Постанова

від 17.01.2008 по справі 10/499/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/499/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.01.08                                                                                       Справа №10/499/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Антонік С.Г.    , Кагітіна Л.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю представників сторін:

від позивача – Позігун А.О. (довіреність від 03.10.2007 р. без номеру,

виконавчий директор);

від відповідача – Тараненко А.М. (довіреність від 26.11.2007 р. ВКВ № 377208);

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та  апеляційної скарги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»,  м. Енергодар Запорізької області,

на рішення господарського суду Запорізької області від  11.10.2007 р. у справі  № 10/499/07

за позовом Науково-виробничого матеріалознавчого центру «ДІАМЕТ» в формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

до відповідача Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС», м. Енергодар Запорізької області,

про стягнення суми 6 633 грн. 50 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду України від 20.12.2007 р. № 3311 справу № 10/499/07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А. Колегія суддів прийняла справу до провадження.

За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за їх згодою по закінченні судового засідання 17.01.2008 р. судом оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 р. у справі                     № 10/499/07 (суддя Алейникова Т.Г.) позов задоволено. Стягнуто з ДП “НАЕК “Енергоатом” відокремлений підрозділ “Запорізька АЕС” на користь Науково-виробничого матеріалознавчого центру “ДІАМЕТ” в формі товариства з обмеженою відповідальністю 6633,50 грн., 102 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що згідно Акту № 5 здавання-приймання науково-технічної продукції по договору № 13-кмс-01 від 01.08.2000 р., складеного в липні 2003 р., Замовник ДП “НАЕК “Енергоатом” відокремлений підрозділ “Запорізька АЕС” повинен був сплатити 6633,50 грн. (ціна за 5 етап роботи). Акт був підписаний обома сторонами, але кошти на розрахунковий рахунок Виконавця перераховані не були. 31.10.2006 р. сторонами складений Акт звірки № 151 взаємних розрахунків, яким відповідач визнав суму боргу у повному обсязі. Крім того, 14.01.2005 р. відповідач перерахував позивачу 20175,65 грн., чим підтвердив наявність заборгованості. У зв'язку з цим строк позовної давності почав заново свій перебіг з 14.01.2005 р., а тому підстави для застосування позовної давності відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 р. у справі № 10/499/07 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою відповідач посилається на те, що до переліку повноважень головного бухгалтеру відокремленого підрозділу юридичної особи не входить здійснення договірної діяльності від імені юридичної особи, тому підписання ним  актів звірки та витягів з регістрів аналітичного обліку не може вважатися дією безпосередньо юридичної особи, направленої на визнання боргу. Крім того, зазначені документи є лише інструментом ведення бухгалтерського обліку на підприємстві і відображенням стану аналітичного обліку окремих господарських операцій станом на певну звітну дату, обов'язковість складення яких передбачена нормативними актами. У зв'язку з цим вважає, що судом першої інстанції порушено норми ч. 1  ст. 264, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України щодо застосування позовної давності.

У судовому засіданні 20.12.2007 р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Додатково зауважив, що акт звірки не мітить посилань на акт № 5, а тому не підтверджує наявність заборгованості саме за цим актом.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.

До початку судового засідання 20.12.2007 р. від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неприбуттям із відрядження уповноваженого представника.

Ухвалою від 20.12.2007 р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 17.01.2008  р. за клопотанням позивача, а  також з метою витребування додаткових доказів.

У судовому засіданні 17.01.2008 р. представник відповідача пояснив, що відповідач не має можливості надати витребувані ухвалою суду докази на здійснення оплати за договором у зв'язку з їх відсутністю за минуванням терміну зберігання.

У судовому засіданні 17.01.2008 р. представник позивача надав суду для огляду банківські виписки на підтвердження здійснення відповідачем оплати за іншими актами виконаних робіт та несплати саме за актом № 5.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України , апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВП “Запорізька АЕС” та Науково-виробничим матеріалознавчим центром “ДІАМЕТ” був укладений договір від 01.08.2000 р. № 13-кмс-01 (а.с. 7-9).

