Рішення

від 09.12.2010 по справі 33/254-10(28/368-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/254-10(28/368-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.12.10р.

Справа № 33/254-10(28/368-10)

За позовом  Приватного підприємства "Зевс", м. Донецьк 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність",  м. Дніпропетровськ 

про стягнення 50213 грн. 79 коп.  

                                                                                                                       Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача:  Комерзан О.О.,  довіреність № 0917/524/1 від 20.07.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Зевс" звернулося до господарського суду з позовною  заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юність" заборгованості в сумі 43 871 грн. 94 коп. - основного боргу за договором поставки № ПР-40490 від 01.07.2009 року, 894 грн. 17 коп. - 3% річних, 4 089 грн. 12 коп. - пені, 1 358 грн. 56 коп. - інфляційних втрат та витрати по справі.

26.08.2010 року представником позивача надана заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 43 871 грн. 94 коп. - основного боргу за договором поставки № ПР-40490 від 01.07.2009 року, 894 грн. 17 коп. - 3% річних, 4 040 грн. 98 коп. - пені, 1 358 грн. 56 коп. - інфляційних втрат та витрати по справі.

Розпорядженням голови  господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2010 року у зв'язку з закінченням строку повноважень судді Манько Г.В. справу № 28/368-10 передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2010 року справу № 28/368-10 прийнято до провадження суддею Рудовською І.А.

06.12.2010 року відповідачем наданий відзив, в якому він не погоджується з позовними вимогами Приватного підприємства "Зевс", посилаючись на те, що 31.12.2009 року між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2009 року по 31.12.2009 року де узгоджено, що заборгованість відповідача становить 35 057 грн. 69 коп.

В судове засідання 06.12.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням  заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судове засідання 06.12.2010 року.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          01.07.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № ПР-40490 (надалі –Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити товар покупцю, а покупець прийняти та оплатити товар.

          Відповідно до пункту 3.1. Договору з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 01.07.2009 року до Договору постачальник здійснює поставку товару в пункт доставки згідно замовлення покупця своїми транспортними засобами і за свій рахунок на умовах DDP згідно Інкотермс 2000.

          Відповідно до пункту  3.15. Договору з урахуванням протоколу розбіжностей № 1 від 01ю.07.2009 року до Договору постачальник зобов'язаний надати в пункт доставки з кожною поставкою наступні документи: товарну (товаротранспортну) накладну; податкову накладну; в разі повернення товару –довіреність на отримання повернення та коригуючу податкову накладну. Датою отримання товару вважається дата отримання всіх необхідних документів.

          Згідно з пунктом 6 Додатку № 4 до Договору, який є його невід'ємною частиною, покупець проводить оплату за отриманий товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 60 календарних днів з моменту поставки товару.

           Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, у період з 24.07.2009 року по 07.01.2010 року поставив відповідачу товар на суму 47 596 грн. 26 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

          Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за товар не виконав, але частково повернув товар позивачу на суму 3 724 грн. 32 коп., після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 43 871 грн. 94 коп.

          Станом на 08.07.2010 року між позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків, якою відповідачем фактично підтверджено існуючу заборгованість в розмірі 43 871  грн. 94 коп. (т. 2 а.с. 3)

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

          Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до  законодавства.

         Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

         Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

      До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

           Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

           Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

           Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.          

           На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 43 871 грн. 94 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та по суті визнаються відповідачем в підписаному акті звірки взаємних розрахунків станом на 08.07.2010 р. і підлягають задоволенню.

             Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

                За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

         Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

        Відповідно до п. 8.9. Договору, в разі прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення, пеня складає 4 040 грн. 98 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

         Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом, 3 %  річні   в сумі  894 грн. 17 коп. та інфляційні втрати - 1 358 грн. 56 коп. підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене,  позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню  у сумі  43 871 грн. 94 коп. - основного боргу за договором поставки № ПР-40490 від 01.07.2009 року, 894 грн. 17 коп. - 3% річних, 4 040 грн. 98 коп. - пені, 1 358 грн. 56 коп. - інфляційних втрат.

          Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

    Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

 Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

 Позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юність"  (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 78, код ЄДРПОУ 19099900) на користь  Приватного підприємства "Зевс" (83102, м. Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 73, код ЄДРПОУ 31578034)  43 871 (сорок три тисячі вісімсот сімдесят одна) грн. 94 коп. - основного боргу, 4 040 (чотири тисячі сорок) грн. 98 коп. - пені, 894 (вісімсот дев'яносто чотири) грн. 17 коп. - 3% річних, 1 358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 56 коп. - інфляційних втрат, 501 (п'ятсот одна) грн. 66 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

           Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано  06.01.2011 року