Постанова

від 29.01.2008 по справі 11/52а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/52а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "29" січня 2008 р.                                                  Справа № 11/52а

Позивач: Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області

16000, м. Новгород-Сіверський, вул. Соборна, 3

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Україна”

16061, Новгород-Сіверський район, с. Комань

Предмет спору: про стягнення 16538,35 грн. забоговораності

                                                                                            Суддя Ю.М.Бобров

                                                                                           Секретар О.Ю.Михальова

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

          Від Позивача: Голуб Г.М. –гол. спеціаліст - юрисконсульт, довіренітсть від 28.01.08р. № 153/06-15.

Від Відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ :

Управлінням Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі  подано адміністративний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна”, м. Новгород-Сіверський про стягнення 16538,35 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач представника у призначене судове засідання не направив, не використавши свого права на участь в засіданні, письмових заперечень проти позову не надав. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач судову повістку отримав та про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 740156.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами (доказами) за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Україна” 31.03.2000р. зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі за № 13.04.0774 як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує належні суми страхових внесків.

Станом на 21.12.07р. загальна сума заборгованості становить 16538,35 грн.

Вказана сума недоїмки з внесків виникла на підставі самостійно поданих відповідачем до управління ПФУ згідно п.4 ч.2 ст. 17 Закону № 1058 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058) розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті  в розмірі 4745,50 грн., за травень –жовтень 2007р., копії яких долучені до матеріалів справи. З них сплачено 523,05 грн. Сума боргу зі сплати страхових внесків складає –4222,45 грн.

Відповідно до п. 9 ст. 106 Закону № 1058 та акту перевірки достовірності нарахування внесків № 21 від 11.05.07р. приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються внески до відповідача була застосована фінансова санкція на суму 4527,99 грн., про що було винесено рішення від 11.05.07р. № 53, яке відповідач отримав 14.06.07р. та фінансові санкції відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несвоєчасну  сплату страхувальником страхових внесків на суму 796,20 грн., та нараховано пені на суму 1378,19 грн., про що було винесено рішення від 15.10.07р. № 134, яке відповідач отримав 18.10.07р.  на суму 3782,04 грн. та нараховано пені на суму 3850,87 грн., про що було винесено рішення від 12.11.07р. № 145, яке відповідач отримав 15.11.07р. Рішення відповідачем не були оскаржені в строк встановлений законодавством.

З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 року № 1058-IV. Порядок стягнення заборгованості за страховими внесками визначається виключно Законом № 1058 і поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до, так і після 1 січня 2004 р.

Згідно зі ст. 1 Закону № 1058 страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із  законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону.

Частиною 1 статті 5 Закону № 1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно –правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст. 12 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст.12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Ст. 14 Закону № 1058 визначено коло страхувальників, зокрема якими, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (п. 6 ст. 20 Закону № 1058).

Відповідач вказаний обов'язок належним чином не виконує.

Згідно п. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону № 1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Позивачем була направлена відповідачу вимога № Ю-395 від 06.12.07р. про сплату  24310,47грн. боргу, яку страхувальник отримав 09.12.07р.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону № 1058 у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у  разі якщо страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Оскільки вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржувалась, вона вважається узгодженою. На день прийняття рішення борг в сумі 16538,35 грн. ТОВ „Україна" добровільно не сплачений.  

Відповідно до п. 5 Положення „Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. № 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків, застосовувати фінансові санкції, передбачені законом.  

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і  підлягають задоволенню. Оскільки позовні вимоги підтверджені належними і допустимим доказами, суд вважає за можливе прийняти рішення по справі без участі в судовому засіданні представника відповідача.

Представник позивача проти прийняття рішення по справі без участі представника відповідача не заперечує.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Україна” (16061, Новгород-Сіверський район, с. Комань, р/р 260003475 ЧОД АППБ „Аваль” м. Н-Сіверський, МФО 353348, код 30924802) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новогород-Сіверському районі (16000, м. Новгород-Сіверський, вул. Соборна, 3) на р/р 2560030312303 в Новгород-Сіверському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України” № 3048, МФО 343143, код 14254052    15668,18 грн., на р/р 2560130313303 в Новгород-Сіверському відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України” № 3048, МФО 343143, код 14254052   870,17 грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була  подана у строк, встановлений цим Кодексом,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява.    

Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернігівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, відповідно до ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 29.01.08р. проголошено тільки в ступну та резолютивну частини постанови.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 04.02.08р.

Суддя                                                                 Ю.М. Бобров