Рішення

від 15.01.2008 по справі 14/342-07-8256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/342-07-8256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2008 р.Справа  № 14/342-07-8256

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНО-МЕТИЗНА СПІЛКА"       

до відповідачів  Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛД"    

                          Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"   

про стягнення 128929,15 грн.  

За зустрічною позовною заявою Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод"  

До відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНО-МЕТИЗНА СПІЛКА"      

                            Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛД"    

про визнання недійсним договору поруки №29 від 25.05.2007р.

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: за дов. Корх Є.В.

Від відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДБІЛД":  не з'явився  

                          ДП Стрийський вагоноремонтний завод":  не з'явився  

В засіданні суду по 15.01.2008р. була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

          Суть спору: ТОВ "Індустріально-метизна спілка" звернулося до суду з позовом та уточненням до нього про стягнення з:

§          ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" на користь ТОВ „Індустріально-метизна спілка" заборгованість за поставлену  металопродукцію у розмірі 115974,21 грн., суму нарахованої пені у розмірі 3049,01 грн., 3% річних у розмірі 570,81 грн., інфляційні витрати у розмірі 2888,67 грн.;

§          солідарно з ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" та ТОВ „Будбілд" на користь ТОВ „Індустріально - метизна спілка" заборгованість за  поставлену металопродукцію у розмірі 6103,90 грн., суму нарахованої пені у розмірі 160,47 грн., 3% річних у розмірі 30,04 грн., інфляційні витрати у розмірі 152,04 грн.

Відповідач ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов. Відповідач ТОВ „Будбілд" позов в частині солідарного стягнення заборгованості та штрафних санкцій визнає повністю.

В процесі розгляду справи відповідач ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ „Будбілд" та ТОВ „Індустріально - метизна спілка" про визнання недійсним договору поруки №29 від 25.05.2007р. укладеного між ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (Кредитор) та ТОВ „Будбілд" (Поручитель). ТОВ „Індустріально-метизна спілка" проти зустрічного позову заперечує з підстав викладених у запереченнях на позов. Розглянувши вимоги зустрічного позову суд вважає їх необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Посилаючись на ч. 2 статті 207 Господарського кодексу України ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" вважає, що договір поруки укладено в порушення договору поставки №СВРЗ-03-22-07-63/92 та порушує його права та законні інтереси, а саме пункт 14.1 в якому зазначено, що сторони погодились що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватись третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов'язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов'язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов'язання сторін договору.

Відповідно до частини 2 статті 207 Господарського кодексу України:

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Отже вказана норма вказує про можливість визнання недійсною нікчемну умову господарського зобов'язання яка порушує інтереси сторони або третьої особи.

ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" вимагаючи визнати недійсним договір поруки №29 від 25.05.07р. у своїй зустрічній позовній заяві не вказав які умови вказаного договору порушують його інтереси, в чому полягає порушення його інтересів або яким чином може бути порушено його інтереси при виконанні умов вказаного договору, тобто не вказав на ті обставин що могли бути підставою для звернення до господарського суду за захистом його порушених прав.

Отже в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" у своїй зустрічній позивній заяві не вказав на будь-які обставини, що могли бути підставою його вимог.

Відповідно до статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України:

1.          Зміст правочину не може суперечити  цьому Кодексу, іншим  актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.           Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.          Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.          Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.          Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.          Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договір поруки №29 від 25.05.07р. у повній мірі відповідає приписам зазначеним у статі 203 ЦК України, укладений на основі вільного волевиявлення відповідно до чинного законодавства, а отже підстав для визнання його недійсним не має.

Щодо твердження, що договір поруки №29 від 25.05.07р. укладено з порушенням пункту 14.1 Договору поставки №СВРЗ-03-22-07-63/92 то останнє не відповідає дійсності, оскільки ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" не зазначив у чому саме полягає порушення та не навів належних доказів, які б підтверджували порушення з боку ТОВ „Індустріально-метизна спілка"

п. 14.1. зазначеного договору.

Крім того, необхідно зауважити, що взагалі саме твердження, що один договір укладено з порушенням умов іншого договору без наявних підстав є таким, що не відповідає нормам законодавства. Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на основі вільного волевиявлення.

Таким чином підстави для визнання недійсним договору поруки №29 від 25.05.07р. відсутні.

Розглянувши матеріали первісного позову та заслухавши представників сторін встановлено наступне:

07 лютого 2007р. між ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (Постачальник) та ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" (Замовник) було укладено договір поставки №СВРЗ-03-22-07-63/Ю/92 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" продукцію (зварювальний дріт ДСТУ 2246-70 виробництва ВАТ „Стальканат") відповідно до Специфікації (додаток №1), а ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах Договору.

