Постанова

від 28.02.2008 по справі 14/342-07-8256

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/342-07-8256

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" лютого 2008 р. Справа № 14/342-07-8256

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, Е.І. Андрєєвої Е.І.

(Згідно із розпорядженням 1 заступника голови Одеського апеляційного господарського суду №42 від 26.02.08 р. суддю Колоколова С.І. замінено на суддю Андрєєву Е.І.)

при секретарі судового засідання:  Бухтіяровій О.Г.    

за участю представників сторін:

від позивача:   Корх Є.В., довіреність  № 105 від 12.04.07 р..;

від відповідачів: не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод”

на рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2008 року

по справі № 14/342-07-8256

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріально-метизна спілка”

до відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будбілд”

                                - Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод”;

про стягнення 128929,15 грн.

та за зустрічним позовом Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод”

до відповідачів: - Товариства з обмеженою відповідальністю “Будбілд”;

                              -Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріально-метизна спілка”

про визнання недійсним договору поруки

                                                 В С Т А Н О В И В:

 19.10.07 р. ТОВ “Індустріально-метизна спілка” (далі по тексту ТОВ „ІМС”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Будбілд” та ДП “Стрийський вагоноремонтний завод” (далі по тексту ДП „Стрійський ВРЗ”) про стягнення:

?          з ДП “Стрийський ВРЗ” 115974,21 грн. заборгованості за поставлену металопродукцію, 3049,01 грн. пені, 2888,67 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 570,81 грн.,

?          солідарно з ДГТО „Львівська залізниця” та ТОВ “Будбілд” 6103,90 грн. заборгованості за  поставлену металопродукцію, 160,47 грн. пені, 152,04 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 30,04 грн.

4.12.07 р. в ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги. Як вбачається із змісту уточненої позовної заяви та доданого до неї розрахунку, ТОВ „ІМС” просило стягнути:  

- з ДП “Стрийський ВРЗ” 115974,20 грн. заборгованості за поставлену металопродукцію, 5287,03 грн. пені, 3% річних у сумі 989,01 грн., 5988,66 грн. збитків від інфляції, всього 128238,90 грн.

- солідарно з ДП “Стрийський ВРЗ” та ТОВ “Будбілд” 6103,90 грн. заборгованості за  поставлену металопродукцію, 278,65 грн. пені, 315,19 грн. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 52,05 грн., всього 6749,41 грн.

13.12.07 р. ДП “Стрийський ВРЗ” звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ “Будбілд” та ТОВ “ІМС” про визнання недійсним договору поруки № 29 від 25.05.07 р., укладеного  між ТОВ “Будбілд” та ТОВ “ІМС”.

Рішенням господарського суду Одеської області  від 15.01.08 р. (суддя Горячук Н.О.) позов ТОВ “ІМС” задоволено частково, з ДП “Стрийський ВРЗ” стягнуто заборгованість за поставлену металопродукцію у сумі 128238,90 грн., 1282,38 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; з ДП “Стрийський ВРЗ” та ТОВ “Будбілд” солідарно стягнуто заборгованість у сумі 6749, 41 коп., 102 грн. держмита. Решту позову залишено без задоволення.

У задоволенні зустрічного позову  ДП “Стрийський ВРЗ” відмовлено.

Як вбачається із уточнених позовних вимог ТОВ „ІМС” та змісту рішення господарського суду 1 інстанції позов ТОВ „ІМС” фактично задоволено у повному обсязі. Так, згідно із уточненими позовними вимогами ТОВ „ІМС” просило стягнути з  ДП „Стрійський ВРЗ” загальну суму 128238,90 грн., яка складається із основного боргу, пені, збитків від інфляції, 3% річних, а також солідарно з ДП „Стрийський ВРЗ” та ТОВ „Будбілд” загальну суму 6749,41 грн., яка складається із основного боргу, пені, збитків від інфляції, 3% річних. Саме такі суми місцевим господарським судом і стягнуті з відповідачів.

