Постанова

від 01.02.2008 по справі ас-42/92-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС-42/92-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" лютого 2008 р.  11-00              Справа № АС-42/92-05

вх. № 2727/1-42

Суддя господарського суду Харківської області

за участю секретаря судового засідання

за участю представників сторін  

Представники позивача - Печко О.С., Федоренко О.А., Сліденко А.В.

Представники відповідачів в судове засідання не з"явилися

розглянувши матеріали по справі за позовом  

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

до  ПП "Нове місто", м. Х-в

до ПФ "Паралель"  

про визнання правочину недійсним  

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова після доповнення своїх позовних вимог, звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними господарських зобов'язань Приватного підприємства „Нове місто” та Приватної фірми „Паралель” на загальну суму 63635934,00 гривень, які виникли у вказаних підприємств на підставі вчинення між ними 27.09.2004 року правочину купівлі-продажу, договору №1 та застосувати наслідки визнання господарських зобов'язань недійсними у вигляді стягнення до бюджету, що передбачено положеннями ст.208ГК України.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує на те, що оспорювані господарські зобов'язання, які виникли у відповідачів на підставі вчинення правочину купівлі-продажу товарів №1 від 27.09.2004року є суперечними економічним інтересам держави, оскільки були вчинені з метою яка завідомо суперечить інтересам Держави та полягає у обґрунтуванні безпідставного визначення у податкових деклараціях до отримання з державного бюджету України сум податкового кредиту з ПДВ, заявленого до відшкодування підприємством ПП „Нове місто”  та безпідставного отримання сум податкового кредиту з ПДВ, крім того позивач вказує на те, що правочин купівлі-продажу є фіктивним правочином на підставі ст.203 та ст. 234 ЦК України, оскільки не був спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним та є нікчемним правочином в розумінні статті 228 ЦК України, оскільки був вчинений відповідачами з метою протиправного заволодіння державними коштами у особливо великих розмірах а тому просить визнати їх недійсними ні підставі ст. 207 ГК України та застосувати наслідки визнання господарських зобов'язань недійсними у вигляді стягнення до бюджету, що передбачено положеннями ст.208ГК України.

В ході розгляду судової справи позивачем було залучено до матеріалів справи лист № 204 від 21.03.2006 року підприємства ЗАТ „ІТФ „Системи та технології” м.Владімір Росія, виробника придбаних ПП „Нове місто” мережевих індустріальних контролерів СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000), відповідно до якого, вказані контролери на митну територію України ніколи не направлялися, крім того позивачем було залучено до матеріалів справи бази обліку органів митниці, ввезених на митну територію України промислових товарів за період з 01.01.2002року по 01.10.2004року, у електронному вигляді, відповідно до яких, ні омметрів М372 ні мережевих індустріальних контролерів СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000) будь-яким суб'єктом господарювання на митну територію України не ввозилося.

Перший відповідач ПП „Нове місто” заперечуючи проти позову зазначає, що правочин купівлі-продажу товарів №1 від 27.09.2004 року був вчинений між сторонами у відповідності до вимог законодавства з реальною метою купівлі-продажу товарів для їх подальшої реалізації, розрахунки за товар відбулися у вексельній формі, що не суперечить вимогам чинного законодавства при тому, що придбаний товар знаходиться на складі першого відповідача, що підтверджується залученими до справи описом проведеної інвентаризації та регістрами складського обліку.

Другий відповідач ПФ "Паралель" позовні вимоги позивача підтримує у повному обсязі та зазначає, що оспорюваний позивачем по справі господарський договір купівлі-продажу товарів №1 від 27.09.2004 року, Смірнов з реальною метою не підписував, товари ПФ "Паралель" у ТОВ „Бурхан”, правонаступником якого пізніше стало ТОВ „Вектор!”, ПФ „Паралель” не закупала та не поставляла першому відповідачу ПП „Нове місто”, оскільки директором другого відповідача Смірновим С.Т. було підписано на прохання його знайомого чоловіка фінансово-господарські документи за якими ПФ "Паралель" спочатку мовби-то придбало промислові товари у ТОВ „Бурхан” а пізніше придбані товари мовби-то продало їх ПП „Нове місто”, після чого Смірнов С.Т. виїхав працювати до м. Москви, де одружився, а пізніше, коли він повернувся до Харкова йому стало відомо про те, що ПП „Нове місто” намагається отримати з державного бюджету суми ПДВ.

