Рішення

від 27.12.2010 по справі 21/288-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/288-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.10р.

Справа № 21/288-10

За позовом Закритого акціонерного товариства "Ганза-Україна", м. Дніпропетровськ 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-ЛТД", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 29 056,29грн. за поставлений товар            

Суддя  Назаренко Н.Г.

Представники:

  від позивача: Гордінська Н.П., довіреність б/н від 20.09.10р.;

                         Журавльов Д.В., довіреність б/н від 21.12.10р.;

 від відповідача: Шейко В.В., довіреність № 538 від 03.11.10р.;

                             Буденко Ю.Ф., довіреність № 537 від 03.11.10р. 

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Ганза –Україна" звернулося з позовом до господарського суду та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" на свою користь грошові кошти у розмірі 29 056, 29 грн., з яких 17 100, 00 грн. –вартість партії неякісного руберойду РРК-350Б та 11 956, 29 грн. –збитки, завдані невиконанням зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рахунку –фактури № СФ –0000939 від 28 вересня 2009 року на суму 17 100, 00 грн., що виставлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД", позивачем, у якості попередньої оплати поставки руберойду РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, перераховано на розрахунковий рахунок відповідача вищевказану грошову суму, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Позивач посилається на те, що товар, який є предметом спору, набувався позивачем з метою виконання посередницьких функцій, що випливали з договору поставки, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна" та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" від 25 червня 2009 року, на підставі чого, згідно товарно –транспортної накладної № 01 АА від 09.10.2009р., позивач поставив Відкритому акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" товар - руберойд РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, виробником якого є відповідач.

Разом з тим, позивач зазначає, що 02 липня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з позивача грошових коштів у розмірі 29 942, 58 грн., у зв'язку з поставкою неякісного товару.

Неякісність руберойду підтверджується актом експертизи Запорізької торгово –промислової палати № О –2298 від 18.11.2009р., ознайомившись з яким позивач в добровільному порядку повернув Відкритому акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" вартість неякісного руберойду у розмірі 19 432, 44 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Рішенням господарського суду від 28 липня 2010 року по справі № 30/177-10 стягнуто з позивача на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 2 640, 00 грн. – збитків за оплату послуг Запорізької торгово –промислової палати, 6 473, 40 грн. штрафних санкцій та витрати по сплаті державного мита. Позивач звертає увагу суду, що вищенаведеним рішенням встановлено той факт, що партія руберойду РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів не відповідає вимогам ДСТУ 10923 –82 "Руберойд. Технічні вимоги" за показниками якості зазначеними в п.п. 2.2 (абзаци 1 і 2); 2.5; 2,6 вищезазначеного ДСТУ та є неякісною.

З посиланням на ст. 687 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, позивач зазначає, що сплатив на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" вартість неякісного руберойду у сумі 19 432, 44 грн., з яких 2 332, 44 грн. -  торговельна надбавка та грошові кошти у сумі 9 623, 85 грн., які стягнуті рішенням господарського суду, що підтверджується відповідними доказами, а отже вбачає підстави для відшкодування завданих йому збитків.

Відповідач, відповідно до відзиву на позов № 536 від 03.11.2010р., проти позову заперечує та в його задоволенні просить відмовити. Заперечення відповідач обґрунтовує тим, що одночасно з передачею спірного руберойду позивачу передано документ, що підтверджує якість товару, з зазначеними показниками якості яким він відповідає. В примітці до показників якості руберойду були зазначені умови його зберігання та транспортування, а також зазначалось, що при недотриманні цих умов претензії до якості даної продукції не приймається.

Відповідач посилається на те, що зі змісту позовної заяви не вбачається в яких саме умовах та положенні транспортувався та зберігався руберойд та при яких температурах середовища був застосований, що є істотною умовою для збереження його якості. Що ж до висновку експертизи, проведеної Запорізькою торгово –промисловою палатою та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2010р., відповідач зазначає, що в жодному з цих документів не вказано, що продукція, отримана позивачем від відповідача, не відповідає показникам якості наведеним у документі про якість

Крім того, відповідач заперечує проти відшкодування збитків, понесених позивачем, з огляду на те, що це виключно стосується Позивача та Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" та ніякого відношення до відповідача не має.

Розгляд справи відкладався з 02.11.2010р. до 02.12.2010р.