За цим Договором Науково-виробничий матеріалознавчий центр “ДІАМЕТ” зобов'язався виконати на користь  ВП “Запорізька АЕС” роботи (послуги) на тему “Контроль механічних властивостей та структури металу трубопроводів енергоблоку № 3 ЗАЕС після 100 тисяч годин експлуатації”. Технічні, нормативні та інші вимоги до виконання робіт відображені в Технічному завданні, яке є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до змісту п. 2.1 Договору роботи за договором виконуються згідно з  календарним планом та оформлюються актами здавання-приймання виконаних робіт, які є підставою для здійснення розрахунків за виконані роботи.

Виконання НВМЦ “ДІАМЕТ” робіт за договором № 13-кмс-01 підтверджується Актами  № № 1-8 здавання приймання виконаних робіт (а.с. 55-62).

Згідно з п. 2.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 30 днів з  моменту підписання акту виконаних робіт  (а.с. 63).

Відповідач здійснив оплату вартості робіт за актами - № № 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками та бухгалтерською довідкою про рух грошових коштів по Договору № 13-КМС-01 від 01.08.2001 р. (а.с. 25, 85-90).

Однак за актом № 5 оплату проведено не було, що стало підставою для звернення НВМЦ “ДІАМЕТ” до суду з відповідним позовом.

Так, за Актом № 5 здавання-приймання науково-технічної продукції договірна ціна за 5 етап робіт складає 6633,50 грн. 50 коп. Акт підписаний з боку відповідача директором-технічним головним інженером Лавренчуком А.І. та скріплений печаткою ВП “Запорізька АЕС” (а.с. 20).

Згідно з Актом звірки взаємних розрахунків заборгованість ВП “Запорізька АЕС” перед НВМЦ «ДІАМЕТ» за договором № 13-КМС-01 станом на 31.10.2006 р. складає 6 633,50 грн. (а.с. 22).

Відповідач доказів оплати виконаних робіт за актом № 5 не надав, факту несплати зазначеної суми не заперечує.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення  вартості виконаних робіт за Актом № 5 є законною та обґрунтованою.

Доводи відповідача стосовно спливу строку позовної давності спростовуються наступним.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання  перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки згідно з п. 2.3 Договору оплата виконаних робіт здійснюється за кожний етап робіт згідно акту здавання-приймання цих робіт, то вирахування строків позовної давності слід вести по кожному несплаченому акту окремо.

Як вбачається з самого акту № 5 та встановлено колегією суддів в судовому засіданні, фактичною датою складання акту № 5 є листопад 2003 року, що не заперечується сторонами, конкретний день місяця не вказано.

Згідно з ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України датою підписання акту сторонами слід вважати 30 листопада 2003 р.

Таким чином, відповідач мав здійснити оплату робіт за актом № 5 до 30 грудня 2003 року (протягом 30 днів з дня підписання акту).

Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з  наступного дня  після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно перебіг позовної давності для вимог по стягненню вартості робіт  за актом № 5 починається з 31 грудня 2003 р. та закінчується 31 грудня 2006 р.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про  визнання  нею  свого  боргу  або  іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, дією, що свідчить про визнання відповідачем боргу, є Акт звірки взаємних розрахунків між НВМЦ «ДІАМЕТ» та ВП “Запорізька АЕС”, підписаний з боку ВП “Запорізька АЕС”  головним бухгалтером ВП “Запорізька АЕС” (а.с. 22).

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову                        звітність в Україні” від 16.07.1999 р. N 996-XIV головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Підпис головного бухгалтера на акті звірки скріплено печаткою ВП “Запорізька АЕС”.

Зазначене свідчить про те, що акт звірки затверджено з боку ВП “Запорізька АЕС” повноважною посадовою особою.

За таких обставин, підстави для відмови в позові у зв'язку з закінченням строку позовної давності відсутні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції надав правильну оцінку наявним доказам у справі і прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду – без змін.

Витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги – відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»,  м. Енергодар Запорізької області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від  11.10.2007 р. у справі  № 10/499/07 залишити без змін.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Антонік С.Г.  

 Кагітіна Л.П.  Кричмаржевський В.А.