Розглянувши матеріали справи вислшухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова сумісно з Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну перевірку першого відповідача ПП "Нове місто" з питань правомірності визначення підприємством розміру податкового кредиту з ПДВ у сумі 10605989,00грн., до відшкодування з державного бюджету на власний розрахунковий рахунок.

В ході проведення перевірки було встановлено, що 27.09.2004р. між ПП "Нове місто" та між ПФ "Паралель" було вчинено правочин, укладено договір купівлі-продажу товарів за № 1, на підставі якого у відповідачів виник ряд взаємних майново-господарських зобов'язань, так у ПФ "Паралель" виникло зобов'язання продати  ПП "Нове місто" промислові товари належної якості а у ПП "Нове місто" виникло зобов'язання прийняти вказані товари та сплатити їх вартість.

Згідно зі специфікацією № 1 до договору купівлі-продажу за №1, 27.09.2004р. ПП "Нове місто" отримало від ПФ "Паралель" товари на загальну суму 63635934,00 грн., а саме мережеві індустріальні контролери СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000) у кількості 2400 одиниць на загальну суму 52843272, та омметри М372 у кількості 700 одиниці на суму 186673,00грн.

В результаті зазначеної операції у ПП "Нове місто" виник податковий кредит по податку на додану вартість у розмірі 10605989,00грн., правомірність відображення якого ПП "Нове місто" при перевірці податкової підтверджувала записами книги обліку купівлі товарів ПП "Нове місто", записами книги обліку продажу товарів ПФ "Паралель", текстом договору купівлі-продажу за №7 від 02.07.2004р., укладеного між ТОВ "Бурхан" та між ПФ "Паралель", специфікацією товарів за №1 до угоди за №7 від 02.07.2004р. та специфікацією товарів №1 до договору 1 від  27.09.2004року, товарною накладною за №36 від 02.06.2004р. на загальну суму з ПДВ 216170016,94грн. та податковою накладною за №4 від 02.09.2004р., актом без номера від 02.09.2005року прийому-передачі простих векселів на загальну суму 63635934,00грн., актом без номера від 02.09.2004року прийому-передачі продукції на загальну суму 63635934,00грн., довіреністю за №ЯЗХ 941884 на отримання продукції, виданою ПП "Нове місто" 02.09.2004року на ім'я Уняна А.Г. та записами журналу реєстрації довіреностей ПП "Нове місто".

Крім того, в ході проведення перевірки позивачем було встановлено, що відповідно  до  документів  бухгалтерського обліку  ПФ   "Паралель"   товар,   що   є предметом договору за № 1 від 27.09.2004р. було придбано підприємством у ТОВ "Бурхан" (код ЄДРПОУ 32948118), що знаходиться на податковому обліку у ДПІ Київського району м.Харкова, згідно з договором №7 від 02.06.2004р., укладеним та виконаним між ТОВ "Бурхан" та ПФ "Паралель" та податкової накладної за №41 від 02.06.2004р. на суму 216170016,94грн, включаючи податок на додану вартість у сумі 36028336,16грн.

Також, перевіркою позивача було встановлено, що 03.02.2005р. Рішенням судді Мамалуй О.О. господарського суду Харківської області, ухваленим по справі №27/24-05, яке набрало законної сили, угоду купівлі-продажу товарів, укладену між ПФ "Паралель" та ТОВ "Вектор!" (правонаступником ТОВ "Бурхан") було визнано недійсною, як таку, що укладено з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. У судовому засіданні по зазначеній справі №27/24-05, господарським судом Харківської області було встановлено., що між ПФ "Паралель" та ТОВ "Вектор!" угод не укладалося.