В судовому засіданні 02.12.2010р. оголошено перерву до 14.12.2010р., 14.12.2010р. оголошено перерву до 20.12.2010р., 20.12.2010р. оголошено перерву до 22.12.2010р.

Ухвалою від 20.12.2010р., на підставі клопотання позивача, розгляд справи продовжено до 04.01.2010р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 22.12.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД"  (далі –відповідач) виставлено Закритому акціонерному товариству "Ганза –Україна" (далі –позивач) рахунок –фактуру № СФ –0000939 на суму 17 100, 00 грн. для поставки товару, а саме руберойду РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів. На підставі усної домовленості, у разі оплати позивачем виставленого рахунку на протязі трьох днів з моменту виставлення рахунку –фактури відповідач зобов'язався здійснити поставку товару позивачу.

Виставлений рахунок оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1586 від 29 вересня 2009 року на суму 17 100, 00 грн. (а.с. 16).

Обумовлений сторонами товар поставлено позивачем, що підтверджується оформленою належним чином видатковою накладною № РН –0000502 від 30 вересня 2009 року.

Приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку      (ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України).

Між позивачем та відповідачем має місце факт укладення правочину у спрощений спосіб, оскільки зазначені вище документи містять дані про постачальника, його банківські реквізити, найменування продукції, суму передплати, підписи та відбитки печаток позивача та відповідача.

Згідно переданого разом з товаром відповідачу документа про якість (а.с. 14), руберойд відповідає нормативам, передбаченим ДСТУ Б.В. 2.7 –101 –2000.

Як встановлено матеріалами справи, спірний руберойд було придбано позивачем метою виконання посередницьких функцій, що випливали з договору поставки, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна" та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" від 25 червня 2009 року.

В подальшому Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ганза –Україна" про стягнення 29 942, 58 грн. Рішенням від 28.07.2010р. припинено провадження у справі в частині стягнення суми 19 432, 44 грн., у зв'язку з добровільною її оплатою Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна", стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 2 640, 00 грн. –збитки за оплату позивачем послуг Запорізької торгово –промислової палати, 6 473, 40 грн. –штрафні санкції та витрати пов'язані з розглядом справи.

Враховуючи викладене, позивач 11.05.2010р. звернувся до відповідача з претензією про повернення вартості неякісного товару (а.с. 22). Відповідач, у відповіді на претензію від 15.06.2010р., № 306 (а.с. 23) повідомив позивача про те, що одночасно з передачею позивачу руберойду марки РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, виробником якого є відповідач, передано документи, що підтверджують його якість та відповідність показникам якості передбаченими нормативним документом: ДСТУ Б.В. 2. 7-101-2000 ГОСТ 10923-82.

В примітці до показників якості руберойду бути зазначені умови його зберігання та транспортування, а також зазначалось, що при недотриманні цих умов претензії до якості даної продукції не приймається. Також у відповіді на претензію, відповідач звернув увагу позивача на те, що з надісланої претензії не вбачається в яких умовах, в якому положенні зберігався та транспортувався отриманий товар та при яких температурах зовнішнього середовища був застосований, з огляду на що відповідач вважає, що з боку позивача були порушені умови зберігання отриманої партії руберойду, у зв'язку з чим претензії по якості, як зазначено в посвідченні по якості, виданого підприємством –виробником, не приймаються.

06.09.2010р. позивач вдруге направив відповідачу претензію № 06-09/10, в якій запропонував відповідачу у десятиденний строк повернути отримані грошові кошти за партію руберойду вартістю 17 100, 00 грн. та відшкодувати понесені збитки внаслідок виявлених недоліків товару: 2 640, 00 грн. –збитки за експертизу, 6 473, 40 грн. –штрафних санкцій. Відповідач направив позивачу відповідь на претензію, в якій відмовився від оплати спірних сум.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010р. у справі № 30/177-10 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Ганза –Україна" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" 2 640, 00 грн. –збитки за оплату позивачем послуг Запорізької торгово –промислової палати, 6 473, 40 грн. –штрафні санкції та витрати пов'язані з розглядом справи.

