Рішення

від 16.01.2008 по справі 35/555-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/555-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2008 р.                                                            Справа № 35/555-07

вх. № 12535/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Сімонова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Задружний Д.Р.  відповідача - Нестерова М. Б.

розглянувши справу за позовом Дергачівське комунальне підприємство теплових мереж м. Дергачі  

до  ВАТ Завод "Березівські мінеральні води" с. Березівське  

про стягнення 224975,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь кредиторську заборгованість в сумі 224975,30 грн. за поставлену теплову енергію, забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно та банківські рахунки відповідача, а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовуються наявністю укладеним з відповідачем 01.11.2001 року договором №413 на постачання теплової енергії за яким позивачем виконано взяті на себе зобов‘язання по постачанню теплової енергії, а відповідачем свої зобов‘язання по своєчасній та в повному обсязі оплаті отриманої теплової енергії не виконані внаслідок чого у відповідача утворилась спірна сума заборгованості перед позивачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує повністю  посилаючись на його необґрунтованість, оскільки на його погляд, в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок суми основного боргу, штрафних санкцій, інфляційних, трьох відсотків річних,  не визначено за який саме період виникла заборгованість та якими первинними документами підтверджується її наявність. Відповідачем стверджується про повну оплату ним суми боргу, що підтверджується доданими до відзиву копіями платіжних доручень на оплату спожитої у 2004-2005 роках теплової енергії, а також заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.03.2006 року, пропуск позивачем строку позовної давності. Просить застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог, в задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати віднести на позивача.

Позивач в процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги на суми: інфляційних, - 85025,56 грн., трьох відсотків річних, - 6749,26 грн., пені, - 17948,71 грн., та просить суд стягнути з відповідача в цілому з урахуванням збільшення, та суми основного боргу, всього, - 334698,83 грн. Така зміна позовних вимог обґрунтовується наявністю прострочення відповідачем взятого за договором №413 від 01.11.2001 року зобов‘язання по оплаті отриманого тепла.

Відповідач у доповненні до відзиву на позовну заяву вказує на виконання ним свого грошового зобов‘язання на загальну суму 356306,06 грн., що підтверджується документами про зарахування зустрічних позовних вимог на загальну суму 74506,06грн. та реєстром платіжних документів про перерахування грошових коштів за період з 22.10.2002р. по 04.10.2005р. на загальну суму 281800,00 грн. З урахуванням наведеного відповідач вважає, що має місце виконання з його боку в повному обсязі грошового зобов*язання за вищенаведеним договором.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що 01.11.01р. між Обласним комунальним підприємством теплових мереж та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березовські мінеральні води» був укладений договір на постачання теплової енергії, відповідно до умов  якого Обласне комунальне підприємство теплових мереж зобов*язалось постачати ВАТ «Завод «Березовські мінеральні води» теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов*язався оплачувати одержану ним теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію, що споживається проводились у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів, затверджених розпорядженням Харківської облдержадміністрації №423 від 02.12.2003 року та наказу №24 від 19.12.2003 року Дергачівського комунального підприємства теплових мереж «Про введення в дію нових тарифів на послуги енергопостачання». Відповідач зобов”язався за 15 днів до початку розрахункового періоду своїм дорученням самостійно сплачувати енергопостачальній організації вартість погодженої в договорі кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить про те, що Дергачівське комунальне підприємство теплових мереж було створене 19.05.2003 року шляхом виділення в самостійну юридичну особу зі складу Обласного комунального підприємства теплових мереж, та на момент подачи позову і розгляду справи по суті є правонаступником його дебіторської та кредиторської заборгованості, що документально підтверджується наявним в матеріалах справи Статутом цієї юридичної особи та розпорядженням Голови Харківської облдержадміністрації за №116 від 18.04.2004 року. Таким чином судом вбачається, що Дергачівське комунальне підприємство теплових мереж є правонаступником Обласного комунального підприємства теплових мереж і правомірно звернулось до господарського суду із позовом про відшкодування спірної заборгованості.

Дослідженням матеріалів справи в процесі її розгляду, судом також встановлено, що позивач в даному випадку виконав взяті на себе за договором зобов*язання належним чином поставивши відповідачеві погоджену кількість теплової енергії, що документально підтверджується наявними  в матеріалах справи документами, а саме: нарядами включення-відключення, актами звірки проведених розрахунків, виставленими відповідачеві рахунками-фактурами за фактично спожиту теплову енергію. Взяті на себе за договором №413 від 01.11.2001 року зобов*язання по оплаті спожитої теплової енергії відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав, чим порушив п.п. 3.2., 2.5. 1.6. 5.3 .6.2. 6.3 Договору та ст.526 ЦК України, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача складає суму 224975.30 грн, її наявність документально підтверджується матеріалами справи.

