Постанова

від 18.01.2011 по справі 2а-5911/10/1670

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 року

м. Полтава

Справа № 2а-5911/10/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

при секретарі  – Стемковській О.О.,  

за участю:

представника позивача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс" про стягнення податкового боргу за рахунок активів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області 16 листопада 2010 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс" про стягнення боргуза рахунок активів.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на той факт, що за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 3537грн. 40 коп., по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі який підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, заперечення проти адміністративного позову не надав, про причини неявки  суд не повідомив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно про що є докази в матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами та даної явки.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Мале приватне Виробничо-Комерційне підприємство "Торгсервіс" 03 травня 2001 року зареєстроване як юридична особа Кобеляцькою районною державною адміністрацією Полтавської області, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 за №619288 (а.с. 9). З 16.05.2001 року відповідач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ Кобеляцького відділення (а.с. 7) та згідно Закону України “Про систему оподаткування” є платником податків і зборів, передбачених зазначеним Законом.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов‘язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ 15.07.2010 року проведено планову  перевірку  з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс", за результатами якої складено акт перевірки № 0073/10/13/23/31478844 від 15.07.2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією винесено податкове повідомлення - рішення від 27.07.2010 року № 0000842303, яким до відповідача за порушення  законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгівлі застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3537 грн. 40 коп.

Зазначене податкове повідомлення - рішення в порядку адміністративного узгодження відповідачем оскаржено не було.

Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків за відповідачем станом на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 3537 грн. 40 коп.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. Кременчуцькою ОДПІ винесено першу та другу податкову вимогу  які відповідачем  в судовому порядку оскаржені не були. Доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку зазначених податкових вимог відповідач не надав.

Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі –Закон № 2181-ІІІ) є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 5.4 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Згідно п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 218 ГК України зазначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до частини другої статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед  бюджетами та державними цільовими фондами" впровадив у практику господарювання термін "узгоджене податкове зобов'язання". Даний термін, хоча і не визначений прямо в законі, проте використовується як зрозумілий і може бути пояснений - як сума податку (збору), яку платник зобов'язаний сплатити до бюджету (цільового фонду) у визначений строк.

Названий закон містить кілька шляхів узгодження податкових зобов'язань, кожен з яких втілюється в певній процедурі.

Отже, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання може бути узгоджене одним із таких способів:  самостійно, шляхом подання платником контролюючому (податковому чи іншому) органу податкової декларації (розрахунку) - самостійне узгодження;  внаслідок нарахування контролюючим органом, рішення якого можуть бути оскаржені в адміністративному (адміністративне оскарження) або судовому порядку - апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача, незважаючи на вжиті податковим органом заходи,  не сплачено до бюджету, доказів, щодо погашення заборгованості відповідачем та вжиття усіх залежних від нього заходів, для недопущення порушень, суду не було надано.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про стягнення з Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс" боргу в сумі 3537 грн. 40 коп. за рахунок активів обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись  статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс" про стягнення боргу за рахунок активів задовольнити.

Стягнути з Малого приватного Виробничо-Комерційного підприємства "Торгсервіс" (вул. Жукова, 4, кв. 1, смт. Білики, Кобеляцький район, Полтавська область, 39220, код ЄДРПОУ 31478844) заборгованість перед бюджетом в сумі 3 537 грн. 40 коп. (три тисячі п’ятсот тридцять сім гривень сорок копійок).          

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням  її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2011 року.

          Суддя                                                                                О.О. Кукоба