Підставою для задоволення позову у справі № 30/177-10 є поставка Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна" неякісного руберойду марки РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, що підтверджується актом № 4 від 03.11.2009р. про приховані недоліки продукції виробничо –технічного призначення, складеним Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", та яким зафіксовані дефекти покрівельного руберойду РРК-350Б та Актом експертизи Запорізької торгово –промислової палати № О –2298 від 18.11.2009р., яким також підтверджується невідповідність рулонів руберойду ДСТУ (а.с. 24 –26).

Посилання відповідача на те, що відносини між Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" та Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна" не стосуються відносин між Закритим акціонерним товариством "Ганза –Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" не обгрунтовані та спростовуються матеріалами справи.

Твердження відповідача про те, що він не був учасником справи № 30/177-10 у зв'язку з чим не знав про недоліки, виявлені Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" спростовуються матеріалами справи, а саме: листом від 04.11.2009р. № 255 позивач по факсу запросив представника відповідача для з'ясування причин відслонення по якості руберойду (а.с. 70).

Відповідач у своїй відповіді від 04.11.2009р. № 484 повідомив про неможливість участі представника для приймання товару по якості 05.11.2009р. Однак пропозиції щодо перенесення дати для з'ясування питання якості поставленого товару, не запропонував. Крім того, до претензій від 11.05.2010р. був доданий акт експертизи від 18.11.2009р. № О –2298.

Ч. 1, 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу встановлено, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на вищенаведені обставини справи та приписи законодавства господарський суд вважає доведеними факт невідповідності спірного руберойду нормативам ДСТУ.

Відповідно до ст. 687 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявленні недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

      - відмовитись від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

      - вимагати заміни товару.

 Своєю претензією від 11.05.2010р. позивач, повідомляючи відповідача про неякісність товару, відмовився від договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 432, 44 грн. (з яких 17 100, 00 грн. –вартість руберойду, 2 332, 44 грн. –торговельна надбавка) підлягають задоволенню.

Крім вартості руберойду позивач просить стягнути з відповідача 9 623, 85 грн. збитків, які складаються з 2 640, 00 грн. –збитки за оплату позивачем послуг Запорізької торгово –промислової палати та 6 473, 40 грн. –штрафні санкції.

До матеріалів справи позивачем додано докази оплати ним спірної суми в повному обсязі (а.с 20).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив  зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих   порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Виходячи з цієї норми одним з основних засобів захисту цивільних прав і інтересів є відшкодування збитків. Оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності, воно застосовується, за загальним правилом, за наявності вини несправного боржника.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші право чини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 Господарського кодексу України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно з ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За правилами п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа  зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому  або  більшому розмірі.

Тому кредитор (позивач у справі) має довести не лише розмір збитків завданих порушення зобов'язання, а й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між чим порушенням і шкодою.

Притягнення до цивільно –правової відповідальності можливе лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно –правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення , який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об'єктивної сторони є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки –наслідком протиправної дії.

Аналогічні приписи містяться у ст. 225 Господарського кодексу України. Згідно з п. 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість  втраченого,  пошкодженого  або  знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок   порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала збитків, мала право розраховувати у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до норми ст. 19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Оскільки збитки у сумі 2 640, 00 грн. та 6 473, 40 грн. були підтверджені рішенням господарського суду по справі № 30/177-10 та матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, ат такими, що підлягають задоволенню.  

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 510, 45 грн. (285, 46 грн. та 224, 99 грн. судових витрат, понесених позивачем у справі № 30/177-10) та визначених ним як збитків, суд зазначає, що витрати у справі не відносяться до збитків, у зв'язку з чим в цій частині позову слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 11, 14, 22, 526, п. 4 ст. 611, 687 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                              ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС - ЛТД" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Коксова, 12, код ЄДРПОУ 33183468, р/р 26004050501194 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) на користь Закритого акціонерного товариства "Ганза - України" (49006, м. Дніпропетровськ, вул. Кабардинська, 5, код ЄДРПОУ 19090323, р/р 26009060200480 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) вартість партії неякісного руберойду 17 100 (сімнадцять тисяч сто) грн. 00 коп., збитки за оплату послуг Запорізької торгово - промислової палати у сумі 2 640 (дві тисячі шістсот сорок) грн. 00 коп., штрафні санкції у сумі 6 473 (шість тисяч чотириста сімдесят три) грн. 40 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 46 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 85 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 510, 45 грн. –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно довимог ст. 84 ГПК України, - 24.12.2010р.