Постанова

від 15.02.2011 по справі 21/288-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/288-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2011 року                                    Справа №  21/288-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Темкіжев І.Х., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання Колесник Д.А.

представники сторін:

від позивача: Гордінська Н.П. представник, довіреність №б/н від 14.02.2011р.;

від відповідача: Шейко В.В. представник, довіреність №538 від 03.11.2010р.;

від відповідача: Буденко Ю.Ф. представник, довіреність №537 від 03.11.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС-ЛТД” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010р. у справі №21/288-10

за позовом закритого акціонерного товариства  “Ганза-Україна”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС-ЛТД”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 29 056 грн. 29 коп.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року  закрите акціонерне товариство “Ганза-Україна” (далі ЗАТ “Ганза-Україна”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС-ЛТД” (далі ТОВ “ЮС-ЛТД”) про стягнення 17 100, 00 грн. вартості партії неякісного руберойду, 2 332, 44 грн. неодержаного доходу (торговельна надбавка), 2 640, 00 грн. збитків за оплату послуг Запорізької торгово-промислової палати, 6 473, 40 грн. сплачених штрафних санкцій, 285, 46 грн. витрат по сплаті державного мита по справі №30/177-10, 224, 99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі №30/177-10 та судових витрат по даній справі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010р. у справі №21/288-10 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ “ЮС-ЛТД” на користь ЗАТ “Ганза-Україна” вартість партії неякісного руберойду 17 100, 00 грн., збитки за оплату послуг Запорізької торгово-промислової палати у сумі 2 640, 00 грн., штрафні санкції 6 473, 40 грн., витрати на оплату державного мита 285, 46 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 231, 85 грн. В стягненні 510, 45 грн. відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010р. у справі №30/177-10 стягнуто з ЗАТ “Ганза-Україна” на користь ВАТ “Запорізький завод феросплавів” 2 640, 00 грн. збитків за оплату послуг Запорізької торгово-промислової палати, 6 473, 40 грн. штрафних санкцій; підставою для задоволення позову у справі №30/177-10 є поставка ЗАТ “Ганза-Україна” неякісного руберойду марки РКК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, що підтверджується актом №4 від 03.11.2009р. про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення, складеним ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, та актом експертизи Запорізької торгово-промислової палати №О–2298 від 18.11.2009р.; 285, 46 грн. та 224, 99 грн. судових витрат, понесених позивачем у справі №30/177-10, не відносяться до збитків.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010р. по справі №21/288-10 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити в позові.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд невірно застосував ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки по справі №30/177-10 сторонами були ЗАТ “Ганза-Україна” та ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, тоді як по справі №21/288-10 сторонами є ЗАТ “Ганза-Україна” та ТОВ “ЮС-ЛТД”; одночасно з передачею руберойду марки РКК-350Б ЗАТ “Ганза-Україна” був переданий документ, що підтверджував якість, з зазначеними показниками якості; істотною умовою для збереження якості руберойду є умови його зберігання та транспортування, які не встановлені; в акті експертизи №О-2298 Запорізької торгово-промислової палати не вказано, що отримана ЗАТ “Ганза-Україна” від ТОВ “ЮС-ЛТД” партія товару не відповідає показникам якості, наведеним в документі про якість.

ЗАТ “Ганза-Україна” в відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010р. по справі №21/288-10 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки матеріали справи містять акт експертизи, що підтверджує неякісність поставленого руберойду.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За видатковою накладною №РН–0000502 від 30.09.2009р. ТОВ “ЮС-ЛТД” було реалізовано ЗАТ “Ганза-Україна” продукцію, а саме, руберойд РКК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів на суму 17 100, 00 грн. Виставлений відповідачем рахунок-фактура №СФ–0000939 від 28.09.2009р. на суму 17 100, 00 грн. оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1586 від 29.09.2009р. (а.с.16).

За переданим разом з товаром документом про якість руберойд відповідає нормативам, передбаченим ДСТУ Б.В. 2.7–101–2000. В примітці до показників якості руберойду зазначені умови його зберігання та транспортування, а також зазначено, що при недотриманні цих умов претензії до якості продукції не приймаються.

В письмовій та єдиній формі документа договір між позивачем та відповідачем не укладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.   Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що між сторонами виникли певні взаємовідносини, що підпадають під норми ст.ст. 11, 202, 509, 712 Цивільного кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин, що випливають з договору поставки.

Спірний руберойд було придбано позивачем з метою виконання посередницьких функцій, оскільки в подальшому ЗАТ “Ганза-Україна” поставило ВАТ “Запорізький завод феросплавів” руберойд РРК-350Б (10м) у кількості 600 рулонів, виробником якого є відповідач.

Листом від 04.11.2009р. №255 позивач запросив представника відповідача з'явитися для з'ясування причин відхилення по якості руберойду (а.с.70). Відповідач у відповіді від 04.11.2009р. №484 повідомив про неможливість участі представника для приймання товару по якості 05.11.2009р., пропозиції щодо перенесення дати для з'ясування питання якості поставленого товару не запропонував.