Ч.1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт  зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматися від певних дій а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На підставі ч.ч.1, 7 ст.179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими цим Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.202Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми.

Ч.ч.1-5 ст. 203 ЦК України передбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

          Виходячи з принципів підприємництва, при здійсненні підприємницької діяльності підприємець сам вирішує питання, пов'язані з проведенням підприємницької діяльності та при цьому не повинні порушуватися інтереси держави.

Судом було встановлено, що другим відповідачем по справі ПФ "Паралель" товар на загальну суму 63635934,00грн, що був предметом купівлі-продажу по оспорюваному позивачем договору за № 1 від 27.09.2004р., а саме мережеві індустріальні контролери СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000) у кількості 2400 одиниць на загальну суму 52843272, та омметри М372 у кількості 700 одиниці на суму 186673,00грн.  ПФ "Паралель" придбало у ТОВ "Бурхан" (код ЄДРПОУ 32948118), що знаходиться на податковому обліку у ДПІ Київського району м.Харкова, згідно з договором №7 від 02.06.2004р., укладеним та виконаним між ТОВ "Бурхан" та ПФ "Паралель" та податкової накладної за №41 від 02.06.2004р. на суму 216170016,94грн, включаючи податок на додану вартість у сумі 36028336,16грн.

Позивачем по справі ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було залучено до матеріалів справи набравши чинності рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2005р., ухвалене по справі №27/24-05, яким угоду купівлі-продажу товарів, укладену між ПФ "Паралель" та ТОВ "Вектор!" (правонаступником ТОВ "Бурхан") було визнано недійсною, як таку, що укладено з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. У судовому засіданні по зазначеній справі №27/24-05, господарським судом Харківської області було встановлено, що між ПФ "Паралель" та ТОВ "Вектор!" угод не укладалося.

Приписами ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській  справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, тому суд визнає доведеними обставини, встановлені у судовому рішення господарського суду Харківської області від 03.02.2005року по справі №27/24-05, так як і у вказаній справі і у даній справі №Ас-42/92-05 приймає участь одна і та ж особа ПФ „Паралель”.

Також, позивачем було залучено до матеріалів справи лист № 204 від 21.03.2006року підприємства ЗАТ „ІТФ „Системи та технології” м.Владімір Росія, виробника придбаних ПП „Нове місто” мережевих індустріальних контролерів СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000), відповідно до якого, вказані контролери на митну територію України ніколи не направлялися, крім того позивачем було залучено до матеріалів справи бази обліку органів митниці, ввезених на митну територію України промислових товарів за період з 01.01.2002року по 01.10.2004року, у електронному вигляді, відповідно до яких, ні омметрів М372 ні мережевих індустріальних контролерів СИКОНС1 (ВЛСТ166.00.000) будь-яким суб'єктом господарювання на митну територію України не ввозилося.

Директор другого відповідача ПФ „Паралель” гр. Смірнов Т.С. у судових засіданнях господарського суду Харківської області по справі особисто та у своєму відзиві на позов ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова зазначав, що оспорюваний договір укладався без реальної мети настання наслідків ним обумовлених, договірні документи та інші первинні документи по оспорюваним взаємовідносинам ПФ „Паралель” та ПП „Нове місто”, ним як посадовою особою  ПФ „Паралель” підписувалися на прохання його знайомого, ПФ „Паралель” товари ПП „Нове місто” не продавало та не передавало. Також гр.Смірнов зазначив, що ПФ „Паралель” не закупала промислові товари у ТОВ „Бурхан” (ТОВ „Вектор!”).

          Виходячи з вищевикладених обставин суд приходить до висновку, що спірну угоду договір купівлі-продажу №1 від 27.09.2004р. між другим відповідачем ПФ „Паралель” та першим відповідачем ПП „Нове місто” було вчинено з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ підприємства ПП „Нове місто” для отримання у подальшому бюджетного відшкодування суми фіктивно створеного податкового кредиту з ПДВ на власний розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим з матеріалів справи випливає, що оспорюваний правочин суперечить положенням п.5 ст.203ЦК України.

