Рішення

від 21.01.2008 по справі 55/393-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

55/393-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2008 р.                                                            Справа № 55/393-07

вх. № 11813/5-55

Суддя господарського суду Гребенюк Н.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача -   Міхно Р.М.   

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Державна картографічна фабрика", м. Вінниця  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків  

про стягнення 425547,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державна картографічна фабрика", м. Вінниця, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з   Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків, 350000 грн. боргу, 8487,15 грн. 3% річних, 63700 грн. пені, 3360 грн. інфляційних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 174 про виконання робіт від 22.11.06 р. не виконав прийняті на себе зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 листопада 2007 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 03 грудня 2007 р.

03 грудня 2007 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 17 грудня 2007 р.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 17 грудня 2007 р. було продожено строк розгляду справи за межи, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, до 07 лютого 2008 р.

17 грудня 2007 р. позивач надав до суду документи в обгрунтування позовних вимог та письмові пояснення по суті заявлених ваимог, в яких зазначає, що 22 грудня 2006 р. між сторонами було підписано акт, який засвідчує факт виконання робіт, відповідно до якого термін кінцевої сплати настав 25 грудня 2006 р., як це було передбачено п. 8.2.3 договору,  вказаний акт, зазначає позивач, і є повідомленням про готовність продукції. Крім того позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить суд додатково стягнути з відповідача як судові витрати: 27,94 грн. , 23,57 грн.кошти за отримання довідок з ЄДРПОУ, 115,30 грн., 162,63 грн. кошти, понесені у зв"язку з відрядженням представника до суду.

Вказані доповнення прийняті судом.

17 грудня 2007 р. відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що відповідно до п. 8.2.3 договору, відповідач здійснює оплату у 3-й строк з дня отримання повідомлення, проте ніякого повідомлення від позивача не надходило, також відповідач вказує, що ним було сплачено частково суму боргу у розмірі 15000 грн, на підтвердження чого надав суду платіжне доручення  № 490 від 28.11.07 р. та копію витягу банку від 30.11.07 р. Щодо стягнення пені не погоджується з розрахунком позивача, оскільки згідно договору пеня нараховується за кожний день з 7-го дня відправки повідомлення про готовність, а також нарахована пеня перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. На підставі викладеного відповідач просить  суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 грудня 2007 р. було відкладено розгляд справи на 21 січня 2008 р.

Представник позивача у призначене судове засідання 21 січня 2008 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином .

Представник відповідача суму основного боргу визнавала, щодо інших заявлених вимог проти позову заперечувала з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача  звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням наданих уточнень.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

22 листопада 2006 р. між  Державним підприємством "Державна картографічна фабрика", м. Вінниця (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір № 174 про виконання робіт, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався виготовити підручник "Економічна і соціальна географія України" 9 клас, автор Масляк на українській мові тиражем 215100 примірників, а відповідач, в свою чергу прийняти та оплатити його.  Пунктом 7.2 договору передбачена вартість продукції, яка складає 645300 грн. Пунктом 8.2.3 договору сторонами узгоджені умови розрахунків, а саме те, що відповідач зобов"язаний оплатити вартість замовлення та прибути для одержання готової продукції не пізніше 3-х днів з моменту одержання повідомлення про готовність продукції. Пунктом 8.2.4 договору сторонами передбачена відповідальність, а саме за несвоєчасну оплату рахунків, а також невиборку продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від вартості невибраної або неоплаченої продукції за кожен день прострочки з 7-го дня відправки повідомлення про готовність продукції. Пунктом 12.1 договору передбачений строк дії договору, а саме договір  є укладеним з моменту підписання та діє до 20 грудня 2007 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було виготовлено та відвантажено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 645300, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними  № 1230 від 21.12.06 р. та  № 11 від 11.01.07 р., які підписані обома сторонами та скріплені печаткою підприємства позивача. ( під час судового засідання 17.12.2007 року сторони вказували на те, що на виконання  умов договору№174 від 22.11.2006 року за  накладними № 1230 від 21.12.06 р. та  № 11 від 11.01.07 р. було поставлено товар, а саме підручник "Економічна і соціальна географія України" 9 клас, автор Масляк на українській мові тиражем 215100 примірників на загальну суму 645300 грн., решту товару було поставлено на виконання інших правовідносин.)

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності ЯНБ № 400986 від 11.01.07 р., яка видана на ім"я Билині О.О.

Також, як свідчать матеріали справи, між сторонами був складений акт виконаних робіт від 22.12.06 р. по факту остаточного виконання замовлених робіт за договором №174 від 22.11.2006 року,  в якому вказано про відсутність претензій у замовника до виконаної роботи, а також зазначено про те, що тираж запакований і готовий до вивозу. Вказаний акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємства позивача та товариства відповідача.