З  ДП „Стрійський ВРЗ” господарський суд 1 інстанції стягнув 128238,90 грн.  з огляду на те, що позивач довів належними доказами (накладними, довіреностями на отримання представниками ДП „Стрийський ВРЗ” металопродукції, актом звірки взаєморозрахунків) факт поставки металопродукції ДП „Стрийський ВРЗ” і прострочення її оплати, а 6749,41 грн. стягнуті солідарно з обох відповідачів на підставі договору поруки від 25.05.07 р., за яким ТОВ „Будбілд” зобов'язалося перед ТОВ „ІМС” у випадку невиконання ДП „Стрийський ВРЗ” своїх грошових зобов'язань за договором поставки від 7.02.07 р. сплатити грошові зобов'язання останнього в розмірі  5% від суми основної заборгованості, пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Зустрічний позов місцевий господарський суд залишив без задоволення посилаючись на те, що спірний договір поруки відповідає вимогам ст.203 ЦК України та ДП „Стрийський ВРЗ” не довів належними доказами які права та законні інтереси порушені спірним договором поруки, тому підстави для визнання недійсним вказаного договору, передбачені ст.215 ЦК України, відсутні.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ДП “Стрийський ВРЗ” звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 15.01.08 р., задовольнити частково первісний позов, стягнувши з ДП “Стрийський ВРЗ” 115974,2 грн. основного боргу, 5234,32 грн. пені, 979,52 грн. 3% річних, 5988,67 грн. збитків від інфляції, 1281,77 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу, в решті позовних вимог ТОВ „ІМС” відмовити. Зустрічний позов ДП „Стрийський ВРЗ” задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги ДП „Стрийський ВРЗ” посилається на те, що його заборгованість перед ТОВ „ІМС” згідно із актом звірки взаєморозрахунків складає 122078,11 грн., однак рішенням суду з нього стягнуто 128238,9 грн. заборгованості, а також 6749,41 грн. заборгованості солідарно із ТОВ „Будбілд”, що загалом складає 134988,31 грн. Вказана заборгованість наявними матеріалами справи не підтверджена.

Крім того, при прийнятті оскарженого рішення місцевим господарським судом невірно визначено початок прострочення платежів за договором поставки, оскільки у строк прострочення включено день отримання товару, в той час як цей строк необхідно відраховувати з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок. За таких обставин скаржник вважає, що прострочка сплати основного боргу складає на 1 день менше, ніж визначено позивачем та судом, а відповідно із цим пеня, 3% річних, збитки від інфляції складають меншу суму ніж розраховано позивачем та судом.

Скаржник також вважає, що він у зустрічній позовній заяві визначив яким  чином спірний договір поруки порушує його права та законні інтереси. На думку скаржника ТОВ „ІМС” уклало спірний договір поруки в результаті порушення умов п.14.1 договору поставки від 7.02.077 р., а відповідно із цим порушило його права.

У зв'язку із цим ДП „Стрийський ВРЗ” зазначає, що господарський суд 1 інстанції безпідставно залишив без задоволення його зустрічний позов і солідарно стягнув з нього та ТОВ „Будбілд” по 5% від суми основного боргу, пені, 3% річних та збитків від інфляції.

ДП „Стрийський ВРЗ” також вважає, що місцевий господарський суд не повідомив його належним чином про час і місце судового засідання, яке відбулося 15.01.08 р. та не надав оцінку його клопотанню про повернення позовних матеріалів без розгляду у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ст.56 ГПК України.

Скаржник та ТОВ „Будбілд” в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляли, тобто без поважних причин не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

07 лютого 2007р. між ТОВ „ІМС" (Постачальник) та ДП „Стрийський ВРЗ" (Замовник) укладено договір поставки №СВРЗ-03-22-07-63/Ю/92 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність ДП „Стрийський ВРЗ" продукцію (зварювальний дріт ДСТУ 2246-70 виробництва ВАТ „Стальканат") відповідно до Специфікації (додаток №1), а ДП „Стрийський ВРЗ" зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах Договору.

Відповідно до п.7.2. Договору ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" здійснює оплату поставленого товару протягом 15 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач здійснив чотири поставки металопродукції на загальну суму 262424,45 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреностями ДП „Стрийський ВРЗ" на отримання продукції, а саме:

-          07.03.2007р. на суму 112027,86 грн. (накладна №1057, довіреність від 05.03.07р.);

- 22.06.2007р. на суму 28346,34 грн. (накладна №2911, довіреність від 20.06.07р.);

- 31.07.2007р. на суму 62434,25 грн. (накладна №3520, довіреність від 30.07.07р.);

- 02.08.2007р. на суму 59616,00 грн. (накладна №3583, довіреність від 30.07.07р.).

Оплата отриманої продукції ДП „Стрийський ВРЗ" проводилася частково, з порушенням 15-денного строку, передбаченого п.7.2. Договору, а по деяким поставкам ДП „Стрийський ВРЗ" взагалі не розрахувалося до цього часу.

Станом на 15.10.2007р. ДП „Стрийський ВРЗ" частково не сплатив поставку від 07.03.2007р. накладна №1057 (борг складає 27,86 грн.) та повністю не сплатив поставки від 31.07.2007р. накладна №3520 (борг 62434,25 грн.) та від 02.08.2007р. накладна №3583 (борг 59616 грн.) в результаті чого загальна заборгованість ДП „Стрийський ВРЗ" перед позивачем за поставлену металопродукцію складає суму 122078,11грн.= (27,86 + 62434,25 + 59616,00). Цей борг підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 19.10.2007р. між позивачем та ДП „Стрийський ВРЗ."

