Рішення

від 30.12.2010 по справі 33/293-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/293-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.12.10р.

Справа № 33/293-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Італфуд Україна", м. Київ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон",  м. Дніпропетровськ 

про стягнення 197 915 грн. 55 коп.

                                                                                                                       Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Погореляк І.С. (директор), наказ № 1 від 28.10.2008 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином) 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Італфуд Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" про стягнення 192 122 грн. 91 коп. - основної заборгованості за договором поставки № В-50204 від 01.04.2009 року, 5 792 грн. 64 коп. - пені та витрати по справі.

05.11.2010 року позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на майно та грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон".

20.12.2010 року позивачем надана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 192 264 грн. 95 коп. - основної заборгованості за договором поставки № В-50204 від 01.04.2009 року, 10 124 грн. 20 коп. - пені та витрати по справі.

В судове засідання 28.12.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 30.11.2010 р., 28.12.2010 р. не з'явився, документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області  від 11.11.2010 р., 30.11.2010 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача господарський суд, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

 01.04.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № В-50204 (надалі –Договір).

 Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, відповідно замовлення покупця, а покупець –прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених в додатку № 4 до даного Договору, який є невід'ємною частиною Договору.  

 Відповідно до пункту 1.2. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару.

Згідно пункту 1 додатку № 4 до Договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця на умовах DDP (доставка товару постачальником в пункт, зазначений покупцем) у відповідності з правилами ІНКОТЕРМС.

Згідно пункту 6 додатку № 4 до Договору покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника –за проданий товар кожні 21 календарні дні.

Позивач на виконання умов договору поставки № В-50204   від 01.04.2009 року здійснив поставку відповідачу товару на суму  822 053 грн. 68 коп., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати товару виконав частково, сплативши позивачу 570 519 грн. 85 коп. та частково повернувши позивачу товар,  що підтверджується банківськими виписками та накладними на повернення товару (т. 2 а.с. 79-150,т.3 а.с. 1-18), після чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № В-50204 від 01.04.2009 року склала 192 264 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно

до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).          

Таким чином, основна  заборгованість складає 192 264 грн. 95 коп., яка  відповідачем є неоплаченною, внаслідок чого суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

         За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

          Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пунктом 8.9. Договору передбачено, що в разі прострочення оплати товару постачальник  стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочки платежу.

          Перевіривши розрахунок пені в сумі 10 124 грн. 20 коп. (за період з 26.08.2010 р. по 28.12.2010 р.) суд вважає його таким , що підлягає також задоволенню.

 Позивач просить накласти арешт на майно та грошові кошти  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" з метою забезпечення виконання зобов'язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії  провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

           З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 192 264 грн. 95 коп. - основної заборгованості за договором поставки № В-50204 від 01.04.2009 року, 10 124 грн. 20 коп. - пені.  

             Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

 Відповідач не скористався наданим  правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

 Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно статті  49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати  покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.  49, 82-84, 116,   Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон" (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, 11-а, код ЄДРПОУ 32010905)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Італфуд Україна" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, код ЄДРПОУ 36186770) 192 264 (сто дев'яносто дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 95 коп. - основної заборгованості, 10 124 (десять тисяч сто двадцять чотири) грн. 20 коп. –пені, 2 023 (дві тисячі двадцять три) грн. 89 коп. –державного мита  та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Видати наказ.

         Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська

Рішення підписано 06.01.2011 року