ВАТ “Запорізький завод феросплавів” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ЗАТ “Ганза-Україна” про стягнення 29 942, 58 грн. у зв'язку з поставкою неякісного товару. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2010р. припинено провадження у справі №30/177-10 в частині стягнення 19 432, 44 грн. у зв'язку з оплатою ЗАТ “Ганза-Україна” вартості неякісного товару, стягнуто на користь ВАТ “Запорізький завод феросплавів” 2 640, 00 грн. збитків за оплату послуг Запорізької торгово-промислової палати, 6 473, 40 грн. штрафних санкцій, 285, 46 грн. витрат по сплаті державного мита, 224, 99 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До матеріалів справи позивачем додано докази оплати зазначених сум в повному обсязі (а.с.19, 20).

11.05.2010р. та 06.09.2010р. позивач звертався до відповідача з претензіями про повернення вартості неякісного товару.

Відповідач у відповідях на претензії повідомив, що одночасно з передачею руберойду марки РКК-350Б передано документи, що підтверджують відповідність показникам якості, передбаченим ДСТУ Б.В. 2. 7-101-2000 ГОСТ 10923-82, та відмовився від оплати спірних сум.

Згідно ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Неякісність партії руберойду РКК-350Б підтверджується актом експертизи Запорізької торгово-промислової палати №О–2298 від 18.11.2009р., де зазначено, що руберойд не відповідає вимогам ДСТУ 10923–82 “Руберойд. Технічні вимоги” за показниками якості зазначеними в п.п. 2.2 (абзаци 1 і 2); 2.5; 2,6 вищезазначеного ДСТУ та є неякісним, актом №4 від 03.11.2009р. про приховані недоліки продукції виробничо-технічного призначення ВАТ “Запорізький завод феросплавів”, яким зафіксовані дефекти покрівельного руберойду РКК-350Б.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість  втраченого,  пошкодженого  або  знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. У разі відсутності, хоча б одного з них –відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника щодо невірного застосування господарським судом ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

По справі №30/177-10 сторонами були ЗАТ “Ганза-Україна” та ВАТ “Запорізький завод феросплавів”. По справі №21/288-10 сторонами є ЗАТ “Ганза-Україна” та ТОВ “ЮС-ЛТД”.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Проте, факт поставки ЗАТ “Ганза-Україна” неякісного руберойду марки РКК-350Б, виробником якого є ТОВ “ЮС-ЛТД”, підтверджується актом експертизи Запорізької торгово-промислової палати №О–2298 від 18.11.2009р. Згідно висновків експертизи руберойд є неякісним за трьома позиціями: 1) п.2.2. - не відповідає вимогам ДСТУ Б.В. 2.7.-83-99 за невідповідністю ваги (в ДСТУ Б.В. 2.7.-101-2000 в п.2 зазначено, що методи випробувань проводяться саме за ДСТУ Б.В. 2.7.-83-99); 2) п.2.5. –не відповідає вимогам ГОСТ 10923-82 нерівномірність просочення картонної основи (в одному з документів про якість, наданому відповідачем, є посилання саме на цей документ (а.с.50)); 3) п.2.6. –не відповідає вимогам ГОСТ 10923-82 несуцільність покривного шару. Відповідачем інше не доведено, клопотання про проведення повторної експертизи не заявлялось.

Щодо зауважень відповідача на порушення позивачем умов, положення транспортувався та зберігання руберойду, температури середовища застосування, що є істотною умовою для збереження якості, то ці посилання не знайшли свого документального підтвердження.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

В акті експертизи зазначено, що рулони встановлені в вертикальному положенні на дерев'яні піддони в один ярус, кожен рулон в поперечному напрямку опоясаний скетчем в двох місцях через інтервал в 1/3 ширини рулону.

З огляду на вищенаведені обставини справи та з урахуванням приписів ст. ст. 22, 623, 687 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 224, 225 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про доведеність факту невідповідності спірного руберойду нормативам ДСТУ та стягнення з відповідача 17 100, 00 грн. вартості партії неякісного руберойду, 2 640, 00 грн. збитків за оплату послуг Запорізької торгово-промислової палати та 6 473, 40 грн. оплати штрафних санкцій.

Водночас з матеріалів справи не вбачається прийняття судом рішення щодо позовної вимоги про стягнення 2 332, 44 грн. неодержаного доходу (торговельна надбавка), яка була розглянута в засіданні господарського суду. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. В разі недотримання зазначених вимог господарський суд на підставі п. 1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України має право прийняти додаткове рішення. Зазначені недоліки можуть бути усунені лише судом першої інстанції.

Однак, в цілому наведені обставини не призвели до прийняття неправильного по суті рішення. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування прийнятого рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -        

                                            ПОСТАНОВИВ:              

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС-ЛТД”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2010р. у справі №21/288-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.Х. Темкіжев

Суддя                                                                                  Л.О. Чимбар

(Повний текст постанови складено 21.02.2011р.)