченої суми заборгованості.

На підставі вищевказаної норми закону, а також п. 7.2. договору, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 7 396,36 грн., а також 24% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 33 055,92 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 24% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного  законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 7 396,36 грн. та 33 055,92 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 7.2. договору поставки позивачем була нарахована пеня у розмірі 21 348,71 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 21 348,71 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача у повному обсязі, оскільки основна заборгованість погашена ним після подання позову до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 968 629,90 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Стартова, 20; код ЄДРПОУ 36441431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асканія-Пак" (02121, м. Київ, Харківське шосе 23 км, б. 4; код ЄДРПОУ 32157382) -  7 396 грн. 36 коп. втрат від інфляції, 33 055 грн. 92 коп. 24% річних, 21 348 грн. 71 коп. пені, 10 304 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.Ю. Дубінін