Пунктом 8.2.3. договору сторонами було визначено про те, що замовник зобов"язується оплатити вартість замовлення і прибути на фабрику для одержання готової продукції не пізніше 3-х днів з моменту одержання повідомлення про готовність продукції.

Судом встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про готовність продукції до вивозу 22 грудня 2006 року, підписавши акт виконаних робіт за відсутністю претензій до виконавця, тобто 25 грудня 2006 року відповідач повинен був розрахуватись з позивачем, як було передбачено умовами договору, а саме п.8.2.3 договору.

Відповідач за отриману продукцію здійснив часткові платежи на суму 295300 грн., що підтверджується належним чином засвідченими платіжними документами від 27.12.06 р., від 06.02.07 р., від 20.06.07 р., від 13.07.06 р., від 26.07.07 р., в графі призначення платежу значиться : "сплата за поліграфічні послуги згідно угоди №173 від 22.11.2006 р." (сторони пояснили під час судового засідання 17.12.2006 року, що відповідачем було помилково вказано номер договору№173, замість №174).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією вих.№ 122-юр від 27.02.07 р. з вимогою погасити виниклу заборгованість.

Остаточний розрахунок відповідач не здійснив, основний борг відповідача перед позивачем становить 350000 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача до суду відповідачем було сплачено частково суму боргу у розмірі 15000 грн, на підтвердження чого останній надав суду платіжне доручення  № 490 від 28.11.07 р. та копію витягу банку від 30.11.07 р. , у зв"язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –335000 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що визнана відповідачем, про що він вказував у судовому засіданні, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3360 грн. підлягає задоволенню як правомірна та обгрунтована. (розрахунок перевірено судом).

Позовна вимога щодо стягнення 3% річних підлягає задоволенню у сумі 8486,30 грн., в решті заявленої вимоги у сумі 0,85 грн. слід відмовити як зайво нарахованої . (розрахунок  3% річних перевірено судом).

Згідно до ст.ст.193,198 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи те, що у відповідності до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання виконання грошових зобов*язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікавої ставки НБУ, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов*язок по оплаті в термін встановлений умовами укладеного договору , позовна вимога щодо стягнення пені у сумі  63700 грн., яка нарахована позивачем  згідно  пункту 8.2.4  за несвоєчасне оплату поставленого товару,   підлягає задоволенню  у сумі 29390,41  грн., в решті заявленої вимоги щодо стягнення пені у сумі 34309,59 грн., суд дійшов висновку відмовити у задоволенні, як зайво нарахованої. (позивачем заявлено розрахунок пені з 29.12.2006 р. -гранічний строк оплати по 29.06.2007 р. (182 дн.), вказаний розрахунок здійснено на суму боргу на час подання позовної заяви -350000 грн.(борг), розрахунок перевірено судом).

Відповідності до ст. 44 ГПК України  судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  та інших витрат , пов'язаних з розглядом справи.

Згідно Роз"яснень Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року р. до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Позивач   просить суд стягнути з відповідача 27,94 грн., 23,57 грн.коштів за отримання довідок з ЄДРПОУ, 115,30 грн., 162,63 грн. коштів, понесених у зв"язку з відрядженням представника до суду, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні  заявленого, оскільки вказані витрати не відносяться до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.124,129 Конституції України,  ст.ст.  526,  ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг", м. Харків(юр. адреса: 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 62, кв. 97; факт. адреса: 61002, м. Харків, вул. Чубаря, 11, кв.21, р/р 26008811379740 у ХФ АКБ "Укрсоцбанку", МФО 351016, код ЄДРПОУ 31339960) на користь   Державного підприємства "Державна картографічна фабрика", м. Вінниця (21100, м. Вінниця, вул. 600- річчя, 19, п/р 26008010417800 в АКІБ "УкрСиббанку" м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 02570457) 335000 грн. суми основного боргу, 8486,30 грн. - 3% річних, 29390,41 грн. пені, 3360 грн. інфляційних, 3762,37 грн. державного мита та 104,32 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 15000 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті заявленої вимоги щодо стягнення пені у сумі 34309,59 грн.  відмовити.

В решті заявленої вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 0,85 грн. відмовити.

В частині заявленої вимоги щодо стягнення   27,94 грн., 23,57 грн. коштів за отримання довідок з ЄДРПОУ, 115,30 грн. - 162,63 грн. - кошти, понесені у зв"язку з відрядженням представника у судові засідання,  відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 22 січня 2008 року.

Суддя                                                                                            Гребенюк Н.В.