Відповідно до п.7.2. Договору ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" здійснює оплату поставленого товару протягом 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач здійснив чотири поставки металопродукції на загальну суму 262424,45 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" на отримання продукції, а саме:

§          07.03.2007р. на суму 112027,86 грн. (накладна №1057, довіреність від 05.03.07р.);

§          22.06.2007р. на суму 28346,34 грн. (накладна №2911, довіреність від 20.06.07р.);

§          31.07.2007р. на суму 62434,25 грн. (накладна №3520, довіреність від 30.07.07р.);

§          02.08.2007р. на суму 59616,00 грн. (накладна №3583, довіреність від 30.07.07р.).

Оплата отриманої продукції ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" проводилася частково, з порушенням 15-денного строку, передбаченого п.7.2. Договору, а по деяким поставкам ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" взагалі не розрахувалося до цього часу.

Станом на 15.10.2007р. ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" частково не сплатив поставку від 07.03.2007р. накладна №1057 (борг складає 27,86 грн.) та повністю не сплатив поставки від 31.07.2007р. накладна №3520 (борг 62434,25 грн.) та від 02.08.2007р. накладна №3583 (борг 59616 грн.) в результаті чого загальна заборгованість ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" перед позивачем за поставлену металопродукцію складає суму (27,86 + 62434,25 + 59616,00) 122078,11 грн. Цей борг підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 19.10.2007р. між позивачем та ДП „Стрийський вагоноремонтний завод"

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.11.2 Договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат стосуються поставок, які були здійсненні позивачем 31.07.2007р. та 02.08.2007р.

Факт постачання металопродукції 31.07.2007р. на суму 62434,25 грн. підтверджується накладною №3520, а поставка металопродукції від 02.08.2007р. на суму 59616,00 грн. підтверджується накладною №3583.

Обов'язок ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" сплатити зазначені поставки, відповідно до п.7.2 Договору виник 21.08.2007р. (за поставку від 31.07.2007р) та 23.08.2007р. (за поставку від 02.08.2007р).

Посилання ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" на те, що позивачем невірно визначено час закінчення строку, протягом якого необхідно було сплатити поставлений товар, позивачем враховано при уточнені позовних вимог.

Сума нарахованої пені (п.11.2. Договору) по обом поставкам від 31.07.2007 р. та 02.08.2007р. складає 5565,30 грн.

3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України) по обом поставкам складають 1041,06 грн.

Інфляційні витрати (ст.625 ЦК України) по обом поставкам складають 6303,86 грн.

Загальна сума боргу з урахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат складає 122078,11 + 5565,30 + 1041,06 + 6303,86 = 134988,33 грн.

Відповідно до договору поруки №29 від 25.05.2007р. укладеного між ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (Кредитор) та ТОВ „Будбілд" (Поручитель), останній зобов'язується нести відповідальність перед Кредитором за виконання грошових зобов'язань ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" (Боржник) за договором №СВРЗ-03-22-07-63/Ю/92 від 07.02.2007р. укладеним між Боржником та Кредитором (основне зобов'язання), а також за виконання зобов'язань Боржника по сплаті процентів, неустойки, збитків, які виникли в результаті прострочення виконання основного зобов'язання в загальному розміні не більше 5 % від сум основного зобов'язання та сум штрафних санкцій.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином відповідно до договору поруки №29 від 25.05.2007р. ТОВ „Будбілд" несе солідарну з ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" відповідальність у розмірі 5 % від основного боргу, суми нарахованої пені, 3% річних, інфляційних витрат що загалом дорівнює 6446,45грн. (134988,33 грн. * 5%).

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІАЛЬНО-МЕТИЗНА СПІЛКА" до відповідачів ДП „Стрийський вагоноремонтний завод"; ТОВ „Будбілд" про стягнення 128929,15грн.  задовольнити частково.

            2. Стягнути з ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Зубенка, 2, код ЄДРПОУ 20770332, р/р 26001000945 в ЛФ АБ „Експрес-банк”, МФО 325956) на користь ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, ЄДРПОУ 33140602, ПНН 331406015011, п/р 26003310993001 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) заборгованість у розмірі 128238 /сто двадцять вісім тисяч двісті тридцять вісім/ грн. 90 коп., 1282 /одна тисяча двісті вісімдесят дві/ грн. 38коп. держмита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00коп. за ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути солидарно з  ТОВ „Будбілд" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 34108533, п/р 26000311177001 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) та ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Зубенка, 2, код ЄДРПОУ 20770332, р/р 26001000945 в ЛФ АБ „Експрес-банк”, МФО 325956) на користь ТОВ „Індустріально-метизна спілка" (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 33140602, п/р 26003310993001 в АБ „Південний”, м. Одеса, МФО 328209) заборгованість у розмірі 6749 /шість тисяч сімсот сорок дев'ять/ грн. 41коп., 102 /сто дві/ грн. 00коп. держмита.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

4. В решті позову відмовити.

5. У зустрічному позові ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" до відповідачів ТОВ "ІНДУСТРІАЛЬНО-МЕТИЗНА СПІЛКА"; ТОВ „Будбілд” про визнання недійсним договору поруки №29 від 25.05.2007р. відмовити.

Рішення підписане 21.01.2008р. відповідно до ст. 85 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Горячук Н.О.