10/146-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27.12.10 Справа № 10/146-10.
Господарський суд Сумської області, у складі судді Малафеєвої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М., розглянувши матеріали справи №10/146-10
за позовом: комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради», м. Ромни
до відповідача: приватного підприємства «Зевс», м. Ромни
про стягнення 41448,58 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Говенько Ю.В. (довірень № б/н від 25.05.2010р.)
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 41448,58 грн. заборгованості (в т.ч. 19944,44 грн. основного боргу за надані послуги з теплопостачання, 19944,44 грн. пені, 453,88 грн. 3% річних, 1105,82 грн. інфляційних) за договором № 113 від 15.10.2005р. на відпуск та споживання теплової енергії у вигляді гарячої води, укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача в судовому засіданні, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме: копії рахунків та актів виконаних робіт за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень 2010 року, копії поштових повідомлень про вручення їх відповідачу.
Представник відповідача в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні (ухвалу про порушення провадження у справі відповідачем отримано 16.11.2010р, ухвалу про відкладення розгляду справи отримано ним 01.12.2010 року про що свідчать залучені до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення), причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, тому згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.
15.10.2005р. між позивачем – комунальним підприємством “Ромникомунтепло” Роменської міської ради та відповідачем –приватним підприємством “Зевс” було укладено договір № 113 на відпуск та споживання теплової енергії у вигляді гарячої води.
Згідно з умовами зазначеного договору позивач зобов'язується надавати теплову енергію у вигляді гарячої води до приміщення, що перебуває у власності відповідача, за адресою: м. Ромни, вул. Щучки, 4.
Як вбачається з матеріалами справи, з початком опалювального сезону 2009-2010р. у відповідача виникла заборгованість перед КП “Ромникомунтепло «РМР», яка станом на 22.10.2010р. склала 19944,44 грн.
Згідно з вимогами чинного законодавства України відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги. Даний обов'язок закріплений наступними нормативними актами України.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 24.01.2006 р. № 45 - власник або наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 - споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором або законом строки.
Підпунктом 5 пункту 3 статті 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” - споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні у строки, встановлені договором.
Абзацом 6 статті 19 Закону України “Про теплопостачання”- споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Пункт 8 договору зазначає, що платежі за отримані послуги з централізованого опалення вносяться споживачем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно п. 2 ст. 32 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. При цьому, тарифи та норми споживання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування (ст. 31 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст. 20 Закону України “Про теплопостачання”, ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").
Факт надання послуг по договору підтверджується матеріалами справи, а також розрахунком заборгованості за фактично отримані послуги з теплопостачання.
В зв‘язку з тим, що відповідач з позивачем розрахунок не провів, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач направляв відповідачу претензії з вимогами погасити заборгованість.
Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Але, оскільки відповідач на претензії не відреагував, заборгованість не погасив, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем згідно поданих рахунків склала 19944,44 грн. що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.
Відповідачем доказів сплати 19944,44 грн. основного боргу та аргументованих заперечень проти вимог позивача не подано, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України
Крім того, позивачем, заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 19944,44 грн.за період з 23.04.2010р. по 22.10.2010р.
Згідно п. 2.3 договору №113 від 15.10.2005р.за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен прострочений день.
Як зазначає позивач, пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен прострочений день встановлена і Законом України «Про відповідальність суб‘єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій» від 20.05.1999р.
Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже нарахування позивачем пені здійснено правомірно.
Разом з тим, суд вважає за необхідне частково задовольнити вимоги по сплаті пені і зменшити її розмір до 9972,22 грн.
Так, п.1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
В даному випадку нараховані санкції, дійсно, є значними у порівнянні із сумою основного боргу. Отже підлягає стягненню з відповідача 9972,22 грн.. пені.
Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 1105,82 грн. інфляційних збитків та 453,88 грн. – 3% річних.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно 1105,82 грн. інфляційних збитків та 453,88 грн. – 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємства «Зевс» (42000, м. Ромни, вул. Щучки, 4 і.к. 30323441) на користь комунального підприємства «Ромникомунтепло» Роменської міської ради (42000, м. Ромни, вул.Коржівська, 90, і.к. 33219263) 31476,36 грн. заборгованості (в т.ч. 19944,44 грн. основного боргу, 9972,22 грн. пені, 453,88 грн. - 3% річних, 1105,82грн. інфляційних), а також 414,48 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2010 р.
Суддя Малафеєва Ірина Володимирівна
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2010 |
Оприлюднено | 13.01.2011 |
Номер документу | 13416498 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Малафеєва Ірина Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кощеєв Ігор Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні