Постанова

від 07.12.2007 по справі 9/160/06

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/160/06

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.12.07                                                                                               Справа №9/160/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кагітіна Л.П.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Лолі Н.О.

За участю представників сторін:        від позивача – Білова О.А. (довіреність № 461 від 13.03.2006 р.)

                від відповідача – Попов В.Г. (довіреність б/н від 14.03.2006 р.)

За участю представника ВАТ «Гуляйпільське»  Луценко С.А. (довіреність № 89 від 06.12.2007 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні  матеріали справи та апеляційну скаргу  Селянського фермерського господарства «Катерина» (с. Корніївка Веселівського району Запорізької області)

на        рішення      господарського       суду     Запорізької      області   від   20.06.2007 р.                      у справі  №  9/160/06

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське» (м. Гуляйполе Запорізької області)

до відповідача  Фермерського господарства «Катерина» (с. Корніївка Веселівського району Запорізької області)

про  стягнення збитків

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до  правовстановлювальних документів,  правильна назва відповідача у справі – Фермерське господарство «Катерина» ( а.с. 50,51).                  

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 12141,24 грн. збитків, заподіяних внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань  за договором бартерного обміну на умовах товарного кредиту щодо поставки позивачу товарного ячменю у кількості 38,94 тон  (а.с.2-4).

Рішенням господарського суду Запорізької  області від 20.06.2007 р.  у справі      № 9/160/06 (суддя Нечипуренко О.М.)  позов задоволено.  Приймаючи рішення на користь ТОВ «Преображенське»,  суд виходив з приписів ч.3 ст. 216, ч.1 ст. 224, ч.1        ст. 225 Господарського кодексу України та умов договору бартерного обміну, зазначив, що відповідачем не доведено відповідно до вимог ст. 33 ГПК України обставини, на які той посилається в обґрунтування своїх заперечень.

Не погоджуючись з  прийнятим судовим актом,  відповідач у справі – ФГ «Катерина»  подало  апеляційну скаргу,    в якій  просить скасувати оскаржуване  рішення господарського суду Запорізької  області та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування своїх  доводів  заявник в апеляційній скарзі, зокрема, зазначає, що  право на відшкодування збитків у позивача виникло у 2003 році, до набрання чинності ГК України, тому, на думку відповідача (заявника апеляційної скарги) господарський суд  неправильно застосував до спірних відносин норми Господарського кодексу України, який  вступив в дію з 01.01.2004 р.  Вказує, що господарський суд неправомірно не врахував причини невиконання  відповідачем умов договору № 19/01, а саме, загибель посівів ячменю внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов. Вважає, що, виходячи з обставин справи, не доведено наявності такого елементу господарсько-правової відповідальності за правопорушення у сфері господарювання, як причинний зв'язок між поведінкою відповідача  та завданою позивачеві шкодою.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.07.2007 р. апеляційна скарга ФГ «Катерина» прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 22.08.2007 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.09.2007 р. У зв'язку з неподанням витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів розгляд скарги відкладався  на  25.10.2007 р., на 07.12.2007 р.

На підставі розпорядження першого заступника  голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3210  від  06.12.2007 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі:  головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді  Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.

Справу прийнято до провадження  зазначеною колегією суддів.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вказує, що відповідач не зміг виконати своє зобов'язання в натурі за договором бартеру через форс-мажорні обставини, у зв'язку з чим замість ячменю, який не вродив, відповідач у 2003 році перерахував позивачу грошові кошти – вартість цього ячменю, визначену в договорі. Звертає увагу суду на те, що протягом тривалого часу (більше 2-х років з моменту виникнення між сторонами суперечок щодо виконання Договору бартерного обміну), в т.ч. при зверненні до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу (ячменю) та санкцій за порушення договірних зобов'язань, позивач не згадував, що зазнав якихось збитків внаслідок такого порушення.   Представник відповідача наголошує на тому, що позивачем не доведений причинний зв'язок між порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 19/01 від 07.02.2003 р. бартерного обміну на умовах товарного кредиту та сплатою позивачем штрафних санкцій за договором купівлі-продажу   № 16/06-03 від 16.06.2003 р., укладеним між позивачем та ВАТ «Гуляйпільське», та взагалі не доведено, що така сплата фактично мала місце.

Позивач – ТОВ «Преображенське» у письмових поясненнях на апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, суд першої інстанції встановив наявність складу цивільного правопорушення та правомірно застосував  встановлену законом санкцію (як вид відповідальності) у вигляді стягнення збитків ( пояснення долучено до справи).

В судовому засіданні представник позивача  підтримав  заперечення, викладені у  письмових поясненнях на апеляційну скаргу. Просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Представник ВАТ «Гуляйпільське», залученого до участі у справі на підставі ст. 30 ГПК України, в судовому засіданні підтримав доводи позивача.

За згодою представників сторін  в судовому засіданні 07.12.2007 р.  оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, ВАТ «Гуляйпільське», Запорізький апеляційний  господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

07.02.2003 р. між ТОВ «Преображенське» та Фермерським господарством  «Катерина»  було укладено договір № 19/01 бартерного обміну на умовах товарного кредиту (далі – Договір бартерного обміну). Зазначеним договором сторони поклали на себе зобов'язання щодо міни.

Так, відповідно до розділу 1 Договору бартерного обміну, сторони за договором взаємно  обмінюються  товаром без грошової оплати, а саме:

ТОВ «Преображенське» (позивач у справі) поставляє  відповідачу ячмінь насіннєвий  у кількості  19,470 тон  ціною 800,00 грн. за одну тону, на загальну суму 15576,00 грн. (в т.ч. ПДВ). В обмін на поставлене насіння ФГ «Катерина» (відповідач у справі) зобов'язалося поставити позивачу  у строк до 15 липня 2003 року товарний ячмінь на загальну суму  Договору, у кількості 38,940 тон ціною 400,00 грн. за одну тону з врожаю 2003 року (а.с.12).

У розділі 2 Договору бартерного обміну сторонами обумовлено відповідальність з порушення договору. Так, згідно з пунктом 2.2 Договору за односторонню безпідставну відмову від виконання своїх зобов'язань винна сторона відшкодовує іншій стороні завданні цим збитки.

 В матеріали справи позивачем надано Договір купівлі-продажу № 16/06-03 від 16.06.2003 р., укладений між ТОВ «Преображенське» (Продавець) та ВАТ «Гуляйпільське» (Покупець), за умовами якого позивач  зобов'язався продати акціонерному товариству товарний ячмінь у кількості 38,00 тон вартістю 610,00 грн. за одну тону  в строк до 23.07.2003 р.  У пункті 5.1 зазначеного договору купівлі-продажу сторони вказали, що за порушення строків передачі майна продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості  непереданого або переданого с простроченням товару. Крім того, за прострочення передачі товару понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 50 відсотків  вартості  непереданого товару (а.с.10).

Позивач, з посиланням на рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2005 р. по справі № 10/174, яким стягнуто з  ФГ «Катерина» на користь ТОВ «Преображенське» 38,94 тон товарного ячменю (а.с.13-16),  вказує,  що відповідач  не виконав взяті на себе зобов'язання за Договором бартерного обміну, не передав позивачу у встановлений Договором бартерного обміну термін  товарний ячмінь у кількості 38,940 тон ціною 400,00 грн. за 1 тону з врожаю 2003 року,  що, в свою чергу,  призвело до невиконання позивачем своїх зобов'язань перед ВАТ «Гуляйпільське» за Договором  купівлі-продажу № 16/06-03 від 16.06.2003 р., та як наслідок цього, до застосування акціонерним товариством  до  позивача передбачених договором купівлі-продажу  штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 551,24 грн. та штрафу у розмірі 11590,00 грн.

Позивач зазначає, що  він визнав претензію ВАТ «Гуляйпільське»  про сплату  штрафних санкцій у розмірі 12141,00 грн. за договором купівлі-продажу та  сплатив  вказану суму шляхом проведення між ним і акціонерним товариством взаємозаліку однорідних вимог (а.с.17-19), та вважає, що вказана сума штрафних санкцій є збитками, яких він зазнав  з причин невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором  бартерного обміну.

Вимога про стягнення з відповідача 12141,00 грн. збитків на підставі норм Господарського кодексу України  є предметом розгляду у даній справі.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши   пояснення представників сторін,  проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при  винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою,  що  підлягає   задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України  учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, виходячи зі змісту ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання  застосовуються  такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські  та  адміністративно - господарські санкції.

У ст.ст. 224, 225  ГК України, на які посилається позивач в обґрунтування  заявленого позову, закріплено, що учасник господарських  відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого, включаються також витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів  зазначає, що  відшкодування збитків (в контексті   нормативного обґрунтування заявлених вимог)  є  видом  відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним  правопорушення у  сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб'єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності  у спорі, що розглядається у рамках  господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації  тощо.  

Третя підстава – це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена  підстава складається з чотирьох елементів, які називаються умовами господарсько - правової відповідальності. До них відносяться:

-          наявність факту порушення, тобто порушення норми закону,  внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого (позивача у справі);

-          протиправність поведінки  правопорушника;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками;

-          вина  правопорушника.

Виходячи з норм цивільного законодавства, позивач має  довести наявність збитків, їх розмір, протиправність поведінки  правопорушника та   причинний зв'язок  між протиправними діями відповідача та  завданими позивачу збитками.

Сукупність (склад) чотирьох названих умов утворює юридично-фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Для застосування майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків потрібна наявність усіх чотирьох умов.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, господарський суд, задовольняючи  вимоги щодо стягнення з відповідача суми збитків, виходив з того, що факт невиконання Фермерським господарством «Катерина» зобов'язань за Договором бартерного обміну № 19/01 від 07.02.2003 р. встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2005 р. під час розгляду справи № 10/174 за участю тих самих сторін. Крім того, господарський суд дійшов висновку, що  саме порушення відповідачем зобов'язань за Договором бартерного обміну щодо поставки позивачу  товарного ячменю призвело до неможливості  позивача виконати своє зобов'язання перед ВАТ «Гуляйпільське» за Договором купівлі-продажу щодо продажу  останньому  товарного ячменю та сплати йому штрафних санкцій у загальній сумі 12141,24 грн. На наявності причинного зв'язку між невиконанням ФГ «Катерина» своїх зобов'язань за договором бартерного обміну та сплатою  Товариством з обмеженою відповідальністю  «Преображенське» штрафу та пені  за невиконання ним  зобов'язань за договором купівлі–продажу  наполягає і позивач, що вбачається зі змісту позовної  заяви та  його пояснень суду.

Разом з тим,  дослідивши матеріали справи, в тому числі зміст договору купівлі – продажу № 16/06-03 від 16.06.2003 р., колегія суддів дійшла  висновку про  безпідставність тверджень  позивача  та  про  помилковість  висновків господарського суду щодо наявності причинного зв'язку між порушенням відповідачем (ФГ «Катерина») умов Договору бартерного обміну  та  витратами у розмірі 12141,24 грн., яких зазнало ТОВ «Преображенське» внаслідок застосування до нього штрафних санкцій Відкритим акціонерним  товариством «Гуляйпільське» за договором купівлі-продажу.

Так, за умовами  Договору купівлі-продажу №16/06-03 від 16.06.2003 р.  ТОВ «Преображенське» (Продавець, позивач у справі)  зобов'язалося передати  у власність ВАТ «Гуляйпільське» належне Продавцю майно – товарний ячмінь у кількості 38 тон ціною 610,00 грн. за 1 тону, а  ВАТ «Гуляйпільське» – прийняти це майно та оплатити його.

Жоден пункт  вказаного договору купівлі-продажу № 16/06-03   не  містить посилання на Договір № 9/01  бартерного обміну на умовах товарного кредиту від 07.02.2003 р, укладений між позивачем та відповідачем у справі. В матеріалах справи відсутні  будь-які належні докази в підтвердження тієї обставини, що  предметом  Договору  купівлі-продажу № 16/06-03   є  саме той ячмінь, який повинен  був поставити  відповідач (ФГ «Катерина»)  позивачу   згідно з Договором бартерного обміну.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Преображенське» та ВАТ «Гуляйпільське»  проводились інші господарські операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції (а.с. 11, 45-46).

Таким чином,  оцінивши всі докази, що містяться в матеріалах справи і надані додатково суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав суду належних  доказів, які б переконливо  свідчили  про наявність причинного зв'язку між невиконанням Фермерським господарством «Катерина» зобов'язань за Договором бартерного обміну  та порушенням  ТОВ «Преображенське»  умов договору купівлі-продажу № 16/06-03.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав своє зобов'язання за Договором бартерного обміну внаслідок форс-мажорних обставин (загибель посівів ячменю внаслідок несприятливих погодно-кліматичних умов), що підтверджується, зокрема, відповідним висновком Торгово-промислової палати України. Тож, вина відповідача, як необхідний елемент складу цивільного правопорушення, що є умовою для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності, також відсутня.

Отже, відсутні  правові підстави для застосування до ФГ «Катерина» майнової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

З огляду  на вищенаведене,  колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, рішення господарського суду  скасовує, в задоволенні позову  відмовляє.

У зв'язку з тим, що правовідносини за договором бартерного обміну між  сторонами у справі виникли у 2003 році та продовжували існувати  під час набрання чинності  ГК та ЦК України,  застосування до спірних відносин приписів Господарського кодексу України не суперечить діючому законодавству, крім того, узгоджується з  прикінцевими положеннями названих вище законів. Тому твердження  відповідача в апеляційній скарзі щодо невірного застосування господарським судом норм матеріального права  колегією суддів з наведених вище підстав не приймається до уваги.

Судові витрати по справі покладаються на сторони відповідно до приписів     ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу  Фермерського господарства «Катерина» (с. Корніївка, Веселівського району Запорізької області)  задовольнити.

Рішення      господарського       суду     Запорізької      області   від   20.06.2007 р.    у справі  №  9/160/06 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Преображенське»            (м. Гуляйполе Запорізької області)  на користь Фермерського господарства «Катерина»   (с. Корніївка, Веселівського району Запорізької області) 60,71 грн. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

Видачу відповідного наказу із вказівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кагітіна Л.П.  Коробка Н.Д.