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.11.2 Договору у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат стосуються поставок, які були здійсненні позивачем 31.07.2007р. та 02.08.2007р.

Факт постачання металопродукції 31.07.2007р. на суму 62434,25 грн. підтверджується накладною №3520, а поставка металопродукції від 02.08.2007р. на суму 59616,00 грн. підтверджується накладною №3583.

Обов'язок ДП „Стрийський ВРЗ" сплатити зазначені поставки, відповідно до п.7.2 Договору виник 01.08.2007р. за поставку від 31.07.2007р. та 03.08.2007р. за поставку від 02.08.2007р., тобто на один день пізніше ніж визначено позивачем.

До вказаного висновку судова колегія дійшла виходячи з вимог ст.253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно із умовами п.7.2 договору початок 15-денного (банківські дні) строку сплати за поставлений товар пов'язано з датою поставки товару, тобто датою підписання накладної на поставку товару, а відповідно із цим та вимогами ст.253 ЦК України перебіг 15-денного строку сплати за поставлений товар починається по накладній від 31.07.07 р. з 1.08.07 р. і закінчується 21.08.07 р., по накладній від 2.08.07 р. з 3.08.07 р. і закінчується 23.08.07 р., тому прострочка оплати по цим двом поставкам починається відповідно 22.08.07 р. і 24.08.07 р. і складає 105 днів і 103 дні. Тобто кількість прострочених днів по обом поставкам дорівнює кількості прострочених днів по цим поставкам, визначеним ТОВ „ІМС”, хоча останнє здійснювало розрахунок кількості прострочених днів відповідно з 21.08.07 р. і 23.08.07 р. по 04.12.07 р.

Таким чином, по обом поставкам від 31.07.2007 р. та 02.08.2007р. сума нарахованої пені (п.11.2. Договору) складає 5565,30 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України) - 1041,06 грн., збитки від інфляції за вересень, жовтень 2007 р. - 6303,86 грн.

Загальна сума боргу з урахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат складає 122078,11 + 5565,30 + 1041,06 + 6303,86 = 134988,33 грн., однак ТОВ „ІМС” просить стягнути цей борг лише з ДП „Стрийський ВРЗ” за виключенням  з цієї суми 5%, які підлягають сплаті за договором поруки солідарно обома відповідачами. Таким чином, з ДП „Стрийський ВРЗ” підлягає стягненню –115974,20 грн.+5287,03 грн.+989,01 грн.+5988,66 грн., а всього 128238,90 грн.

Відповідно до договору поруки №29 від 25.05.2007р. укладеного між ТОВ „ІМС" (Кредитор) та ТОВ „Будбілд" (Поручитель), останній зобов'язується нести відповідальність перед Кредитором за виконання грошових зобов'язань ДП „Стрийський ВРЗ" (Боржник) за договором №СВРЗ-03-22-07-63/Ю/92 від 07.02.2007р. укладеним між Боржником та Кредитором (основне зобов'язання), а також за виконання зобов'язань Боржника по сплаті процентів, неустойки, збитків, які виникли в результаті прострочення виконання основного зобов'язання в загальному розмірі не більше 5 % від сум основного зобов'язання та сум штрафних санкцій.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином відповідно до договору поруки №29 від 25.05.2007р. ТОВ „Будбілд" несе солідарну з ДП „Стрийський вагоноремонтний завод" відповідальність у розмірі 5 % від основного боргу, суми нарахованої пені, 3% річних, інфляційних витрат що загалом дорівнює 6749,41грн. (134988,33 грн. * 5%), яка складається з 6103,90 грн. основного боргу, 278,65 грн. пені, 315,19 грн. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 52,05 грн.

Згідно із п.4 договору поруки №29 від 25.05.2007р. обов'язок ТОВ „Будбілд” по сплаті грошових зобов'язань ДП „Стрийський ВРЗ” по договору поставки від 7.02.07 р. настає не пізніше 10 календарних днів з дня отримання письмової вимоги ТОВ „ІМС” по сплаті боргу ДП „Стрийський ВРЗ”.

Стягуючи солідарно з відповідачів 6749,41 грн. місцевий господарський суд всупереч вимогам ст.38 ГПК України не витребував у ТОВ „ІМС” письмові вимоги останнього про сплату Поручителем вищезазначеної суми, тому Одеський апеляційний господарський суд у відповідності із ст.ст.38,101 ГПК України витребував цю письмову вимогу в судовому засіданні.

З наданої ТОВ „ІМС” письмової вимоги видно, що останній 05.09.07 р. вручив ТОВ „Будбілд” вимогу про сплату 6103,91 грн. –5% від основного боргу ДП „Стрійський ВРЗ” та 5% від суми штрафних санкцій, однак протягом 10 днів ТОВ „Будбілд” не сплатило вказану заборгованість, тому місцевий господарський суд у відповідності із умовами договору поруки та вимогами ст.554 ЦК України правомірно солідарно стягнув з відповідачів 6749,41 грн.

