Рішення

від 20.12.2010 по справі 15/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/157-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.12.10           Справа № 15/157-10.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будукрінвест», м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оклавіка», м. Суми

про стягнення 165 799 грн. 92 коп.

                                                                          СУДДЯ                         Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: Коробейник А.В., довіреність №4 від 02.02.2010р.

Від відповідача: не з‘явився

         В судовому засіданні 16.12.2010р. оголошувалась перерва до 20.12.2010р. о 12 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 165 799 грн. 92 коп. предоплати по договору поставки двоокису титану марки Sum TITAN R-2006 №02/08-1/2010 від 02.08.2010р.

Відповідач письмовий відзив з обґрунтуванням своєї позиції по справі не подав, усно в судовому засіданні 16.12.2010р. пояснив, що між позивачем та відповідачем ведуться переговори щодо вирішення спору мирним шляхом. В дане судове засідання доказів вирішення справи мирним шляхом відповідачем не подано.

Відповідачем подано клопотання про витребування доказів надсилання претензій та отримання їх відповідачем, щодо надання суду обґрунтованого розрахунку суми позову та відкладення судового засідання на іншу дату у зв‘язку з витребуванням доказів, необхідних для розгляду  справи по суті.

Позивач усно в судовому засіданні пояснив, що наполягає на задоволенні позовних вимог, оскільки мирним шляхом між сторонами спір вирішений не був.

         Також представник позивача категорично заперечує проти задоволення клопотання відповідача про витребування доказів та відкладення розгляду справи з огляду на те, що задоволення вказаного клопотання призведе до затягування розгляду справи. На його думку, в матеріалах справи містяться всі необхідні докази для вирішення справи по суті.

      Клопотання відповідача про витребування доказів та відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з огляду на категоричне заперечення позивача, а також враховуючи  наступне:

- відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами процесу;

- стаття 38 ГПК України передбачає, що у разі неможливості самостійно надати докази по справі, сторона вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів, в якому повинно бути зазначено який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ; відповідач не надав належного обґрунтування з урахуванням ст. 38 ГПК України в змісті клопотання про витребування доказів поданого до суду;

- згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов‘язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об‘єктивного дослідження всіх обставин справи;

- клопотання про відкладення розгляду справи відповідачем заявляється втретє, при цьому у відповідача було достатньо часу для підготовки обґрунтованого відзиву на позовну заяву, але відзив на позовну заяву ним в дане судове засідання поданий не був.

    Тобто, задоволення клопотання призведе до затягування розгляду справи та порушення вимог  Господарського процесуального кодексу України.

     Таким чином всім учасникам судового процесу було надана можливість в установлений законом термін обґрунтувати свою позицію, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

02.08.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки двоокису титану марки Sum TITAN R-2006 №02/08-1/2010, за умовами п. 1.1. якого відповідач (постачальник) зобов‘язується передати у власність позивачу (покупцю), а позивач зобов‘язується прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію, кількісні та якісні характеристики якої вказані у специфікації.

Згідно п. 3.1 договору  загальна вартість договору приблизно складає 497 400 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.2  договору покупець здійснює предоплату в розмірі 100% загальної вартості договору на поточний рахунок постачальника платежами в розмірі вартості партії товару, що готова до поставки, за 2 банківських дні до дати відвантаження визначеної у п. 1.2 договору.

  Пунктом 1.2 договору визначений строк поставки – 2 тижні після отримання попередньої оплати за товар.

Строк дії договору №02/08-1/2010 від 02.08.2010р.  визначений у п. 9.4 договору поставки, в якому зазначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.08.2010 року.

 Тому, позивачем 03.08.2010р. відповідно до умов п. 3.2 договору було перераховано відповідачу попередню оплату за товар в розмірі 497 400 грн. 00 коп. (100% суми договору), що підтверджується випискою з клієнт-банку за 03.08.2010р.

Після проведеної попередньої оплати відповідач повинен був поставити позивачу продукцію до 18.08.2010р. (відповідно до умов п. 1.2 договору), але відповідач лише 14.09.2010р. поставив позивачу продукцію по видатковій накладній №РН-0000135 на суму 331 600 грн. 08 коп. (з урахуванням транспортних витрат).

           Факт проведення позивачем попередньої оплати по договору поставки двоокису титану марки Sum TITAN R-2006 №02/08-1/2010 від 02.08.2010р.  підтверджується матеріалами справи, а саме копією виписки з клієнт-банку за 03.08.2010р., в якій зазначено, що оплата в сумі 497 400 грн. 00 коп. здійснена за двооксид.

         Як пояснив позивач, відповідач своє зобов‘язання по поставці товару в повному обсязі не виконав, залишок предоплати у розмірі 165 799 грн. 92 коп.  не повернув, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

    Таким чином, заборгованість відповідача за цим договором перед позивачем по  неповернутій предоплаті складає 165 799 грн. 92 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

         Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України  суб‘єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачений цим Кодексом

        Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

        Стаття 530 ЦК України  передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов‘язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Також ч. 3 ст. 612 ЦК України містить норму, згідно якої, якщо внаслідок  прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

          Згідно із ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 165 799 грн. 92   коп. підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення 165 799 грн. 92  коп. передоплати є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, згідно із приписами ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 612, 693 Цивільного кодексу України.

      Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оклавіка» (40007, Сумська область, м. Суми, вул. Воєводіна, 4, код 31651653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будукрінвест» (40007, м. Суми, вул. Черкаська, 4, код 33525885) 165 799 грн. 92 коп. предоплати, 1658 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю «Оклавіка» про витребування доказів та відкладення розгляду справи – відмовити.

4.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили та наявності заяви позивача про його видачу.

СУДДЯ                                                                                                   О.Ю.Резніченко

Повне рішення складено 21.12.2010р.

    Суддя                                                                       Резніченко Олена Юріївна