          Ст. 234 ЦК України передбачає, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

          Положеннями ст. 228 ЦК України передбачається, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

Ч. 2 ст.215ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Суд зазначає, що оспорюваному позивачем правочину, договору №1 від 27.09.2004р. між другим відповідачем ПФ „Паралель” та першим відповідачем ПП „Нове місто” притаманні ознаки нікчемності, оскільки як встановлено судом правочин був направлений на незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання безпідставного відшкодування з бюджету сум податкового кредиту з ПДВ, визначеного на підставі податкових накладних, виданих ПФ „Паралель”  на користь ПП „Нове місто” мовби-то на виконання оспорюваного правочину.

          Позовною вимогою позивача було визнання господарських зобов'язань відповідачів, які виникли у відповідачів на підставі вчинення правочину купівлі-продажу товарів №1 від 27.09.2004року, недійсними на підставі ст. 207ГК України, оскільки зобов'язання є суперечними економічним інтересам держави, оскільки були вчинені з метою яка завідомо суперечить інтересам Держави та полягає у обґрунтуванні безпідставного визначення у податкових деклараціях по ПДВ до отримання з державного бюджету України сум податкового кредиту з ПДВ, заявленого до відшкодування підприємством ПП „Нове місто”  та безпідставного отримання сум податкового кредиту з ПДВ, крім того, вимогою позивача було застосувати наслідки визнання зобов'язань недійсними, що передбачені ст.208ГК України.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд зазначає, що оспорюваний договір №1 від 27.09.2004року укладений між відповідачами, не відповідає вимогам ч. 5 ст.203ЦК України так як він не був спрямований на реальне настання правових наслідків ним обумовлених у зв'язку, оскільки у сторони за правочином, відповідача по справі ПП „Нове місто”, при вчиненні правочину була суперечна інтересам держави та суспільства мета отримати бюджетне відшкодування сум податкового кредиту з ПДВ а у сторони за правочином, відповідача по справі ПФ „Паралель”, при вчиненні правочину була суперечна інтересам держави та суспільства створити підстави для створення податкового кредиту з ПДВ, шляхом видачі податкових накладних та шляхом збільшення валових витрат ПП „Нове місто”, у зв'язку з чим суд визнає оспорювані господарські зобов'язання відповідачів недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам цивільного законодавства та вчинені з суперечною інтересам держави та суспільства та відмовляє у застосуванні наслідків визнання зобов'язані недійсними відповідно до ст.208ГК України, оскільки виходячи з положення ст.41Конституції України, конфіскація майна можу бути застосована виключно за рішенням суду у випадках та порядку, встановленому законом. Так як санкції, передбачені ст.208ГК України є конфіскаційним, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими а є адміністративно-правовими, як такі, що відповідають визначенню ч.1 ст.238ГК України, при тому, що такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250ГК України – протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

          Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають оскільки з часу оформлення відповідачами останньої податкової накладної пройшло більше одного року.

Керуючись статтями 4, 7-8, 17, 86, 94, 160- 163  Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати повністю недійсними господарські зобов'язання ПП "Нове місто" (м. Харків, вул. Космічна, 21, код 30290118) та ПФ "Паралель" (м. Харків, пр. Гагаріна, 316-б, код 30989126), що виникли на підставі вчиненого між ПП "Нове місто" та ПФ "Паралель" правочину, договору купівлі-продажу продукції №1 від 27.09.2004р., виконаного сторонами на загальну суму 63635934,00грн.

У решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі (05.02.2008 року), якщо протягом цього строку до суду не надійде заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги. У випадку надходження заяви про апеляційне оскарження та ненадходження апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через двадцять днів з дня одержання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена учасниками судового процесу та особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,свободи,інтереси чи обов'язки, до Харківського апеляційного господарського суду шляхом подання у десятиденний термін (з 05.02.2008 року) заяви про апеляційне оскарження та подальшого подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Повний текст постанови складено 05.02.08

Суддя