Крім того, судова колегія вважає, що господарський суд 1 інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову ДП „Стрийський ВРЗ” з наступних підстав.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1.Зміст правочину не може суперечити  цьому Кодексу, іншим  актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Договір поруки №29 від 25.05.07р. у повній мірі відповідає приписам зазначеним у статі 203 ЦК України, укладений на основі вільного волевиявлення відповідно до чинного законодавства, а отже підстав для визнання його недійсним не має.

Щодо твердження ДП „Стрийський ВРЗ”, що договір поруки №29 від 25.05.07р. укладено з порушенням пункту 14.1 Договору поставки №СВРЗ-03-22-07-63/92, то останнє не відповідає дійсності. Згідно із цим пунктом договору сторони погодились що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватись третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов'язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов'язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов'язання сторін договору.

Із змісту наведеного пункту договору поруки видно, що він містить виключення з правил, встановлених цим пунктом.

Таким чином, передання ТОВ „ІМС” договору поставки від 7.02.07 р. ТОВ „Будбілд” підпадає під виключення визначені п.14.1 договору поставки, оскільки укладання спірного договору поруки не суперечить чинному законодавству і забезпечує виконання зобов'язань ДП „Стрийський ВРЗ”, тому вимагає передачі договору поставки, так як без цього договору укладання договору поруки є неможливим. При цьому договір поруки ніяким чином не може порушувати права ДП „Стрійський ВРЗ”.

За таких обставин судова колегія вважає, що підстави для визнання недійсним спірного договору поруки відсутні.

Як вбачається з наявних матеріалів справи ДП „Стрийський ВРЗ” телеграмою від 14.12.07 р. просило проводити судове засідання без участі його представника лише 17.12.07 р. Однак, за відсутністю представника ДП „Стрийський ВРЗ” відбулося і засідання суду від 15.01.07 р., при цьому про час і місце цього судового засідання ДП „Стрийський ВРЗ” належним чином повідомлено не було, що у відповідності із п.2 ч.3 ст.104 ГПК України є безумовною підставою для скасування оскарженого рішення суду 1 інстанції.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про необхідність залишення позову ТОВ „ІМС” без розгляду, оскільки договір поруки, якого у ДП „Стрийський ВРЗ” не було на час отримання копії позовної заяви, містився в матеріалах справи, а також інші документи, необхідні для вирішення спору по суті і ДП „Стрийський ВРЗ” мало можливість ознайомитися з ними.

Враховуючи вищенаведене апеляційна скарга ДП „Стрийський ВРЗ” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 15.01.08 р. - скасуванню, позов ТОВ „ІМС” - задоволенню, зустрічний позов ДП „Стрийський ВРЗ” –без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки по суті спір вирішено не на його користь.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.01.2008 року скасувати, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріально-метизна спілка” задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зубенка, 2, код ЄДРПОУ 20770332, р/р 26001000945 в ЛФ АБ “Експрес-банк”, МФО 325956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Індустріально-метизна спілка” (65005, м.Одеса, вул.Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 33140602, ПНН 331406015011, п/р 26003310993001 в АБ “Південний”, м.Одеса, МФО 328209) 115974 грн. 20 коп. основного боргу, 5287 грн. 03 коп. пені, 5988 грн. 66 коп. збитків від інфляції, 3% річних у сумі 989 грн. 01 коп., 1282 грн. 38 коп. держмита за розгляд позовної заяви, 118 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будбілд” (65005, м.Одеса, вул.Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 34108533, п/р 26000311177001 в АБ “Південний”, м.Одеса, МФО 328209) та Державного підприємства „Стрийський вагоноремонтний завод” (82400, Львівська обл., м.Стрий, вул.Зубенка, 2, код ЄДРПОУ 20770332, р/р 26001000945 в ЛФ АБ “Експрес-банк”, МФО 325956) на користь ТОВ „Індустріально-метізна спілка” (65005, м.Одеса, вул.Михайлівська, 44, код ЄДРПОУ 33140602, ПНН 331406015011, п/р 26003310993001 в АБ “Південний”, м.Одеса, МФО 328209) 6103 грн. 90 коп. основного боргу; 278, грн. 65 коп. пені; 315, грн.19 коп. збитків від інфляції та 3% річних у сумі 52 грн. 05 коп.; 102 грн. 00 коп. держмита.

Зустрічний позов Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” залишити без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                               М.С. Петров

Суддя                                                                       Г.П.  Разюк          

                       Суддя                                                                       Е.І. Андрєєва