Перевіркою розрахунку позивача та заперечень відповідача наданих у відзиві та доповненні до відзиву на позовну заяву, судом встановлено, що відповідач здійснював часткову оплату позивачеві за спожиту теплову енергію, про що свідчать надані ним копії платіжних доручень з відміткою банка та реєстр платіжних документів. В графі призначення платежу вказаних документів не вказується періоду за який здійснюється оплата за теплову енергію згідно рахунку та договору. З урахуванням чого позивач із-за відсутності посилання на період за який здійснюється погашення заборгованості, відносив її та розподіляв в порядку черговості погашення.

Приймаючи до уваги, що термін оплати за спірним договором погоджений сторонами в п.6.3, і визначається, як оплата за 15 днів до початку розрахункового періоду, без погодження самої дати розрахункового періоду, що дає підстави суду вважати, що сторони не погодили цей термін. А тому, відповідно п. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником свого зобов”язання не встановлено, кредитор вправі вимагати його виконання у будь який час, боржник повинен виконати такий обов»язок в семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.      Позивач 21.12.07 року за №74 пред»явив відповідачеві претензію про відшкодування суми основного боргу 224974,30 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і без задоволення.

Судом досліджено та перевірено стан взаєморозрахунків сторін за передану та спожиту теплову енергію по договору №413 від 01.11.01 року та вствновлено, що заборгованість відповідача перед позивачем виникла з 01.12.03 року після отримання та споживання протягом листопада 2003 року 479,53 Гкал теплової енергії. В подальшому, до березня 2006 року, відповідач регулярно отримував теплову енергію від позивача та регулярно здійснював розрахунки за неї протягом вказаного періоду таким чином, що за станом на 01.04.2006 року, після проведених взаєморозрахунків та взаємозаліків між сторонами, залишок боргу відповідача перед позивачем дорівнював „нуль” гривень.

Спірна заборгованість утворилась за період з 01.01.2005 року, та з урахуванням часткових оплат та проведеного між сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 11.02.2005 року на суму 56619,67 грн., складає на момент розгляду справи 186688,91 грн.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення суми основного боргу підлягає частковому задоволенню в сумі 186688, 91грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 38286,39 грн. суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню з-за відсутності предмету спору.

   Розглянувши клопотання позивача про збільшення позовних вимог, в яких він просить стягнути з відповідача на свою користь, окрім суми основного боргу 224975,30 грн., також інфляційні в сумі 85025,56грн., пеню в сумі 17948,71грн. та три відсотки річних 7649,26грн., а всього суму заборгованості 334698,83 грн.

Суд приходить до висновку, що така зміна позовних вимог не може бути прийнята та задоволена з огляду на те, що позивачем необгрунтовано нарахована прострочка виконання боржником свого зобов”язання по оплаті отриманої теплової енергії, з урахуванням того, що строк виконання такого зобов”язання сторонами не визначено в договорі або іншим шляхом і він в даному випадку, відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, визначається моментом пред”явлення претензії №74 від 21.12.2007 року.

В частині вимог щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківськи рахунки відповідача, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на те, позивач документально не підтвердив того факту, що невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання можливого рішення господарського суду.

Витрати позивача по сплаті держмита в сумі 1866,90 грн., та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. підлягають віднесенню на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності, то воно не підлягає задоволенню в зв”язку з тим, що позивачем в даному випадку не пропущено цього строку оскільки він починає обчислюватись з 29.11.2007 року після отримання відповідачем вимоги про сплату боргу та збігу семиденного терміну для його добровільного погашення.

Керуючись ст.ст. 526, 530, ЦК України, ст.ст. 49, п.1.1 ст.80, ст.ст. 82, 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання позивача про забезпеченя позову – відмовити. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Завод „березівські мінеральні води”(62363, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Березівське, р/р 26002016815795 в філії „Укрексімбанку”, м. Харків, МФО 351618, код 05471230) на користь Дергачівського підприємства теплових мереж (62300, Харківська обл., м.Дергачі, вул.Леонова, 1, р/р 26005302  в ВАТ „Мегабанк”, м.Харків, МФО351629, код 26064552) 186688,91 грн. боргу, 1866,90 грн. держмита та 118 грн. за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення 38286,39грн. суми основного боргу – провадження у справі припинити з-за відсутності предмету спору.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 38286,39 грн. інфляційних, 6749,26 грн. трьох відсотків річних, 17949,71 грн. пені – відмовити.

Рішення підписане 21.01.08р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.